Основи зоогігієни урок №5,29.09.2023

 Добрий день, учні групи № 14 

ДНЗ "Знам'янський професійний ліцей".   

За допомогою цього блогу, ми будемо з вами   здійснювати 


дистанційне навчання   з предмету : "Основи зоогігієни "

    29.09.2023

Домашнє завдання -Опрацювати матеріал .      Записати і вивчити .

Тема програми:Санітарно-гігієнічні вимоги до грунтів, кормів і годівлі сільськогосподарських тварин

Тема уроку: №5 Гігієна кормів та годівлі сільськогосподарських тварин. Захворювання, які виникають внаслідок порушення вимог до кормів.

1. Значення повноцінної годівлі Годівля – це один з найважливіших виробничих процесів, що забезпечує живлення тварин за рахунок використання кормів з метою одержання певного виду тваринницької продукції. Під повноцінною годівлею розуміється така годівля, коли раціони повністю задовольняють потребу тварин не тільки в загальній енергії, яка визначається кормовими нормами, а й у необхідній кількості та належному співвідношенні різних поживних речовин – протеїну, вуглеводів, жирів, макро- та мікроелементів і вітамінів. 

Повноцінна і раціональна годівля сприятливо впливає на підвищення загальної стійкості тварин до впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища і навіть може сприяти виведенню деяких токсичних речовин з організму. На цьому принципі розроблено лікувально-профілактичну годівлю при порушеннях обміну речовин, хворобах шлунково-кишкового тракту, кровотворних органів, інфекційних захворюваннях тощо. 

Методи контролю повноцінної годівлі можна розділити на ветеринарно-зоотехнічні і біохімічні.  До основних прийомів контролю повноцінної годівлі тварин належать: - аналіз кормів і раціонів; - стан апетиту; - зміни живої маси тварин; - рівень молочної продуктивності і коефіцієнт стійкості лактації (норма 90 % і вище); - якість продукції; - показники відтворення; - тривалість міжотельного і сухостійного періодів; - контроль біохімічних показників крові, сечі, молока, яєць, печінки та інше; - огляд тварин і реєстрація ознак, характерних для нестачі якоїнебудь речовини в раціоні, та інше. Аналіз кормів і раціонів – один з основних прийомів зоотехнічного контролю повноцінної годівлі. При аналізі проводиться зіставлення фактичної поживності раціону з нормою для тварин в енергії, протеїні, вуглеводах (клітковини, цукру), жирі, мінеральних речовинах і вітамінах. Правильно складений кормовий раціон повинен відповідати нормі годівлі, тобто бути збалансованим. 

2. Санітарія кормів На здоров'я тварин та їх відтворні функції впливає не тільки поживність кормів раціону, а також їх якість і гігієна годівлі. Ці фактори мають особливе значення при стійловому утриманні тварин, оскільки корми можуть стати недоброякісними при їх збиранні, переробці, транспортуванні, зберіганні, а також при порушенні технології приготування. Згодовування недоброякісних кормів викликає у тварин кормові отруєння. Всі методи визначення якості кормів можна розділити на ü органолептичні, ü фізико-механічні, ü ветеринарно-біологічні, ü хімічні. Органолептичні методи включають в себе визначення зовнішнього вигляду кольору, запаху, цілісності видового (ботанічного) складу, збереження і фази вегетації кормових засобів. Будь-які відхилення органолептичних властивостей кормів (від властивих для даного виду корму) свідчать про їх псування придбанні властивостей, здатних викликати ту чи іншу патологію у тварин. Фізико-механічні методи дослідження - це визначення сухої речовини або вологості корму, ступінь подрібнення, сипучість, наявність піску, землі, металу. Ветеринарно-біологічні методи дослідження кормів на їх доброякісність включають перелік таких спеціальних аналізів, як  мікробіологічні, санітарно-гігієнічні, гельмінтологічні, паразитологічні та аліментарні проби на лабораторних і сільськогосподарських тварин. Хімічні методи оцінки кормів включають насамперед оцінку поживності кормів, а також наявності різних токсинів, отрут, шкідливих речовин (добрива, хлорорганічні сполуки, алкалоїди, глікозиди, кухонна сіль). 

При неправильному тривалому зберіганні в пророщеній картоплі нагромаджується отруйна речовина соланін, тому перед її варінням слід видалити пагони. Варені буряки тваринам необхідно давати зразу ж після охолодження. 




Тема уроку: №6  ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ ВНАСЛІДОК ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ДО КОРМІВ.

3. Профілактика захворювань, пов'язаних з неповноцінною і недоброякісною годівлею тварин Значне місце серед хвороб тварин (птиці) займають хвороби нестачі, рідше надлишку, що обумовлюються неповноцінністю годівлі щодо протеїну, вуглеводів, мінеральних речовин (макро- і мікроелементів) і вітамінів. При нестачі в раціонах протеїну тварини змушені витрачати білки своїх тканин, що призводить до порушення обміну речовин, дистрофії тканин, виснаження, а при тривалому голодуванні - до смерті тварин. Нестача протеїну і незамінних амінокислот в раціонах призводить до зниження природної резистентності тварин. Надлишок протеїну в раціонах також супроводжується глибоким порушенням обміну речовин і зниженням стійкості організму до заразних і незаразних хвороб.  Захворювання, обумовлені фізично дефектним станом кормів Недоброякісність корму виражається в його незвичайному фізичному стані, підвищенні температури, вкриті інеєм, промерзанні, а також в наявності сторонніх механічних домішок. На стан тварин найбільший вплив з фізичних властивостей корму має його температура і водянистість. При зігріванні і відтаванні вкритого інеєм та промерзлого корму відбувається його бродіння з накопиченням ряду токсичних продуктів, які можуть викликати різні захворювання тварини і в ряді випадків приводити його до загибелі. При забрудненні кормів землею, піском, мулом тощо, якість кормів значно знижується, а іноді вони стають непридатними для згодовування. Такі корми засмічують травний тракт і викликають важкі шлунково-кишкові захворювання такі як: запори, коліки, парез кишечника, некроз слизової оболонки і нерідко настає смерть. Усі корми перед згодовуванням необхідно ретельно перевіряти на засмічення їх механічними домішками. 

Корми, засмічені металевими частинками, шматочками скла, дерева, можуть викликати поранення слизової оболонки травного тракту, сприяючи тим самим проникненню збудників інфекційних хвороб. У жуйних тварин гострі металеві предмети (цвяхи, дріт,  уламки металу) порушують цілісність стінки передшлунків, діафрагми і серцевої сорочки і викликають запалення в органах травного тракту. Як правило, процес набуває затяжного хронічного перебігу і іноді викликає загибель тварини. При неправильному зберіганні корми можуть сильно зволожуватись при випаданні атмосферних опадів, а це в кінцевому рахунку призводить до розвитку в них процесів ферментації, що супроводжуються підвищенням температури, зміною зовнішнього вигляду і хімічного складу корму. Такі корми легко піддаються гнильним процесам, які призводять до утворення великої кількості токсичних сполук. Корми, які гнилістно розклалися, абсолютно не допускаються для згодовування тваринам.

 Корми, що викликають захворювання внаслідок наявності токсинів природного походження Госипол. Отруйні властивості бавовникової макухи пов'язані з вмістом у ньому госиполу. У придатній для згодовування тваринам бавовниковій макусі вміст вільного госиполу не повинно перевищувати 0,01%. Особливо сильно в результаті впливу госиполу уражаються серце, печінка, де значна частина отрути затримується і знешкоджується, і нирки, через які госипол виділяється з організму

Комментариев нет:

Отправить комментарий