Добрий день, учні групи № 14
ДНЗ "Знам'янський професійний ліцей".
Продовжуємо очне навчання під час карантину.
"Основи молочного скотарства "
03.06.2026
Тема програми: Корми , оцінювання їх якості.
Тема уроку № 11 Корми, їх класифікація. Фактори,що впливають на поживність кормів.
Кормами називають продукти, придатні для годівлі сільськогосподарських
тварин, що містять в їстівний і неотруйній формі органічні та мінеральні
речовини. Корми поділяються на такі види:
- корми рослинного походження: зелені - трава природних угідь і посівних
культур; грубі - сіно, трав’яне борошно, солома; корене бульбоплоди - буряки, морква, картопля, кормові гарбузи та інші; силосований корм, сінаж; зерно і насіння; відходи технічного виробництва;
- корми тваринного походження включають молоко та відходи його
переробки, відходи м'ясокомбінатів, рибу і відходи рибної промисловості;
- мінеральні корми;
- вітамінні корми;
- комбікорми суміш висушених і подрібнених кормів у необхідному
поєднанні між собою;
- продукти біолого-хімічного синтезу: сечовина, аміачна вода, бікарбонат
амонію, сірчанокислий амоній, діамонійфосфат та інші; кормові дріжджі,
амінокислоти, вітаміни, макро- та мікроелементи
Корми рослинного походження за хімічним складом і поживністю поділяють на дві групи: об'ємні та концентровані.
Об'ємні корми містять в І кг не більше 0,65 корм.од., у них багато води або
клітковини. Реакція води - лужна. До складу об'ємних кормів входять грубі (сіно, солома), в яких багато клітковини і вологи, що містять багато води (понад 40 %). Вологі корми поділяють на соковиті і водянисті. До соковитих належить силос,сінаж,коренебульбоплоди і баштанні. Водянисті корми є відходами різних
технічних виробництв (цукробурякового, бродильного,, крохмального).
Концентровані корми містять в І кг більше 0,65 корм.од. Реакція золи -
кисла. В цю групу входять зернові корми, залишки млинарського та
олієекстракційного виробництва і висушені відходи технічних виробництв:
цукрового, спиртового, крохмального, пивоварного ,
Зелені корми характеризуються багатим вмістом протеїну, вітамінів,
мінеральних і екстрогенних речовин. Для безперебійного забезпечення тварин зеленими кормами протягом усього вегетаційного періоду рослин організовують зелений конвеєр. Траву доцільно згодовувати з годівниць зразу ж після скошування або випасати. Починати згодовувати траву необхідно на початку виходу злаків у трубку, бобових – з ростом бічних пагонів. Закінчують згодовування злаків у середині колосіння бобових – на початку цвітіння.
Грубі корми – це сіно, трав'яне борошно, солома. Високопоживне сіно можна одержувати тільки при швидкому висушені трав, скошених у ранньому віці: бобових у фазі бутонізації – початку цвітіння, злакових трав – у фазі колосіння до вологості 15-17 % на висоті 4-6 см від землі.
Трав'яне борошно готується за допомогою штучного сушіння і подрібнення
на АВМ-0,4 та інших установках. Трав'яне борошно кращої якості одержують з бобових трав, скошених у фазі бутонізації. При дотриманні технології виготовлення трав'яного борошна воно вміщує багато протеїну, вітамінів і мінеральних речовин. При роботі сушильних агрегатів необхідно стежити за тим, щоб вологість трав'яного борошна перевищувала 12 %.
Солома містить багато клітковини, але бідна на протеїн, жири мінеральні
речовини та вітаміни. її згодовують для збільшення обсягу раціону і підвищення кількості клітковини. Для підвищення поїдання і поживності, солому подрібнюють і змочують солоною водою або свіжою бардою, здобрюють концентратами, силосом, подрібненими коренеплодами, пропарюють, обробляють розчинами лугів, вапном, силосують у суміші з коренеплодами. усіх способів підготовки найдоцільнішим слід вважати силосування соломи в суміші з іншими кормами.
Силосовані корми. Для збереження зелених кормів, що не підлягають
висушування, а також для заготівлі на зиму соковитих кормів впроваджують
силосування.Суть силосування полягає в тому, що в свіжій рослинній масі,щільно укладеній в непроникні для повітря траншеї, в результаті біохімічних процесів поступово нагромаджуються органічні кислоти, переважно, молочна, які є консервуючим засобом.
Сінаж. Консервований корм високої поживності виготовляється з
пров’ялених (до вологості 50-55 %) і подрібнених трав. Консервування сировини сінажу відбувається в результаті фізіологічної сухості трави, ущільненої в герметичних спорудах. У сінажній масі не відбувається розкладання протеїну, бродіння і пліснявіння. Молочнокисле бродіння відбувається менш активно , ніж при силосуванні, у зв’язку з чим сінаж має меншу кислотність і може замінити силос, корнебульбоплоди та сіно.
Коренебульбоплоди – кормові, напівцукрові, цукрові буряки, морква,
картопля. Вони багаті на легкозасвоювані вуглеводи, пектинові речовини і
містять значну кількість води. Корнебульбоплоди перед згодовуванням миють, подрібнюють і дають у сирому чи вареному вигляді.
Дійним коровам цукрові буряки згодовують у збалансованому за поживними
речовинами раціоні в кількості 10-15 т на добу. До поїдання цукрових буряків тварин привчають поступово.
Зернові корми або( концентровані) зерна злакових, бобових, насіння олійних культур,характеризуються високою поживністю, значним вмістом вітамінів групи В та Е. Для годівлі тварин частіше всього використовують зерна вівса, ячменю,кукурудзи та гороху. Зернові корми згодовують тваринам у подрібненому вигляді. Комбікорми готують на комбікормових заводах, вони представляють сумішт висушених та подрібнених кормів, складену з розрахунку найефективнішого використання тваринним організмом з неї поживних речовин. Комбікорми бувають розсипчасті, гранульовані і брикетовані. Ці корми містять повноцінний протеїн, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни, антибіотики. Чинники, що впливають на склад і поживність кормів
Корми, які використовують у годівлі сільськогосподарських тва-
рин, відрізняються як за хімічним складом, так і за поживністю.
Причому мінливість у складі й поживності того самого виду корму
спостерігається навіть в умовах одного господарства й залежить від
ґрунтово-кліматичних умов, агротехніки, способу збирання, умов
зберігання, технології підготовки до згодовування тощо.
На хімічний склад рослин впливають природно-кліматичні чин-
ники — світловий і температурний режими, кількість опадів, воло-
гість повітря, тривалість сонячної інсоляції. Так, рослини, вирощені
в різних кліматичних зонах, відрізняються за наявністю протейну.
Зазвичай його вміст підвищується у рослинах під час переміщення
їх із півночі на південь, із заходу на схід. На південних схилах кіль-
кість протеїну і каротину в того самого виду рослин більша, ніж на
північних. Нижчий рівень протеїну і сухої речовини буде у разі
зниження температури і зростання кількості опадів порівняно з те-
плішою й сухішою погодою.
Урожайність і хімічний склад рослин тісно пов’язані з родючістю
ґрунтів. У деяких регіонах склад ґрунтів відрізняється за надлиш-
ком або нестачею окремих хімічних елементів (йод, кобальт, мідь та
ін.), що зумовлює певні зміни і в складі рослин. Так, корми, виро-
щені на заболочених ґрунтах, бідні на кобальт і часто спричинюють
захворювання тварин на акобальтоз.
Із метою послаблення негативного впливу, пов’язаного з неста-
чею деяких елементів у ґрунтах, і для правильного внесення міне-
ральних добрив у господарствах складають ґрунтові карти, які да-
ють можливість певною мірою регулювати забезпеченість нормаль-
ного живлення рослин. Значно змінюється хімічний склад кормових
культур під впливом добрив .
Особливо впливають на врожайність і вміст протеїну в рослинах
азотні добрива. При цьому злакові реагують більше, ніж бобові.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Корми, які використовують у годівлі сільськогосподарських тва-
рин, відрізняються як за хімічним складом, так і за поживністю.
Комментариев нет:
Отправить комментарий