Основи молочної справи урок №4 27.03.2025

 Добрий день, учні групи № 14   ДНЗ "Знам'янський професійний ліцей". 


Продовжуємо   дистанційне  навчання під час військового стану .        

"Основи молочної   справи  "

                                                                     

  Зворотній зв'язок в вайбер                                             

27.03.2025


 Тема програми.     Вступ. Склад молока і його властивості                                                            
Тема уроку №4   Роль молозива  для  вирощування та збереження молодняку ВРХ. Заключний масаж  і машинний  додій ,їх вплив на жирність молока 

Основна мета вирощування молодняку — поповнення стада ви­сокопродуктивними тваринами. Щоб виростити худобу, яка б повною мірою виявляла генетично закладені можливості продуктивно­сті, необхідно з перших днів вирощування телят створювати опти­мальні умови годівлі та утримання, що забезпечить нормальний ріст і розвиток тварин.
Молодняк розподіляють на ремонтний та надремонтний. Теля­та, одержані від високопродуктивних корів і добре розвинені, над­ходять у групу ремонтного молодняку, для них створюють кращі умови годівлі,    їм більше випоюють молочних кормів. Надремонтний молодняк — це тварини, отримані від корів із невисокою продуктив­ністю і призначені для вирощування на м’ясо.

У молочному скотарстві розрізняють три періоди вирощування молоднякумолозивний, молочний і післямолочний.                                       

Молозивний пе­ріод триває 7 - 10 днів. Теля через 30 - 60 хв після народження по­винно отримати 1 - 2 кг молозива. Більша даванка його може спри­чинити розлади у травному каналі. Потім кількість молозива й моло­ка поступово збільшують і доводять до 1/5 - 1/4 живої маси теляти.

У кишки новонароджених легко проникають мікроби, які потра­пляють у кров і спричинюють різні захворювання, тому що в крові телят немає білка глобуліну — носія імунних тіл. Глобулін над­ходить в організм новонародженого з молозивом і зумовлює розви­ток захисних  імунобіологічних властивостей.                                                                           

Молозиво забезпечує організм теляти комплексом вітамінів, а також збуджує перистальтику кишок, сприяє вивільненню їх від первородного калу, виявляє послаблювальну дію. Воно містить май­же у два рази більше сухої речовини, в 4 - 5 разів — загального білка, у 12 разів — альбуміну та глобуліну і в 1,5 раза більше міне­ральних солей порівняно з молоком                Доїння корів. Правильна організація й техніка доїння забезпе­чують найповніше виведення молока з вим’я і посилене його утво­рення в проміжках між доїннями. Процес доїння складається з під­мивання вим’я, витирання з легким масажуванням, здоювання пер­ших цівок молока, власне доїння й додоювання.                                                                                        Вим’я корів підмивають із відра, використовуючи кухоль, або во­дою зі шланга з розпилювачем із посудини, розміщеної на дроті для вільного пересування вздовж приміщення. Після підмивання вим’я витирають чистим рушником або спеціальною серветкою, бажано змоченою у дезінфікуючому розчині (0,5 — 0,75%-й розчин гіпохло­риту йоду, 1%-й розчин хлораміду Б, 4%-а водна суміш 20 % гек­сахлорофену та 80 % триетаноламіну). Такий спосіб підготовки за­побігає бактеріальному забрудненню молока.Операції з підготовки до доїння зумовлюють рефлекс молоко­віддачі. У випадку, коли молоко не виділяється, частки вим’я злегка масажують, погладжуючи їх пальцями зверху вниз.                                       

 Після цього здоюють перші 2 — 3 цівки молока у спеціальний кухоль для вияв­лення маститу у корів, а також із метою зменшення бактеріального забруднення. Тільки тоді, коли корова припустила молоко, оператор надіває на дійки доїльні стакани. Тривалість підготовки корови до доїння — не більше ніж 1 хв, оскільки час від початку підготовки вим’я до моменту припускання молока становить усього 40 - 80 с. У практиці скотарства використовують ручне (частіше в невели­ких фермерських господарствах) і машинне доїння. За ручного до­їння дійку захоплюють усіма пальцями з подальшим натисканням почергово пальцями руки. Під тиском молока сфінктер дійки від­кривається і молоко виводиться з частки вим’я. Доїти корову треба швидко, здійснюючи 80-100 стискань за 1 хв.                                   У кінці доїння проводять заключний масаж вим’я, після чого ко­рову додоюють. Щоденний масаж вим’я сприяє підвищенню надоїв на 10-14 %. Основним способом є машинне доїння корів, яке полегшує працю оператора і дає можливість обслуговувати поголів’я у 2 — 3 рази бі­льше, що підвищує продуктивність праці та знижує собівартість мо­лока.                                      Доїльні стакани на дійки вим’я надівають у такій послідовності: спочатку на задню ліву, потім передню ліву, задню праву й передню праву, або спочатку на задні, а потім передні дійки. Передчасне їх надівання спричинює затримку молоковіддачі, а запізнення — не­повне видоювання молока.      Активна молоковіддача у корови триває 5 — 6 хв, але основна ча­стина молока видоюється протягом 2 — 4 хв. Тривале доїння (7 хв і більше) спричинює неповне видоєння молока, оскільки гормон ок- ситоцин впливає на молоковіддачу впродовж 3 — 6 хв.                                                              Під кінець доїння проводять заключний масаж легким погла­джуванням і здавлюванням окремих часток вим’я. Далі застосову­ють машинне додоювання, відтягуючи колектор однією рукою впе­ред і вниз, а другою зверху вниз погладжуючи окремі частки вим’я. Вручну тварину не додоюють, бо це призводить до порушення нор­мального рефлексу молоковіддачі й привчає її до неповного відда­вання молока в доїльний апарат.                                                                                                                          Після додоювання і закінчення молоковіддачі з дійок відразу знімають доїльні стакани, оскільки перетримання останніх призво­дить до порушення кровообігу та гальмування молоковіддачі, а вплив вакууму є однією з причин захворювання корів на мастит. Після закінчення доїння доїльні апарати, молокопроводи та інший молочний посуд ретельно миють з використанням миючих та дезинфікуючих розчинів.

Встановлено, що у перших цівках молока менше жиру , а в останніх - найбільше, тому ретельне видоювання корів - обов'язкова умова підвищення якості молока та запобігання захворюванню вим'я.                         
Отже, на жирність молока впливають такі показники:
- Порода
- Вік корів
- Стадія лактації
- Порa року та сезон отелення
- Вгодованість
- Кліматичні умови
- Умови утримання
- Годівля
- Доїння корів
- Захворювання і т.д
Домашнє Завдання:                                                                             
  Записати конспект. 

Дати відповіді на запитання                                                                                
1.    Які  показники  впливають  жирність молока?
        
      2. Чим забезпечує молозиво організм теляти

Комментариев нет:

Отправить комментарий