Основи молочного скотарства уроку №5 22.05.2026

 

Добрий день, учні групи № 14   ДНЗ "Знам'янський професійний ліцей". 

Продовжуємо   очне навчання  з предмету               

"Основи молочного   скотарства  "

                                                              

22.05.2026         

 Тема програми.  Вступ. Фізіологія молокоутворення і молоковиділення

                                                              

Тема уроку №5 Рефлекс молоковіддачі. Взаємозв’язок  між рефлексом  молоковіддачі, повнотою та швидкістю  видоювання. Методи стимуляції, рефлекс молоковіддачі.

Рефлекс молоковіддачі — складний акт, що включає зміну тону­су мускулатури молочних протоків і цистерн залози, зміну тонусу кро­воносних судин, скорочення альвеол, послаблення сфінктера тощо. При реалізації рефлексу молоковіддачі змінюється ритм деяких відділів го­ловного мозку, знижується концентрація гормонів у гіпофізі та збільшується у крові, підвищується температура та кровообіг молочної залози, зростає тиск всередині цистерни.

Сутність процесу виведення молока пояснюється подразнен­ням нервових закінчень (рецепторів), велика кількість яких знахо­диться в шкірі тварин. Нервові збудження рецепторів по нервовим во­локнам передаються до спинного та головного мозку та сприяють реф­лекторному виділенню гормонів, таких як окситоцин та інші, що на­копичуються у гіпофізі та з нього виділяються у кров. З током крові окситоцин потрапляє до молочної залози та активує її діяльність. Внас­лідок чого відбувається виведення молока з альвеол в протоки, а з них в цистерну вимені, звідки його й видоюють.

Слід пам’ятати, що окситоцин діє у суворо обмежений час — лише 4- 5 хв, за які й потрібно видоїти корову. Потім гормон руйнується, рівень його концентрації в крові падає та рефлекс молоковіддачі згасає, що при­водить до припинення виведення молока незалежно від того, повністю видоєне молоко з вимені чи ні. Молоко, що залишилось в альвеолах та дрібних протоках видоїти звичайним способом неможливо, тому при слаб­ко вираженому рефлексі молоковіддачі тварина буде видоєна не повністю. Якщо це буде регулярно повторюватися, у корови настає порушення про­цесу молокоутворення, що зумовлює зниження молочної продуктивності. Активність рефлексу молоковіддачі, повторно викликаного, набагато нижче, а засноване на ньому доїння малоефективне.

Процес виведення молока умовно поділяють на дві фази.
Перша фаза пов’язана з подразненням рецепторів молочної залози і передачею аферентних імпульсів нервовими шляхами. У результаті цього відбувається розслаблення соскового сфінктеру і активується рухова реакція гладких м’язових елементів протоків і цистерни. У першу фазу виводиться молоко, яке знаходилось в цистерні і великих вивідних протоках (цистернальна порція). Перша фаза виникає безпосередньо вслід за механічним подразненням (через 2-6 сек.) і продовжується перші 25-30 сек.
Друга фаза – це продовження першої, однак її відмінністю є те, що рефлекторна реакція процесу виділення молока включає гуморальний ланцюг. Імпульси з центру рефлексу молоковиведення передаються до гіпофізу, який виділяє окситоцин. Окситоцин потрапляє з кров’ю в молочну залозу, де викликає скорочення міоепітеліальних клітин альвеол. Унаслідок цього відбувається виведення тієї частини молока, яка знаходиться в альвеолах. Друга фаза виникає через 25-50 сек. від початку подразнення і продовжується до декількох хвилин. Обидві фази мають складно – рефлекторний характер з включенням як безумовних, так і умовних рефлексів.
Центральна нервова система для здійснення процесу виведення молока використовує два еферентних шляхи. Один шлях прямий, що приводить у дію гладком’язові волокна судин, протоків, цистерни, сфінктеру соска. Цим шляхом відбувається регуляція першої фази рефлексу виведення молока. Інший шлях складніший – через гіпофіз. Гормон окситоцин, що виділяється через гіпофіз з кров’ю, доходить до міоепітеліальних клітин альвеол і дрібних протоків і викликає їх скорочення
Домашнє завдання 

Записати конспект.