Добрий день, учні групи № 14

tema_6.htm

ЗАСОБИ ЗБЕРІГАННЯ ГНОЮ

Утворення побічних продуктів виробництва на фермі потребує вирішення кількох завдань, пов'язаних з їх утилізацією, переробкою та зберіганням. Наприклад, фермерське господарство з поголів'ям 4,5 тисяч корів – джерело близько 175 тис. тонн гнойових стоків на добу. Перероблений гній може використовуватися як органічне добриво грунту, призначене для сільськогосподарських насаджень. У європейських країнах 70% відходів сільськогосподарських тварин переробляється. Внаслідок цього фермери отримують додатковий прибуток від продажу добрив.

Норми виходу гною від сільськогосподарських тварин Бики всього гною 40 кг
Корови 55кг Свиноматки з поросятами 22кг
Ті ж, без поросят 17 кг Кнури Свині на відгодівлі 15 кг

СПОСОБИ ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ ГНОЮ

Неочищені стоки гною небезпечні для людини та навколишнього середовища. Вони зараховані до категорії нестабільних контамінантів (джерела інфекційних агентів) органічного походження. У гнійних стоках є токсини, віруси, бактерії, гельмінти та інші збудники хвороб. Знезараження гною найпростішим класичним методом виконується за допомогою витримування у спеціальних котлованах протягом 8-12 місяців. Після закінчення цього періоду стоки гною стають безпечними. Ними можна удобрювати грунт для підвищення родючості. Основні способи переробки:

· Гранулювання. Відбувається у кілька етапів – сушіння гнойових стоків до показників вологості 10-12%, подрібнення маси та формування гранул.

· Вермікомпостування. Компостування виконується завдяки активності дощових хробаків та під впливом природних хімічних процесів. Для покращення якості добрива вводять добавки – солому, торф, тирсу.

· Анаеробне зброджування. Внаслідок хімічних перетворень за участю мікроорганізмів без доступу повітря отримують біогаз та дигестат (твердий залишок).

· Бактеріальне оброблення. Введення у стокову масу бактеріологічних препаратів. Корисні бактерії прискорюють процес перетворення відходів на добриво.

· Піроліз. Високотемпературна дія, внаслідок якої змінюється вміст та хімічна формула органічної речовини. Патогенні мікроорганізми гинуть. Вдається зберігати у складі корисні мікроелементи – фосфор, калій, магній, кальцій.

· Інсинерація. Термічна обробка гною – спалювання.

Для гною в рідкому вигляді оптимально підходять біологічні методи знезараження. Хімічне знезараження за допомогою формаліну, аміаку, хлору та озону проводиться на великих фермах, де відсутні біогазові установки.

ЯК ПРАВИЛЬНО ЗБЕРІГАТИ ГНІЙ

Зберігання гною традиційним методом, що склався, відбувається в лагунах (спеціальні ями), які бувають плівкові та бетонні. У першому випадку стінки відстійника виготовлені з плівки (ізоляційне покриття), у другому – з бетону. Стоки гною рідше розміщуються в металевих ємностях. Менша частота використання пов'язана з високою вартістю металевих конструкцій та їх схильністю до корозії.

САНІТАРНІ НОРМИ ЗБЕРІГАННЯ ГНОЮ

Утилізація відходів тваринницьких господарств виконується відповідно до санітарно-гігієнічних норм. Відповідно до вимог проводиться процедура знезараження стоків гною перед внесенням у грунт. Основні правила:

· •‎ Організація місць зберігання далеко від житла людей та земель сільськогосподарського призначення.

· •‎ Дезінфікування хімічними, термічними та біотермічними способами.

· •‎ Дегельмінтизація.

Навесні перед внесенням у ґрунт як добрива гній проходить процедуру лабораторного контролю. У лабораторіях визначають наявність індикаторних мікроорганізмів (стафілококи, кишкова паличка, ентерококи, спороутворюючі бактерії) у пробах.

САНІТАРНИЙ КОНТРОЛЬ

Адміністративна відповідальність за порушення правил зберігання гною передбачена Законом про управління відходами (в Україні гній відноситься до відходів категорії 01) №2207-1-д. Штраф за складування гною в недозволеному місці стягується з підприємців та посадових осіб у розмірі 4250-8500 грн. За порушення правил управління відходами (збирання, транспортування, переробка) для посадових осіб передбачено штраф у розмірі 17000-51000 грн.

СПОСОБИ ВИДАЛЕННЯ ГНОЮ

На багатьох сучасних фермах застосовується технологія рідкого видалення гнійних стоків. Такий метод потребує великої кількості води. Робота систем гноєвидалення призводить до утворення рідких відходів, які після витримування можуть застосовуватися як добрива. Централізована система передбачає перенаправлення стоків від кожного місця-стійла до предлагуни, звідки вони перекачуються в лагуну за допомогою насоса. У лагуні стоки витримуються до безпечного стану.

ПРИБИРАННЯ ГНОЮ ЗА ДОПОМОГОЮ ОБЛАДНАННЯ ВІД ТК-ЕКОРЕСУРС

Транспортери ТСГ застосовуються для видалення відходів. Принцип дії моделі ТСГ 3Б заснований на механічному видаленні гною за допомогою скребків. Модель складається з похилого транспортера та корита, використовується у стійлових приміщеннях. Пластинчастий ланцюг із зафіксованими скребками рухається по колу – каналам у підлозі. Гній захоплюється скребками і подається в корито. Похилий транспортер спрямовує стоки гною в транспортний засіб або до місця зберігання. Аналогічний принцип роботи реалізований у моделях ТСГ 2Б та ТСГ 160А-Б. Переваги використання спеціального обладнання:

· •‎ Висока ефективність. За допомогою спеціальних пристроїв можна прибирати тричі протягом дня.

· •‎ Скорочення чисельності обслуговуючого персоналу. Щоб прибирати гній вручну на великій фермі, знадобиться бригада працівників. З обслуговуванням механізованої установки справляється один оператор.

· •‎ Універсальність. Обладнання підходить для видалення гнійних стоків будь-якого ступеня вологості.

Один транспортер здатний обслуговувати фермерське господарство із поголів'ям до 120 корів. Надійне обладнання виготовлене з якісних матеріалів із застосуванням передових інженерно-технічних рішень.

У процесі витримки гнійних стоків їх постійно перемішують стаціонарними або мобільними мішалками для запобігання формуванню твердого осаду та для отримання однорідної маси. Одне із сучасних технічних рішень – міксери-аератори, які одночасно перемішують та дезодорують стокові маси.

Плаваючі мішалки-амфібії застосовуються для перемішування донних опадів та твердої поверхневої кірки. Якщо гній, що зберігається, не перемішувати, відбувається розшарування. Після витримки відкачується та вивозиться на поля лише рідка фракція. Тверді маси накопичуються, щорічно збільшуючись обсягом.

Якщо власники ферми вчасно не передбачили можливість перемішування гнійних стоків, що зберігаються, вони стикаються з проблемою перевантаженості лагуни. У цьому випадку єдине рішення – закопування лагуни, що призводить до виробничих втрат та нових складнощів. Фермерам доводиться витрачати кошти на закопування лагуни та шукати нове місце для облаштування стічної ями поблизу ферми.

МІСЦЯ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ

Лагуни прирівняні до місць поховання відходів, тому для легалізації діяльності з відстоювання гнійних стоків потрібна екологічна експертиза. Якщо фермер не проходить процедуру, він не зможе отримати ліцензію на законний продаж органічних добрив. Не можна складувати гній на землях сільськогосподарського призначення. Для організації лагуни призначено земельні ділянки промислового призначення.

СПОСІБ ЗБЕРІГАННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД СТАНУ ГНОЮ

Спосіб зберігання гною залежить від його фізичного стану. Щільні відходи зберігають у буртах (валоподібна, насипна купа). При підвищеній вологості (більше 75%) в масу вводять матеріали, що поглинають воду - тирсу, солому. Тверді маси переробляють в установках, призначених для прискореного компостування. Рідкі стоки гною розміщуються в лагунах.

Рихлі маси укладаються вільним засипанням. Щільно-пухкі маси зберігають за умов вільного доступу повітря без попереднього ущільнення. За рахунок діяльності термофільної мікрофлори температура стоків гною підвищується до 60-70°C. В результаті гинуть патогенні мікроорганізми та яйця гельмінтів. Через 6-8 діб після укладання щільність гною підвищують, що призводить до зниження температури до 25-35°C та уповільнення хіміко-біологічних процесів.

ПРАВИЛА ЗБЕРІГАННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД МІСЦЯ

Щоб знезаражувати стоки гною, їх зберігають на спеціальних майданчиках, в ящиках або ємностях з гідроізоляцією. Стокові води не повинні просочуватися в грунт. Майданчики складування огороджують та відокремлюють від основної території ферми зеленими насадженнями. Зберігання добрив організують на майданчиках, які віддалені від ферми на відстань не менше ніж 60 метрів, від житла людей – не менше ніж 300-500 метрів (залежно від поголів'я). Відкриті резервуари розташовують на відстані щонайменше 1000-3000 метрів від житлових будинків.

БЛОГ МАЙСТРА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ Копиці Людмили Григорівни

Основи зоогігієни урок №12. 08.02.2024

МІСЦЯ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ

СПОСІБ ЗБЕРІГАННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД СТАНУ ГНОЮ

ПРАВИЛА ЗБЕРІГАННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД МІСЦЯ

Комментариев нет:

Отправить комментарий