Тваринництво урок №7 09.10.2025

 


Добрий день, учні групи № 14

ДНЗ "Знам'янський професійний ліцей".    

За допомогою цього блогу, ми будемо з вами  здійснювати 

дистанційне навчання  з предмету: "Тваринництво"

 09.10.2025

Домашнє завдання  опрацювати  і  записати конспект .

Тема програми:   Вступ. Корми та кормовиробництво

Тема  уроку:   Вплив нітратів, масляної кислоти, міно токсин  на якість кормів.

 З метою одержання високої врожайності кормових культур окремі керівники господарств намагаютья використати як найбільше мінеральних добрив, особливо азотних. Для боротьби з бур’янами і шкідниками використовують різні гербіциди і отрутохімікати, які впливають на якість кормів і їх придатність до згодовування. Основними факторами впливу на утворення нітратів у кормових культурах є також кліматичні умови в період вегетативного росту рослин, а також умови зберігання кормових культур і їх підготовка до згодовування, від яких залежить поживність і смакові якості. Але небезпечно інтенсивно використовувати азотні добрива для підвищення урожайності кормових культур. Поряд з позитивним впливом на збільшення виходу продукції з гектара спостерігаються і негативні наслідки: накопичення токсичних речовин у кормах і, насамперед, нітратів і нітритів, а також інших небілкових азотних сполук та отрутохімікатів, що значно знижує поживні і смакові якості кормів.


Годівля корів кормами з підвищеним вмістом нітратів значно погіршує стан здоров’я тварин, знижує їх продуктивність і якість одержаної продукції, а також може призвести до їх загибелі. А тому керівникам і спеціалістам господарств при складанні раціонів годівлі тварин слід брати до уваги не лише вміст основних поживних речовин у кормах, але і рівень нітратів та нітритів, а також інших шкідливих речовин, які в них містяться.
Вміст нітратів у кормових культурах залежить від сорту, фази розвитку тієї чи іншої культури, доз внесених азотних добрив, кліматичних умов тощо. Численні дані свідчать про те, що згодовування кормів з високим вмістом нітратів, особливо у великій кількості, може викликати порушення процесу травлення, обміну речовин і навіть загибель тварин. У шлунково-кишковому тракті нітрати переходять у нітрити, які сприяють переходу гемоглобіну в метгемоглобін, що останній не може постачати в організм кисень. Такий стан крові призводить до кисневого голоду тканин, органів і в цілому всього організму.

Слід бути особливо уважними під час заготівлі кормів на зиму, насамперед силосу, сінажу і кормових буряків, які можуть містити найбільше нітратів. Усі корми, які заготовляють для годівлі тварин на зиму, треба піддавати лабораторному (хіміко-токсикологічному) дослідженню на вміст поживних речовин, а також на нітрати, нітрити і придатність кормів до згодовування. Слід мати на увазі, що коли під кормові культури вносять значну кількість азотних добрив (особливо за несприятливих кліматичних умов) у період вегетації рослин, є ризик отруєння тварин нітратами, що містяться у вирощених кормових культурах. Підвищений вміст нітратів часто буває в проміжних культурах, а тому їх потрібно згодовувати в свіжому вигляді, ні в якому разі довго не зберігати в купах, бо це може призвести до накопичення нітратів, які потім переходять у нітрити. Зелену масу проміжних культур у раціоні треба давати як підгодівлю не більше 15–20 кг. Перед згодовуванням проміжних культур тваринам потрібно дати грубі, а також вуглеводисті корми. Раціони повинні бути збалансовані за мінеральними речовинами і вітамінами, особливо за вітаміном А.
Варто зазначити, що для корів, залежно від фізіологічного стану, типу годівлі й інших зоотехнічних факторів, допустимими концентраціями нітрат-іонів (NO3) у раціоні є 5–6 г на 100 кг живої маси тварин, або до 0,5% на суху речовину раціону. Для високопродуктивних корів згадані показники повинні бути мінімальними,
оскільки

Підвищений вміст нітратів у раціоні сухостійних корів негативно вплинув на здоров’я новонароджених телят, майже всі новонароджені телята мали шлунково-кишкові захворювання, особливо у зимово-весняний період. Тривалість лікування таких телят становила 3–7 днів і більше, а смертність — майже 7,5%, в основному до 10-денного віку.
Незважаючи на суперечливі тлумачення механізму впливу нітратів на організм тварин і їх відтворення, вони, без сумніву, — основна причина падіжу молодняку. За нашими даними, падіж новонароджених телят до 10-денного віку становив до 7,5%, саме тому й потрібно знати вміст нітратів у раціоні тварин, щоб уникнути їх отруєння й організувати профілактичні заходи.

Для профілактики отруєння тварин нітратами треба дотримуватись таких умов:

1. Мінеральні добрива зберігати у спеціальних сховищах поза територією тваринницьких ферм, площ для зберігання кормів і джерел водопою. Органічні добрива теж зберігати в спеціально обладнаних гноєсховищах.
2. Під кормові культури вносити оптимальні (не більше 150 кг/га) дози мінеральних і органічних добрив, при цьому також брати до уваги запаси, що є в грунті.
3. Органічні добрива потрібно вносити в грунт після їх біотермічної підготовки в гноєсховищах.
4. У господарствах слід проводити планові дослідження кормів, кормових добавок і води на вміст нітратів, зелену масу, яку згодовують тваринам, треба обстежувати щодекадно.
5. Не порушувати технології приготування кормів, а саме:
- коренеплоди очищати від землі, мити, подрібнювати і негайно згодовувати;
- зелені корми згодовувати свіжими, уникаючи зберігання їх в купах.
6. Корми, в яких виявлено значну кількість нітратів, треба змішувати з чистим кормом за умови, що загальна кількість нітратів не перевищуватиме допустимих норм.
7. У разі згодовування тваринам “нітратного” раціону слід забезпечити його повноцінність за вуглеводами (за рахунок меляси та інших цукрових речовин), а також за макро- і мікроелементами, вітамінами, особливо за вітаміном А і каротином. Цукрово-протеїнове відношення в раціоні має бути 1,3–1,45.
8. Не використовувати воду для напування тварин, у якій більше 1 мг/л нітритів і більше 45 мг/л нітратів.
9. Не можна вигонити на пасовище голодних тварин. До випасання тварин треба привчати поступово, з наповненим шлунком. Не практикувати надмірне згодовування кукурудзи молочно-воскової стиглості, засміченої бур’янами (лобода, шириця, плоскуха тощо) та інших кормів з підвищеним умістом нітратів.
10. Під час силосування кормових культур з підвищеним

Комментариев нет:

Отправить комментарий