Виробниче навчання урок №7 13.05.2026

 

Добрий день, учні групи № 14  

 ДНЗ "Знам'янський професійний ліцей".                           

Ми продовжуємо   навчання. В нас з вами   виробниче навчання очно в ліцеї

                                          13.05.2026                      

ТЕМА  ПРОГРАМИ  Догляд за сільськогосподарськими тваринами на фермах

ТЕМА УРОКУ№ 7   Ознайомлення з прийомами догляду за великою рогатою худобою, свинями та птицею.

 Інструктаж за змістом занять,безпека праці, організація робочого місця.Освоєння прийомів годівлі та випасання тварин.Догляд за тільним стадом, нетелями та молодняком різних вікових категорій. Освоєння методів вирощування та інтенсивної відгодівлі молодняку, прийомів ручного та механізованого прибирання приміщень та видалення гною.                                                             1  Загальні  вимоги.                                                                                                         До виробничого навчання  допускаються учні, які пройшли інструктаж по техніці безпеки, про що зроблений відповідний запис у реєстраційному журналі.                                                                                                                             2 При підготовці до роботи в майстерні: - до початку   роботи кожен учень зобов’язаний ознайомитися з правилами безпеки при виконанні роботи; - не починати виконання експериментальної частини роботи без відповідного розпорядження майстра.                                                                                                  3 Під час виконання роботи: - не тримати на робочому місці сторонні предмети; - не переходити самовільно на інші робочі місця і не пересуватися без потреби по майстерні;  - не скупчуватись навколо робочого місця, дбати про вільні проходи до аптечки та інвентарю пожежогасіння.                                           4 Після закінчення експериментальної частини роботи: - прибрати та здати робоче місце майстру .                                                                                                             5.У разі виникнення пожежі необхідно негайно проінформувати  майстра  подзвонити за номером 101.                                        

 З пожежної безпеки під час проведення занять у навчальних майстернях загальноосвітніх навчальних закладів

1. Загальні положення:

1.    Кожен учень зобов'язаний знати і виконувати правила пожежної безпеки, а при виникненні пожежі — вжити всіх залежних від нього заходів для врятування учнів і гасіння пожежі.

2.    Сходові клітки, евакуаційні виходи, проходи, коридорні тамбури повинні утримуватися постійно вільними.

3.    У навчальних кабінетах парти, столи, стільці необхідно встановлювати так, щоб не заставляти виходів із кабінетів.

1.4. У навчальних майстернях слід суворо дотримуватися протипожежного режиму. Приміщення повинні постійно утри­муватись в чистоті.

5.    У майстернях не повинно бути запасу матеріалів із дерева більше, як на один день.

6.    Весь пожежний інвентар і обладнання треба утримувати і справному стані, розміщувати на видних місцях.

7.    У приміщеннях забороняється розкладання вогнищ, спалювання сміття, паління.

2. Вимоги пожежної безпеки до початку роботи:

2.1. У кабінетах, майстернях горючі речовини й матеріали потрібно зберігати у шафах, що замикаються, ключі від яких по­винні бути у вчителя.
2.2. Забороняється використовувати електроприлади із ушкодженою ізоляцією, зберігати біля них рідини, які лег­ко займаються, обгортати папером або тканиною електричні лампи.

3.    Не працюйте на несправному обладнанні.

4.    Перед початком роботи на електрообладнанні перевірте наявність і надійність кріплення захисних засобів і з’єднання захисного заземлення, занулення.

3. Вимоги безпеки під час виконання робіт:

1.    Виконуйте лише ту роботу, з якої пройшли інструктаж, не передоручайте свою роботу іншим особам.

2.    Забороняється використовувати пожежний інвентар та обладнання для господарських та інших потреб, не пов'язаних І пожежегасінням.

3.3. Під час експлуатації електроустановок не дозволяється:

·         використовувати кабелі і проводи із пошкодженою ізоляцією;

·         залишати під напругою електричні проводи і кабелі;

·         переносити ввімкнені прилади та ремонтувати обладнання, яке перебуває під напругою;

·         залишати без догляду ввімкнені в електромережу нагрівальні прилади, обладнання;

·         користуватися пошкодженими (несправними) розетками;

·         зав'язувати і скручувати електропроводи;

·         застосовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам ПУЕ щодо переносних (пересувних) електропроводів.

3.    Забороняється самостійно усувати несправності електромережі і електрообладнання.

4.Вимоги безпеки після закінчення роботи:

1.    Щоденно після закінчення занять у кабінетах, майстернях викладачі, лаборанти повинні уважно оглянути всі приміщення, які закриваються, вимикати електроприлади, обладнання, освітлення, усувати виявлені недоліки.

2.    Після закінчення роботи слід прибрати сміття, відходи та виробничі обрізки.

3.    Після кожного заняття необхідно усі пожежонебезпечні речовини та матеріали винести із майстерні у спеціально виділені та обладнані приміщення.

5.Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях:

1.    У випадку виникнення пожежі дії працівників, учнів школи мають бути спрямовані на створення безпеки дітей, в першу чергу рятування та евакуацію.

2.    Кожен працівник, учень, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матерій тощо), зобов'язаний: негайно повідомити про це по телефону 01 до пожежної частини; сповістити про пожежу вчителеві, директору, його заступнику; організувати зустріч пожежних підрозділів, вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними засобами пожежегасіння.

Безпека праці в тваринництві

Головною особливістю тваринницької галузі є те, що від тварин походить значна частина небезпечних і шкідливих факторів, передбачити які не завжди просто. Особливістю тваринницької галузі є також розрив робочого часу впродовж зміни і необхідність роботи у вихідні та святкові дні.

 ПРАВИЛА ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ

Усі працівники комплексу зобов’язані дотримуватися правил особистої гігієни. Особи, які приймаються на роботу і працюють на комплексах, зобов’язані проходити медичні обстеження (медичний огляд, рентгенологічні дослідження, дослідження на наявність збудників кишкових інфекцій, гельмінтози), а також санітарний мінімум (при прийманні і надалі 1 раз на 2 роки), відповідно до чинної «Інструкції з проведення обов’язкових профілактичних медичних обстежень осіб, які поступають на роботу і працюють на харчових підприємствах, на спорудах з водопостачання, у дитячих закладах та ін.». Додаткові медичні обстеження проводяться за вказівкою установ санітарно-епідеміологічної служби.

Вимоги органів державного санітарного й ветеринарного нагляду про відсторонення від роботи обслуговуючого персоналу комплексу через хвороби, а також за відсутності документів про медичне обстеження, є обов’язковими для керівників комплексів.

Відповідальність за допуск до роботи осіб, які не пройшли необхідне медичне обстеження, несе керівник комплексу.

На кожному комплексі створюється санітарний пост із числа працівників комплексу, яким здійснюється контроль за виконанням працівниками правил особистої гігієни, дотриманням чистоти та порядку на комплексі, проводиться профілактична робота з охорони здоров’я операторів і запобіганню гнійничкових захворювань, контролюється проходження працівниками комплексу профілактичних медичних оглядів. Санітарний пост забезпечується аптечкою для надання першої швидкої медичної допомоги.

Усі працівники комплексу зобов’язані виконувати такі правила особистої гігієни:

- оператори доїння та інші особи, які мають контакт з молоком, повинні стежити за чистотою рук, обличчя, всього тіла, взуття та одягу, стригти нігті;

- у разі поганого самопочуття, підвищеної температури, підозри на захворювання і при появі гнійничкових захворювань шкіри, опіків, порізів негайно повідомляти про це керівнику комплексу, санітарному посту і лікарю;

- після медичного огляду, досліджень або лікування пред’явити особисту медичну книжку керівнику комплексу для позначки у списку працівників комплексу.

Із метою запобігання потрапляння сторонніх предметів у молоко й корм тваринам, забороняється заколювати спеціальний одяг шпильками і голками, а також зберігати в кишенях булавки, дзеркала та інші предмети особистого туалету.

Працівники комплексу повинні приходити на роботу в чистому, охайному одязі та взутті.

Працівники комплексу зобов’язані:

- перед початком роботи і після перерв у роботі ретельно вимити руки з милом і продезінфікувати їх освітленим розчином хлорного вапна (хлораміну), надіти чистий спецодяг, підібрати волосся під ковпак або косинку;

- знімати спецодяг під час відвідування убиральні, а після перебування в ній, ретельно вимити руки з милом, продезінфікувати їх освітленим розчином хлорного вапна або хлораміну та одягти спецодяг;

- знімати спецодяг у гардеробній при відвідуванні їдальні; вимити руки до і після їжі;

- приймати їжу і курити лише у спеціально відведених для цих цілей місцях;

- після закінчення роботи здавати робоче місце в чистоті і порядку, спецодяг вішати в гардеробній або здавати особі, відповідальній за прийом, зберігання та видачу цього одягу.

Забороняється виходити в спецодязі з виробничого приміщення.

Адміністрація комплексу зобов’язана:

- мати на кожного працівника комплекти спеціального одягу і взуття, відповідно до діючих норм;

- забезпечувати регулярне прання спеціального одягу та видавати його працівнику в чистому справному стані. Зміну спецодягу здійснювати в міру забруднення, але не рідше одного разу на 3 дні;

- організувати для всіх працівників комплексу заняття і здачу іспитів по санітарному мінімуму не рідше одного разу на 2 роки;

- оформляти принятих на роботу осіб тільки після подання ними довідок про проходження медичних обстежень та навчання за програмою санітарного мінімуму;

- організовувати регулярний медичний огляд працівників комплексу та забезпечувати придбання особистих медичних книжок для відміток про його проходження;

- мати журнал для запису вказівок і пропозицій установ санітарно-епідеміологічної та ветеринарної служб.

2. Правила техніки безпеки при роботі з великою рогатою худобою.

Комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів в тваринництві сприяє підвищенню продуктивності праці. Однак із збільшенням кількості машин і обладнання підвищується ймовірність травмування працюючих.

Аналіз причин виробничого травматизму у тваринництві показує, що часто нещасні випадки трапляються внаслідок ударів різними предметами при виконанні ремонтних робіт (18,3), через технічну несправність обладнання при викачуванні із гноєзбірників гноївки, роздаванні кормів (9%) через відсутність огороджень (6,8%).

Травми, нанесені бугаями-плідниками, виникають:

·         через відсутність запобіжних засобів (палиця-водило, ошийник - ланцюг та ін.) - 30,7%;

·         незадовільний контроль з боку керівників за дотриманням вимог, правил та інструкцій з техніки безпеки - 29,4%;

·         перебування бугаїв-плідників у стаді - 25,2%;

·         появлення працівників на робочому місці у нетверезому стані - 6,5%;

·         грубе поводження з тваринами, та інші - 8,2%.

Найчастіше нещасні випадки трапляються під час випасання бугаїв-плідників (31,9%), при загоні їх у стійла - 18,9%, під час руху по кормових проходах у тваринницьких приміщеннях - 1,6%.

Із загальної чисельності потерпілих внаслідок неправильного поводження з тваринами травмування становить - 93,2%.

На такі професії, як скотар, припадає 47,8% всіх травм, які наносять бугаї-плідники, технік по штучному осіменінню - 8,7%, пастух - 20,3%.

Із загальної чисельності потерпілих, внаслідок неправильного поводження з тваринами, травмування становить 93,2%;

Перш ніж приступити до роботи в умовах ферми, працюючий повинен ознайомитись з приміщенням в якому утримуються тварини.

Тварин слід прив’язувати міцною ланцюговою прив’яззю, достатньо вільною, щоб не обмежувати їх рухів. Краще застосовувати автоматичну або напівавтоматичну прив’язь.

Поводження з тваринами має бути спокійним та впевненим, але не грубим; не слід допускати різких і сильних окриків. Категорично забороняється бити і дратувати тварину особливо бугаїв, бо вони злопам’ятні і мстять за задані їм побої.

Заходячи у станок чи наближаючись до тварини, необхідно попередити її рівним владним голосом і по можливості дати якісь ласощі – шматочок хліба, цукру, тощо.

Не підходьте до тварини ззаду крадькома і не робіть раптових ударів по її тілу, різних окриків і больових подразнень – тварина може нанести травму.

Не бігайте по проходах корівника, голосно не розмовляйте, не смійтеся – це збуджує тварину і перешкоджає вашій роботі.

Під час роботи з тваринами студенти повинні мати спеціальний і санітарний одяг та дотримуватись таких правил:

·         поводитись з тваринами при виконанні всіх операцій необхідно спокійно, впевнено і не грубо. Не можна допускати різких вигуків, підходити до тварини ззаду, зненацька і робити при цьому різкі удари по тілу, викликати у неї больові подразнення - тварина може нанести вам травму;

·         виводити тварин необхідно тільки в спеціальному недоуздку на короткому поводі;

·         категорично забороняється намотування поводу на руку;

·         виводити тварин із стійла чи приміщення, а також заводити назад за собою необхідно при повністю відкритих і зафіксованих у такому положенні дверях, не пропускаючи тварину вперед і тримаючи повід у руці;

·         бугаїв-плідників виводять, незалежно від їхнього норову, використовуючи недоуздок і спеціальну палицю-водило завдовжки близько 2 м. Її закріплюють за носове кільце, що не дає можливості бугаєві раптово нападати на того, хто виводить, чи інших людей;

·         поводитися з бугаями-плідниками необхідно спокійно й впевнено, але не грубо. Не можна допускати різких і сильних окриків, а також бити й дратувати їх. Бугаї дуже збуджуються, якщо той, хто виводить, одягнений не в звичайний спецодяг або від нього йде непритаманний запах;

·         вивчати статі, описувати екстер'єр, вимірювати, промацувати вим'я і сім'яники краще з правого боку, але можна й з лівого, тільки потрібно, щоб вас добре бачила тварина.

Приміщення для утримання бугаїв, вигульні майданчики огороджують міцною залізобетонною огорожею висотою не менше 2 м.

У місцях перебування бугаїв, необхідно обладнати острівки безпеки, розміщені на висоті не менше 1,5 м і виготовлені з вертикальних стальних труб діаметром 75-100 мм. Нижні кінці труб повинні бути заглиблені в бетон не менше як на 0,5 м. Відстань між трубами 0,4 м. Не допускається зварювати труби поперечними перегородками. Биків тримають у відведених для них приміщеннях на прив'язі в стійлах або денниках без глухих перегородок між тваринами.

Прив'язувати биків необхідно ланцюгом, виготовленим із дроту-катанки діаметром 8 мм. Ланцюг прив'язують до ошийника за допомогою карабіну з автоматичним замком. Ошийник виготовляють із металічного ланцюга, під який підкладений пас або повсть.

При прив'язному утриманні прив'язь повинна бути міцною та зручною для обслуговування тварин.

Під час випускання та впускання тварин у приміщення, у загони, клітки, двері мають бути повністю відкриті.

Доставляють тварин до місць зважування та проведення ветеринарних заходів по переходах.

Ветеринарну обробку необхідно проводити: на поголів'ї на дорощуванні - в загінках, де передбачені фіксуючі пристрої; на відгодівлі - в станках.

Фіксують тварин за роги або носо-губне дзеркало. При фіксації за роги стають біля шиї тварини з лівого або правого боку і двома руками беруть за роги так, щоб не виступали їх вільні кінці. Ліктем руки, що знаходиться ближче до шиї, натискують на неї, а тілом - на ділянку плеча й лопатки тварини. За носо-губне дзеркало худобу можна фіксувати при допомозі спеціальних щипців або пальцями рук.

Пам'ятайте, що велика рогата худоба б'є задніми кінцівками як назад, так і особливо часто - вбік. Крім того, деякі тварини можуть битися рогами, особливо це характерно для бугаїв-плідників, напад яких досить часто буває несподіваним, стрімким і може мати небажані наслідки.

Для перевезення великої рогатої худоби застосовують спеціальні автомобільні і транспортні засоби, обладнані відповідно до ветеринарних вимог.

Розміщення і кріплення розділювальних перегородок для тварин, яких перевозять в спецмашинах, повинно забезпечувати вивантаження їх з машин за 1-2 хв., а конструкція прив'язі бути такою, щоб працівник міг відв'язати тварин, перебуваючи ззовні фургона.

У випадку виникнення пожежі персонал повинен припинити навантаження та вивантаження тварин. Використовуючи багри, відкрити бокові та задні двері фургону, забрати розділювальні перегородки, відв'язати тварин і примусити їх вийти з фургону, після чого приступити до гасіння пожежі.

Транспортний засіб перед навантажуванням необхідно очистити від сторонніх предметів (цвяхи, дріт), а дно кузова посипати піском, тирсою, подрібненою соломою. Для збереження спокою тварин, запобігання травмуванню та порушенню стійкості транспортного засобу при перевезенні забороняється різко гальмувати та збільшувати швидкість. На території навантажувального майданчика необхідно рухатись із швидкістю не більше 5 км/год. Транспортний засіб повинен бути обладнаний: влітку тентами для захисту від сонячних та теплових ударів, взимку кузов утеплюють тентами і щитками, металічні днища кузовів застелюють дерев'яними щитами.

Перед навантажуванням тварин із злим норовом застосовують транквілізатори.

При утриманні на прив'язі, телят та нетелей відв'язують і направляють на навантажувальний майданчик групами, а бугаїв-плідників, корів та бичків на відгодівлі - індивідуально.

Молодняк розміщують безприв’язно, групами по 5-6 голів, розділених секційними перегородками, бугаїв-плідників та корів нa прив'язі, головами вперед в напрямку руху транспорту.

Під час занять студенту категорично забороняються самовільні дії відносно тварин.

Вивчивши наведені правила і одержавши інструктаж з техніки безпеки на робочому місці, кожний студент повинен про це розписатися в спеціальному журналі.

1. Обслуговування великої рогатої худоби

1.1. Вимоги безпеки праці при утриманні ВРХ

1.1.1. При утриманні тварин в групових стійлах без боксів висота обгороджування секцій для телят має бути 0,15–0,25 м, для молодняка — 0,30–0,35 м, для дорослої худоби — 0,45–0,50 м. Окрім металу і дерева, для облаштування обгороджувань можуть використовуватися синтетичні матеріали і канати.

1.1.2. При доїнні корів поводження з ними має бути спокійним і впевненим, але не грубим. Підгін корів треба здійснювати за допомогою засобів, що виключають реакцію тварин у відповідь (хлопавки, погонялки тощо). Перед початком доїння тварина має бути добре зафіксована. При доїнні в стійлах має бути забезпечено роздавання підігрітої підмивальної рідини способами, що виключають порушення гігієнічних норм перенесення важких речей (через систему циркуляційного трубопроводу, в пересувних ємностях тощо).

1.1.3. При ручному доїнні потрібно дотримуватися обережності, враховуючи можливість травмування ногами і хвостом. Необхідно використати табурет, підібраний по висоті залежно від зросту.

1.1.4. Підготовка вимені до доїння не має викликати у тварин неприємних відчуттів (сильне натискання, гаряча вода). Доїння корів з хворим вим’ям треба проводити за допомогою катетера.

1.1.5. При відв’язуванні і прив’язуванні корів, що утримуються на індивідуальних прив’язях, і при ручному роздаванні підгодівлі не можна нахилятися до голови корови.

1.1.6. У нижній частині станків доїльних установок, що мають траншею для оператора, має бути встановлений бризковідбивальний щиток заввишки не менше 0,12 м. На підлозі в робочій зоні оператора доїльних установок з траншеями має бути настил у вигляді дерев’яних ґрат.

1.1.7. Приямок в молочарні для встановлення молочного насоса доїльних установок захищається перилами заввишки не менше 1 м.

1.1.8. При прокладенні трубопроводу всередині корівника відстань між трубами і електричними дротами має бути не менше 100 мм. Молокопровідну магістраль і вакуумні лінії трубопроводів необхідно надійно прикріпити до опор або спеціальних стовпів. Щоб забезпечити операторові зручний підхід і підключення доїльних апаратів, молокопровід і вакуумний провід потрібно розташовувати на висоті 1,7–1,9 м; у місцях проїзду вони мають бути підняті до 2,5 м.

1.1.9. Однією з характерних травм доярок в лінійних доїльних установках є термічні опіки, пов’язані з переміщенням відер з гарячою водою, або при заповненні відер з водонагрівачів. Для уникнення травм з цієї причини треба виключити ручну доставку гарячої води до робочих місць. Температура миючих розчинів при ручній обробці не повинна перевищувати 40–45 °С.

1.1.10. При розбиранні і складанні молокопроводу і доїльної апаратури обслуговуючий персонал, щоб уникнути травмування рук, повинен дотримуватися особливої обережності зі скляними виробами. За наявності тріщин або сколів скляні трубки мають вибраковуватися. Під час випробувань молоковакуумопроводу на герметичність усю худобу з корівника необхідно вивести.

1.1.11. При приготуванні миючих розчинів, при роботі з концентрованими кислотами і лугами необхідно використовувати фартухи, гумові чоботи. При роботах з розчинами кислот і лугів середньої концентрації (сірчана кислота — до 50 %, азотна і соляна кислоти — до 20 %, луг — до 10 %) необхідно застосовувати гумові технічні рукавички. Для робіт, пов’язаних з приготуванням миючих і дезинфікуючих розчинів, розбавлянням концентрованих розчинів кислот і лугів, потрібно використовувати герметичні захисні окуляри з покриттям, що унеможливлює запітніння. Прибирання пролитих кислот і лугів, приготування дезінфікуючих розчинів необхідно проводити в фільтруючих протигазах.

1.1.12. При вирощуванні телят методом групового підсмоктування забороняється використовувати в якості годувальниць корів, що б’ються чи мають буйну вдачу.

1.1.14. Над стойками агресивних корів вивішуються застережливий знак безпеки і табличка «Обережно! Корова б’ється» або «Обережно! Б’є ногами». У корів, які б’ються, роги потрібно відпилювати за вказівкою ветеринарного лікаря.

1.1.15. При прив’язному утриманні корів і молодняка прив’язь має бути міцною, досить вільною, щоб не утрудняти рухів і не затягувати шию тварини. Доставку тварин до місця зважування або проведення ветобробок треба здійснювати по тваринопрогонах.

1.2. Вимоги безпеки праці при обслуговуванні биків-плідників

1.2.1. Територія, на якій розміщені приміщення для утримання биків-плідників і вигульні майданчики, обгороджується загорожею заввишки не менше 1,5 м. У місцях можливого перебування биків-плідників, проходах, передманежних приміщеннях і в манежі обладнуються острівці безпеки для укриття людей. Бар’єр безпеки робиться без перехватів на висоті до 2 м між вертикальними стовпами, відстань між якими має бути 0,4 м. Биків-плідників тримають у спеціально відведених приміщеннях без глухих перегородок між тваринами.

1.2.2. Прив’язувати биків-плідників в стійлах необхідно міцною двосторонньою прив’яззю. Вона має бути досить вільною, щоб не утрудняти руху і не затягувати шию бика, коли він лягає. Під металевий ланцюг нашийника підкладається ремінь або повсть. Ланцюговий елемент прив’язі треба сполучати з нашийником за допомогою карабіна з автоматичною защіпкою.

1.2.3. Поводження з биками-плідниками має бути лагідним, упевненим, твердим. Боязке і невпевнене звернення розвиває у них рефлекс переслідування людини. Грубе поводження, порушення розпорядку дня, режиму використання і нерегулярне проведення моціону викликають у тварин прояв буйного норову і розвиток захисного рефлексу.

1.2.4. Кожному бикові, призначеному для відтворення, у віці 6–8 місяців в носову перегородку вставляється кільце, яке притягується ременем до рогів. Кільце використовується тільки для управління биком-плідником за допомогою палиці-водила.

1.2.5. Бикам-плідникам зі злою вдачею на роги нагвинчують дерев’яні пластинки і надівають наочники прямокутної форми, виготовлені зі шкіри розміром 30x40 см. Наочники фіксують на голові ремінцями так, щоб зона огляду була мінімальною, але достатньою для вільного пересування бика. Наочники позбавляють бика можливості розраховувати свої рухи.

1.2.6. Виводити биків-плідників на прогулянку необхідно на повідку і обов’язково з палицею-водилом довжиною не менше 2 м, яку закріплюють за носове кільце. Одночасно з биками-плідниками виводити на прогулянку корів не дозволяється. Для прогулянки биків-плідників використовують спеціальні майданчики з пристроєм для примусового механічного водіння запряжених тварин, електричні установки для активного моціону тварин і колові прогулянкові майданчики з ручним спонуканням до руху. Вказані пристрої мають бути достатньо міцними, унеможливлювати перебування людей серед тварин і травмування людей і тварин.

1.2.7. Під час прогону биків-плідників закривають ворота вигульних і тваринних дворів, усувають усі перешкоди на шляху їх пересування і вживають заходи для уникнення відхилення биків від маршруту. На вигульних двориках дозволяється прогулювати на прив’язі тільки одного бика-плідника. Для виведення бика з індивідуального дворика скотар повинен, не заходячи в дворик, зачепити бика палицею-водилом за носове кільце і тільки після цього відчепити карабін прив’язі і відкрити випускні двері. Биків-плідників, які не дають вільно зачепити палицю-водило за носове кільце, треба прив’язувати додатково ланцюгом, з’єднаним з нашийником і вільно проведеним крізь носове кільце. Для биків-плідників, які не терплять примусового моціону, а також для збуджених тварин влаштовують індивідуальні дворики для пасивного моціону. Тварини в такому дворику повинні перебувати на прив’язі з міцного ланцюга, закріпленого одним кінцем за міцну стійку біля входу і за допомогою карабіна на іншому кінці — за кільце нашийника. Довжина ланцюга має бути на 2 м менша за довжину найбільшої діагоналі вигульного дворика.

1.2.8. Перед привчанням бика-плідника до нових людей доцільно витримувати його декілька днів на зменшеному раціоні. Догляд за биком нових осіб повинен розпочинатися з корму годування ними бика смачним кормом. Якщо у бика-плідника з суворою вдачею проявляються негативні реакції по відношенню до скотаря, який доглядає за ним, останньому необхідно змінити свій спецодяг. У тих випадках, коли це не допомагає, потрібно доручити іншому скотареві з цього ж приміщення обслуговувати бика, вивчивши додатково характер поведінки тварини. Для усунення вже розвиненої буйної поведінки бика-плідника треба перевести його на нове місце. На новому місці рефлекс, що склався, зникає.

1.2.9. При чищенні годівниць і роздаванні корму голову бика-плідника фіксують ланцюгом з карабіном (скотар при цьому знаходиться в кормовому проході). При утриманні биків у станку (стійлі) корм у годівниці подають тільки з боку кормового проходу.

1.2.10. Ветеринарному персоналу при чергових обробках биків-плідників потрібно міняти колір халатів. У господарствах, де часто проводять обробку тварин в халатах одного кольору (наприклад, білого), у биків розвивається виражений оборонний рефлекс на людей у білих халатах. Скотареві і особам, що мають часті контакти з биками-плідниками, забороняється бути присутніми при хворобливих для бика профілактичних і лікувальних процедурах, а також при розчищенні копит, обрізуванні рогів, вставлянні носових кілець.

1.2.11. Отримувати сім’я від бика-плідника необхідно в спеціальних станках, що забезпечують безпеку персоналу. Майданчик біля фіксаційного станка має бути покритий килимками з рифленої листової гуми або м’яким асфальтом, що унеможливить ковзання.

2. Обслуговування свиней

2.1. Приймаючи чергування з обслуговування свиней, змінні оператори, свинарі повинні перевірити тварин, справність станків, автонапувалок, систем вентиляції, наявність запасного освітлення і розписатися в контрольному журналі про прийом чергування. Допуск сторонніх осіб у свинарники для кнурів, свинарники для свиноматок, приміщення для ремонтного молодняка і відгодівлі свиней і в інші виробничі приміщення свинокомплексу не дозволяється.

2.2. Персоналу не дозволяється заходити у станки, де знаходяться кабани, стояти у воротях і проходах при прогоні свиней, випускати і впускати тварин в приміщення або станки під час роботи гноєприбирального транспортера і наземного транспорту. Кожного разу, наближаючись до тварин, необхідно їх окликнути рівним голосом. Із зовнішнього боку станків і інших місць, де містяться неспокійні кабани і свині, треба повісити попереджувальні надписи. При відловлюванні та лікуванні (відборі крові, проведенні ін’єкцій) тварини в цілях самозахисту стають агресивними і небезпечними для людини, тому ветеринарно-санітарні обробки тварин виконують в спеціальних фіксувальних станках, розколах і приміщеннях.

2.3. Платформа ваг для зважування свиней має бути обгородженою. Направляють тварин на ваги по похилому трапу. За кожною групою свиней закріплюють постійних осіб, які знають правила утримання та годування тварин, догляду за ними.

2.4. При обстеженні тварин дозволяється бути присутнім тільки обслуговуючому персоналу. В цей час не повинно бути сторонніх звуків, шуму тощо. Працівники, що доглядають за тваринами, повинні знати їх стать, вік, темперамент, звички, а також способи їх фіксації. У кожному окремому випадку ветспеціалісти або тваринники вирішують, який спосіб (метод) фіксації забезпечить безпеку і ефективність роботи. Підходити до кабанів і свиноматок, які годують поросять, а також фіксувати їх треба з особливою обережністю. При ветеринарній обробці носову частину кабанів затягують мотузяною петлею і закріплюють у прив’язі.

2.5. При фіксації окремих свиней їх підманюють кормом, чешуть їм спину; коли тварина заспокоїться, швидким рухом руки хапають за вуха і утримують. При тривалій фіксації свиням вкладають до рота мотузок і затягують петлю позаду іклів, а ноги зв’язують. Молодих свиней можна також фіксувати у станках з ночвоподібними стінками, що звужуються, і нижньою щілиною між ними, встановленими на хрестоподібних стійках.

2.6. До заразних захворювань свиней, небезпечних для людей, відносяться бруцельоз, туберкульоз, рожа та ін. Тварин, хворих на ці хвороби, переводять в ізолятор або відправляють на забійно-санітарний пункт. Забороняється випасати свиней на території, де знаходяться хворі тварини або оголошено карантин. У разі захворювання тварин свинар зобов’язаний негайно повідомити про це бригадирові або ветпрацівнику.

2.7. Перед вигоном свиней на природні пасовища свинарі повинні обстежити місця випасу, очистити пасовища від сторонніх предметів, засипати або обгородити ями, передбачити місця, зручні для водопоїв, перевірити, щоб в травостої не було отруйних рослин. Перед вигоном треба перелічити й оглянути тварин і встановити, чи немає серед них хворих.

2.8. При перегонах свиней зі станка в станок, в інші приміщення або на вантаження треба стежити, щоб свині не травмували людей і самі не отримали ушкоджень шкіри, ніг. У проходах, воротях, дверях, через які належить проганяти тварин, не має бути дощок, що виступають, гострих предметів, цвяхів, що стирчать, гачків. Великих свиней (кабанів, супоросних свиноматок) переганяють поодинці або невеликими групами, молодняк — групами, що знаходилися в одному станку. При цьому не можна стояти на шляху руху тварин, заходити в середину групи, треба остерігатися укусів агресивних тварин. У вечірній і нічний час шляхи перегону мають бути добре освітлені.

2.9. Для перевезення свиней автомобільним транспортом використовують звичайні вантажні автомашини і спеціальні твариновози. У бортових вантажних машин нарощують борти ґратами до загальної висоти з кузовом не менше 1,8 м. Кузов має бути чистим, продезінфікованим, підлога — без тріщин і покрита шаром підстилки (тирса, солома). Свиней перевозять в машинах без прив’язі в такій кількості, щоб вони могли лежати в кузові. За несприятливих погодних умов (спека, холод) кузов машини закривають брезентом або іншим матеріалом. Людям знаходитися в кузові машини при перевезенні свиней забороняється.

3. Обслуговування птахів

3.1. Під час виконання технологічних операцій при обслуговуванні птахів на птахофермах (фабриках) слід бути обережними, оберігати руки, обличчя, очі від травмування птахом.

3.2. При відловлюванні птахів з верхніх ярусів кліткових батарей необхідно користуватися пересувними самогальмованими візками, міцними стійкими підставками або справними механізмами з постійно діючим гальмом, що виключає їх самопересування. При відловлюванні птахів підлогового вирощування треба користуватися полотняною шторою, закріпивши її на скобах, вмонтованих у стіни. Забороняється кріплення штор до елементів технологічного устатковання, ручок дверей, вікон. Птаха слід брати за ногу. При відловлюванні з кліткових батарей дверцята клітки мають бути відкриті і закріплені. Ящики з птахами і яйцями піднімати, переносити і вантажити слід тільки удвох. При укладанні тари з птахами і яйцями в штабелі для тимчасового розміщення висота штабеля не має перевищувати 1,5 м, проходи між штабелями мають бути не менше 1 м.

3.3. Роботи з обробки газом (газації) яєць і тари треба виконувати тільки в спеціальних герметичних камерах, обладнаних системою витяжної вентиляції, зблокованої з пристроєм для відключення приладів газації, вхідними дверима камер і світловим табло «Не заходити, газація» або «Камера провітрена».

3.4. Працівники повинні знати дії можливий вплив використовуваних для обробки яєць і тари речовин на організм людини, дотримуватися і виконувати заходи особистої гігієни. Про погане самопочуття, підвищення температури тіла, появу головного болю, нудоту, блювоту, ураженнях шкіри у вигляді поранень, опіків, утворень гнійників необхідно негайно повідомити керівника робіт і звернутися до медпункту або поліклініки. Стежити за станом шкіри рук, систематично змащувати пошкоджені місця антисептичними розчинами (йоду або діамантової зелені) і накладати при необхідності бинтові пов’язки; дотримуватися чистоти рук, обличчя, усього тіла і одягу; коротко обрізувати нігті на руках.

Типова інструкція з  охорони  праці під час догляду за тваринами

Основні положення типової  інструкції з  охорони  праці під час догляду за тваринами розроблені  Міністерством агропромислового комплексу України в 1999 році та погоджені з національним НДІ охорони праці.

Зміст        1. Загальні положення        2. Вимоги безпеки перед початком роботи              2.1. Догляд за великою рогатою худобою              2.2. Догляд за бугаями-плідниками              2.3. Догляд за свинями              2.4. Догляд за вівцями та козами              2.5. Стрижка тварин              2.6. Догляд за кіньми              2.7. Робота на гужовому транспорті              2.8. Навантаження, розвантаження та транспортування тварин       3. Вимоги безпеки під час виконання роботи             3.1. Догляд за великою рогатою худобою             3.2. Догляд за бугаями             3.3. Догляд за свинями             3.4. Догляд за вівцями та козами             3.5. Стрижка тварин             3.6. Догляд за кіньми             3.7. Робота на гужовому транспорті             3.8. Вантаження, вивантаження та транспортування тварин        4. Вимоги безпеки після закінчення роботи       5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

1. Загальні положення     1.1. В інструкції викладені вимоги з охорони праці під час догляду за тваринами, а саме: великою рогатою худобою, плідниками, свинями, вівцями і козами, кіньми, під час стриження тварин, під час роботи на гужовому транспорті, під час вантаження, вивантаження та транспортування тварин.      1.2. До роботи по догляду і обслуговуванню великої рогатої худоби, свиней, овець і кіз, коней допускаються особи, які пройшли виробниче навчання, склали іспити кваліфікаційній комісії і отримали кваліфікаційне посвідчення, а також пройшли інструктажі: вступний і первинний з охорони праці та не мають медичних протипоказань.   Робітники, що обслуговують електрифіковане обладнання, повинні пройти додаткове навчання та інструктаж з електробезпеки і мати кваліфікаційну групу не нижче III.      Доглядати кнурів, бугаїв-плідників та жеребців-плідників дозволяється тільки фізично сильним і досвідченим тваринникам не молодше 18 років. До стрижки тварин, експлуатації машин і обладнання допускаються особи, що не мають медичних протипоказань, пройшли виробниче навчання, вступний і первинний інструктажі з охорони праці і мають посвідчення на право експлуатації відповідних машин і обладнання.        До роботи по перевезенню різних вантажів на конях допускаються особи, які пройшли інструктаж з охорони праці, знають правила дорожнього руху, а також значення всіх діючих дорожніх знаків і сигналів.       До роботи по вантаженню, вивантаженню й транспортуванню тварин допускаються особи, які пройшли виробниче навчання, вступний і первинний інструктажі з безпеки праці. Працівники, які зайняті на навантажуванні й вивантажуванні заразнохворих тварин, додатково проходять навчання у спеціалістів ветеринарної служби.       1.3. Виконуйте тільки ту роботу, яка вам доручена (крім екстремальних та аварійних ситуацій), не допускайте на робоче місце сторонніх осіб і не передоручайте свою роботу іншим особам.       1.4. Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні відповідати умовам і характеру виконуваної роботи. Упевніться, що вони не мають пошкоджень, елементів, що звисають та не прилягають і можуть бути захоплені деталями, що обертаються або рухаються. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати розміру працюючого, застосовуватися в справному, чистому стані за призначенням і зберігатися в спеціально відведених та обладнаних місцях з дотриманням санітарних правил.       1.5. Не приступайте до роботи у стані алкогольного, наркотичного та медикаментозного сп’яніння, у хворобливому або стомленому стані.       1.6. З метою попередження захворювання заразними хворобами дотримуйтесь таких правил особистої гігієни й зоогігієни: – утримуйте в чистоті шафу для домашнього, спеціального, санітарного одягу й взуття, своє робоче місце, інструмент, інвентар, тварин; – замінюйте спецодяг у міру його забруднення; – не носіть у кишенях спеціального й санітарного одягу продукти харчування, цигарки, носові хусточки тощо; – відпочивайте, вживайте їжу і куріть тільки у спеціально відведених для цього місцях; – не торкайтесь брудними руками й одягом до лиця та інших частин тіла, до цигарок, сірників, носової хустини та інших особистих предметів.       1.7. Під час перенесення кормів та інших вантажів дотримуйтесь гранично допустимих норм.       1.7.1. При виконанні робіт жінками дозволяється піднімати і переміщувати вантажі при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів за годину), маса яких не перевищує 10 кг, піднімати і переміщувати вантажі постійно протягом робочої зміни – 7 кг. Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні – 350 кг, з підлоги – 175 кг. У вагу вантажу, що переміщується, включається вага тари і упаковки. При переміщенні вантажу на візках або у контейнерах докладене зусилля не повинно перевищувати 10 кг. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень конвеєра, стола, верстата тощо (згідно з ГОСТ 12.2.032-78 та ГОСТ 12.2.033-78).       1.7.2. Граничні норми підіймання та переміщення вантажів підлітками під час короткочасної та тривалої роботи: – підліткам віком 14 років: при короткочасній роботі: юнакам – 5 кг; дівчатам – 2,5 кг; при тривалій роботі: юнакам – 0 кг; дівчатам – 0 кг; – підліткам віком 15 років: при короткочасній роботі: юнакам – 12 кг; дівчатам – 6 кг; при тривалій роботі: юнакам – 8,4 кг; дівчатам – 4,2 кг; – підліткам віком 16 років: при короткочасній роботі: юнакам – 14 кг; дівчатам – 7 кг; при тривалій роботі: юнакам – 11,2 кг; дівчатам – 5,6 кг; – підліткам віком 17 років: при короткочасній роботі: юнакам – 16 кг; дівчатам – 8 кг; при тривалій роботі: юнакам – 12,6 кг; дівчатам – 6,3 кг. Примітки:       1) Короткочасна робота – це 1–2 підняття та переміщення вантажу; тривала – більше ніж 2 підняття та переміщення протягом 1 год. робочого часу, зазначеного у п. 5 цих норм.      2) Календарний вік визначається як число повних років, що відраховуються від дати народження.      3) Докладене м’язове зусилля при утриманні або переміщенні вантажу з використанням засобів малої механізації не повинно перевищувати граничної норми ваги вантажу, його тривалість – не більше 3 хв., подальший відпочинок – не менше 2 хв.        Граничні норми сумарної ваги вантажу для підлітків у розрахунку на 1 год. робочого часу: – підліткам віком 14 років: з рівня робочої поверхні: юнакам – 10 кг; дівчатам – 5 кг; з підлоги: юнакам – 7 кг; дівчатам – 3,5 кг; – підліткам віком 15 років: з рівня робочої поверхні: юнакам – 48 кг; дівчатам – 12 кг; з підлоги: юнакам – 24 кг; дівчатам – 6 кг; – підліткам віком 16 років: з рівня робочої поверхні: юнакам – 160 кг; дівчатам – 40 кг; з підлоги: юнакам – 80 кг; дівчатам – 20 кг; – підліткам віком 17 років: з рівня робочої поверхні: юнакам – 272 кг; дівчатам – 72 кг; з підлоги: юнакам – 130 кг; дівчатам – 32 кг. Примітки:       1) Сумарна вага вантажу дорівнює добутку ваги вантажу на кількість його підйомів (переміщень).       2) Висота підіймання не повинна перевищувати 1 м.       3) Відстань переміщення вантажу вручну не повинна перевищувати 5 м.       1.7.3. Граничні норми підіймання та переміщення вантажів для вантажників (чоловіків): – якщо вага вантажу (кожного місця окремо) перевищує 50 кг, то підіймання вантажу на спину вантажника і знімання вантажу зі спини вантажника повинні проводитись за допомогою інших вантажників; – якщо вага вантажу перевищує 50 кг, то перенесення вантажу одним вантажником допускається на відстань не більше 60 м; – при відстані, яка перевищує 60 м, повинні установлюватися зміни (виставки) або повинні надаватися пристрої для переміщення вантажу.       1.8. Дотримуйтесь виконання правил внутрішнього розпорядку підприємства.       1.9. Перевіряйте технічний стан воріт і дверей. Вони повинні легко відкриватися, не мати виступаючих зламаних дощок, цвяхів, які можуть травмувати людей і тварин . Засуви, гачки, інші запірні пристрої воріт і дверей повинні легко відкриватися. Не зав'язуйте ворота та двері мотузкою або дротом, не забивайте цвяхами.      1.10. Не наступайте на кришки люків, перекриття ям, канав і гноєтранспортерів, щоб не впасти в них. Якщо необхідно перебувати на них, переконайтеся в тому, що вони надійно закріплені на своїх місцях і не перевертаються.      1.11. Не захаращуйте робоче місце сторонніми предметами і технологічним продуктом.      1.12. Під час ожеледиці та дощів всі входи в приміщення, де знаходяться тварини, посипте піском, попелом або тирсою.      1.13. Не дозволяйте заїжджати в тваринницькі приміщення на тракторах без іскрогасників і з підтікання палива.      1.14. Не користуйтеся відкритим вогнем (факелом, паяльною лампою тощо) з метою відігрівання труб або при інших потребах.      1.15. Не зберігайте в тваринницьких приміщеннях легкозаймисті речовини, а також тару з-під них.      1.16. Не працюйте на несправному обладнанні, не користуйтеся несправним інструментом.      1.17. Виконуйте правила пожежної безпеки, правила користування засобами сигналізації та пожежогасіння, не допускайте використання пожежного інвентарю не за призначенням.      1.18. Не проводьте обслуговування, очищення машин і механізмів на ходу. Не зупиняйте рукою частини машини або механізму, які рухаються за інерцією, не включайте в роботу машину зі знятими захисними кожухами та огородженнями або якщо вони ненадійно закріплені.      1.19. Перед прийомом їжі зніміть спецодяг, помийте руки з милом. Подряпини та інші пошкодження обробіть антисептичними розчинами, при необхідності, накладіть бинтові пов'язки.      1.20. Перед грозою закривайте всі ворота, двері та вентиляційні повітроводи для попередження можливості попадання кульової блискавки у внутрішню частину приміщення.       1.21. Не захаращуйте підходи до пожежного інвентарю, пускової апаратури електрообладнання, а також евакуаційні проходи в тваринницьких приміщеннях, не закривайте їх на замок.       1.22. Під час виконання робіт на працівників можуть діяти небезпечні та шкідливі виробничі фактори.       1.22.1. Фізичні небезпечні та шкідливі фактори: - Рухомі машини і механізми; - Вироби, заготовки, матеріали, які пересуваються; - Підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони; - Підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів; - Підвищена або знижена температура повітря робочої зони; - Підвищений рівень шуму на робочому місці; - Підвищена або знижена вологість повітря; - Підвищена або знижена швидкість руху повітря; - Підвищена напруга в електричній мережі, замикання якої може пройти через тіло людини; - Підвищена напруженість електричного поля; - Відсутність або недостатність природного світла; - Недостатня освітленість робочої зони; - Підвищена яскравість світла; - Знижена контрастність; - Гострі краї, задирки і шорсткість на поверхнях конструкцій, інструменту та обладнання; - Розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).       1.22.2. Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори включають такі біологічні об'єкти: - Патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) і продукти їх життєдіяльності; - Макроорганізми (рослини і тварини).       1.22.3. Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори: - Нервово-психічні перевантаження - монотонність праці, емоційні перевантаження; - Фізичні перевантаження - статичні, динамічні.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи      2.1. Догляд за великою рогатою худобою      2.1.1. Одягніть спецодяг.      2.1.2. Огляньте робоче місце. Підлога повинна бути чистою, неслизькою, без вибоїн і нерівностей. Слизьку підлогу необхідно посипати піском або тирсою. Перевірте наявність і міцність установки перехідних містків через канали гноєприбиральних і кормороздавальних транспортерів. Містки не повинні нахилятися, якщо наступити на який-небудь їх край.      2.1.3. Переконайтеся, що проходи не захаращені кормами, інвентарем, транспортними засобами, сторонніми предметами і т.п.      Перевірте наявність попереджувальних написів на зовнішній стороні стійл, де знаходяться тварини зі злим і неспокійним норовом.      Огляньте прив'язь тварин. Переконайтеся, що вона не закручена і не стискає шию тварини. Уважно огляньте вигульних майданчиках та приберіть небезпечні предмети (шматки дроту, металу, каміння тощо), які можуть травмувати людей і тварин.       2.1.4. Перевірте наявність і справність на кормороздавальні і гноеуборочних транспортерах заземлюючих пристроїв, захисних огороджень і пристосувань. Переконайтеся в надійності їх кріплення.       2.1.5. Перевірте освітлення, а також роботу вентиляції та сигналізації.       2.1.6. Перевірте роботу кормороздавальних і гноєприбиральних транспортерів на холостому ходу. Попередньо переконаєтеся у відсутності на транспортерах сторонніх предметів (інвентарю, інструменту тощо), після чого подайте встановлений сигнал і включіть транспортер. Переконайтеся у відсутності сторонніх шумів, вібрації і запаху гару.       2.1.7. Огляньте автопоїлки. Переконайтеся, що вони справні, міцно закріплені, не мають гострих частин (незагнуті шплінтів, задирок і т.п.), які можуть травмувати тварин.       2.1.8. Перевірте справність лопат, вил, чистиків та іншого інвентарю, інструменту та пристроїв.       2.1.9. Переконайтеся в наявності аптечки першої допомоги та її комплектності.       2.1.10. Переконайтеся в тому, що елементи світлових прорізів (фрамуги, стулки, кватирки) легко відкриваються.       2.1.11. Перевірте освітленість виробничих приміщень, проходів, проїздів.       2.1.12. Приймаючи зміну, огляньте поголів'я тварин. У разі необхідності, повідомте керівника робіт і фахівця ветеринарної медицини.             2.2. Догляд за бугаями-плідниками       2.2.1. Одягніть спецодяг.       2.2.2. Огляньте стан стійла бугаїв, надійність двосторонньої прив'язі, нашийника, справність палиці-водила, інших технічних засобів, необхідних при обслуговуванні бугаїв, справність огороджень стійл, в манежі - захисного бар'єру. Зверніть увагу на поведінку тварин. Якщо бугаї виявляють занепокоєння, знайдіть усуньте причину.       2.2.3. Огляньте проходи, щоб вони були вільними від транспорту, інвентарю і т.п.       2.2.4. Перевірте роботу вентиляції, освітлення, аварійної сигналізації, засобів пожежогасіння.       2.2.5. Уважно огляньте вигульних майданчиках, приберіть з неї сторонні предмети.       2.2.6. Про помічені недоліки, які не можна усунути самостійно, повідомте керівника робіт.        2.3. Догляд за свинями        2.3.1. Огляньте всі проходи, звільніть їх від сторонніх предметів.        2.3.2. Огляньте всіх тварин і їх денники.        2.3.3. Перевірте всі годівниці, додатково почистіть і підготуйте їх до заповнення кормом. Під час чищення годівниць остерігайтеся укусів свиней.        2.3.4. Огляньте інструмент, інвентар (вила, лопати, відра і т.п.), перевірте чи придатний він до роботи. Розташуйте його так, щоб було зручно і безпечно працювати.        2.3.5. Огляньте транспортні засоби (вагонетки) та їх шлях для транспортування корму.        2.3.6. Перевірте механізми для прибирання гною і гнойові жолоби, сторонні предмети заберіть.        2.3.7. Вичистіть всі денники від гною, при необхідності, поміняйте підстилку.        2.3.8. Ворота, двері і лази на вигульні майданчики не повинні мати порогів.        2.3.9. Огляньте верстати. Переконайтеся, що їх стіни, перегородки, годівниці та поїлки не мають пошкоджень, чи не стирчать цвяхи і інші гострі предмети, які можуть травмувати людей і тварин.        Ретельно огляньте вигульних майданчиках та приберіть сторонні предмети (шматки дротів, металу, каміння тощо).        2.3.10. Перевірте наявність і справність на гноєприбиральних і кормороздаточних транспортерах заземлюючих пристроїв, захисних огороджень і пристосувань. Переконайтеся в надійності їх кріплення.        2.3.11. Перевірте освітлення, а також роботу вентиляції та аварійної сигналізації. Перевірте температуру повітря в приміщеннях, відрегулюйте повітрообмін.        2.3.12. Перевірте роботу гноєприбиральних і кормороздавальних транспортерів на холостому ходу. Попередньо переконаєтеся у відсутності на транспортерах сторонніх предметів (інструменту, інвентарю тощо), після чого подайте встановлений сигнал і включіть транспортер у роботу.        2.3.13. Перед включенням водонагрівача перевірте: - Наявність заземлюючих пристроїв; - Стан ізолюючих шлангів на живильному трубопроводі і наявність біля нагрівача дерев'яного огорожі та діелектричного килимка; - Стан і дію вентилів; - Наявність води у водопроводі; - Наявність води в апараті; - Відсутність течі у водопроводі і в самому водонагрівачі.        2.3.14. Перед початком роботи перевірте наявність аптечки першої допомоги, її комплектність, наявність питної води, мила, рушників та води в рукомийнику.       2.4. Догляд за вівцями та козами       2.4.1. Одягніть спецодяг.       2.4.2. Перевірте наявність і комплектність аптечки першої допомоги та ветеринарної аптечки. Переконайтеся в наявності дезінфекційних засобів: - Для рук - хлорамін, 0,02%-ний розчин; - Для тварин - креолін, 5%-ний розчин або інша мазь для дезінфекції поранень і відлякування мух. Переконайтеся в наявності господарського мила, чистого рушника, питної води і т.п.       2.4.3. Перевірте наявність і справність інструменту, реманенту та пристроїв: - Ґирлиґа  (довга палиця з дерев'яним гачком на кінці) повинна бути зроблена з твердої і в'язкої деревини (клена, дуба, в'яза, горобини), повинна бути гладкою, без задирок, тріщин, з справним, міцно закріпленим гачком. Довжина ґирлиґи повинна бути не менше 2 м; - Лопати, вила повинні бути щільно насаджені на рукоятки і закріплені від спадання шурупом або цвяхом. Рукоятка повинна бути зроблена з твердою і в'язкої деревини, гладкою, без задирок, тріщин. Лезо лопати повинно бути заточено. Довжина рукоятки повинна забезпечувати зручну позу працівника під час роботи; - Ручка ножа для обрізання копит тварин повинна бути гладкою, без задирок, тріщин. Лезо ножа повинне бути гостро заточене. Не перевіряйте пальцями гостроту леза.        2.4.4. Перевірте справність дверей і воріт. Вони повинні легко відкриватися і не мати порогів. Засуви, гачки та інші подібні пристрої воріт і дверей повинні легко відпиратися. Ворота і двері не зав'язуйте мотузкою, не закручуйте проводом, не забивайте цвяхами і т.п.        2.4.5. Включіть освітлення, переконайтеся, що робоче місце достатньо освітлене.        2.4.6. Поверхня підлоги, робочих площадок повинна бути чистою, неслизькою, без вибоїн і нерівностей, проходи й площадки не захаращені.        2.4.7. Переконайтеся, що на стінах приміщень, секцій, загонів (кошар), розколів, дерев'яних переносних щитах, на годівницях, жолобах при коритах і т.п. відсутні цвяхи що стирчать, шматки дротів, поламані дошки, бруски та інші гострі предмети і частини, які можуть травмувати працюючого або тварин.        2.4.8. Обстежте і підготуйте місце випасу і відпочинку тварин, для чого необхідно: - Очистити пасовище і стійло від сторонніх предметів (каміння, дроти, скло, поламані дошки, частини сільськогосподарських машин і знарядь, колючий чагарник і т.п.); - Обгородити або засипати ями, старі колодязі, яри з обривистими берегами, зрошувальні канали на штучних пасовищах; - Прибрати залишки трупів диких тварин, птиці та за розпорядженням ветеринарного працівника підприємства виконати необхідні зооветеринарні заходи.        2.4.9. Переконайтеся, що в травостої пасовища немає отруйних рослин, при поїданні яких може статися отруєння і захворювання тварин.        2.4.10. Спільно з зооветеринарним працівником підприємства визначте місце, зручне для водопою та відпочинку тварин, а також місце, куди мають переганяти тварин перед грозою чи бурею.        2.4.11. Майданчик, де встановлені водопійні корита, повинна бути вирівняною і мати невеликий схил для стоку води при її розпліскування.        2.4.12. Перевірте електроогородження. Переконайтеся, що стояки й ізолятори встановлені надійно, а провід закріплений за допомогою ізоляторів на висоті 0,7-0,8 м від землі. Перевірте наявність і надійність заземлення, а також відповідність джерела живлення (напруга не більше 6 В).        2.4.13. Перед ветеринарно-санітарною обробкою тварин перевірте: - Наявність, справність і відповідність засобів індивідуального захисту органів дихання та зору; - Надійність кріплення заземлюючого проводу на корпусах електродвигунів, змішувача, поливного і водного насосів, штовхача візків і загороди тварин.        2.4.14. Перевірте і відрегулюйте механізми кріплення кінцевих упорів і штовхчів візків, поставте на місце і надійно закріпіть огородження всіх агрегатів установки. Приберіть сторонні предмети, які заважають вільному підходу тварин до агрегатів купальної установки. Поставте знаки безпеки.        2.4.15. Огляньте поголів'я тварин. У всіх кіз повинні бути підпиляні роги, кози і козли повинні бути розбиті на окремі групи, щоб уникнути нападу козлів на працівників під час подачі кіз для купання.         2.4.16. Погоджуйте свої дії з іншими працівниками, які беруть участь в роботі з тваринами.                 2.5. Стрижка тварин         2.5.1. Включіть освітлення, переконайтеся, що робоче місце достатньо освітлене.         2.5.2. Проходи, майданчики повинні бути вільними від сторонніх предметів, поверхня чистою, без вибоїн, неслизькою.         2.5.3. Перевірте, щоб на стінах приміщень, секцій, загонів (кошар), розколів, на дерев'яних настилах, переносних щитах, столах (стелажах) для стрижки тварин, столах для класифікації вовни і т.п. не було виступаючих цвяхів, гострих кінців проводів, поламаних дощок, брусків та інших гострих предметів і частин, які можуть травмувати працюючого і тварин.        2.5.4. Столи (стелажі, дерев'яні настили) для стрижки тварин, столи для класифікації вовни, діелектричні килимки повинні бути чистими і сухими.        2.5.5. Перевірте справність електродвигунів, проводів та кабелів переносної електромережі, заземлюючих (занулюючих) проводів і їх контактів на корпусі агрегату для стрижки, кожусі рубильника та інших частинах агрегату. Не експлуатуйте агрегат для стрижки без заземлення або занулення.        2.5.6. Переконайтеся в наявності знаків безпеки, що попереджають про небезпеку дотику до частин електрообладнання.        2.5.7. Перевірте наявність і справність інструменту, реманенту, пристосувань, враховуючи такі вимоги: - Машина для стрижки повинна мати добре заточену різальну пару, гребінку зі справними зубцями і справну підвіску; - Пускове обладнання електродвигуна машини повинно забезпечувати чіткий безвідмовний її пуск і зупинку; - Гнучкий вал повинен мати справну захисну оболонку.         2.5.8. Перевірте наявність і комплектність аптечки першої допомоги, переконайтеся в наявності медикаментів, 0,02%-ного розчину хлораміну для дезінфекції рук, господарського мила, чистого рушника, умивальника. Перевірте наявність кип'яченої води в спеціальному бачку і кухлів. На бачку повинен бути напис: "Переварена вода".         2.5.9. На пересувній електростанції перевірте надійність кріплення двигуна до рами, справність гнучкої муфти, наявність води в системі охолодження, мастила в двигуні, безпеку і готовність до роботи всього електрообладнання. Електростанція повинна бути встановлена ​​на відстані не менше 15 м від пункту стрижки.          2.5.10. Перевірте надійність болтових з'єднань преса, справність (герметичність) шлангів високого тиску гідроприводу преса, плавність руху пресувальної плити (пресувальної камери).          2.5.11. Переконайтеся в надійності кріплення точильного апарату, його заточного диска (завтовшки не менше 8 мм), у відсутності торцевого і бічного биття диска.         2.5.12. Технічний стан всіх машин на пункті стрижки повинно відповідати вимогам безпеки, викладеним в експлуатаційній документації.         2.5.13. Перевірте роботу агрегату, транспортера (конвеєра), преса на холостому ходу в такій послідовності: - Заздалегідь переконаєтеся у відсутності на установках (машинах) сторонніх предметів (реманенту, інструменту тощо); - Подайте умовний сигнал і переконайтеся в безпеці присутніх працівників пункту стрижки; - Увімкніть установку (машину) в роботу; - Переконайтеся у відсутності стороннього шуму, вібрації, запаху гару.         2.5.14. Огляньте поголів'я овець, кіз. У всього поголів'я кіз повинні бути підпиляні роги, кози і козли повинні бути розділені на окремі групи, щоб уникнути нападу на працівників під час подавання кіз на вичісування.                 2.6. Догляд за кіньми         2.6.1. Одягніть спецодяг.         2.6.2. Зверніть увагу на попереджувальні написи на зовнішній стороні денників і станків, де утримуються тварини з неспокійним норовом.         2.6.3. Переконайтеся, що стінки денників і станків, годівниць, поїлок не мають пошкоджень, що стирчать цвяхів і інших гострих предметів, які можуть травмувати людей і тварин.         2.6.4. Огляньте прив'язь коней. Вуздечки і недоуздкі повинні бути справними, підігнаними до кожної тварини. Перевірте справність і міцність повідків, сполучних і вивідних шлей і чембурів.         2.6.5. Переконайтеся в наявності та справності щкребниці, щіток та іншого інструменту та реманенту.         2.6.6. Огляньте територію, яка прилягає до стайні, загороди, денників, приберіть сторонні предмети (шматки металу, дроту, дошки, каміння і т.п.), які можуть травмувати людей, тварин, засипте вибоїни, ями, канави.         2.6.7. Перед проведенням підковки, спарювання, об'їжджування коней і т.п. огляньте фіксаційні станки, загони, розколи. Переконайтеся в їх справності.         2.6.8. Перевірте стан коней. При виявленні пошкоджень або захворювань у коня терміново сповістіть ветфельдшера.         2.6.9. При захворюванні коня не дозволяйте їздовим не тільки на ньому працювати, а й виводити з денника без дозволу ветфельдшера.         2.6.10. Перед годуванням коней приберіть гній із денників і залишки корму з годівниць.         2.6.11. Під час роздачі корму переконайтеся, що в ньому немає сторонніх шкідливих домішок і предметів.         При виявленні яких-небудь несправностей у денниках, годівницях, системі водопостачання, електроосвітлення, а також при виявленні несправностей, які можуть послужити причиною нещасного випадку, повідомте про це керівника робіт і тільки після усунення виявлених недоліків приступайте до роботи.         2.6.12. Перед випасом визначте місця для безпечного випасу коней.          2.7. Робота на гужовому транспорті          2.7.1. Одягніть спецодяг.          2.7.2. Перевірте вози, збрую, наявність і справність необхідного для роботи інвентарю, особливу увагу зверніть на стан коліс і шплінтування чек. Впрягайте коней тільки в справний віз, сани і сільськогосподарські машини.          2.7.3. Перед запряганням перевірте і вирівняйте гужі і посторонки, щоб під час руху кінь не діставав ногами передка воза.          2.7.4. Впрягання коней в сільськогосподарські машини з ріжучими апаратами проводьте удвох. Не залишайте без нагляду упряжених в машини коней. Не перебувайте самі і не дозволяйте іншим перебувати перед ріжучим апаратом сільськогосподарської машини.          2.7.5. Кожен раз перед виїздом на роботу ознайомтеся з маршрутом, по якому планується перевезення вантажів, і характеристикою цих вантажів (з їх упаковкою, вагою та місцем знаходження).          2.7.6. Перед виїздом вимагайте від керівника робіт роз'яснень про порядок виконання майбутніх робіт та інструктажу з охорони праці.           2.7.7. Не виїжджайте на запряжених конях: - З несправною збруєю; - Якщо несправна хоча б одна деталь воза; - Ящо натерті спина, загривок у коня або у нього з'явилися ознаки захворювання; - При несприятливих метеорологічних умовах (під час сильного вітру, грозових злив, сильної снігової заметілі).          2.8. Навантаження, розвантаження та транспортування тварин          2.8.1. Для завантаження тварин на автомашини і в залізничні вагони в кожному господарстві повинні бути обладнані спеціальні вантажні майданчики біля тваринницьких ферм і залізничного полотна тупикових ліній. Площадка повинна представляти собою простий дерев'яний настил з розмірами: ширина не менше 1,8 м, довжина 3 м і висота на рівні підлоги автомашини або залізничного вагона біля тупикових колій залізниці.          2.8.2. Навантаження тварин на автомашини і у вагони проводьте тільки під безпосереднім керівництвом досвідченого працівника, який добре знає всі правила поводження з тваринами і правила їх навантаження.           2.8.3. Будьте особливо обережні під час навантаження, розвантаження та транспортування неспокійних тварин, зокрема, бугаїв-плідників. Під час виконання робіт при навантаженні, розвантаженні та перевезенні бугаїв-плідників дотримуйтесь не тільки правила навантаження, а й усі правила безпеки під час догляду за бугаями-плідниками.           2.8.4. Навантаження тварин у залізничні вагони і на автотранспорт, а також розвантаження їх проводите тільки в світлий час доби. Як виняток дозволяється проводити навантаження в нічний час при наявності хорошого освітлення. Не дозволяється проводити завантаження тварин та інші роботи, пов'язані з підготовкою до навантаження, під час грози, зливи.          2.8.5. Велика рогата худоба і коні перевозяться на міцній прив'язі, а бугаїв-плідників прив'язуйте додатково за допомогою спеціального ошийника.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи         3.1. Догляд за великою рогатою худобою         3.1.1. Під час виконання робіт будьте уважні, не відволікайтеся, ведіть себе з тваринами спокійно, впевнено, не грубо. При наближенні до тварин окликніть їх спокійним владним голосом. Не кричіть, не дратуйте, не бийте тварин. Грубе поводження з тваринами може викликати захисні рухи, які можуть стати причиною травмування працівників і тварин.         3.1.2. Очищення станків, кліток, де утримуються тварини при безприв'язному утриманні, проводьте за відсутності тварин або відокремлюючи їх переносним щитом, при прив'язному утриманні - тоді, коли всі тварини знаходяться на прив'язі або відсутні.           3.1.3. У групові станки, якщо там знаходяться тварини, для огляду або виведення хворої тварини, ремонту обладнання, огорожі тощо заходьте тільки вдвох. Працівник, який підстраховує, повинен мати засоби відлякування тварин (електропогінщик, палицю).          3.1.4. Під час переміщення тварин двері в приміщеннях, загонах, секціях відкривайте на всю ширину, зафіксувавши їх; перебувайте збоку від дверей в безпечному місці, щоб виключити можливість травмування.           3.1.5. Доставку тварин в місця зважування та проведення ветеринарних обробок здійснюйте за спеціальними прогонами для тварин.           3.1.6. Годування і напування тварин проводьте тільки збоку кормового проїзду, не заходячи у станок. Не роздавайте корм, стоячи на рухомих транспортних засобах (підводі, вагонетці, кормороздавачі і в кузові тракторного причепа, автомобіля).           3.1.7. Під час прив'язування тварин вставляйте баранчик в таке кільце ланцюга прив'язі, щоб вона не ускладнювала рухи і не затягувала шию тварини.           3.1.8. Під час користування лампами для обігрівання і опромінення тварин дотримуйтеся режиму їх експлуатації, не торкайтеся обігрівальних приладів. В зону опромінення ультрафіолетовими променями заходьте в захисних окулярах.           3.1.9. Під час роботи транспортерів (кормороздавальних, видалення гною) не допускайте їх перевантаження, а також потрапляння на них сторонніх предметів (каміння, уламки дощок, проводи й т.п.) і інструменту, який може привести до аварії, не впускайте і не випускайте тварин , а також не заїжджайте і не виїжджайте з приміщення на транспортних засобах.           3.1.10. Регулювальні роботи та очистку кормороздавачів виконуйте тільки при непрацюючому агрегаті і вимкнутому рубильнику.           3.1.11. Не наступайте на кришки люків, перекриття ям, канав і котлованів, щоб не впасти в них. Якщо необхідно перебувати на них, переконайтеся в тому, що вони надійно закріплені на своїх місцях і не перевертаються.           3.1.12. Не торкайтеся і не наближайтеся до проводів і кабелів, які лежать, виступають із землі або звисають. Не проводьте роботу біля оголених і пошкоджених кабелів.           3.1.13. Не використовуйте способів, що прискорюють роботу за рахунок порушення вимог безпеки.           3.1.14. Усувайте несправності обладнання спеціальним інструментом і пристроями.           3.1.15. Не чистіть, не обтирайте і не змащуйте рухомі частини машин, механізмів на ходу, не перелазьте, не просовуйте руки за захисні огородження, не пригальмовуйте і не зупиняйте руками обертові частини, не працюйте на машинах без захисних огороджень, при роботі машин не одягайте, не знімайте і не поправляйте приводні паси.          3.1.16. Під час роздачі грубих, соковитих, комбінованих кормів ручним візком дотримуйтеся такої послідовності операцій і вимог безпеки: перед завантаженням візок встановіть на кормовому майданчику в стійке положення; вантажі розміщуйте в кузові візка так, щоб при  русі виключити можливість їх переміщення або падіння; під час наповнення візка і годівниць соковитими і рідкими кормами не допускайте їх падіння на підлогу; під час переміщення візка рухайте його поперед себе.         3.1.17. Під час руху трактора з кормороздавачем не ставайте на фаркоп, не вилазьте на кормороздавач, не ставайте на карданний вал, що подає транспортер, не знімайте захисні огорожі та кожухи.         3.1.18. Ніж (гострогубці) для різання шпагату (проводу) на тюках зберігайте в справному чохлі. Під час перекушування дроту і при різанні шпагату на тюках поставте тюк в стійке і зручне положення. Шпагат перерізати рухом ножа від себе. Провід, що залишився складайте в спеціальне місце. Не допускайте попадання шматків дроту та шпагата в корм. Це може привести до травмування рук працівників, а також захворювання тварин.                 3.1.19. Перед миттям гарячою водою, мийними або дезінфекційними засобами відер, напувалок, автонапувалок та перед роботою з вапном одягніть засоби індивідуального захисту (захисні окуляри, фартух, гумові рукавиці), при необхідності - засоби захисту органів дихання. Миття та дезінфекцію відер і напувалок проводьте у спеціально відведених місцях.        3.1.20. Під час роботи з дезінфекційними розчинами не вживайте їжу, воду, не куріть, не залишайте дезінфекційні засоби без нагляду та поблизу тварин. Під час роботи у респіраторі робіть перерви на кілька хвилин через кожні 30 хвилин роботи.        3.1.21. Очищайте годівниці з боку кормового проходу, перебуваючи на безпечній відстані від тварин. Не очищайте годівниці руками.         3.1.22. Працюючи лопатою, вилами та іншим інструментом і інвентарем, не допускайте торкання або удару ними тварин, тому що це може викликати різкі рухи тварин і призвести до небезпеки травмування.         3.1.23. Не залишайте поблизу тварин ємкості зі шкідливими речовинами й інші предмети, які можуть бути перекинуті і стати причиною отруєння тварин та травмування людини.         3.2. Догляд за бугаями         3.2.1. Під час догляду за бугаями-плідниками суворо дотримуйтесь розпорядку дня.         3.2.2. Поводьтеся з бугаєм-плідником лагідно, але твердо й упевнено. Непевне, несміливе поводження викликає у бугая-плідника рефлекс агресивності. Грубе поводження, порушення розпорядку дня, нерегулярне проведення прогулянки викликає проявлення у тварин агресивності й розвиток оборонного рефлексу.         3.2.3. Під час годівлі бугая-плідника корм закладайте в годівницю тільки з кормового проходу, попередньо окликнувши тварину.         3.2.4. Заходьте у стійло бугая-плідника для прибирання, а також для чистки й миття тварини тільки після укорочення прив'язі й фіксування його голови додатковим ланцюгом із карабіном, який легко пристебнути і зняти з боку кормового проходу.        3.2.5. Під час догляду за бугаями-плідниками додержуйтесь чистоти у денниках. Не заходьте у стійло у брудному одязі, а також у нетверезому стані.        3.2.6. Виводьте бугаїв-плідників на прогулянку або манеж незалежно від їх норову тільки в недоуздках за допомогою палиці-водила довжиною 2 м.        3.2.7. Перед прогоном бугая-плідника закривайте ворота вигульних майданчиків і скотних дворів, запобігайте відхилення бугая від маршруту.        3.2.8. Не ведіть бугая за повід без страхування палицею-водилом, зачепленою за носове кільце, не знаходьтесь спереду бугая або поблизу його голови, не відв'язуйте бугая із подвійної прив'язі без попереднього зачеплення карабіном палки-водила за носове кільце.         3.2.9. Не виводьте на прогулянку бугая-плідника одночасно з коровами.         3.2.10. При прогулянці на майданчику, а також при вільно-вигульному груповому утриманні бугаям із буйним і злим норовом підвісьте до носового кільця вантаж 3-6 кг.         3.2.11. Не допускайте зустрічного або перехресного руху тварин.         3.2.12. Чітко визначайте шлях проведення бугая на парування. На цьому шляху обов'язково повинні бути обладнані острівці безпеки, захисні огородження й бар'єри безпеки, утворені вертикальними стовпами з відстанню між ними 0,4 м і висотою 2 м.         3.2.13. Парування проводьте у спеціальних станках, що створюють безпеку обслуговуючого персоналу.         3.2.14. Технік по штучному осіменінню повинен обслуговувати тільки закріплених за ним бугаїв-плідників. Це необхідно для вивчення особливостей кожного плідника та індивідуального підходу до нього під час взяття сперми.         3.2.15. Лікування хворих тварин і ветеринарно-санітарні обробки проводьте у спеціальному станку з надійною фіксацією.         3.2.16. Обслуговуючий персонал і технік по штучному осіменінню не повинні бути присутніми при ветеринарних обробках, які спричиняють біль тваринам (ін'єкціях, взятті зіскобів із слизистої оболонки препуція, розчистці копитного рога, взяття крові тощо).        3.2.17. Не проводьте ветеринарні обробки в манежі і тим більше у станку, в якому беруть сперму.        3.2.18. Привчати бугаїв-плідників до нових людей необхідно в ті дні, коли не беруть сперму. Знайомство починайте з дачі бугаю-пліднику смачного корму.        3.2.19. Перед переведенням бугая на нове місце витримайте його кілька днів на зниженому раціоні, а на новому місці відразу дайте смачний корм.         3.3. Догляд за свинями         3.3.1. Під час догляду за тваринами дотримуйтесь встановленого режиму й розпорядку дня на фермі, що сприяє виробленню у них спокійного слухняного норову.         3.3.2. В ожеледь і в інших випадках слизькі місця перед воротами, дверима і на вигульному майданчику посипте піском, жужелицею, дерев'яною тирсою або попелом.         3.3.3. Під час підходу до тварин обов'язково окликніть їх спокійним голосом. Не поводьтесь грубо з тваринами.         3.3.4. Роздавайте корм тільки з кормового проходу. Не роздавайте корм стоячи на транспортних засобах під час їхнього руху (возі, тракторному причепі, в бункері кормороздавача, вагонетці тощо). Не напувайте і не годуйте свиней з відра.         3.3.5. Не випускайте з приміщення і не впускайте в нього тварин при включених транспортерах.         3.3.6. Проявляйте підвищену увагу й обережність під час обслуговування свиноматок, які перед опоросом готують ложе і робляться дуже збудженими й агресивними. Цей стан, звичайно, посилюється після опоросу, тому, приймаючи поросят, дійте сміливо, рішуче, але не грубо. Не бийте підсосних свиноматок, тому що це робить їх неприборканими й злими. Будьте обережні й уважні під час відокремлювання поросят від підсосних свиноматок, які стають дуже агресивними і можуть травмувати вас.         3.3.7. При прогулянці кнурів проявляйте підвищену увагу й обережність. Неспокійних і агресивних кнурів випускайте на прогулянку кожного окремо.         3.3.8. В групових станках для відокремлення чи фіксації тварин користуйтеся пересувними щитами. Перед заходом у груповий станок надівайте захисний циліндр, виготовлений з металевого листа, фанери чи міцного картону. Такий циліндр кріпиться до пояса. Він прикриває нижню частину тіла й ноги, не досягаючи до підлоги 5 - 6 см.         3.3.9. Чистіть станки, в яких утримуються кнури, тільки при їх відсутності. Під час чистки станків із підсосними свиноматками відокремлюйте їх пересувним щитом.         3.3.10. Очищайте технологічне обладнання тільки при виключеному двигуні, повній зупинці й фіксації робочих органів. На пусковому пристрої вивісьте плакат: "Не вмикати! Працюють люди".         3.3.11. Під час відкривання решіток над гноєтранспортерами, кришок, люків, оглядових колодязів тощо користуйтесь спеціальними крючками.         3.3.12. При використанні ламп для обігріву й опромінювання поросят дотримуйтесь правил експлуатації, не доторкайтеся до нагрівальних приладів, користуйтесь захисними окулярами.         3.3.13. Під час проведення зооветеринарних обробок свиней фіксуйте їх у спеціальних станках, а при відсутності таких станків фіксуйте тварин у стоячому положенні за верхню щелепу з допомогою закрутки. Робіть повал свиней за допомогою мотузки. Злим тваринам перед проведенням зооветеринарних заходів рекомендується вводити заспокійливі препарати.        3.3.14. Не перебувайте разом із тваринами в неосвітленому приміщенні.        3.3.15. Перед в'їздом транспортного засобу у тваринницьке приміщення відкрийте ворота і надійно закріпіть їх у цьому положенні.        3.3.16. Не залишайте поблизу свиней місткості з отруйними чи шкідливими речовинами.        3.3.17. Вікна й світильники очищайте від бруду регулярно, але не рідше двох разів у місяць.         3.4. Догляд за вівцями та козами         3.4.1. Дотримуйтеся встановленого розпорядку дня на вівчарні.         3.4.2. При наближенні до тварин обов'язково окликніть їх спокійним, владним голосом. Не поводьтеся з тваринами грубо, не бийте і не дражніть їх, тому що це може викликати захисний рефлекс і бути причиною травмування.         3.4.3. Для запобігання травмування тварин і працюючих не допускайте скупчення, зустрічного прогону тварин у воротах, проходах, розколах та біля них.         3.4.4. Перед вигоном тварин із приміщень: - розділіть отару на 3-4 групи з допомогою переносних щитів; - відкрийте та зафіксуйте ворота, двері тощо; - тварин випускайте на подвір'я невеликими групами, не знаходьтесь у цей час у воротах та дверних проймах.         3.4.5. Стримуйте тварин, які вже вийшли з воріт. Вони затримують тих, що позаду, і цим заспокоюють тих тварин, котрі ще знаходяться у приміщенні.         3.4.6. Не порушуйте режим напування тварин, особливо у спекотні дні. Це запобігає виникненню сильної спраги у тварин, їх скупчення й травмування біля води. До водопійного корита допускайте тварин невеликими групами.         3.4.7. Під час напування тварин не знаходьтесь біля корита, де тварини можуть травмувати вас.        3.4.8. Під час ожеледі і в інших випадках слизькі місця біля колодязя й корит посипте піском, жужелицею, тирсою або попелом.        3.4.9. Перед прибиранням гною та заміною підстілки звільніть приміщення чи вигульний майданчик від тварин.        3.4.10. Під час годівлі та напуванні тварин: не роздавайте корм стоячи на пересувних транспортних засобах (на підводі, у кузові тракторного причепа, автомобіля тощо), не знаходьтесь на територію майданчика під час перебування на ньому тварин.         3.4.11. Працюючи вилами, лопатою та іншим інструментом і пристосуванням не допускайте торкання або удару тварин, бо це може викликати різкий рух і травмувати вас.         3.4.12. Не об'єднуйте тварин з різних отар та різного віку, бо це призводить до їх неспокою та бійок.         3.4.13. Ветеринарно-санітарну обробку тварин починайте й припиняйте за вказівкою безпосереднього керівника робіт. Технологічні операції по обробці тварин виконуйте під керівництвом ветеринарного працівника підприємства.         3.4.14. Обробку тварин проводьте тільки спеціально дозволеними для цього середньо- та малотоксичними пестицидами за вказівкою ветеринарного спеціаліста. Не завищуйте концентрацію препаратів у робочих дезінфекційних  розчинах.         3.4.15. Не залишайте біля тварин ємкості із шкідливими й отруйними речовинами .         3.4.16. Під час купання тварин у механізованих ваннах, купальних установках та душових камерах виконуйте наступні заходи безпеки: працюйте в гумових чоботях, фартусі бавовняному з кислотостійким просочуванням, респіраторі РУ-60 М з коробкою марки "В", рукавицях або рукавичках ґумових та окулярах захисних; не скидайте у ванну з дезінфекційним розчином тварин групами; стежте, щоб при обробці тварин розчини не потрапляли на спеціальний одяг, за рукавиці, в чоботи та за межі ванни або душової камери.         3.4.17. Слідкуйте, щоб у групі кіз, які подаються до купання, не було цапів, бо вони можуть нападати на працюючих.         3.4.18. Надійно фіксуйте тварин перед обрізанням (розчисткою) ратиць, санітарною стрижкою вовни, обробкою ран та в інших подібних випадках         3.4.19. Огляньте установку для опромінювання тварин та переконайтеся у надійному кріпленні усіх заземлюючих проводів, пошкоджених патронів, розеток тощо, при виявленні несправностей повідомте керівника робіт і не розпочинайте роботу до усунення виявлених недоліків.         3.4.20. Роботу виконуйте із застосуванням світлозахисних окулярів і рукавиць.         3.4.21. Перед пуском установки подайте умовний сигнал та переконайтеся в безпеці інших працівників.         3.4.22. Не доторкайтеся до металевих частин електроустановок під час включення рубильників, вилок та натискуванні на пускові кнопки запалювання ламп.         3.4.23. Своєчасно пересувайте опромінювач установки на нові позиції для дотримування заданої дози еритемного опромінювання тварин. При цьому керуйтеся інструкцією з експлуатаційної документації.         3.4.24. З метою запобігання накопичення значної кількості озону та окислів азоту у повітрі приміщення створюйте повітрообмін як під час опромінювання, так і після його закінчення.         3.4.25. Під час експлуатації установки для ультрафіолетового опромінювання додатково дотримуйтесь наступних вимог безпеки: - перевіряйте наявність і надійність кріплення металевої захисної сітки на опромінювачі; - переконайтесь, що опромінювачі розташовані на висоті не менше як 0,5 м від підлоги (легкозаймистої підстілки); - дотримуйтеся встановленого режиму роботи установки.         3.4.26. Працівнику не дозволяється: - вмикати (вимикати) рубильник, коли біля нього відсутній діелектричний килимок чи підставка; - під час роботи установки торкатися до арматури ламп, перевіряти стан кріплень, контактів тощо; - брати руками ртутно-кварцеву лампу за її скляну частину; - дивитися на працюючі ртутно-кварцові лампи навіть у захисних окулярах; - залишати без догляду працюючу установку.         3.4.27. Перед випасанням та вигулом тварин спільно із зооветеринарними працівниками огляньте тварин та відокремте хворих, виснажених і слабких. При необхідності проведіть обрізання ратиць, ветеринарну обробку і санітарну стрижку тварин (обстригти вовну навколо очей, вимені і у паху задніх ніг).         3.4.28. Ознайомтеся з маршрутом перегону тварин на пасовище і уточніть небезпечні ділянки дороги.         3.4.29. Переганяти тварин через залізничну колію дозволяється тільки під час відкриття залізничного переїзду та у світлий час доби.         3.4.30. Переганяйте тварин через автомобільні дороги та магістралі у місцях, де видимість рухомих транспортних засобів повинна бути не менша 1 км в обидві сторони від місця перегону.         3.4.31. Перед початком перегону через залізничні і автомобільні дороги отари розділіть на групи такої чисельності, щоб була забезпечена безпека прогону тварин.         3.4.32. Переганяйте отари по автомобільних дорогах тільки у світлий час доби з правого краю дороги.         3.4.33. Під час наближення до отари тихо окликніть тварин, щоб не викликати в них стресового стану.         3.4.34. Уважно спостерігайте за погодою. При наближенні грози переганяйте отару у заздалегідь установлене місце або у приміщення. У зимовий період при посиленні вітру, снігопаді, суттєвому зниженні температури овець підженіть до вівчарні і, при необхідності, заженіть у приміщення.         3.4.35. Під час випасу тварин з використанням електроогорожі дотримуйтесь наступних вимог безпеки: - поблизу електропроводу повинні бути знаки безпеки "Обережно! Електрична напруга"; - не підключайте електроогорожу до джерела постачання напругою більше як 6 В, а також в електричну мережу, яка призначена для освітлення; - підключайте електроогорожу до акумуляторних батарей тільки після перевірки справності електропульсатора та приєднання його до верхнього проводу; - не відкривайте кришку електропульсатора, якщо він знаходиться під напругою; - не доторкуйтесь до проводів електроогорожі, які знаходяться під напругою (особливо у сиру погоду і після дощу).         3.4.36. Під час випасу овець і кіз використовуйте тільки таких собак, у яких вироблені загальні та спеціальні навички.         3.4.37. Ловіть тварин швидким і точним рухом герлиги за задню ногу, щоб не розполохати інших тварин отари.         3.4.38. Для профілактики захворювання тварин: - не допускайте у отару сторонніх людей і тварин (собак); - дотримуйтесь режиму отарного ізольованого утримання тварин; - своєчасно прибирайте трупи здохлих тварин і захороняйте їх у скотомогильнику; - терміново повідомте керівника робіт про кожен випадок захворювання, падежу і абортування тварин.         3.4.39. Не заходьте і не допускайте тварин у зону, оброблену пестицидами. Межа зони визначається по встановлених заборонних знаках.        3.5. Стрижка тварин        3.5.1. Подайте умовний сигнал і переконайтесь в безпеці пуску стригального агрегату для усіх працюючих пункту.        3.5.2. При вмиканні рубильника, вилки в електророзетку, натискуванні на кнопки пускового обладнання не доторкуйтесь до металевих частин електроустановок.        3.5.3. Стригалі, точильники під час роботи повинні стояти на сухих, чистих дерев'яних щитах, решітках або на діелектричних гумових килимках. Не працюйте у вологому приміщенні, на сирій або земляній підлозі, а також без взуття.         3.5.4. Включайте та виключайте стригальну машинку без навантаження. Не включайте стригальну машинку, яка лежить на столі або підвішена на гаку.         3.5.5. Непрацюючу стригальну машинку підвішуйте стригальною парою уверх, пухочіс прибирайте зі столу і підвішуйте на спеціальний гачок.         3.5.6. Не стрижіть тварин невідрегульованою машинкою, яка має гребінку з гострими колючими зубцями або з тупою різальною парою. Під час стрижки слідкуйте за лівим зубом гребінки для того, щоб не травмувати собі руку.         3.5.7. Під час стрижки зубці гребінки злегка притискуйте до шкіри тварини.         3.5.8. За один рух машинки простригайте якомога довшу смужку - це прискорить стрижку тварини та зменшить перестриг вовни.         3.5.9. Баранів, цапів та кіз перед стрижкою (вичісуванням пуху) обов'язково фіксуйте. Досвідченим стригалям дозволяється не фіксувати.         3.5.10. Перед включенням точильного апарата надіньте захисні окуляри. Абразивну пасту наносіть на диск щіткою з лівої сторони по обертанню диска, уникаючи її попадання на лице та у вічі. Не працюйте на точильному апараті в наступних випадках: при торцевому битті диска, при порушенні прямолінійності обертання диска, при правому обертанні диска, на режимах, які не відповідають положенню рукоятки (при положенні рукоятки "обробка диска" не проводьте заточування ножів, а при положенні рукоятки "заточування ножів" не проводьте обробку диска).         3.5.11. Пресування вовни проводьте погоджуючи свої дії з іншими працівниками, дотримуючись вимог безпеки: - завантаження камери преса вовною, обв'язування дротом та упаковку паків проводьте тільки в рукавицях; - під час переміщення пресувальної плити або пресувальної камери не ставайте на раму преса, не спирайтесь на захисні кожухи, не відкривайте кришку завантажувального люка; - завантаження камери вовною, пакування паки і її виштовхування проводьте тільки при відключеному електродвигуні; - під час обв'язування паки дротом міцно утримуйте його кінці, які можуть спружинити і травмувати вас або інших працівників; - при виключенні електродвигуна гідронасоса або раптовому припиненні подачі електроенергії важелі керування переведіть в нейтральне положення; - під час завантаження паків вовни в транспортні засоби не стійте під кран-балкою і паками вовни.          3.5.12. Огляньте конвейєр (транспортер) руни, при необхідності відрегулюйте натяг стрічки. Перед його пуском в роботу подайте умовний сигнал, переконайтесь в безпеці інших працівників. Під час роботи не торкайтеся і не спирайтеся на стрічку транспортера.        3.6. Догляд за кіньми        3.6.1. Дотримуйтесь встановлених режимів і розпорядку дня, що сприяє виробленню у коней спокійного і слухняного норову.        3.6.2. Під час підходу до коня і вході в денник озвіться спокійним, владним голосом. Підходьте до коня спереду чи збоку. Не кричіть на коня, не дратуйте, не бийте, не осаджуйте різко назад. Грубе поводження може викликати у коня різкі захисні рухи, що може привести до травмування.         3.6.3. Під час надівання вуздечки або недоуздка дотримуйтесь обережності, слідкуйте, щоб при застібанні пряжок вуздечки вудила не різали губи, а недоуздок не давив на лицеву частину голови.         3.6.4. Прибирайте денники і станки, заміну підстилки проводьте при відсутності у них тварин.         3.6.5. Працюючи з мітлою, лопатою або вилами, не допускайте удару ними по коню, бо це може викликати відповідний рух коня і травмувати вас.         3.6.6. Чистіть коня лише після прив’язування його до конов’язі чи до кільця в стіні, а норовистого коня – після прив’язування на розв’язках.         Під час чищення знаходьтеся збоку коня в напівоберту до нього й слідкуйте за його поведінкою. Не застосовуйте грубих способів чищення, що непокоїть тварин. Скребницю використовуйте лише під час очищення щітки.         3.6.7. Годування і напування тварин здійснюйте лише з боку кормового проходу.         3.6.8. Перед тим, як вивести коня з денника, повністю відкрийте двері, попередньо закривши двері суміжних денників. Не знаходьтеся в цей час у дверях або біля них.        Виводити з приміщення жеребців, норовистих коней і мо­лодняк необхідно вдвох у спеціальних вуздечках і на вивідних латцях довжиною не менше 2 м, а жеребців-плідників і пробників – за допомогою латців довжиною не менше 5 м. Дозволяється виводити спокійних тварин одному працівнику із застосуванням чомбузів довжиною не менше 3 м.        3.6.9. Під час проведення коней одного за одним відстань між ними повинна бути не менше 5 м. Не дозволяється зустрічне проведення коней в коридорах, дверях.        3.6.10. Завівши коня в денник, поверніть його головою до дверей, після цього зніміть вуздечку чи недоуздок і надійно закрийте двері.        3.6.11. Дотримуйтесь особливої обережності під час перших відвідувань кобили, що ожеребилася. Під час надання післяродової допомоги кобилі чи лошаті в деннику тримайте кобилу за недоуздок.         3.6.12. До ручного парування допускаються лише оповоджені кобили. Під час парування на кобилу надіньте злучну шлею. Під час парування підсосної кобили лоша тримайте на виду у кобили.        3.6.13. Не дозволяється: – одночасно виводити на прогулянку кобил і жеребців-плідників; – сідати на коня в конюшні, в’їжджати верхи в конюшню; – намотувати повідки на руку під час обслуговування коней; – їздити на сліпих, хворих і звільнених від роботи ветеринарним працівником тваринах; – допускати скупчення або зустрічне проведення тварин в коридорах, дверях або біля них; – спати чи відпочивати в денниках і станках, в яких знаходяться коні.         3.6.14. Перед проїздкою коней перевірте правильність сідловки, міцність підпруг і путлищь.         Проїздку тварин проводьте лише на манежі або на вирівняному очищеному майданчику. Не допускається проїздка коней по зледенілій землі.          3.6.15. Об’їжджання коней здійснюйте в місцях, віддалених від будівель, де немає поблизу будь-яких перешкод (канав, ярів, загороджень тощо).          3.6.16. Під час об’їжджання коня спочатку привчіть його до того, щоб він не боявся людини, проходив через розкол, ходив за поводом, звикав до чищення.          3.6.17. Їзда в сідлі допускається лише у взутті, що вільно входить в стремено. Не дозволяється вкладати ноги в путлища. Сідло для табунника повинно бути обладнане підпругами і сідельним троком, а в гірській місцевості – підперстями і підхвостниками, перед посадкою на коня підпруги в сідлі повинні бути перевірені і підтягнуті.         3.6.18. На коней, які мають звичку тіснити коня, що йде поряд, надівайте вуздечку з наочними щитками.          3.6.19. Їзда на конях, які дуже тягнуть голову вперед чи назад, допускається лише з мартингалами.          3.6.20. Під час руху поряд на загальній доріжці наїзники повинні суворо витримувати боковий інтервал не менше 1 м.          3.6.21. Розчищення копит у коней проводьте в станку, підковування – в просторому і світлому приміщенні, у дворі, але ні в якому разі не в денниках.          3.6.22. Ножі, копитні кліщі зберігайте у відведеному для цього місці.          3.6.23. Перед повалом коня огляньте місце, переконайтесь у відсутності нерівностей і сторонніх предметів. Повал здійснюйте за командою керівника повалу, чітко і вчасно виконуйте його вказівки.          3.6.24. Не зав’язувати мотузку для повалу “мертвим” вузлом.          3.6.25. Роботу з поваленим конем проводьте зі спини, тримаючи голову притиснутою до землі. По закінченні роботи спочатку звільніть від пут ноги і тільки після цього голову коня.          3.6.26. Таврування коня проводьте у фіксаційних станках; щоб тварина не могла лягти, її слід зафіксувати за допомогою поперечних перекладин.        3.6.27. При тавруванні гарячим способом довжина рукоятки тавра повинна бути не менше 50 см, ручку тавра під час роботи тримайте, використовуючи рукавиці.         3.6.28. При тавруванні рідким азотом штани не заправляйте в чоботи, руки захищайте шкіряними рукавицями, які легко знімаються з рук.         3.6.29. Випасання коней вночі, а також в несприятливих погодних умовах здійснюйте не менше ніж двома черговими конюхами.                  3.7. Робота на гужовому транспорті          3.7.1. Розміщуйте і закріплюйте вантаж так, щоб він не створював небезпеки перекидання, не створював незручності в керуванні тваринами, не закривав освітлення чи катафотів, номерних знаків, а також щоб давав можливість іншим учасникам руху бачити сигнали, що подає рукою їздовий.         3.7.2. Перед початком завантаження прив’яжіть тварин або тримайте за вуздечку, під колеса підкладіть гальмівні башмаки.          3.7.3. Не перебувайте на возі, санях під час навантаження (розвантаження) вантажів механічними засобами, при цьому коней тримайте за вуздечку, стоячи збоку.          3.7.4. Під час укладання вантажу на воза (сани) дотримуйтесь таких правил: – вантаж, який виступає над бортами, прив’язуйте міцними мотузками; – бочки, ящики укладайте впритул, щоб вони не могли переміщуватись; – пилоподібний вантаж укривайте брезентом і т.д.          3.7.5. Вози з лісоматеріалами, штучними важкими вантажами та великооб’ємні по габаритах перед транспортуванням надійно ув’язуйте тросом чи мотузкою і закріпляйте спеціальними стійками чи клинами.          3.7.6. При ручних вантажних роботах вантажів круглої форми (колоди, балки, бочки тощо) застосовуйте дерев’яні накати, на кінцях вони повинні бути обладнані гачками для надійного закріплення їх на возі. Вантажні канати повинні бути без вузлів і надривів, по міцності відповідати масі вантажу, що піднімається         3.7.7. Під час ручного навантаження соломи (сіна), розбирання стогу вести так, щоб не утворювались нависаючі козирки.        3.7.8. Під час перевезення соломи (сіна) не знаходьтеся на возі (санях).        На спусках не дозволяється: – йти попереду воза, а також сідати на нього; – підтримувати чи підпирати віз руками; – намотувати віжки на руки, прив’язувати їх до воза (саней).        3.7.9. Переїжджати ріки і водойми убрід можна лише при позначеному і підготовленому з’їзді і броді в місцях з каменистим або піщаним дном.        3.7.10. Під час заїзду на паром і з’їзді з нього слід вести коня за вуздечку. Не відходьте від коней під час руху парому.        3.7.11. Під час руху гужового транспорту групою по рівних ґрунтових чи снігових дорогах, а також по шляхах з незначним спуском дотримуйтесь розривів по звичайних дорогах 1,5–2 м, а по ожеледиці – 5 м.        3.7.12. Не пересувайтеся по річках та озерах зимою при товщині льоду менше 18 см, на відстані менше 10 м від ополонки.        3.7.13. По дорогах загального користування рух гужового транспорту дозволяється тільки в один ряд на відстані не більше 1 м від краю дороги до правого колеса. Виїзд на більшу відстань допускається тільки для об’їзду перешкоди і для повороту ліворуч чи розвороту, але дотримуючись правил дорожнього руху. Допускається рух по обочині, якщо це не створює перешкоди пішоходам.        3.7.14. Під час виїзду воза (саней) з другорядної дороги в місцях з обмеженим оглядом їздовий повинен вести тварину за вуздечку.        3.7.15. Їздовому не дозволяється: – залишати тварин на дорозі без нагляду; – переїжджати залізницю у невстановлених місцях, а також при забороненому сигналі світлофора і при закритому шлагбаумі.        3.8. Вантаження, вивантаження та транспортування тварин         3.8.1. Вантаження тварин в залізничні вагони проводьте тільки зі спеціальних площадок, а вантаження на автомашини – з площадок, зроблених біля тваринницьких ферм господарств. Не дозволяється вантажити тварин в несправні автомашини і з несправних площадок або з підвищень, з укладанням ненадійних трапів.         3.8.2. Не вантажте тварин в брудні вагони. Для вантаження тварин повинні подаватись тільки вимиті вагони, а для вантаження племінних – вимиті і продезінфіковані.         3.8.3. Не вантажте в один вагон одночасно різних тварин (корів і коней, корів і телят. І особливо бугаїв-плідників разом з коровами).        3.8.4. Не завантажуйте вагони понад призначеної норми. Для двовісних вагонів норма завантаження повинна складати не більше: а) велика рогата худоба – від 8 до 12 голів, в залежності від віку і ваги тварин; б) молодняк великої рогатої худоби – від 12 до 14 голів; в) телята – від 18 до 25 голів, в залежності від віку; г) вівці і кози – від 40 до 55 голів; д) свині вагою до 80 кг ­– від 25 до 30 голів; е) свині вагою від 80 кг до 100 кг – від 22 до 25 голів; є) свині вагою від 100 кг до 150 кг – від 14 до 22 голів; ж) свині вагою 200 кг – від 10 до 14 голів; з) коні – не більше 8 голів.        3.8.5. Вантаження тварин на автотранспорт проводьте тільки через задній борт автомашини з площадок, обладнаних для цих цілей. Під час вантаження тварин під колеса автомашини поставте упори.        3.8.6. Перевозьте велику рогату худобу й коней на міцній прив’язі, а бугаїв-плідників – на додатковій прив’язі за допомогою спеціального нашийника.        3.8.7. Не вантажте худобу на автомашини з несправним кузовом і без нашивки бортів на висоту в залежності від розмірів худоби, яку навантажують.        3.8.8. При захворюванні худоби дозволяється вантажити її тільки з дозволу спеціаліста ветеринарно-санітарної служби.        3.8.9. Перевірте стан площадки, трапів, кріплення огороджень, перекидних щитів і решіток вагонів.        3.8.10. Перед вивантаженням тварин із вагонів спочатку огляньте майданчик та звільніть його від сторонніх предметів.         3.8.11. Не приступайте до вивантаження худоби без обстеження її спеціалістом ветеринарно-санітарного нагляду.         3.8.12. Вивантажену із залізничних вагонів худобу відженіть на приготовлений майданчик, з надійною огорожею.         3.8.13. Не заганяйте корів, овець, свиней в загальний загін без перегородок.         3.8.14. Не залишайте вивантажену худобу без нагляду.         3.8.15. Під час перевантаження тварин із вагона в вагон, з автомашини в автомашину витримуйте ті правила, що і при їх навантаженні і вивантаженні.         3.8.16. Не розпалюйте вогонь біля навантажувальних площадок ближче 50 м.         3.8.17. Під час транспортування худоби, в дорозі не знаходьтеся разом з тваринами в кузові автомобіля.         3.8.18. При захворюванні тварин або відмові їх від корму і води під час перевезення в залізничних вагонах заявіть про це начальнику станції для повідомлення найближчим по шляху проїзду ветеринарно-санітарним дільницям для вжиття необхідних заходів.        3.8.19. Очищайте вагони тільки на зупинках і в місцях, вказаних начальником станції.        3.8.20. Під час перевезення тварин автотранспортом дно кузова посипайте тирсою, половою або подрібненою соломою.        3.8.21. Під час перегону тварин не стійте на шляху переміщення тварин, не заходьте в середину гурту, що рухається, остерігайтеся агресивних тварин.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи         4.1. Приберіть робоче місце. Очистіть інструмент, інвентар, пристрої і покладіть у відведене місце.         4.2. Зніміть і приведіть в порядок спецодяг і засоби індивідуального захисту і здайте їх на зберігання.         4.3. Помийте руки і обличчя теплою водою з милом.         4.4. При здачі зміни повідомте змінника про технічний стан обладнання і розкажіть про особливості виконання роботи.         4.5. Повідомте керівника робіт про всі негаразди, помічені в процесі роботи, і вжиті заходи до їх усунення.         4.6. Разом із приймаючим зміну огляньте тварин, стійла, прив’язь. Переконайтесь у наявності та справності інвентарю, обладнання, поголів’я тварин. Зверніть увагу змінника на поведінку тварин та здайте чергування. Зробіть відповідні записи в журналі.          5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях          5.1. Під час аварії або при виникненні пожежі для виведення тварин із приміщення використовуйте струмені води, електропоганялки, щити. Не стійте на шляху руху тварин (в дверях, проходах).          5.2. Під час евакуації коней з приміщення користуйтеся струменем води, дерев’яними щитами. При цьому не стійте на шляху руху тварин. При можливості, надіньте на коня вуздечку, накиньте на голову попону і виведіть в безпечне місце.          5.3. Для евакуації овець з приміщення при пожежі використовуйте виходи, які знаходяться за межами інтенсивного горіння. При їх відсутності пробийте виходи в стінах чи огорожі. В першу чергу виведіть барана, а потім – решту овець. Тварин заганяйте в місця, звідки вони не змогли б повернутися в палаюче приміщення.         5.4. При виникненні пожежі в приміщенні відключіть систему вентиляції, повідомте в пожежну охорону, керівнику робіт і вжийте заходів для ліквідації пожежі.          5.5. У разі виникнення пожежі припиніть навантажування (розвантажування) тварин. Використовуючи багри, відкрийте бокові і задні двері скотовоза, приберіть перегородки або відв’яжіть тварин і виведіть їх з автомашини за допомогою електростеків, батогів, після чого приступіть до гасіння пожежі.          5.6. При ураженні електричним струмом як можна швидше звільніть потерпілого від його дії.          5.7. Якщо у бугая-плідника проявляються негативні реакції по відношенню до скотаря, необхідно замінити одяг. Буйне поводження може погаснути, якщо тварину перевести на нове місце чи змінити робітника, що його доглядає.          5.8. У разі різко виявленої непокірності бугая-плідника (напад на скотаря) слід присікти його енергійним натиском на носове кільце.          5.9. При травмуванні працівників припиніть роботу, по можливості усуньте або нейтралізуйте джерело небезпеки і надайте долікарську допомогу, повідомте у медичний заклад, керівнику робіт.          5.10. При нещасному випадку: – надайте першу допомогу потерпілому; – повідомте адміністрацію; – не залишайте потерпілого без нагляду до прибуття лікаря або відправте в лікарню. Інструкція з охорони праці під час виконання робіт в осінньо-зимовий період. ІНСТРУКЦІЯ №  з охорони праці під час виконання робіт в осінньо-зимовий період 1.     1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Інструкція з охорони праці під час виконання робіт в осінньо-зимовий період (далі — Інструкція) розроблена на підставі законодавства України про охорону праці, і є нормативним актом в межах підприємства. Особи, які порушили вимоги даної Інструкції, несуть персональну відповідальність в установленому законом порядку: дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну, в залежності від наслідків, спричинених порушенням. 1.2. Відповідно до державних, міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці працівник зобов’язаний: — піклуватися про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території будівельного майданчика; — знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; — проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди. 1.3. Під час роботи в осінньо-зимовий період на працівниківможуть впливати негативні погодні умови: дощ, сніг, хуртовина, понижена температура, посилений вітер та ін. 1.4. Необхідно враховувати, що за мінусових температур погіршуються умови руху, управління та проведення технічного обслуговування машин та механізмів, а також з’являється небезпека замерзання систем охолодження двигунів внутрішнього згоряння і виникнення неполадок в результаті перевантажень. 1.5. Для зменшення впливу несприятливих умов на працюючих та техніку необхідно виконати ряд організаційних та технічних заходів з підготовки об’єктів, майстерень, транспортних засобів та механізмів до роботи в осінньо-зимовий період: — затвердити наказом терміни виконання та відповідальних осіб; — провести додаткові інструктажі з працюючими та навчання з питань охорони праці. — утеплити кабіни самохідних машин та встановити прилади підігріву. — створити запас зимових сортів горючого, змащувальних матеріалів, антифризу, гумотехнічних виробів та інших експлуатаційних матеріалів; — провести технічне обслуговування машин у відповідності з вимогами заводу-вироблювача; — утеплити приміщення; — здійснити перевірку, очищення і регулювання карбюраторів та насосів високого тиску; — забезпечити території та приміщення, де знаходяться машини, засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, лопатами, баграми, баками з водою. 1.6. Для підготовки будівельних майданчиків до роботи в осінньо зимовий період необхідно: — зробити навіси над вантажопідіймальними механізмами; — забезпечити робітників зимовим спецодягом та взуттям; — засклити вікна в будівлях та зашити отвори, щоб запобігти протягам; — відремонтувати санітарно-побутові приміщення; — забезпечити санітарно-побутові приміщення обігріваючими приладами та огородженнями для них; — відремонтувати сходи та поручні в санітарно-побутових приміщеннях; — перевірити відповідність плавких вставок запобіжників; — перевірити стан електроживлення санітарно-побутових приміщень; — підняти електрокабелі на безпечну висоту; — біля електрощитів встановити трапи та діелектричні килимки. 2.     ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ 2.1. Необхідно оглянути машини і механізми, особливу увагу слід звернути на роботу гальмівної системи. У випадку замерзання деталі необхідно підігріти, а лід і бруд видалити. Трапи, сходи і площадки очистити від снігу та льоду. 2.2. У разі випадання снігу необхідно очищати підходи до робочих місць, механізмів та санітарно-побутових приміщень, за необхідності посипати доріжки піском. 3.     ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ 3.1. В зоні стоянки машин та механізмів проводити будь-які роботи з технічного обслуговування, а також зберігання палива, змащувальних та інших матеріалів забороняється. 3.2. За несприятливих умов погоди машини в далекі рейси направляти забороняється. У випадку необхідності число машин, що направляються, повинно бути не менше двох, машиністи і водії повинні пройти інструктаж про заходи безпеки на шляху руху. 3.3. Під час роботи на будівельних майданчиках необхідно бути обережним під час переходу до робочого місця, щоб не впасти на слизькій доріжці 3.4. Забороняється в дощ чи сніг працювати з електроінструментом без навісу. 3.5. Забороняється виконувати зовнішні будівельні роботи: — на самопідіймальних колисках під час грози, туману; — у разі сили вітру 6 балів (швидкість вітру від 10 до 20 м/с). 3.6. Забороняється монтаж риштувань: — при температурі —30°С та швидкості вітру 0^-2 м/с; — при температурі —20°С і швидкості вітру 10^-15 м/с; — під час грози, зливи і вітру силою 6 балів. 3.7. В зимовий час риштування, драбини, робочі місця і підходи до них необхідно очищати від снігу, льоду та посипати піском. 4.     ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ 4.1. Після закінчення роботи необхідно привести в порядок інструменти, механізми та машини. Звільнити їх від снігу, льоду та бруду. 4.2. Інструмент здати на склад, який провітрюється. 4.3. Механізми накрити плівкою, що не промокає. 4.4. Машини поставити на площадку, призначену для стоянки. 5.     ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ 5.1. Аварійні ситуації можуть бути виробничого характеру, та виникати під дією несприятливих погодних умов (дощ, вітер, ураган тощо). 5.2. В процесі виконання робіт в осінньо-зимовий період до виробничих аварій та нещасних випадків призводять такі причини: — складування матеріалів і виробів з порушенням вимог технічних умов і стандартів на складування для даного виду матеріалу, виробу; — недотримання технологічних проїздів і проходів; — невикористання засобів індивідуального захисту (спецодягу, спецвзуття, рукавиць, захисної каски та ін.); — робота з несправним інструментом, пристосуваннями чи механізмами; — паління, робота з відкритим вогнем або використання інструменту, що може викликати іскру, під час розвантаження або складування вантажів з горючими матеріалами; — падіння матеріалів з висоти; — використання нестандартних засобів підмощування; — використання несправних інструментів, механізмів та пристосувань. 5.3. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно припинити роботу, вжити заходів до евакуації людей з небезпечної зони та рятування матеріальних цінностей. В разі необхідності відключити технологічне обладнання від електромережі. 5.4. У випадках пожежі необхідно: — терміново викликати пожежно-рятувальну службу за телефоном «01»; — повідомити керівника робіт та розпочати гасіння первинними засобами пожежогасіння. Електрообладнання гасити тільки вуглекислотними та порошковими вогнегасниками тільки після відключення його від електромережі; — організувати зустріч пожежних машин та інформувати пожежників про місце розміщення гідрантів, колодязів та інших засобів пожежогасіння. 5.5. У разі нещасних випадків (забиття, падіння, електротравми),а також у випадках раптоюго захворювання подати потерпілому першу(долікарську) допомогу, повідомити керівника робіт про те, що трапилося, викликати швидку допомогу за телефоном «03». 5.6. Послідовність подання першої допомоги: — усунути дію на організм шкідливих факторів, які загрожують здоров’ю і життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої території, загасити одяг, що горить тощо); — визначити характер і важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність заходів щодо його рятування; — вжити потрібних заходів щодо рятування потерпілого в порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, зафіксувати місце перелому, накласти пов’язку та ін.); — підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника або вжити заходів щодо транспортування потерпілого в найближчий медичний заклад. 5.7. Допомога потерпілому, подана не медичним працівником, не повинна заміняти допомогу з боку медичного персоналу і повинна подаватися лише до прибуття лікаря. 5.8. Конкретні дії щодо подання медичної допомоги потерпілому під час різних уражень описані в Інструкції з подання першої (долікарської) допомоги, яка вивчається під час проходження первинного і подальших інструктажів з питань охорони праці. ________________________ ________________ _____________________ (посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали) /організації/ — розробника УЗГОДЖЕНО: Керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства ______________ _______________ (особистий підпис) (прізвище, ініціали) Директор ______________ _______________ (особистий підпис) (прізвище, ініціали)