Добрий день, учні групи № 14
ДНЗ "Знам'янський професійний ліцей".
Ми продовжуємо очне навчання з предмету:
"Основи молочної справи"
04.06 2026
Лабораторно-практичні заняття:
ТЕМА ПРОГРАМИ Облік у молочній справі.
Тема уроку №22 Розрахунок надою на одну фуражну корову . Розрахунок надою на одну фуражну корову за місяць ,рік.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1.Розрахувати скільки корова дасть молока , за місяць,6 місяців,12 місяців ,якщо в день від неї отримують 20 літрів молока.
2.Розрахувати скільки корова дасть молока , за місяць,6 місяців,12 місяців ,якщо в
день від неї отримують 15 літрів молока.
3.Розрахувати скільки корова дасть молока , за місяць,6 місяців,12 місяців ,якщо в
день від неї отримують 30 літрів молока.
Пригадайте скільки триває лактаційний період.
Перерахунок кількості молока із об'ємного обчислення у вагове і навпаки. В господарствах молоко інколи враховують у літрах, а при здачі – в кілограмах. Тому молоко в літрах необхідно перевести в кілограми. Для цього користуються показником фактичної або середньої густини молока (1,030 г/см3).
При переведенні літрів у кілограми кількість молока перемножують на середню густину, при переведенні у літри – ділять.
Облік молочної продуктивності є важливим елементом у загальному комплексі заходів щодо оцінки племінних і продуктивних якостей корів. Його проводять з метою:
•планового ведення селекційної роботи;
•для відбору і підбору тварин;
•оцінки спадкових якостей корів і бугаїв-плідників;
•організації нормованої й повноцінної годівлі тварин;
•визначення економічних показників галузі;
•здійснення контролю за технологічними процесами
виробництва молока.
Облік молочної продуктивності корів здійснюєтся згідно з затвердженими формами і видами витрат на дійне стадо (витрати кормів, праці та матеріальних засобів). Найбільш точним способом обліку надоїв є щоденний, але він трудомісткий. Більш спрощеним обліком молочності
(величини надою) є метод щодекадних контрольних доїнь.
У контрольний день враховують молоко від корови за добу, помноживши цей надій на 10, одержують надій за декаду.
Але такий облік менш точний і може відхилятися від фактичного надою на 5-6%.Залежно від категорії господарства контрольні доїння можуть проводитися 3 або 2 рази на місяць. У племінних господарствах продуктивність корів визначають за контрольними доїннями один раз на 10 днів.
Вміст жиру і білка в молоці визначають за добовими пробами в дні контрольних доїнь з інтервалом у 30 днів кожний. Пробу в даному разі беруть протягом двох діб.
Середній відсоток розраховують переведенням в однопроцентне молоко. Для визначення жирності та білковості молока в практиці нині використовують експрес-методи.
Проведення контрольних замірів у доїльному залі має свої особливості.
Для обліку надою корів доїльні установки мають або прозорі мірні ємкісті з градуюванням і краники для взяття проб, або пристрої зоотехнічного обліку надою молока і відбору проб для аналізу. \
Сучасні доїльні установки мають пристрій для автоматичного
розпізнавання корів і накопичення в комп’ютері даних надою.
Молочну продуктивність корів у неплемінних стадах молочних комплексів визначають за результатами контрольних доїнь, які проводять не рідше одного разу на місяць
(бажано в середині кожного місяця). Для визначення кількості молока, надоєного від кожної корови, а також відбору середніх проб на вміст жиру і білка використовують малогабаритні лічильники УЗМ-1, якими перед контрольним доїнням обладнують систему доїльної установки. Раз на рік лічильники перевіряють на точність показань.
Вміст жиру і білка в молоці корів бажано визначати один раз на місяць експрес-методами.
Молочну продуктивність корів спочатку записують у журнал контрольних надоїв. За цими даними визначають середньодобові надої та визначають надій за місяць. Контрольні доїння корів проводять зоотехнік-селекціонер господарства, бригадир і обліковець ферми.
Вміст жиру в молоці кожної корови визначають раз на два місяці, але в одні й тіж числа. Із журналів контрольних надоїв записи місячних надоїв переносять в індивідуальні (форма 2-мол) картки.
Кількість молока, щоденно одержаного від корів, записують щодня в листок обліку, де доярка ставить підпис під результатами своєї роботи. За цими записами, а також за записами в книгі обліку праці та виконаних робіт нараховують заробітну плату доярки за встановленими розцінками.
Види контролю молочної продуктивності
Щоб мати можливість оцінювати тварин, порівнювати їх, відбирати кращих і вибраковувати гірших, записувати в ДКПТ, вирішувати питання відбору і використання приплоду, дифиренціювати годівлю, слід регулярно вести облік молочної продуктивності кожної корови, Оцінка тварин за молочною продуктивністю проводиться різними способами і за різні відрізки лактації.
У племінній справі молочна продуктивність визначається за такими показниками: кількість молока, вміст жиру,білка та інших його компонентів за окремі відрізки лактації (30, 60, 90, 120 днів), з урахуванням усієї лактації, за 305 або 365 днів, середні показники за ряд лактацій, довічна молочна продуктивність (надій, молочний жир, білок),швидкість молоковіддачі, найвищий добовий надій, виробництво молока із розрахунку на 100 кг живої маси.
Надій за лактацію характеризує всю молочну продукцію, одержану від корови за період її лактування від отелення до сухостійного періоду (до запуску). Цей спосіб оцінки молочності корів має обмежене значення, бо три-
валість лактації може бути різною і порівнювати при цьому тварин неможливо.
Надій за 305 днів лактації використовують для оцінки корів при їх бонітуванні, занесенні в ДКПТ, тобто застосовують у племінній роботі як основний показник визначення цінності тварин за молочною продуктивністю. Така оцінка була запропонована Є.А. Богдановим. Вона найзручніша, оскільки при щорічних отеленнях корів цей період
відповідає нормальній тривалості лактації. Тобто при звичайному господарському використанні кожна корова щорічно приносить одне теля, перебуваючи перед отеленням у сухостійному періоді 45-60 днів і фактично лактує 320-305днів. Якщо період лактації менше 305 днів, беруть фактичний надій за вкорочену лактацію.
Надій за 365 днів (за календарний або господарський рік) – цей показник у системі зоотехнічного обліку та оцінки корів за молочною продуктивностю в нашій країні не використовується, адже при звичайному господарському
використанні тварин їх лактація буває коротша за 365 днів.
Найвищий добовий надій характеризує ступінь роздою корови. Цей показник записують в основні форми зоотехнічного обліку молочної продуктивності, в ДКПТ і він є додатковим значенням (величиною), яка характеризує продуктивну здатність тварин. Слід сказати, що в період різких
змін умов годівлі та утримання протягом року найвищий добовий надій може об’єктивно відображати продуктивні якості тварин, адже він менше зазнає впливу несприятливих умов годівлі, ніж надій за 305 днів лактації.
Довічний надій визначають додаванням надоїв за всі лактації протягом життя тварини. Це дуже важливий показник, він дозволяє оцінити конституційну міцність тварини, її довговічність, здатність до тривалого господарського використання. Корови з високим довічним надоєм найбільш
цінні у племінному відношенні, тому їх використовують при селекції на довговічність. Світові рекордистки голштинської породи мають довічний надій 152 100 кг молока.
Кількість молочного жиру за 305 днів лактації визначають шляхом ділення кількості однопроцентного молока на 100. Найбільший показник – у корів, які мають великі надої та високу жирномолочність.
Умовний (теоретичний) надій. Таку оцінку проводять, коли є дані не за всю лактацію, а за її окремі відрізки. Визначають розрахунковим шляхом: перемножають надої за відрізок лактації, найвищий добовий або вищий місячний на відповідний коефіцієнт і одержують умовний надій за 305 днів лактації. Використовується для оцінки бугаїв-плідників за якістю потомства.
Порівнюючи надій корів різного віку, розраховують теоретичний надій, використовуючи відповідні коефіцієнти, тобто коригування на вік.
Інколи розраховують скориговане на жирність так зване чотирипроцентне молоко (МКЖ) за формулою:
МКЖ = М х (0,4 + Ж х 0,15),
де М – кількість молока;
Ж – відсоток жиру в молоці.
Крім індивідуальної оцінки корів за молочною продуктивністю, здійснюється і облік у середньому за окремими групами тварин, стаду господарства, району, області. При цьому визначають: середній надій за 305 днів лактації (розраховують окремо для корів І, ІІ, ІІІ лактації і старше);
середній надій на фуражну корову, що характеризує середній рівень продуктивності корів стада (валовий надій за рік ділять на середньорічних фуражних корів). Для характеристики і аналізу молочної продуктивності
корів використовують ще й такі показники:
•надій на 100 кг живої маси, так званий коефіцієнт молочності – для оцінки інтенсивності функціонування організму корови в певних умовах;
•кількість молока, виробленого на одну кормову одиницю раціону, або кількість кормових одиниць витрачених на виробництво 1 ц молока – оцінка ефектив-
ності використання кормів;
•кількість молока, виробленого на одиницю площі сіль-
ськогосподарських угідь або ріллі – оцінка інтенсивності молочного скотарства в
Комментариев нет:
Отправить комментарий