Доброго дня учні 14 групи
ДНЗ "Знам'янський професійний ліцей".
Ми продовжуємо навчання дистанційно
Домашнє завдання - Опрацювати матеріал, скласти опорний конспект.
Посилання на підручник анатомія
http://kizman-tehn.com.ua/wp-content/uploads/2017/09/Anatomiya-s.g.-tvarin.pdf
Тема програми :Система органів сечовиділення. Органи розмноження.
Тема уроку: №16
Органи сечовиділення: та їх значення для організму тварин і птиці.
До органів сечовиділення (organa uropoetica) належать парні нирки і сечоводи, непарний сечовий міхур і сечівник . Останній у самців продовжується у сечостатевий канал, а у са- мок відкривається в сечостатевий присінок.
Органи сечовиділення виробляють сечу, тимчасово її зберіга- ють і виводять з організму. З крові сечею виділяються кінцеві продукти білкового обміну, неповного окиснення жирів і вуглеводів, різні солі та вода. В сечі містяться деякі гормони (пролан, фолікулін, андростерон).
Функціонування нирок, що полягає у видаленні надлишків солей, кислих продуктів та інших шкідливих речовин, забезпечує сталий осмотичний тиск і хімічний склад крові.
Нирка (ren, s. nephros) — парний компактний паренхіматозний орган червоно-бурого кольору, в якому утворюється сеча. Нирки мають різний тип будови, що впливає на їх зовнішню форму. Вони можуть бути гладкі й борозенчасті.
При класифікації будови нирок за основу взято найменшу структурну одиницю, що відповідає ембріональній часточці нирки, — маленьку нирку. Кожна маленька нирка має таку саму будову, як і звичайна нирка, всі маленькі нирки сполучаються стебельцями з одним спільним сечоводом.
Комментариев нет:
Отправить комментарий