Добрий день, учні групи № 14
ДНЗ "Знам'янський професійний ліцей".
Ми продовжуємо очне навчання з предмету:
"Основи молочної справи"
28.05.2026
Тема уроку №18 Правила миття, дезінфекції і зберігання молочної посуди. Мийні і дезінфікуючі розчини.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати і записати конспект
Для отримання високоякісного та стійкого до зберігання молока все молочне устаткування (доїльні установки, охолоджувачі, ємності для зберігання, насоси, молокопроводи), а також дрібний інвентар (відра, дійниці, молокомери, цідилки, фільтри) по закінченні виробничого процесу підлягають санітарній обробці. Обробка молочного обладнання включає послідовне проведення наступних заходів: попереднього ополіскування теплою водою (30 ± 5 ° С) - видаляють залишки молока, циркуляційну промивку гарячим (60 ± 5 ° С) розчином миючого засобу - знімається білково-жирова плівка; дезінфекцію для знищення патогенної мікрофлори і зниження бактеріального обсіменіння; кислотну обробку для видалення «молочного каменю» і заключне промиванням водопровідною водою залишків миючого і дезинфікуючого розчинів. При використанні мийно-дезінфекційних-чих засобів циркуляційну промивку гарячим розчином миючого засобу і дезінфекцію суміщають.
Вода, використовувана для ополіскування молочного обладнання, а також для приготування миючих і дезінфікуючих розчинів, повинна відповідати вимогам ГОСТ до питної води.
Для мийки молочного обладнання застосовують синтетичні миючі засоби типу А, Б, В. За зовнішнім виглядом це дрібнозернисті порошки білого або слабо-жовтуватого кольору, без запаху, добре розчинні у воді. Їх розчини в робочих концентраціях (2,5-5 г на 1 л води) мають високу миючої здатністю. При дефіциті таких засобів можна використовувати 1%-ний гарячий розчин кальцинованої соди (10 г на 1 л води). Деталі устаткування, виготовлені з алюмінію, необхідно оберігати від корозії - до робочого розчину соди додають метасиликат (рідке скло) в кількості 2 г на 1 л води. Відмиті поверхні молочного обладнання дезінфікують розчином хлорного вапна, що містить 0,025% активного хлору, двутретіосновной сіллю гіпохлориту кальцію і вологим насиченою парою, який отримують на фермах за допомогою парогенераторів низького тиску типу KB і ЗК.
З мийно-дезінфекційних засобів використовують гіпохлорит натрію, дезмола, Збруч, сульфохлорантин, ДПМ-2 і КМС (кислотне мийно-дезінфікуючий засіб). Робочі розчини готують відповідно до «Санітарних правил по догляду за доїльними установками і молочним посудом». Санітарну обробку всього молочного обладнання проводять відразу ж після закінчення доїння. Для видалення механічних забруднень (гній, частки підстилки і т. д.) доїльні апарати зовні обмивають теплою водою з використанням волосяних знімати щіткою, потім розміщують їх у пристрої для промивання.
При санітарній обробці доїльних апаратів колектори один раз на добу розбирають і промивають вручну з використанням волосяних йоржів. У проміжках між доїння доїльні апарати і вакуумні шланги підвішують безпосередньо на промивальне пристрій або спеціальний стелаж. Доїльні відра перекидають на гратчасті полиці стелажа. Доїльні апарати і молочний посуд зберігати в корівнику забороняється.
Резервуари для збору, охолодження та зберігання молока промивають відразу ж після їх спорожнення. При наявності на фермі парогенератора молочний посуд дезінфікують парою на фонтанному про-парівателе типу ПФ. Тривалість парової дезінфекції молочної фляги 3 хвилини при витраті пари 700 г / хвилин і 5 хвилин при витраті пари 500 г / хвилин. Автомобільні молочні цистерни миють і дезінфікують на молочному заводі. В окремих випадках ці заходи виконують на фермі. Цистерну обмивають зовні від пилу і бруду. Через верхній люк струменем теплої води обполіскують її від залишків молока. Потім цистерну, внутрішню стінку люка, горловину, трубу і кран обробляють гарячим мийно-дезинфікуючим розчином, застосовуючи щітку з довгою ручкою, після чого промивати гарячою водою.
За наявності на фермі парогенератора автомолочние цистерни дезінфікують парою протягом 15 хвилин при подачі пари від котла низького тиску або 5-8 хвилин парою під тиском 2-3 атм. При появі на робочих поверхнях обладнання молочного каменю проводять їх обробку 1%-ним розчином соляної, сірчаної, фосфорної, азотної або оцтової кислот або 0,3-0,5%-ним розчином сульфаминовой кислоти.
Наявність залишку миючого, дезінфікуючого або кислотного розчину після заключного ополіскування молочного обладнання визначають за допомогою індикаторних папірців. При необхідності ополіскування повторюють.
Миття й дезінфекція доїльних установок
Молоко є гарним середовищем для збереження і розвитку багатьох мікроорганізмів, які викликають у ньому небажані зміни, що призводять до псування продукту.
Неякісне очищення доїльного обладнання і відсутність оперативних методів контролю якості промивки призводять до забруднення внутрішніх поверхонь молокопроводних систем і, як наслідок, зниження якості одержуваного продукту
1. Попереднє обполіскування теплою водою до повного видалення залишків молока (5–8 хв);
2. Миття 0,25 % лужним розчином (50–60 °С) одного з мийних засобів протягом 15 хв;
3. Дезінфекція одним із робочих розчинів хлорних препаратів з 0,025 % вмістом активного хлору (не менше 10 хв);
4. Обполіскування від залишків хімічних засобів теплою водою протягом 5–10 хв;
5. Промивання перед доїнням гарячою (60–70 °С) водою протягом 8–10 хв.
Миття доїльних установок залежно від їх конструкції (із циркуляційним пристроєм, без циркуляційного пристрою та переносними доїльними апаратами) здійснюють різними методами.
Доїльні установки з циркуляційним устроєм миють, чергуючи три послідовні прийоми: на початку доїльні апарати та молокопровід після доїння корів промивають питною теплою водою (25–30 °C) для видалення залишків молока (
Потім їх протягом 15 хв промивають гарячим 0,5 % розчином одного з вищезазначених мийних засобів, підігрітим до 50–60 °С.
На наступному етапі протягом 5–10 хв апарат і молокопровід промивають водою (55–60 °С) для того, щоб видалити залишки мийних засобів.
Поряд із цим, час від часу, мінімум раз на місяць, необхідно здійснювати миття підставок під доїльні апарати, застосовуючи різноманітні щітки та мийні засоби. Разом із цим використовують щітки різних моделей для того, щоб досягти максимального результату миття. Також перед круговим промиванням необхідно ретельно обполіскувати дно молокозбірника .
Під час миття та дезінфекції установки головну роль виконують дві водяні алюмінієві труби з патрубками на них.
Спеціальний бідон наповнюють теплою водою в кількості 60 л і в нього опускають знятий з крана молочного танка гумовий шланг. Доїльні стакани в цей час надягають на патрубки промивних труб, включають діафрагмовий насос і воду з бідона перекачують у водяні труби. Під час заповнення водяних труб водою включають вакуумний насос, який пульсацією засмоктує з водяних труб воду та подає в молокопровід. У результаті вода, яка проходить через всю установку, захоплює з молочних стаканів, молокопроводу і шлангів залишки молока та виносить все це в молочний танк. З переміщенням усієї води в танк насоси зупиняють, воду з танка виливають в каналізацію. На весь процес проходження води через систему витрачається від 5 до 7 хв.
Подальше промивання мийним розчином здійснюють у тому ж порядку, з тією тільки різницею, що гумовий шланг після засмоктування в систему рідини не залишають в бідоні, а приєднують до вивідного крану молочного танка, замикаючи при цьому всю систему в єдиний ланцюг.
Далі за допомогою вакуум-насосу з водяних труб розчин спочатку надходить у доїльні апарати, потім молокопровід, а звідси в танк. З танка розчин діафрагмовим насосом подається у водяні труби і далі, протягом 10 хв, циркулює по системі. Після закінчення миття розчин виливають із танка та використовують для миття підлоги доїльного залу, а систему заповнюють чистою питною теплою водою за температури 25–30 °С, з тим, щоб видалити з внутрішніх поверхонь труб і шлангів залишки хімічних засобів.
Миття доїльних установок інших систем із циркуляційним пристроєм принципово не відрізняється від того, як це здійснюється при обробці установки «Тандем». Різниця полягає лише в системі пропускання рідини.
Доїльні установки без циркуляційного пристрою миють використовуючи вакуумний пристрій. У цьому випадку доїльні стакани опускають у відро з водою за температури 25–30 °С, вмикають вакуумний пристрій, у результаті чого рідина послідовно проходить через доїльні стакани в колектор, далі в молочний шланг, молокопровід та охолоджувач. Рідина не циркулює, а, після надходження до охолоджувача, виливається в початковий резервуар (відро).
Після промивання установки водою її, не менш двох разів, миють одним із мийних засобів. Потім, у тому ж порядку, її промивають теплою водою, щоб видалити залишки хімічного засобу.
Переносні доїльні апарати миють, як і доїльні установки без циркуляційного пристрою. Доїльні стакани опускають у відро з теплою водою та за допомогою вакуумного пристрою рідину пропускають через систему, після чого двічі промивають мийним розчином, а після закінчення – теплою водою.
У тому випадку, якщо виникає необхідність здійснити дезінфекцію установки, то замість мийного засобу застосовують дезінфікуючий препарат.
Широкого розповсюдження для дезінфекції доїльних установок набули: хлорне вапно, гіпохлорит кальцію, гіпохлорит натрію, гіпохлор, трихлорізоцианурова кислота та її натрієва і калієва солі.
Хлорні препарати застосовують для дезінфекції молочного обладнання розчином 0,1 % активного хлору. Попередньо на водопровідній воді готують основний розчин, який містить 2,5 % активного хлору, з якого для дезінфекції готують робочий розчин – 0,1 % активного хлору. Для приготування основного розчину беруть необхідну кількість препарату (хлорне вапно, двох-трьохосновна сіль гіпохлориту кальцію та ін.) залежно від вмісту в ньому активного хлору, висипають його в бочку, заливають 100 л води та після ретельного перемішування залишають на 24 год.
Із відстояного основного розчину беруть 100 мл і додають до 10 л води, підігрітої до 40–50 °С. У результаті отримують розчин, який містить 0,1 % активного хлору. Якщо в основному розчині буде міститись не 2,5 %, а менше активного хлору, тоді роблять перерахунок і збільшують кількість основного розчину. Основний розчин придатний для використання протягом 10 діб.
Миття та дезінфекцію доїльних апаратів можна об’єднати в один робочий процес, використовуючи для цього вищезазначені мийні та дезінфікуючі засоби, готуючи з них комбінований розчин. Так, для одночасного миття та дезінфекції доїльної установки з циркуляційним пристроєм розчин готують, додаючи до 10 л гарячої води 25 г мийного порошку та 0,1 л основного розчину хлорного вапна або гіпохлориту Кількість мийного порошку збільшують удвічі (50 г) у тому випадку, якщо доїльний агрегат не має циркуляційного пристрою.
Застосування препарату «Дезмол» забезпечує мийно-дезінфікуючий ефект без додавання інших засобів. Розчин цього засобу використовують підігрітим до температури 55–60 °С. «Дезмол» представляє собою суміш неорганічних солей, мийних засобів і хлор-утримувального компоненту (з розрахунку 5,0–6,0 % активного хлору), а також антикорозійних речовин. Препарат застосовують або в 0,5 % розведенні для миття та дезінфекції доїльного обладнання без циркуляційного пристрою, або у 0,25 % розведенні для миття та дезінфекції обладнання з циркуляційним пристроєм. У першому випадку на 100 л води беруть 500 г порошку, а в другому – 250 г. Розчин підігрівають до 55–60 °С.
На основі проведених порівняльних досліджень дезінфікуючих речовин та компонентів мийних засобів, що дозволені для використання у молочній промисловості, та зіставленні показників їх бактерицидної дії та мийної здатності, створено лужний мийно-дезінфікуючий засіб «Сандез». Засіб у 0,5 % концентрації за експозиції 2 хв виявляє бактерицидну дію на тест-культури St. aureus E. coli, P. aeruginosa та забезпечує мийний ефект.
Із метою видалення з молокопроводу нальоту, що виникає внаслідок випадіння солей лужних розчинів, доїльні установки один раз на місяць промивають 0,2 % розчином оцтової або 0,1 % розчином соляної кислоти з подальшим промиванням установки теплою водою.
Узимку дезінфекцію доїльних установок здійснюють один раз на 3–5 діб, а влітку за використання для миття установок мийних порошків А та Б – один раз на 2 доби і за використання порошку В – щоденно. У ці дні після чергового доїння обладнання обробляють не мийним, а дезінфікуючим розчином. Для обробки доїльних установок потрібно від 40–60 до 80–100 л робочого розчину.
Розчини мийно-дезінфікуючих засобів за раціонального застосування можна використовувати декілька разів. Так, 10 л препарату «Дезмол» можна обробити 120 доїльних апаратів або впродовж 4 діб обробляти 10 доїльних апаратів. Таким же об’ємом комбінованого розчину хлорного вапна та препарату Б можна обробити 60 доїльних апаратів або 10 доїльних апаратів упродовж 2 діб, а комбінованим розчином препаратів ДТСГК та мийного порошку – 90 доїльних апаратів або 9 апаратів десятикратно. В усіх випадках якість обробки не погіршується.
Періодично розчин слід підігрівати до температури 65 °С та контролювати вміст активнодіючих речовин у робочих розчинах.
В останньому випадку в пробірку наливають 1 мл робочого розчину (приблизно), додають 0,1 г суміші йодистого калію та сульфамінової кислоти (лимонної, саліцилової, сірчаної або соляної) у рівному співвідношенні. При зберіганні активності розчину в пробірці видно чіткий жовтий окрас.
За тривалого використання установки в молокопроводі від випадіння солей із лужних розчинів утворюється наліт, який заважає підтриманню
чистоти в агрегаті. У цьому випадку один раз на місяць доїльні установки промивають 0,2 % розчином оцтової або 0,1 % розчином соляної кислоти.
Молочний посуд одразу ж після звільнення від молока обполіскують чистою теплою водою, після чого, користуючись щітками, миють одним із мийних розчинів 0,5 % концентрації, підігрітим до 40–45 °C. Із метою видалення залишків мийних засобів посуд обполіскують теплою водою, підігрітою до 25–30 °C. Переносні доїльні апарати дезінфікують паром.
Із метою проведення ветеринарно-санітарної обробки дійкової гуми доїльних стаканів нами запропоновано застосовувати засіб, що містить такі компоненти: дихлорізоціанурат натрію – 0,189 %, алкілполігліколь-ефір – 0,001 %, вода – 99,81 % за експозиції 15 хв.
Таким чином, застосовуння новітніх засобів та технологій миття й дезінфекції дає можливість досягти відмінних результатів процесу очищення доїльно-молочного обладнання .
Комментариев нет:
Отправить комментарий