Добрий день, учні групи № 14 ДНЗ "Знам'янський професійний ліцей".
Продовжуємо дистанційне навчання під час військового стану .
"Основи молочної справи "
Зворотній зв'язок в вайбер
27.03.2025
Тема програми. Вступ. Склад молока і його властивості
Тема уроку №4 Роль молозива для вирощування та збереження молодняку ВРХ. Заключний масаж і машинний додій ,їх вплив на жирність молока
Основна мета вирощування молодняку — поповнення стада високопродуктивними тваринами. Щоб виростити худобу, яка б повною мірою виявляла генетично закладені можливості продуктивності, необхідно з перших днів вирощування телят створювати оптимальні умови годівлі та утримання, що забезпечить нормальний ріст і розвиток тварин.
Молодняк розподіляють на ремонтний та надремонтний. Телята, одержані від високопродуктивних корів і добре розвинені, надходять у групу ремонтного молодняку, для них створюють кращі умови годівлі, їм більше випоюють молочних кормів. Надремонтний молодняк — це тварини, отримані від корів із невисокою продуктивністю і призначені для вирощування на м’ясо.
У молочному скотарстві розрізняють три періоди вирощування молодняку: молозивний, молочний і післямолочний.
Молозивний період триває 7 - 10 днів. Теля через 30 - 60 хв після народження повинно отримати 1 - 2 кг молозива. Більша даванка його може спричинити розлади у травному каналі. Потім кількість молозива й молока поступово збільшують і доводять до 1/5 - 1/4 живої маси теляти.
Молозивний період триває 7 - 10 днів. Теля через 30 - 60 хв після народження повинно отримати 1 - 2 кг молозива. Більша даванка його може спричинити розлади у травному каналі. Потім кількість молозива й молока поступово збільшують і доводять до 1/5 - 1/4 живої маси теляти.
У кишки новонароджених легко проникають мікроби, які потрапляють у кров і спричинюють різні захворювання, тому що в крові телят немає білка глобуліну — носія імунних тіл. Глобулін надходить в організм новонародженого з молозивом і зумовлює розвиток захисних імунобіологічних властивостей.
Молозиво забезпечує організм теляти комплексом вітамінів, а також збуджує перистальтику кишок, сприяє вивільненню їх від первородного калу, виявляє послаблювальну дію. Воно містить майже у два рази більше сухої речовини, в 4 - 5 разів — загального білка, у 12 разів — альбуміну та глобуліну і в 1,5 раза більше мінеральних солей порівняно з молоком Доїння корів. Правильна організація й техніка доїння забезпечують найповніше виведення молока з вим’я і посилене його утворення в проміжках між доїннями. Процес доїння складається з підмивання вим’я, витирання з легким масажуванням, здоювання перших цівок молока, власне доїння й додоювання. Вим’я корів підмивають із відра, використовуючи кухоль, або водою зі шланга з розпилювачем із посудини, розміщеної на дроті для вільного пересування вздовж приміщення. Після підмивання вим’я витирають чистим рушником або спеціальною серветкою, бажано змоченою у дезінфікуючому розчині (0,5 — 0,75%-й розчин гіпохлориту йоду, 1%-й розчин хлораміду Б, 4%-а водна суміш 20 % гексахлорофену та 80 % триетаноламіну). Такий спосіб підготовки запобігає бактеріальному забрудненню молока.Операції з підготовки до доїння зумовлюють рефлекс молоковіддачі. У випадку, коли молоко не виділяється, частки вим’я злегка масажують, погладжуючи їх пальцями зверху вниз.
Після цього здоюють перші 2 — 3 цівки молока у спеціальний кухоль для виявлення маститу у корів, а також із метою зменшення бактеріального забруднення. Тільки тоді, коли корова припустила молоко, оператор надіває на дійки доїльні стакани. Тривалість підготовки корови до доїння — не більше ніж 1 хв, оскільки час від початку підготовки вим’я до моменту припускання молока становить усього 40 - 80 с. У практиці скотарства використовують ручне (частіше в невеликих фермерських господарствах) і машинне доїння. За ручного доїння дійку захоплюють усіма пальцями з подальшим натисканням почергово пальцями руки. Під тиском молока сфінктер дійки відкривається і молоко виводиться з частки вим’я. Доїти корову треба швидко, здійснюючи 80-100 стискань за 1 хв. У кінці доїння проводять заключний масаж вим’я, після чого корову додоюють. Щоденний масаж вим’я сприяє підвищенню надоїв на 10-14 %. Основним способом є машинне доїння корів, яке полегшує працю оператора і дає можливість обслуговувати поголів’я у 2 — 3 рази більше, що підвищує продуктивність праці та знижує собівартість молока. Доїльні стакани на дійки вим’я надівають у такій послідовності: спочатку на задню ліву, потім передню ліву, задню праву й передню праву, або спочатку на задні, а потім передні дійки. Передчасне їх надівання спричинює затримку молоковіддачі, а запізнення — неповне видоювання молока. Активна молоковіддача у корови триває 5 — 6 хв, але основна частина молока видоюється протягом 2 — 4 хв. Тривале доїння (7 хв і більше) спричинює неповне видоєння молока, оскільки гормон ок- ситоцин впливає на молоковіддачу впродовж 3 — 6 хв. Під кінець доїння проводять заключний масаж легким погладжуванням і здавлюванням окремих часток вим’я. Далі застосовують машинне додоювання, відтягуючи колектор однією рукою вперед і вниз, а другою зверху вниз погладжуючи окремі частки вим’я. Вручну тварину не додоюють, бо це призводить до порушення нормального рефлексу молоковіддачі й привчає її до неповного віддавання молока в доїльний апарат. Після додоювання і закінчення молоковіддачі з дійок відразу знімають доїльні стакани, оскільки перетримання останніх призводить до порушення кровообігу та гальмування молоковіддачі, а вплив вакууму є однією з причин захворювання корів на мастит. Після закінчення доїння доїльні апарати, молокопроводи та інший молочний посуд ретельно миють з використанням миючих та дезинфікуючих розчинів.
Молозиво забезпечує організм теляти комплексом вітамінів, а також збуджує перистальтику кишок, сприяє вивільненню їх від первородного калу, виявляє послаблювальну дію. Воно містить майже у два рази більше сухої речовини, в 4 - 5 разів — загального білка, у 12 разів — альбуміну та глобуліну і в 1,5 раза більше мінеральних солей порівняно з молоком Доїння корів. Правильна організація й техніка доїння забезпечують найповніше виведення молока з вим’я і посилене його утворення в проміжках між доїннями. Процес доїння складається з підмивання вим’я, витирання з легким масажуванням, здоювання перших цівок молока, власне доїння й додоювання. Вим’я корів підмивають із відра, використовуючи кухоль, або водою зі шланга з розпилювачем із посудини, розміщеної на дроті для вільного пересування вздовж приміщення. Після підмивання вим’я витирають чистим рушником або спеціальною серветкою, бажано змоченою у дезінфікуючому розчині (0,5 — 0,75%-й розчин гіпохлориту йоду, 1%-й розчин хлораміду Б, 4%-а водна суміш 20 % гексахлорофену та 80 % триетаноламіну). Такий спосіб підготовки запобігає бактеріальному забрудненню молока.Операції з підготовки до доїння зумовлюють рефлекс молоковіддачі. У випадку, коли молоко не виділяється, частки вим’я злегка масажують, погладжуючи їх пальцями зверху вниз.
Після цього здоюють перші 2 — 3 цівки молока у спеціальний кухоль для виявлення маститу у корів, а також із метою зменшення бактеріального забруднення. Тільки тоді, коли корова припустила молоко, оператор надіває на дійки доїльні стакани. Тривалість підготовки корови до доїння — не більше ніж 1 хв, оскільки час від початку підготовки вим’я до моменту припускання молока становить усього 40 - 80 с. У практиці скотарства використовують ручне (частіше в невеликих фермерських господарствах) і машинне доїння. За ручного доїння дійку захоплюють усіма пальцями з подальшим натисканням почергово пальцями руки. Під тиском молока сфінктер дійки відкривається і молоко виводиться з частки вим’я. Доїти корову треба швидко, здійснюючи 80-100 стискань за 1 хв. У кінці доїння проводять заключний масаж вим’я, після чого корову додоюють. Щоденний масаж вим’я сприяє підвищенню надоїв на 10-14 %. Основним способом є машинне доїння корів, яке полегшує працю оператора і дає можливість обслуговувати поголів’я у 2 — 3 рази більше, що підвищує продуктивність праці та знижує собівартість молока. Доїльні стакани на дійки вим’я надівають у такій послідовності: спочатку на задню ліву, потім передню ліву, задню праву й передню праву, або спочатку на задні, а потім передні дійки. Передчасне їх надівання спричинює затримку молоковіддачі, а запізнення — неповне видоювання молока. Активна молоковіддача у корови триває 5 — 6 хв, але основна частина молока видоюється протягом 2 — 4 хв. Тривале доїння (7 хв і більше) спричинює неповне видоєння молока, оскільки гормон ок- ситоцин впливає на молоковіддачу впродовж 3 — 6 хв. Під кінець доїння проводять заключний масаж легким погладжуванням і здавлюванням окремих часток вим’я. Далі застосовують машинне додоювання, відтягуючи колектор однією рукою вперед і вниз, а другою зверху вниз погладжуючи окремі частки вим’я. Вручну тварину не додоюють, бо це призводить до порушення нормального рефлексу молоковіддачі й привчає її до неповного віддавання молока в доїльний апарат. Після додоювання і закінчення молоковіддачі з дійок відразу знімають доїльні стакани, оскільки перетримання останніх призводить до порушення кровообігу та гальмування молоковіддачі, а вплив вакууму є однією з причин захворювання корів на мастит. Після закінчення доїння доїльні апарати, молокопроводи та інший молочний посуд ретельно миють з використанням миючих та дезинфікуючих розчинів.
Встановлено, що у перших цівках молока менше жиру , а в останніх - найбільше, тому ретельне видоювання корів - обов'язкова умова підвищення якості молока та запобігання захворюванню вим'я.
Отже, на жирність молока впливають такі показники:
- Порода
- Вік корів
- Стадія лактації
- Порa року та сезон отелення
- Вгодованість
- Кліматичні умови
- Умови утримання
- Годівля
- Доїння корів
- Захворювання і т.д
Домашнє Завдання:
Записати конспект.
Дати відповіді на запитання
1. Які показники впливають жирність молока?
1. Які показники впливають жирність молока?
2. Чим забезпечує молозиво організм теляти
Комментариев нет:
Отправить комментарий