Добрий день, учні групи № 14
ДНЗ "Знам'янський професійний ліцей".
В нас з вами виробниче навчання очно в майстерні.
Для відсутніх з поважної причини завдання в блозі
07.05.2026
ТЕМА ПРОГРАМИ Виконання робіт на технологічному обладнанні, машинах і механізмах для тваринницьких ферм.
Тема уроку Освоєння прийомів та умов правильної технічної експлуатації машин і обладнання для підготовки прибирання та утилізації гною та мікроклімату.
Наладку їх у стаціонарних умовах, щоденне і періодичне технічне обслуговування, ремонт, збереження машин та обладнання.Інструктаж за змістом занять, безпеки праці, організації робочого місця. Виконання робіт із технічної експлуатації машин на тваринницьких фермх.Освоєння прийомів та умов правильної технічної експлуатації машин і обладнання для підготовки прибирання та утилізації гною та мікроклімату.
Опрацювати матеіал дати відповіді на запитання:
1. Техніка безпеки.
2. Призначення та будова транспортера ТСН-2Б.
3. Принцип роботи транспортера ТСН-2Б.
4. Техніка безпеки при роботі з гноєтранспортерами.
5. Технічна характеристика ТСН-2Б.
6. Схема привода транспортера ТСН-2.
7. Способи усунення несправностей транспортера ТСН-2,0
8. Призначення та будова транспортера ТСН-3Б.
9. Технічна характеристика ТСН-3Б.
10. Схема мащення транспортера ТСН-3,0Б.
11. Карта мащення скребкового транспортера ТСН-3Б.
12. Призначення та будова транспортера ТСН-160.
13. Процес роботи ТСН-160.
14. Технічна характеристика ТСН-160А.
15. Технічна характеристика транспортерів для видалення гною.
16. Можливі несправності механічних засобів гноєвидалення і способи їх усунення.
17. Правила експлуатації транспортерів.
18. Особливості експлуатації транспортерів в зимовий період
19. Основні регулювання транспортерів.
20. Технічне обслуговування транспортерів.
Запитання
1. Техніка безпеки при обслуговуванні теплогенераторів.
2. Обладнання і устаткування для теплопостачання та мікроклімату.
3. Які елементи вентиляційно-опалювальної системи.
4. Установка "Клімат".
5. Технічна характеристика обладнання типу "Клімат".
6. Схема автоматичної системи опалення.
7. Технічне обслуговування вентиляційних установок.
8. Приточно - витяжні установки типу ПВУ.
9. Тепловентилятори.
10. Технічна характеристика припливно-витяжних установок.
11. Правила експлуатації і основні регулювання ПВУ.
12. Можливі несправності, причини і способи усунення несправностей вентиляційних установок.
13. Теплогенератори.
14. Техніко-економічні показники теплогенераторів.
15. Регулювання теплогенераторів.
16. Можливі несправності в роботі ТГ-1,5 і способи їх усунення
Техніка безпеки.
При експлуатації гноєприбиральних засобів забороняється:
1. Допускати до обслуговування осіб, які не пройшли інструктаж по будові і техніці безпеки.
2. Виконувати змащувальні і регулювальні роботи.
3. В зоні дії транспортерів класти сторонні предмети.
4. Ставати на ланцюги, штангу, скребки і ролики.
При транспортуванні гною від тваринницьких приміщень до гноєсховищ з допомогою стиснутого повітря необхідно виконувати наступні правила техніки безпеки:
1. До роботи слід допускати тільки навчених осіб.
2. Електродвигун компресора і пускову апаратуру заземлюють.
3. Продувочна ємність і ресивер повинні мати паспорт завода виготівника, який засвідчує, що ємність пройшла випробування і вони повинні бути зареєстровані в Госгіртехнагляді.
4. Компресор, продув очну ємність і ресивер обладнують манометрами; трубопроводи повинні витримувати тиск не менше 8 атм.
5. Продувочна ємність і ресивер повинні мати запобіжний клапан.
6. Стиснуте повітря в продувочну ємність пускають тільки при закритому завантажувальному люкові.
7. Завантажувальний люк дозволяється відкривати тільки при досягненні всередині ємності атмосферного тиску.
8. Продувочна ємність повинна мати вентиль для збросу тиску.
9. Якщо магістральний трубопровід забитий, припиняють подачу стиснутого повітря, скидують тиск, усувають несправність і тільки після цього пускають установку в роботуДля видалення навозу вітчизняна промисловість виробляє такі скребкові транспортери ТСН-2,0 і ТСН-3,0Б, які дозволяють механізувати видалення і завантаження гною в транспортні засоби.
Усі скребкові транспортери працюють слідуючим чином: скребки тягових органів ( втулково-роликові і посилених пластинчастим ланцюгом), розміщенні на однаковій відстані один від одного, переміщаючись, захоплюють лежачий в каналі гній і притовкує його порціями до місця вивантаження.
Скребкові транспортери, як правило, укладають в відкритих гнойових каналах і вмикають в роботу 3 – 4 рази на добу.
Один транспортер забезпечує видалення навозу від 100 – 120 корів або 500 – 700 свиней. Транспортери працюють безшумно і не турбують тварин.
Скребковий транспортер ТСН-2Б призначений для механізованого прибирання гною з тваринницьких приміщень: корівниках, де тварини утримуються на прив'язі, а також у свинарниках, телятниках і пологових приміщеннях - (горизонтальний транспортер) та одночасного завантаження його в транспортні засоби (похилий).
Він складається з горизонтального та похилого транспортерів, які мають роздільний привод, уніфікований з транспортером ТСН-ЗБ.
Транспортуючий робочий орган – ланцюг, виготовлений з штампованих іпластинчатих звеньїв, з'єднаних пальцями.
Ланцюг з скребками виготовлено із штампованих та литих ланок, з'єднаних пальцями, і складається з окремих секцій довжиною 5520 мм. На відстані 460 мм один від одного до ланок жорстко прикріплені скребки. Поворотні ролики встановлено на шарикопідшипниках.
Транспортер можна використовувати в усіх зонах на фермах великої рогатої худоби з прив'язним утриманням.
Робочий орган транспортера – нескінченний ланцюг з металевими скребками, зібраними в секції довжиною 5520 мм, з'єднаних звєньями. Скребки встановлюють через кожні чотири звана ланцюга на відстані 460 мм один від одного і кріплять до звєньїв болтами. Одна з секцій ланцюга складається повністюз з'єднувальних звєньїв, видаляємих при витягуванні ланцюга.
Ланцюг зі скребками на поворотах направляють ролики 5, а при виході її з похилого канала в горизонтальний – поворотний сектор 4, який кріпиться анкерними болтами.
Змінюють напрям руху ланцюга зі скребками з горизонтального канала на похилий вивантажувальний канал два башмаки 3, прикріплених до бокових стінок похилого канала болтами.
Привідний пристрій являє собою двоступінчастий редуктор відкритого типу з електродвигуном потужністю 4,5 кВт, механізмом очищення скребків, клинопасовою передачею і кожухом.
Скребкові транспортери можна встановлювати в тваринницьких приміщеннях любої конструкції. В двохрядних – один транспортер, в чотирирядних – два.
Похилий вивантажувальних канал встановлюють в торці або збоку тваринницького приміщення.
Працює скребковий транспортер слідуючим чином: в інтервалах між включенням транспортера робітник вручну скребками або тварини ногами згортають гній з полу стійла в горизонтальний канал, розміщений вздовж стійл. Транспортер вмикають в роботу на 15 – 20 хв. Рухаючи в каналі ланцюг зі скребками захоплює, переміщує і підіймає гній по похилому вивантажувальному каналу в причіп.
Перед зупинкою працюючого транспортера він повинен пропрацювати 3…5 хв, для очищення похилої частини від гною. При експлуатації транспортера не менш як два рази на тиждень перевіряють наявність мастила в редукторі, змащують підшипники, зірочки і натяжний пристрій.
Транспортер полегшує працю, покращує мікроклімат в приміщенні, підвищує культуру виробництва.
Його недоліки: прибирають гній з полу стійла вручну, велика метало – і енергомісткість, потрібно ретельно виконувати розміри горизонтального гнойового каналу, його прямолінійність, а також
Перед пуском транспортера необхідно перевірити натяг ланцюга, при необхідності його відрегулювати. Натягують ланцюг на шляху між ведучою зірочкою і поворотним сектором при допомозі натяжного пристрою. Потім впевнившись, що в каналі не має сторонніх предметів включають в роботу транспортер.
Щоб зменшити силу, яка виникає в ланцюгу, необхідно спочатку включити транспортер, тому що при рушанні з місця ланцюг отримує найбільше навантаження, а потім скидує гній в горизонтальний канал. Гній необхідно скидати по напряму руху транспортера, щоб зменшити час його роботи.
Необхідно бетонувати жижезбірник , так як гній, змішаний з жижею, важко піддається навантаженню в транспортні засоби. Зимою ланцюг зі скребками примерзає до похилого каналу транспортера, що може вивести з ладу електродвигун. Пристосування, обігріваюче похилий вивантажувальний канал гарячим повітрям, яке нагнітається вентилятором, запобігає поломці транспортера.
Транспортер ТСН – 3Б використовується не тільки для видалення і навантаження гною, але і для транспортування силосу, сінажу і інших кормів на фермах ВРХ і свинарських фермах.
Транспортер ТСН-ЗБ складається з двох транспортерів (горизонтальний і похилий) з окремими приводами, їх ланцюги взаємозамінні, розбірної конструкції, з шарнірно прикріпленими скребками. Горизонтальний транспортер – включає ланцюг зі скребками, привідну станцію, три поворотних ролика (зірочки) і натяжний пристрій. Похилий транспортер має уніфікований з горизонтальним ланцюг із скребками, привідну станцію і здвоєний суцільнометалевий жолоб. Кут похилу скребка у вертикальній площині від горизонтального положення вниз становить 40°. Відстань між скребками горизонтального транспортера дорівнює 1 м, між скребками похилого транспортера—0,5 м. Осі поворотних зірочок горизонтального транспортера і обвідної зірочки похилого встановлені на шарикопідшипниках.
Ланцюг складається з наружних і внутрішніх планок з полосової сталі з'днаний осями. Скребки кріпляться до профільованої скоби (звену ланцюга) болтом і гайкою на відстані 1 м один від одного.
Робочий орган транспортера – довго ланковий розбірний ланцюг з консольно закріпленими скребками.
Приводна станція горизонтального транспортера складається з електродвигуна фланцевого типу потужністю 4 кВт, клинопасової передачі та закритого двоступінчастого циліндричного редуктора. Ведуча зірочка встановлена на вихідному валу редуктора і надає транспортеру поступальної швидкості 0,19 м/с. Приводна станція похилого транспортера має фланцевий електродвигун потужністю 1,5 кВт і закритий двоступінчастий редуктор з ведучою зірочкою. Управління транспортером електричне, дистанційне.
Ланцюг зі скребками горизонтального транспортера монтують в дерев'яному жолобі по периметру гнойової зони приміщення. Нижня частина похилого транспортера розміщена всередині приміщення, вона заглиблена ізнаходиться під привідною станцією горизонтального транспортера, а її верхня частина виходить за межі приміщення і спирається настійку. Транспортер ТСН-3Б розрахований на прибирання гною з корівника довжиною до 90 м з числом тварин 100 – 120 голів або 600 – 800 свиней.
Для видалення рідких фракцій у похилого транспортера передбачається підвищена швидкість (0,726 м/с). На початку роботи вмикають похилий транспортер, а потім горизонтальний, скребки якого транспортують гній по гнойових канавках до приводної станції. Тут скребок відхиляється від горизонтального положення вниз і гній падає в приймальну частину похилого транспортера, яким подається у причіп. Далі скребок горизонтального транспортера, продовжуючи рух разом з ланцюгом, по металевій напрямній пластині піднімається до горизонтального положення. Натяг горизонтального транспортера здійснюється переміщенням натяжної зірочки за допомогою натяжного пристрою, а похилого — переміщенням його приводної станції. Натяг перевіряють на вільній вітці ланцюга на-тисканням на кінець скребка. Ланцюг вважається достатньо натягнутим, якщо при натисканні із зусиллям 15— 20 кгс кінець скребка відхиляється від початкового положення на 30—40 мм
Карта мащення скребкового транспортера ТСН-3Б.
Схема скребкового транспортера ТСН - 3,0Б:
1 — привідний пристрій похилого транспортера; 2 — ланцюг похилого транспортера; 3 і 7—скребки; 4 — стріла с каналами; 5 — привідний пристрій горизонтального транспортера; 6— канал; 8 — ланцюг горизонтального транспортера; 9 — поворотна зірочка; 10 — натяжний пристрій.
Горизонтальний транспортер, встановлюється в гнойовому каналі тваринницького приміщення, включає шарнірний розбірний ланцюг 8 з прикріпленними до нього скребками 7, поворотні зірочки 9 і натяжний пристрій 10. Ланцюг приводиться в рух від електродвигуна потужністю 4кВт через клинопасову передачу і редуктор.
Похилий транспортер – похило встановлена стріла з двома каналами, в яких рухається замкнений ланцюг зі скребками, завантажує гній в транспортні засоби. Ланцюг приводиться в дію пристроєм 1, який складається з двоступінчастого циліндричного редуктора і електродвигуна потужністю 1,5кВт. На вихідному валу редуктора закріплена ведуча зірочка, яка приводить в рух ланцюг зі скребками, а на поворотному секторі, який одночасно використовується як приймальний бункер, встановлена поворотна зірочка.
Ланцюг натягують пристроєм, який складається з гвинта і підшипника. Гвинт пересуває раму приводу відносно верхньої балки, натягуючи ланцюг.
Похилий транспортер встановлюють в торці тваринницького приміщення, в тамбурі. Під верхнім його кінцем розміщують причіп.
Транспортер ТСН-3,0Б працює так: гній скинутий в канал, пересувають скребками горизонтального транспортера, надходить в нижній поворотний сектор похилого транспортера і подається ним в тракторний причіп.
В процесі експлуатації необхідно перевірити натяг ланцюга транспортера. Недостатньо натягнутий ланцюг зіскакує з поворотних і ведучих зірочок, намотується на ведучу зірочку, визиває нерівномірний рух (ривками) і передчасний вихід транспортера з ладу.
Не допускається перевантажувати канали гноєм, тому що різко перевантажуються ланцюг і механізми приводу. Крім того, можуть підійматись скребки транспортера, що значно знижує продуктивність і якість видалення навозу.
Особливу увагу слід приділяти обслуговуванню похилого транспортера, який знаходиться за межами тваринницького приміщення і працюючого в більш важких умовах, особливо при низьких температурах. Спочатку вмикають похилий транспортер, потім горизонтальний. Вимикають у зворотньому порядку.
Скребковий транспортер ТСН-160А призначений для видалення гною з тваринницьких приміщень та одночасного завантаження його в транспортні засоби. Він має горизонтальний і похилий транспортери з індивідуальними приводами, а також шафу керування.
Горизонтальний транспортер складається з привода, горизонтального замкненого ланцюга, натяжного і поворотного пристроїв. Привод транспортера забезпечує поступальний рух замкненого ланцюга і включає в себе єлектродвигун, закритий редуктор з ведучою зірочкою та пасову передачу. Останнім часом все частіше використовують привод без клинопасової передачі.
Ланцюг горизонтального транспортера — круглоланковий, нерозбірний, термічно оброблений і виготовлений із сталі 23 Г2 діаметром 14 мм та кроком ланок 80 мм. Ланцюг складається із вертикальних та горизонтальних ланок і кронштейнів для кріплення скребків. Кронштейни приварені до вертикальних
ланок через кожні 1120 мм. До кронштейнів за допомогою болтів, контршайб і гайок прикріплені скребки.
У процесі експлуатації ланки спрацьовуються і виникає необхідність вкорочення горизонтального транспортера шляхом вирізання ланок. Це виконують на ділянці між приводом та натяжним пристроєм. Кінці вкороченого ланцюга з'єднуються за допомогою ланки і вставки. Остання встановлюється у прорізь з'єднувальної ланки і приварюється.
Натяжний пристрій призначений для підтримання постійного натягу ланцюга. Він складається з поворотного пристрою, ролика, важеля з напрямною, стояка, контейнера для вантажу і каната. Натягування здійснюється автоматично провертанням важеля з рухомим роликом в інтервалі 60°. Це відповідає подовженню ланцюга на 0,5 м. Зусилля натягу ланцюга регулюється масою вантажу, який поміщають у контейнер. Нормальний натяг ланцюга при його довжині 160 м і триразовому прибиранні гною (на добу) забезпечується загальною масою вантажу 100—120 кг. При цьому ланцюг вільно сходить з приводної зірочки, не намотуючись на неї. Натяг автоматично підтримується, щоб зазор між кінцями скребків холостої вітки і стінкою канала не перевищував 20 мм. При зазорі 20 мм ланцюг вкорочують.
Поворотний пристрій призначений для зміни напрямку руху ланцюга в місцях повороту гнойового каналу. Він універсальний для всіх транспортерів і складається із скоби, до якої двома болтами приєднується пластина. В отвори скоби та пластини встановлена вісь, на якій на двох підшипниках обертається зірочка.
Похилий транспортер призначений для завантаження гною, що подається з горизонтального транспортера, у транспортні засоби. Він складається з корита, поворотного пристрою, ланцюга із скребками, привода та опорного стояка. Ланцюг похилого транспортера уніфікований з ланцюгом горизонтального. Відстань між скребками у похилого транспортера менша і становить 640 мм, а швид-
кісті транспортера - 0,72 м / хв. Це передбачено для узгодження подачі транспортерів і кращого видалення рідких фракцій гною. Натяг ланцюга похилого транспортера здійснюється натяжним гвинтом.
Транспортер може працювати в каналах із додатковим жолобом для ланцюга, коли скребки розміщені над ланцюгом і без додаткового жолоба з розміщенням скребків під ланцюгом. У першому випадку забезпечується якісніше прибирання гною при використанні будь-якої кількості підстилки (солома, тирса, торф тощо).
У попередньо побудованих каналах без додаткового жолоба для ланцюга (з розміщенням скребків під ланцюгом) рекомендується використовувати транспортери ТСН-160А тільки для прибирання без підстилкового гною або гною з невеликою кількісно подрібненої підстилки. При значній кількості підстилки транспортер у цьому варіанті працює незадовільно. Для покращення його роботи в гноєвий ка-нал подають воду.
Прибирати гній транспортером ТСН-160А необхідно не менше трьох разів на добу. Крім того, при застосуванні для підстилки соломи її бажано подрібнити на частинки не більше 100 мм, щоб скребки горизонтального транспортера під час скидання гною на похилий транспортер не прийшлося очищати вручну за допомогою спеціального скребка. Безпосередньо перед пуском транспортерів впевнюються у відсутності сторонніх предметів у гноєвому каналі, знімають перехідні містки для забезпечення вільного проходу гною під ними. У зимовий період пересвідчуються, що ланцюг і скребки похилого транспортера не примерзли до жолобів, при потребі легкими ударами звільняють їх.
Гній із стійл вручну за допомогою скребка скидають у гноєві канали на транспортер, який видаляє його з приміщення і завантажує у транспортні засоби. При цьому очищати стійла потрібно за напрямком руху ланцюга, починаючи від натяжного пристрою. Перевагою транспортера ТСН-160А порівняно з іншими транспортерами є покращення умов праці завдяки використанню автоматичного натяжного пристрою ланцюгового контура, зменшення на 25 % часу на технічне обслуговування, скорочення затрат праці при монтажі, зниження металомісткості.
Правила експлуатації транспортерів
Перед пуском транспортера в роботу проводять технічний огляд. При цьому перевіряють слідуюче: щоб рама і редуктор приводної станції були встановлені по рівню, а вісь симетрії ведучої зірочки знаходилась на 55 мм вище дна каналу і в одній площині з натяжною і поворотними зірочками4 правильність збирання ланцюга, її натяг, особливу увагу приділяють підйому скребків горизонтального транспортера після проходження ведучої зірочки; прямолінійність дна і бокових стінок каналу. Під час роботи ланцюг транспортера повинен рухатись без ривків. При роботі не допускається перевантаження каналів гноєм, тому що при пуску транспортера з завантаженими каналами різко збільшується навантаження на ланцюг, що може призвести до поломок.
Особливості експлуатації в зимовий період
В зимовий період потрібно ретельно слідкувати за роботою і станом похилого транспортера. В морозні дні жолоб потрібно посипати сіллю. Перед пуском потрібно перевірити, чи не примерз ланцюг зі скребками до жолоба. А якщо це відбулось, то необхідно дерев'яним молотком простукати і звільнити ланцюг і скребки.
Основні регулювання
Клинові ремені натягують спеціальним болтом. Правильно натягнутий ремінь повинен мати прогин 12…15 мм при прикладанні зусилля 50 Н (5 кгс) на його середині.
Ланцюг горизонтального транспортера натягують при допомозі натяжного пристрою. Вкорочують ланцюг лише в тому випадку, коли зірочка натяжного пристрою вже переведена в крайнє положення, і не дивлячись на це ланцюг натягнуто слабо. Ланцюг рахують нормально натягнутим, якщо кінець скребка при зусиллі 200 Н (20 кгс) відходить від нормального положення на 40…50 мм.
Ланцюг похилого транспортера регулюють за допомогою натяжного гвинта, який знаходиться в середині верхньої частини похилої стріли.
Технічне обслуговування
Технічне обслуговування скребкових транспортерів передбачає щоденні (ЩТО) і періодичні (ТО-1 та ТО-2 відповідно через кожні 360 і 1080 год роботи) заходи.
При ЩТО оглядають гноєві канали, приямки і корито похилого транспортера і очищають їх від сторонніх предметів; перевіряють стан скребків обох транспортерів, деформовані — рихтують або замінюють; контролюють і при необхідності регулюють натяг ланцюга горизонтального і похилого транспортерів; включають транспортер і стежать за рухом його ланцюгів із скребками, при виявленні стуків і ривків зупиняють транспортер і усувають несправності; по закінченню роботи очищають транспортер від залишків гною і усувають несправності.
При ТО-1 (один раз в місяць) додатково перевіряють і при необхідності регулюють натяг пасів на приводі горизонтального транспортера; стан кріплення рами привода і поворотних роликів, а також редукторів обох транспортерів; опір контура заземлення і рівень масла в редукторах;перевіряють дію горизонтального і похилого транспортерів і при необхідності усувають несправності; змащують машину відповідно до карти мащення.
При ТО-2 (один раз в шість місяців) проводять операції ЩТО, ТО-1 і крім того: знімають ланцюги транспортерів, розбирають і промивають деталі в гасі; збирають частини ланцюга довжиною 4…5 м, змащують їх і з цих частин збирають весь контур ланцюга, а також натягують його; зливають масло з редукторів і промивають їх у внутрішню частину гасом або дизельним паливом; знімають кришку редукторів, перевіряють стан підшипників, валів, шестерень і їх зачеплення; замінюють мастило підшипника вихідного вала редуктора; збирають редуктор і заливають свіже мастило; знімають поворотні і натяжні зірочки, промивають їх в гасі, перевіряють стан манжет і підшипників; замінюють зношені клинові ремені.
Контрольні запитання
1. Техніка безпеки.
2. Призначення та будова транспортера ТСН-2Б.
3. Принцип роботи транспортера ТСН-2Б.
4. Техніка безпеки при роботі з гноєтранспортерами.
5. Технічна характеристика ТСН-2Б.
6. Схема привода транспортера ТСН-2.
7. Способи усунення несправностей транспортера ТСН-2,0
8. Призначення та будова транспортера ТСН-3Б.
9. Технічна характеристика ТСН-3Б.
10. Схема мащення транспортера ТСН-3,0Б.
11. Карта мащення скребкового транспортера ТСН-3Б.
12. Призначення та будова транспортера ТСН-160.
13. Процес роботи ТСН-160.
14. Технічна характеристика ТСН-160А.
15. Технічна характеристика транспортерів для видалення гною.
16. Можливі несправності механічних засобів гноєвидалення і способи їх усунення.
17. Правила експлуатації транспортерів.
18. Особливості експлуатації транспортерів в зимовий період
19. Основні регулювання транспортерів.
20. Технічне обслуговування транспортерів.
Обладнання і устаткування для теплопостачання та мікроклімату.
Водяний калорифер (рис. 1, а.) складається з кількох рядів сталевих труб, вхідних і вихідних колекторів і патрубків для підведення гарячої води (або пари) і відведення відпрацьованого теплоносія (води, конденсату). Через зазори між трубами продувається повітря, яке нагрівається і надходить у приміщення. Для збільшення поверхні нагрівання на трубах передбачено ребра завтовшки 0,5 мм (пластинчасті калорифери типу КФС, КФБ) або закрутку сталевої стрічки (калорифери типу КФСО і КФБО). Апарати середньої серії (КФС) мають три ряди труб, а великої (КФБ) — чотири. Теплоносій (гаряча вода) подається від центральної котельні, а пара — від котла-пароутворювача. Поряд із водяними застосовують електричні калорифери серії СФОА і СФОЦ, які для повітряного опалення не потребують котелень. Калорифери серії СФОА складаються із 7 типорозмірів номінальною потужністю від 5,05 до 103 кВт із подачею повітря від 1800 до 11 000 м3/год. Всі вони живляться від мережі напругою 380 В при з'єднанні кожної секції зіркою.
Електрокалориферна установка типу СФОА (див. рис.1, б) складається з електрокалорифера, відцентрового вентилятора Ц4-70 і пульта керування. Нагрівні елементи (тени) в електрокалорифері з'єднані у вертикальні ряди, кожен з яких слугує самостійною тепловою секцією. Число нагрівних секцій — від 1 до 3, а теплова потужність кожної з них становить 4,8 — 30 кВт.
Електрокалорифери найраціональніші для тваринницьких ферм. Вони прості за конструкцією, надійні в роботі, легко компонуються з автоматизованими системами і повністю відповідають зоотехнічним вимогам. В уніфікованих калориферах серії СФОЦ для контролю температури поверхні тена використано теплове реле ТР-200, а всередині приміщення установлюють датчики температури ДТКБ-53Б. У схемі передбачено блокування роботи калорифера за непрацюючого вентилятора. Ступені потужності за секціями (АН 100, 66,6 і 33,3 % загальної потужності) перемикають вручну або автоматично залежно віл температури повітря в приміщенні.
Комплекти вентиляційно-опалювального обладнання системи «Клімат» випускаються чотирьох модифікацій: «Клімат-2», «Клімат-3», «Клімат-4» і «Клімат-8».
.Зниження річної потреби в паливі на 40 -60 % або на 15-20 т умовного палива забезпечується в разі використання комплекту автоматизованого тепловентиляційного обладнання «Клімат-ЗМУ» з вентиляційною установкою і утилізатором теплоти РУ-Ф-12. Вентиляційна установка з утилізатором теплоти РУ-Ф-12 (рис. 2) складається з теплообмінника, блоків підігрівання (теплового), припливного і витяжного вентиляторів, секції і ящиків керування. Для забезпечення безперервного перебігу технологічного процесу корпус теплообмінника розділений нерухомою перегородкою на два канали.
Установка працює так. Повітря відбирається із приміщення витяжним вентилятором і проходить по каналу теплообмінника. Під час контакту з теплим витяжним повітрям диски роторів теплообмінника акумулюють його теплоту. Припливний вентилятор подає холодне повітря, яке теж проходить по каналу теплообмінника. Внаслідок контакту з холодним повітрям диски роторів
теплообмінника віддають акумульовану теплоту припливному повітрю. Через кожні 30 с жалюзі перемикаються, при цьому припливний канал теплообмінника стає витяжним, а витяжний — припливним. У холодний період року припливне повітря підігрівається за рахунок теплоти калориферів блока підігрівання та утилізатора теплоти УТ-Ф-12. У теплий період року припливне повітря подається в приміщення через обвідний канал, при цьому ротори теплообмінника не крутяться.
У вентиляційній установці з утилізатором теплоти УТ-Ф-12 теплообмін між припливним і витяжним каналами відбувається за рахунок випаровування фреону в теплових трубках секції теплообмінника. Теплота переноситься у верхню конденсаційну секцію теплообмінника, яка омивається припливним повітрям.
Комплект «Клімат-4» є витяжною системою вентиляції і не розрахований на підігрівання припливного повітря. Витягується повітря вентиляторами серії ВО.
Комплект обладнання «Клімат-8» аналогічний обладнанню «Клімат-4», додатково працює з теплогенераторами. Складається з електровентиляторів типу ВО з автоматичними вимикачами для індивідуального керування і захисту двигунів вентиляторів, автотрансформатора і станції керування з виносним блоком перетворювачів температури.
Автотрансформатор призначений для зміни напруги, яка подається на електровентилятори. Станція керування виконує функції ступінчастої зміни частоти обертання електровентиляторів, автоматичного переходу на низьку частоту обертання в разі зниження температури в приміщенні і на високу — в разі її підвищення; автоматичного вибору кількості працюючих електровентиляторів залежно від температури в приміщенні; автоматичного вимикання груп вентиляторів за зниження температури і вимкнення всіх вентиляторів у разі аварійного зниження температури в приміщенні; встановлення температури в приміщенні у межах 5 — 35 °С; ручного вмикання електровентиляторів, захисту електродвигунів і лінії живлення від короткого замикання і аварійних перевантажень.
Комплект обладнання «Клімат» служить для регулювання мікроклімату в тваринницьких приміщеннях. Випускають комплекти обладнання «Клімат-2», «Клімат-3», «Клімат - 4», «Клімат-8».
В комплект обладнання «Клімат-2» входять низьконапірні осьові вентилятори типа ВО, які використовуються в якості витяжних, центробіжні типа Ц4-70, використовуються як приточні, система зволоження повітря, пластинчасті калорифери типа КФС і КФБ, датчики температури, станція керування. Комплект «Клімат-2» випускається в дев'яти модифікаціях. Наприклад, марка комплекта «Клімат-24-6» розшифровується так: «Клімат-2» з вентилятором ВО №4 і центробіжним вентилятором Ц4-70 №6.
Комплект вентиляційно-опалювального обладнання «Клімат-3» використовується для тих же цілей, що і «Клімат-2».Пристрій аналогічний обладнанню «Клімат-2».
Комплект вентиляційного обладнання «Клімат - 4» призначений для отримання необхідного повітрообміну в тваринницьких приміщеннях. Складається з електровентиляторів типу ВО. Автотрансформатора АЖ-10 і станції управління з виносним блоком датчиків температури. Автотрансформатор змінює напругу, яка надходить від електродвигуна. Комплект «Клімат - 4» випускається в трьох модифікаціях : «Клімат - 44», з 24 осьовими вентиляторами ВО-4, «Клімат - 45», з 18 вентиляторами ВО-5-6, «Клімат - 47» з 10 вентиляторами ВО-7.
Комплект вентиляційного обладнання «Клімат - 8» призначений для регулювання мікроклімату в тваринницьких приміщеннях. Працює разом з теплогенераторами. Складається з вентиляторів типу ВО, станції управління і датчиків. Випускається в трьох модифікаціях: «Клімат - 84», з 30 вентиляторами ВО-4, «Клімат - 85» з 20 вентиляторами ВО-5-6, «Клімат - 87» з 10 вентиляторами ВО-7.
Обладнання автоматично підтримує задану температуру повітря в приміщенні шляхом регулювання повітрообміну. За допомогою станції управління і автотрансформатора зміна сигналу від датчика температури перетворюється в зміну напруги, живлячого електродвигуни вентиляторів. При зниженні заданої температури вентилятори вимикаються.
Система управління електровентиляторами установок типа "Клімат" забезпечує ступінчасте регулювання їх частоти обертання, автоматичний перехід на низьку або високу частоту при зниженні або збільшенні температури в приміщенні, автоматичний вибір числа працюючих вентиляторів або їх повне відключення при аварійному пониженні температури, можливість підтримання повітря в приміщенні в межах 5-350С, ручне керування вентиляторами, захист від перевантажень і коротких замикань.
Комплекти обладнання " Клімат-2", "Клімат-3 " оснащенні системами повітряного обігріву за допомогою опалювально-вентиляційних агрегатів з водяними (паровими) калориферами. Зимою необхідна температура повітря в приміщенні підтримується шляхом одночасної зміни частоти обертання витяжних і приточних вентиляторів ("Клімат-2") або зміною теплоподачі калориферів за допомогою регулювальних клапанів ("Клімат-3").Технічна характеристика комплектів
вентиляційного обладнання типу "Клімат-4 " Показники | "Клімат-44" | "Клімат-45 " | "Клімат-46 " | ||
Марка вентилятора | ВО-4 | ВО-5,6 | ВО-7 | ||
Подача, м3/год | 80 | 100 | 130 | ||
Діаметр робочого колеса, мм | 200 | 560 | 700 | ||
Число вентиляторів в комплекті | 24 | 18 10 | |||
При використанні "Клімат-2 " можливе регулювання відносної вологості повітря тільки в сторону підвищення за допомогою турбозволожувачів, а при використанні "Клімат-3", крім того-осушення шляхом зміни рівня повітрообміну. В усіх комплектах є захист калориферів від замерзання при зниженні температури води в трубопроводі нижче 300С. Літом температуру повітря регулюють, змінюючи частоту обертання вала витяжних вентиляторів. Приплівні установки можуть працювати на самих низьких обертах тільки для підтримання необхідної вологості.
Схема автоматичної системи опалення, вентиляції й зволоження тваринницьких приміщень з допомогою обладнання "Клімат-2","Клімат-3":
Технічне обслуговування вентиляційних установокОбладнання для мікроклімату періодично піддають технічному огляду і технічному обслуговуванню.
При технічному обслуговуванні перевіряють :
- Балансировку робочого колеса вентилятора, обертаючи його рукою. Якщо колесо збалансовано вірно, то воно повинно зупинятися в різних положеннях, не повертаючись до первинного положення.
- Зміщення робочого колеса на валу, а також биття при його провертанні.
- Візуальний стан лопаток, щоб вони не мали м'ятин, прогинів, прогнутостей і забруднення.
- Зазор між кромкою вхідного патрубка центробіжного вентилятора і кромкою переднього диска робочого колеса, як в напрямку осі вала, так і в радіальному направленні. Ці зазори не повинні перевищувати 1 мм відповідно номера вентилятора, наприклад, якщо вентилятор №4, то зазор не повинен перевищувати 4 мм. В осьових вентиляторах зазор між лопатками робочого колеса і обичайкою не повинен перевищувати 0,5% від діаметру крильчатки.
- Кріплення вентиляторної установки на фундаменті, а також заземлення.
Крім того при проведенні технічного обслуговування:
- Доливають масло в підшипники ковзання електродвигуна до рівня маслопоказчика при нерухомому роторі.
- Перевіряють відсутність вібрації, включивши електродвигун.
- Перевіряють зношення підшипників.
- Очищають від забруднення робоче колесо, внутрішні і зовнішні поверхні вентиляторів і електродвигунів.
У повітропроводі при проведенні оглядів перевіряють:
- Щільність закривання дверей пилосбірників, пилоочисних пристроїв, оглядових вікон, люків і отворів для прочистки; затяжку болтів на флянцевих з'єднаннях.
- Нахил повітропроводів, який повинен бутив межах 0,01…0,015% в сторону дренажних пристроїв.
При періодичному технічному обслуговуванні (один раз в шість місяців) виконують слідуючі операції:
- Проводять усі роботи пов'язані технічним оглядом.
- Перевіряють стан підшипників і при виявленні в них тріщин або корозії, їх замінюють.
- Повністю замінюють мастило і промивають корпуса підшипників керосином.
- Очищають від забруднення робоче колесо, внутрішні і зовнішні поверхні вентиляторів.
- У повітропроводів видаляють пил з пилозбірників і повітропроводів.
- У калориферів регулюють теплопродуктивність.
Приточно - витяжні установки типу ПВУ.
Випускаються установки ПВУ-4, ПВУ-6, ПВУ-9. В склад кожного об'єкта входять шість окремих установок(одна командна і п'ять виконавчих) з силовим елементом і пультом централізованого управління всіма установками, які входять в комплект. Кожна установка представляє собою металічну конструкцію циліндричної форми, всередині якої є вентилятор, секція змішувальних заслінок, секція вентилятора,проміжна секція. Секція витяжки з козирком-відбивачем.
Секція вентилятора складається з корпуса з розміщеним в середині нього циліндром. В циліндр встановлено електродвигун. На валу якого знаходиться робоче колесо осьового вентилятора. Робоче колесо являє собою суцільну металічну крильчатку з двома рядами лопастей, розвернутих в різні сторони, що забезпечує одночасну витяжку і подачу повітря.
В нижній частині корпуса по кільцьовому периметру розміщенні одинадцять вихідних отворів (сопл), по яких приточне повітря надходить в приміщення. Кожне сопло має козирки, при допомозі яких можна регулювати напрям подачі повітря і кількість повітря.
Секція змішувальних заслінок включає в себе корпус з верхнім і нижнім циліндрами. Між цими циліндрами є дві поворотні заслінки напівкруглої форми з осями, на яких розміщені зубчасті сектори, які знаходяться в зачепленні один з одним. Керують заслінками при допомозі механізму приводу.
Проміжна секція представляє собою два циліндри: зовнішній і внутрішній з пружинами підвіски. Внутрішній циліндр охоплює конусну частину верхнього циліндра секції заслінок, образуя внутрішній повітропровід. Секція витяжки складається з конічного корпуса, козирка відбивача, труби для води і опадів і зовнішнього патрубка.
Вентилятор установки працює з постійним числом обертів. А режим роботи регулюють системою заслінок.
Тепловентилятори призначені спеціально для повітряного опалення і вентиляції тваринницьких приміщень. Представляє собою комплект з одного або двох центробіжних вентиляторів, калорифера і автоматики.
Тепловентилятори виготовляють двох типів: для любого періоду року і тільки для зими. Перші мають дві камери, два вентилятори і один калорифер. Привід вентиляторів – від двошвидкісних електродвигунів.
При низьких температурах повітря проходить через калорифер і одним вентилятором подається в приміщення. Вхід в другий вентилятор закритий заслінкою.
Тепло вентилятори для зими працюють з постійною частотою обертання.
Технічна характеристика припливно-витяжних установок Показники | ПВУ-4 | ПВУ-6 | ПВУ-9 |
Подача,м3год: приток витяжка | 4000 3400 | 6000 5300 | 9000 8000 |
Теплова потужність кВт: максимальна минимальна | 15 7,5 | 15 7,5 | 19,2 9,6 |
Габаритні розміри, мм висота діаметр | 5200 1000 | 6400 1150 | 6850 1250 |
Маса, кг | 340 | 470 | 630 |
1-секція витяжки; 2-проміжна секція; 3-заслінки;4-секція змішувальних заслінок; 5-механізм приводу заслінок; 6-секція вентилятора; 7-робоче колесо вентилятора; 8-нагрівачі; 9-сопла.
Правила експлуатації і основні регулювання.
Перед пуском вентиляційного обладнання його щоденно оглядають і перевіряють технічний стан. При включенні в роботу приточної вентиляційної установки виконують слідуючі операції: відкривають утеплювальний кран на повітрозаборі; повністю закривають зимою і відкривають літом обвідний канал калорифера; встановлюють загальний дроселюючий пристрій вентиляційної установки, яке повинно відповідати положенню, зафіксованому при регулюванні продуктивності вентилятора для кожного періоду року; визначають положення жалюзійних решіток на випускних і всмоктувальних отворах повітропроводів; перевіряють обертання робочого колеса вентилятора, повертають рукою за шків; перевіряють наявність захисних металічних решіток на всмоктувальних отворах вентиляторів.
Запускають вентиляційне обладнання в слідуючій послідовності: вмикають калорифери, для чого перед цим перевіряють, чи відкриті повітроспускні пристрої, закривають пристрої для спуску води, відкривають кран на лінії обратного току води, а потік відкривають кран, який подає воду до
калориферів, і після появи струї води з пристрою для спуску повітря закривають його; включають електродвигун вентилятора.
При роботі вентиляційного обладнання слідкують за температурою в тваринницькому приміщенні. Якщо температура вище допустимої, то зменшують температуру нагнітаючого повітря. Для цього відкривають обвідний канал у калориферів, працюючих на парі або воді. Якщо температура повітря в приміщенні нижче допустимої, то підвищують температуру нагнітального повітря шляхом прикривання обвідного клапана калорифера. У електрокалориферів температуру подавального повітря регулюють за рахунок відключення нагрівальних станцій.
В процесі роботи вентиляційних установок слідкують за степенем нагрівання електродвигунів і підшипників. Не допускається підвищення температури підшипників більше 50 0С.
Для зупинки вентиляційної установки виключають електродвигуни вентиляторів, електрокалориферів і калориферів, працюючих на парі. У калориферів працюючих на воді, зменшують подачу води з таким розрахунком, щоб не допустити її заморожування.
Нормальна робота калориферів може бути тільки при дотриманні вимог експлуатації. Зовнішню поверхню очищають не менше одного разу в три місяці. Оребрення калориферів очищають, продуваючи стиснутим повітрям або парою.
В зимній період експлуатації калориферів треба особливо уважно слідкувати за їх роботою, не допуская заморожування. Найбільш ефективний спосіб захисту калориферів є автоматичне регулювання. Для цього датчик захисту встановлюють на трубопроводі, по якому вода відводиться від калориферів.
Основні причини падіння теплопродуктивності калорифера – низькі параметри теплоносія, нещільний контакт між трубками і пластинами оребрення, а також забруднення зовнішньої і внутрішньої поверхні калориферів.
В процесі експлуатації вентиляційних установок можуть виникнути різні несправності; причини і способи їх усунення наведені в таблиці.
Теплогенератори встановлюють у проточних вентиляційних камерах, ізольованих від тварин, із виходом назовні. Складаються вони з камери згоряння з теплообмінником, основного і пускового електровентиляторів, системи автоматичного керування і контролю.
Перед вмиканням теплогенератора потрібно: перевірити наявність пічного палива в баку, відсутність підтікання палива в місцях з'єднання паливопроводів; злити конденсат із камери згоряння; підірвати плиту протизривного пристрою; відрегулювати температуру повітря в приміщенні за допомогою регуляторів температури, розміщених на щитку керування.
Теплогенератори, що працюють на газі, економічніші за ті, що працюють на рідкому паливі. За опалювальний сезон можна зекономити до 40 т рідкого палива. Теплогенератор ГТГ-1А — це уста-новка для нагрівання повітря продуктами згоряння газоподібного палива. Основними частинами теплогенератора є пальник із системою газової розводки, датчик-реле тиску повітря, коробка керуван-ня і температурне реле. До складу газової розводки входять запірний кран, датчик-реле тиску газу та електромагнітний клапан-відсікач. Повітря нагрівається так: газ із газопроводу надходить до пальника через електромагнітний клапан. Повітря для утворення газоповітряної суміші подається пусковим вентилятором, колесо якого обертається від електродвигуна. Газоповітряна суміш надходить у камеру згоряння теплового блока і підпалюється іскрою між електродами від трансформатора запалювання. Продукти згоряння про-ходять крізь теплообмінник теплового блока, віддають свою теплоту повітрю, яке нагрівається, і виходять крізь димар в атмосферу. Після нагрівання повітря до певної температури в зоні розміщення температурних реле вмикається осьовий вентилятор теплового блока, який продуває повітря міжтеплообмінником і корпусом теплового блока. Тиск газу перед пальником контролює датчик-реле тиску газу, а тиск повітря — датчик-реле тиску повітря. Останнім часом впроваджено теплогенератори на газі для повітряного опалення і вентиляції тваринницьких і птахівничих приміщень, обігрівання будівель, споруд сільськогосподарського та іншого призначення, теплиць. Всі теплогенератори на газі (табл. 1) забезпечують значну економію порівняно з теплогенераторами на рідкому паливі.
Теплогенератори ТГ-1А,ТГ-1,5 і ТГ-3,5 призначені для повітряного опалення і вентиляції тваринницьких, птахівничих і інших приміщень. Їх можна також використовувати для досушування трав способом активного вентилювання. Вони мають однакові технологічні схеми і різняться тільки по конструкції окремих елементів і теплопродуктивності.
Їх основні агрегати і деталі: корпус, теплообмінник з димоходом, вентилятор з електродвигуном, насос з форсункою, зовнішній захисний кожух і шкаф управління з системою автоматичного регулювання і контролю роботи установки.
Працюють теплогенератори слідуючим чином. Паливо по паливопроводу через електромагнітний клапан під тиском за допомогою насосу подається в форсунку і далі в камеру згоряння конусної форми, куди одночасно вентилятором подається повітря. Перед надходженням в камеру повітряного потоку за допомогою завихрювання надається обертально-вихрьовий рух в напрямку, протилежному розпиленому паливу.
Паливоповітряна суміш загоряється іскрою, яка з'являється між електродами запалювання при подачі на них високої напруги від підвищуючого трансформатора. Згоряя суміш нагріває радіатори теплообмінника. Після прогріву камери до визначеної температури, вмикають головний вентилятор, який засмоктує зовнішнє холодне повітря. Подає його в простір між зовнішнім кожухом і теплообмінником. Там воно нагрівається і надходить в приміщення.
Система управління теплогенераторами автоматична, не потребує участі обслуговуючого персоналу. Автоматичний режим дає можливість вмикати і вимикати теплогенератор в аварійних ситуаціях, повторну короткочасну подачу запалення при випадках гасіння факелу, сигналізацію і захист обладнання і апаратів електрообладнання на коротких замиканнях і електродвигуна головного вентилятора при перевантаженнях. В необхідних випадках можливо ручне управління роботою теплогенератора.
Теплогенератор ТГ-1,5ПАРЗ
Призначений для повітряного опалення і вентиляції тваринницьких і інших приміщень.
Працює теплогенератор слідуючим чином: через форсунку паливний насос подає паливо в камеру згоряння, сюди ж вентилятор подає повітря, де ці два компоненти інтенсивно перемішуються. Згоряя суміш нагріває радіатори теплообмінника. Другий вентилятор засмоктує холодне повітря і подає в простір між зовнішнім кожухом і теплообмінником, де воно нагрівається.
Регулювання. Продуктивність вентилятора регулюють зміною кута повороту лопатей. Тиск подачі палива – регулювальним гвинтом. Кількість повітря, яке подається в камеру згоряння – відкриванням або закриванням повітряної заслінки форсунки.
Контрольні запитання
1. Техніка безпеки при обслуговуванні теплогенераторів.
2. Обладнання і устаткування для теплопостачання та мікроклімату.
3. Які елементи вентиляційно-опалювальної системи.
4. Установка "Клімат".
5. Технічна характеристика обладнання типу "Клімат".
6. Схема автоматичної системи опалення.
7. Технічне обслуговування вентиляційних установок.
8. Приточно - витяжні установки типу ПВУ.
9. Тепловентилятори.
10. Технічна характеристика припливно-витяжних установок.
11. Правила експлуатації і основні регулювання ПВУ.
12. Можливі несправності, причини і способи усунення несправностей вентиляційних установок.
13. Теплогенератори.
14. Техніко-економічні показники теплогенераторів.
15. Регулювання теплогенераторів.
16. Можливі несправності в роботі ТГ-1,5 і способи їх усунення
Комментариев нет:
Отправить комментарий