Доброго дня учні 14 групи
ДНЗ "Знам'янський професійний ліцей".
Ми продовжуємо навчання очно в ліцеї
26.05.2026
Домашнє завдання - Опрацювати матеріал, скласти опорний конспект
Тема програми : Вступ.Особливості будови тіла ВРХ у молочному скотарстві
Тема уроку: №20 Особливості будови тіла ВРХ у молочному скотарстві
Господарські та біологічні особливості великої рогатої худоби
Велика рогата худоба характеризується витривалістю, невибагливістю і пристосованістю до різних природних умов. Завдяки особливій будові і функціям травного апарату велика рогата худоба здатна перетравлювати дешеві грубі й соковиті корми, перетворювати їх у цінні продукти харчування для людини. У порівнянні з іншими видами тварин він краще використовує продукцію рослинництва. При хороших умовах годівлі та утримання тварини мають високу молочної і м'ясної продуктивністю. Молоко і м'ясо великої рогатої худоби відіграє важливу роль у харчуванні людини. Вони характеризуються наявністю великої кількості повноцінних білків, оптимальним співвідношенням білка і жиру.
Для великої рогатої худоби характерний низький коефіцієнт розмноження. Корова найчастіше приносить одного теляти на рік. Статева зрілість у великої рогатої худоби настає в 6 - 9-місячному віці, а перше осіменіння телиць проводять у 16 - 18-міс. Однак при цьому враховують живу масу телиць, яка повинна становити при осіменіння не менше 350 - 400 кг. Середня тривалість тільності корів становить 285 днів, оптимальна тривалість лактації - 305 днів. Активна функціональна діяльність у корів (висока молочна продуктивність у поєднанні з хорошою відтворної здатністю) проявляється до 5 - 6 отелень, відтворна функція у биків - до 7 - 9 років. Після цього найчастіше інтенсивність обміну речовин поступово знижується, відтворна функція згасає, резистентність організму слабшає, і продуктивність тварини зменшується.
Біологічні і господарські особливості ВРХ За зоологічної класифікації велику рогату худобу відноситься до класу ссавців, загону парнокопитних, підряду жуйних, сімейству полорогих, підродини биків. За типом травлення – до травоїдним, а за здатністю відригувати проковтнула, корм і його пережовувати – до жуйних. Головне біологічне відміну великої рогатої худоби від інших видів сільськогосподарських тварин полягає в будові та фізіології органів травлення. Шлунок великої рогатої худоби багато інсценує і включає рубець, сітку, книжку і сичуг. Перші три відділи не мають травних залоз і називаються передшлунках. У період годування телят молоком все прийняті з їжею поживні речовини перетравлюються в кишечнику – тип травлення називається кишковим, подібно моногастричних тваринам. У перші дні життя теляти рубець і сітка не заселені мікроорганізмами. які беруть участь у перетравлюванні основних поживних речовин рослинних кормів. З переходом від молочного до рослинного харчування відбувається перебудова типу травлення з кишкового на шлунково-кишковий. У цей період в травленні беруть участь рубець і сітка. Формування шлунково-кишкового тракту при переході на рослинні корми завершується до 4-місячного віку і залежить від типу, рівня годування і фізичного складу кормів. Наприклад, при згодовуванні грубих кормів в неподрібненому вигляді коефіцієнти перетравності клітковини досягають 60-65%. а при згодовуванні цих же кормів в подрібненому вигляді – 20-25%.
Комментариев нет:
Отправить комментарий