Основи молочного скотарства урок №19 11.06 2026

 Продовжуємо   дистанційне  навчання під час карантину.               "Основи молочного   скотарства  "

                                                             

11.06 2026          

ТЕМА ПРОГРАМИ. Продуктивність сільськогосподарських      тварин

Тема уроку: № 19Поняття про молочну  та  м’ясну  продуктивність  корів.

Показники  молочної  продуктивності  корів.      Поняття  про лактацію, сервіс період, період запуску.

Домашнє завдання 

Записати конспект,що таке лактація,запуск,сухостійний період,сервіс період

1. Вивчити породи корів .

Створити презинтацію корів за напрямками продуктивності.

Продуктивність сільськогосподарських тварин — кількість і якість продукції, яку одержують за певний період (добу, місяць, рік, протягом життя) від тварини, або здатність робочої худоби виконувати певну роботу. Сільськогосподарських тварин розводять головним чином з метою виробництва продуктів харчування  сировини для переробної промисловості, тому продуктивність сільськогосподарських тварин — основна їх господарсько-корисна властивість. Продуктивність визначається спадковістю, залежить від виду, породи, вікових та інших особливостей і буде високою лише за сприятливих умов годівлі й утримання тварин.

Молочну продуктивність оцінюють за кількістю і якістю молока, наявністю в ньому білка, жиру, вітамінів та ін. Так, надої у корів за лактацію становлять 4000—5000 кг молока і більше (рекордний — 25 000 кг), у кіз — 450— 550 кг, овець — до 500 кг, кобил — 1000—3000 кг, верблюдиць — 750— 2000 кг, буйволиць — 800—1200 кг.

М'ясну продуктивність тварин оцінюють за їх масою, якістю м'яса, забійним виходом (процентним відношенням маси туші до передзабійної маси тварини), скороспілістю, затратами кормів на одиницю продукції тощо. При інтенсивному вирощуванні та відгодівлі 1,5-річні бички важать до 450 кг, свині віком 180—210 днів — 95—100 кг, ягнята у віці 6—8 місяців — 40—50 кг, курчата-бройлери за 60 діб досягають 1,5 кг, індиченята за 90— 100 діб — 3,5—4 кг. Забійний вихід у великої рогатої худоби становить 55—65%, 

Породи молочного напряму продуктивності

Основними породами цього напряму продуктивності є чорно-ряба, українська чорно-ряба молочна, червона степова, українська черво­но-ряба молочна, червона польська, голштинська, джерсейська.

Тварини чорно-рябої породи мають пропорційно розвинений ту­луб. Жива маса повновікових корів становить 500 — 550, бугаїв — 800 — 900 кг. В умовах достатньої годівлі від корів отримують по 4000 — 5000 кг молока, а в племінних господарствах — 6000 — 6500 кг із умістом жиру 3,4 — 3,8 %. Надої деяких рекордисток досягають  10 — 17,5 тис. кг.

Жива маса телят чорно-рябої породи в середньому становить 32 — 40 кг. Молодняк має високу інтенсивність росту. Бички у 15 міс досягають живої маси 400 — 450 кг і витрачають на 1 кг приросту 6,5— 7 к. од. Забійний вихід — 55 — 58 %.

Розводять тварин цієї породи у лісостеповій і поліській зонах України. Молочність і технологічні властивості вим’я корів чорно- рябої породи поліпшують ввідним схрещуванням із бугаями голш- тинської породи, корови якої мають міцний кістяк, молочний тип будови тіла, більшу живу масу, високі надої, добре розвинене вим’я ванно- та чашоподібної форм, пристосоване до машинного доїння з високою швидкістю молоковіддачі.

Українська чорно-ряба молочна порода (рис. 4.1) виведена схрещуванням тварин чорно-рябої худоби з голштинською і як само­стійна порода затверджена в 1996 р. Тварини цієї породи пе­реважають чорно-рябих ровесниць за живою масою та промірами.

Рис. 4.1. Корова української чорно-рябої молочної породи

Вони мають більшу висоту в холці, довший тулуб і краще розвинену грудну клітку. Жива маса дорослих корів — 600 — 650, бугаїв — 850 - 1100 кг.         У кращих племінних господарствах від корови надоюють по 6000 — 8000 кг молока з вмістом жиру 3,6 — 3,8 %, а витрата корму на 1 кг молока становить 0,9 — 1,1 к. од. Молодняк відзначається високою інтенсивністю росту. У 18-місячному віці телиці досягають живої маси 400 — 420, бугайці — 500 — 520 кг за витрати корму на І кг приросту 6,5 — 7,2 к. од. Відтворна здатність корів перебуває на рівні вихідних порід. Вік першого отелення коливається в межах 27 — 29 міс, а сервіс-період триває 85 — 100 днів.

□ Рекордистки породи — корови Регата 7216, від якої за третю лактацію надоє­но 13 755 кг молока з вмістом жиру 3,3 °С, і Крапка 108, надій якої за другу лак­тацію становив 12 227 кг молока з умістом жиру 4,08 %. Упродовж життя від корови Песизи 1514 за 11 лактацій надоєно 80 935 кг молока.

Червона степова порода (рис. 4.2) створена на початку XX ст. у результаті складного відтворного схрещування місцевої української худоби з червоними породами Західної Європи (остфрисляндська, англерська, вільстермаршська). Тварини червоної масті з різними відтінками — від світло- до темно-червоного. Позитивні якості породи — пристосованість до жа­ркого клімату, реагування підвищенням продуктивності на поліп­шення умов годівлі та утримання, добра оплата корму молоком і приростами. На 1 кг молока витрачається 0,9 — 1,1 к. од. Недоліки — невисокий уміст жиру в молоці, нерівномірність молоковіддачі, не­пропорційність розвитку часток вим’я та деякі екстер’єрні вади. Жива маса корів у племінних господарствах становить 500 — 560, бугаїв — 800 — 900 кг. Новонароджені телята мають живу масу 30 —35 кг. Від корів у середньому надоюють за рік по 3000 — 4500 кг мо­лока із умістом жиру 3,6 — 3,7 %.

Рис. 4.2. Корова червоної степової породи

□ Рекордисткою за молочною продуктивністю є корова Морошка 1196, від якої за 300 днів третьої лактації отримано 12 426 кг молока із умістом жиру 3,82 %.Червона степова порода поліпшується чистопородним розведен­ням для збереження цінних адаптаційних якостей, а також застосу­ванням відтворного схрещування корів червоної степової породи з плідниками англерської, червоної датської та голштинської порід. Результатом такої роботи є створений новий тип, який відрізняється від тварин червоної степової породи вищою продуктивністю, екс­тер’єром і технологічними якостями.

Українська червоно-ряба молочна порода (рис. 4.3) виведена на основі сименталів відтворним схрещуванням їх із монбельярда- ми, айрширами та червоно-рябими голштинами. Варіантами схре­щувань передбачалось одержати масив тварин із часткою крові чер­воно-рябих голштинів 60 — 80 %. Під час вибору порід для схрещу­вання враховувались їхня спеціалізація в молочному напрямі про­дуктивності та високі технологічні властивості тварин.У новій породі передбачалося поєднати високу молочну і м’ясну продуктивність, придатність до машинного доїння, добру пристосо­ваність до місцевих умов та високу оплату корму продукцією.

Рис. 4.3. Корова української червоно-рябої молочної породи

Червона польська порода створена у Польщі складним від­творним схрещуванням місцевої худоби з бугаями англерської та червоної датської порід. Тварини невеликі, мають щільну або міцну конституцію, витривалі, добре пристосовані до місцевих умов. Жива маса корів — 450 — 500, бугаїв — 700 — 850 кг, телята народжуються живою масою 25 — 35 кг. Надій корів — до 3000 кг, а в племінних господарствах — 4000 — 5000 кг. Вміст жиру в молоці — 3,7 — 3,9 %. М’ясні якості худоби невисокі, тому що вона вдосконалювалася у молочному напрямі.

 Породи комбінованого напряму продуктивності

 Молочно-м’ясну худобу вигідно розводити тому, що вона може більшою мірою використовувати грубі та соковиті кор­ми з меншою витратою концентрованих.

Основними породами комбінованого напряму продуктивності єсиментальська, лебединська, бура карпатська, сіра українська, пін- цгау та ін.

Симентальська порода виведена в Швейцарії. Назву одержала від річки Сімме, у долині якої створено кращі групи сименталів. Тварин цієї породи завозили в Україну, де розводили в чистоті й схрещували з місцевою худобою.

Симентали відзначаються міцною конституцією, високим зрос­том, міцним кістяком, добре розвиненими м’язами. Масть полова, полово-ряба і червоно-ряба (рис. 4.4). Тварини цієї породи невибаг­ливі до кормів, менше схильні до захворювань (туберкульоз, лей­коз), для них характерні висока поживна цінність молока та інтен­сивність росту молодняку. Технологічні властивості вим’я корів не­достатні, оскільки у процесі вдосконалення худоби мало звертали уваги на його розвиток.

Рис. 4.4. Корова симентальської породи

Жива маса корів — 550 - 650, бугаїв — 900 - 1000 кг (деякі коро­ви — 700 - 800, бугаї — 1300 кг). Телята народжуються живою ма­сою 35 — 46 кг. В умовах достатньої годівлі надої корів становлять 3500 — 4000 кг, а у провідних племінних господарствах — 4600 — 5500 кг. Вміст жиру в молоці — 3,7 - 3,9, білка — 3,3 - 3,6 %. Серед вітчизняних порід симентальська худоба має найбільшу кількість корів із рекордними надоями.

□ Так, корова Рябушка КС-1854 за четверту лактацію дала 14 541 кг молока з умістом жиру 3,83 %, Мальвіна ЧС-2115 — відповідно 14 431 кг і 3,94 %. Вдало поєднуються у сименталів високі надої з умістом жиру в молоці. Від рекордист­ки Чорнощокої ЧСМ-3805 за десяту лактацію одержано 14 009 кг молока з уміс­том жиру 4,36 %, Кукли за сьому лактацію — відповідно 10 955 і 4,87, Воротки за четверту лактацію — 6508 кг і 6,04 %.

Симентальська худоба відрізняється також добрими м’ясними якостями. Середньодобові прирости молодняку під час відгодівлі досягають 800 — 1000 г. Забійний вихід становить 54 — 58 %. М’ясо добре пронизане жиром, негрубоволокнисте, високоенергетичне. Порода районована в лісостеповій зоні України.

Лебединська порода (рис. 4.5) створена схрещуванням сірої української худоби з бугаями швіцької породи й подальшим розве­денням помісей «у собі». Ставилося завдання одержати великих тварин із високими молочністю і жирністю молока. Створення поро­ди завершено в 1950 р. Тварини цієї породи мають міцну конститу-

цію, пропорційну будову тіла, добре розвинене вим’я. Жива маса корів — 500 - 600, бугаїв — 800 - 900 кг. Телята народжуються жи­вою масою 30 - 35 кг. Продуктивність корів — 3300 - 4000 кг молока з умістом жиру 3,8 - 3,9 %. Деякі корови дають 9000 - 12 600 кг.

□ У рекордистки Лепти ХІІІ-212 вдало поєднувалися високі надої з умістом жи­ру в молоці. За шосту лактацію від неї одержано 12 633 кг молока з умістом жи­ру 4 ,2 %.

Молодняк характеризується високою інтенсивністю росту. Серед­ньодобові прирости становлять 900 - 1000 г. М’ясні якості худоби високі, забійний вихід — 54 - 56 %. У тварин цієї породи дещо дов­ший строк господарського використання у межах загальної популя­ції Сумської та Харківської областей.

Бура карпатська порода виведена відтворним схрещуванням місцевої худоби з різними відріддями бурих порід альпійського по­ходження. Тварини цієї породи мають невисоку молочну та м’ясну продуктивність. Жива маса корів — 450 - 500, бугаїв — 700 - 800 кг. Надій — 3000 - 3500 кг, вміст жиру в молоці — 3,7 — 3,8 %. Серед­ньодобові прирости молодняку — 700 - 800 г. Забійний вихід — 45 - 52 %.

Продуктивні якості бурої карпатської породи поліпшують бугая­ми лебединської породи та швіцької американської селекції. Розво­дять її у Закарпатській області.

Сіра українська порода у XIX ст. була найбільш поширеною в Україні. На її основі створено червону степову, лебединську, буру карпатську, вона також була використана для виведення українсь­кої м’ясної породи.

Незначна кількість чистопородного поголів’я сірої української породи збережена в племінних господарствах «Поліванівка» Дніп­ропетровської, «Асканія-Нова» Херсонської областей та ін.

Порода пінцгау виведена в Австрії в альпійській долині Пінц- гау. Худоба помірно скороспіла, добре пристосована до гірських умов, має тривалий період господарського використання. Інколи від корів упродовж їхнього життя одержують по 13 - 15 телят.

Масть червона, вздовж спини проходить біла смуга, нижня части­на грудей, живіт і гомілки білі. Корови мають невисоку молочність. За м’ясними якостями худоба цієї породи не поступається симента- лам. Розводять її у Чернівецькій та Івано-Франківській областях.

Породи м’ясного напряму продуктивності

Тварини м’ясних порід порівняно з іншими більші, мають вищу інтенсивність росту, добру пристосованість до пасовищних умов утримання. На відміну від молочних і комбінованих порід, вони на 3 — 4 міс раніше закінчують свій ріст, тобто скороспіліші. Забійний вихід у них на 5 — 10 % вищий, краще співвідношення тканин у ту­ші, менше кісток, м’язова тканина їх тонковолокниста, м’ясо рівно­мірно пронизане жиром і соковите.

До вітчизняних м’ясних порід належать українська, волинська та поліська м’ясні. Найбільш поширеними породами зарубіжної се­лекції в Україні є герефордська, абердин-ангуська, шароле, кіан- ська, санта-гертруда. Тварин цих порід використовують для виве­дення нових порід, поліпшення існуючих і промислового схрещу­вання з коровами молочного та молочно-м’ясного напрямів продук­тивності, потомство яких вирощують на м’ясо.

Українська м’ясна порода створена складним відтворним схрещуванням симентальської, шароле, сірої української та кіансь- кої порід із наступним розведенням помісей «у собі». Вирішальними чинниками породотворного процесу були оцінка тварин, випробу­вання їх за власною продуктивністю та якістю потомства, відбір, ін­тенсивне розмноження кращих тварин і підбір пар для парування.

Основними екстер’єрними особливостями породи є крупність, глибока й широка грудна клітка, добре розвинена задня частина тулуба, міцний кістяк, обмускуленість (рис. 4.6). Масть світло-поло­ва, полова. Худоба пристосована до різних кліматичних умов, безприв’язного утримання, ефективного використання грубих і сокови­тих кормів.

Рис. 4.6. Бугай укиаїнської м’ясної породии

Жива маса корів — 600 - 710, бугаїв — 1000 - 1270 кг.

Відтворні здатності й молочність тварин цієї породи високі. Між- отельний період триває 400 днів. У 6-місячному віці молодняк дося­гає живої маси 200 - 220 кг. У бугайців статева зрілість настає в    11 - 14 міс.                                  

Розводять худобу української м’ясної породи в різних кліматич­них зонах України. Плідників використовують для промислового схрещування з коровами чорно-рябої, симентальської та лебединсь- кої порід. Ефект гетерозису виявляється за живою масою і забійним виходом. Селекційна робота з породою спрямована на розведення тварин за лініями із застосуванням різних видів відбору та помір­ного інбридингу.

Волинська м’ясна порода виведена складним відтворним схрещуванням корів чорно-рябої й частково червоної польської з плідниками абердин-ангуської, герефордської та лімузинської по­рід. Для тварин цієї породи характерні високі молочність і енергія росту, добрі м’ясні якості, вони ефективно використовують пасови­ща, комолі. Тулуб у них видовжений, кістяк міцний, голова невели­ка, шия коротка, добра обмускуленість, особливо задньої частини (рис. 4.7). Жива маса корів — 500 - 550, бугаїв — 950 - 1050 кг. Те­лята народжуються живою масою 28-32 кг. У 6-місячному віці вона становить 180 - 200 кг.

Рис. 4.7. Бугай волинської м’ясної породи

Молодняк має високу інтенсивність росту. В 15 — 18-місячному віці бугайці за середньодобових приростів 1000 — 1200 г досягають живої маси 470 — 590 кг із витратою корму на 1 кг приросту 6,2 — 8 к. од.

Забійний вихід — 60 — 66 %. У корів висока відтворна здатність, відносно короткий міжотельний період (345 днів), тривалий період продуктивного використання (дев’ять років). Породу розводять у західних регіонах України, а половина поголів’я розміщена в Ко­вельському районі Волинської області.

Поліська м’ясна порода створена складним відтворним схре­щуванням корів чернігівського та придніпровського м’ясних типів з помісними плідниками абердин-ангуської породи. Названі типи виведено з використанням тварин симентальської, сірої української, шароле і кіанської порід, але у тварин чернігівського типу перева­жає кров породи шароле, а в придніпровського — кіанської. Порода затверджена в 1999 р. (рис. 4.8).

Рис.  4.8. Бугай поліської м’ясної породи

Тварини широкотілі з невеликою легкою головою, мають високі відтворні якості, пропорційну будову тіла, добре розвинену муску­латуру, міцний кістяк, яскраво виражені м’ясні форми, масть світло- полова, комолі, добре використовують пасовища.

Жива маса корів 550 - 600 кг, бугаїв — 900 - 1200 кг, новона­роджених телят — 28 — 35 кг. У 18-місячному віці телиці досягають маси 410 — 450 кг, бугайці — 510 — 550 кг, середньодобові прирости яких на вирощуванні сягають 1000 — 1200 кг, маса туші — 330 — 370 кг, забійний вихід — 65 %, вміст білка у м’ясі — 18 — 20 %, кісток у ту­ші — 15 — 16 %, якість м’яса — 4 — 5 балів, витрати корму на 1 кг приросту — 7 — 8 к. од.

Тварини цієї породи поширені на Поліссі України. Селекційна робота спрямована на подальшу консолідацію породи за продуктив- ними і племінними якостями. Плідників використовують для про­мислового схрещування з коровами червоної степової, чорно-рябої, української червоно-рябої молочної, симентальської та лебединської порід.

Лактація та її тривалість. Після отелення у корови починає функціонувати молочна залоза, тобто утворюється спочатку молози­во, а потім молоко. 

Період від отелення до запуску називається лак­таційним. 

Запуск — це поступове припинення виділення молока.

Період від запуску до отелення називається сухостійним. За­лежно від віку та продуктивності він триває 45 — 60 днів. 

Період від отелення до запліднення називається сервіс-періо- дом. Тривалість його суттєво позначається на молочній продуктив­ності корів. Запліднення їх у першу охоту призводить до скорочення лактації та зниження річного надою, тому що, починаючи з 5-го мі­сяця лактації, корови різко знижують надої. Якщо останніх осіменяти на 3 — 4-му місяці лактації, то вони дояться значно довше, а за тривалих лактацій середньодобові надої нижчі на 13 — 15 %, ніж за 305 днів доїння. Оптимальна тривалість сервіс-періоду — 60 — 80 днів. Якщо відтягнути на певний час осіменіння, то корова може залишитись яловою і завдасть господарству певних збитків.