Добрий день, учні групи № 14
ДНЗ "Знам'янський професійний ліцей".
18.06 2026
ТЕМА ПРОГРАМИ: Основи штучного осіменіння великої рогатої худоби (ВРХ)
Тема уроку №25 Поняття про статеву і господарську зрілість тварин. Вік першого парування телиць,умови і показники правильних строків парування (осіменіння)
Для розвитку молочного і м’ясного скотарства та підвищення
продуктивності тварин насамперед необхідно забезпечити високу плодючість маточного поголів’я. У досягненні цього велике значення має правильна організація відтворення худоби
Велика рогата худоба відрізняється від інших видів сільськогосподарських тварин тривалістю періодів статевого і господарського дозрівання, охоти і тільності. Вік статевої та господарської зрілості у неї залежить від спадковості, породних особливостей, рівня годівлі, умов утримання, а також від кліматичних чинників. Тварини м’ясних порід скороспіліші , тому статева зрілість у них настає на 2 – 3 міс раніше порівняно з худобою молочних порід. Недостатня або неповноцінна годівля затримує ріст молодняку, і він у більш пізньому віці досягає господарської зрілості. Тварини південних широт скороспіліші, ніж північних.
За нормальних умов вирощування
статева зрілість у телиць настає у віці 6 – 9, а в бугайців — 7 – 8 міс.
Осіменяти телиць потрібно з досягненням ними господарської зрілості. Такий період для тварин молочного і комбінованого напрямів продуктивності настає в 17 – 20, а для м’ясних порід у 16 – 18 міс. Крім того, телиці до цього віку повинні мати не менше ніж 70 % живої маси повновікової тварини. Щоб осіменити телиць в оптимальні строки, їх потрібно вирощувати в належних умовах і на фізіологічно обґрунтованому рівні годівлі. Осіменіння у ранньому віці зумовлює тяжкі отелення,
народження слабких телят і зниження молочної продуктивності корів, особливо первісток.
Вирощування телиць в умовах недостатньої годівлі не дає їм можливості досягти у період господарської зрілості відповідної живої маси. Таких телиць осіменяють у більш старшому віці, а це затримує ріст поголів’я худоби, збільшує кількість повторних осіменінь, знижує надій упродовж життя і збільшує витрати кормів на вирощування корови. У телиць старшого віку більше перегулів, ніж у18-місячних тварин. За даними О.П. Бегучева, на вирощування корови, яка перший раз отелилась у віці 28міс, витрачається 3700, а 36 — 4500 к. од. Недостатня годівля телиць під час вирощування їх збільшує й інші витрати на 25 – 30 %.Осіменяють телиць і корів у період настання охоти. Проявами її є неспокій тварин, втрата апетиту, у корів знижуються надої, вони стрибають одна на одну, спостерігаються набрякання зовнішніх частин статевих органів, їх почервоніння та виділення слизу. В середньому охота триває 12 – 18 год із коливаннями 6 – 36 год.
Через 24 год після початку охоти відбувається овуляція, тобто
вихід яйцеклітини з фолікула. Враховуючи те, що спермії у статевих шляхах самки здатні до виживання протягом 8 – 24 год, осіменяти тварин потрібно два рази з проміжками 10 – 12 год увечері та вранці або ж навпаки.
Природне парування застосовують рідко, а в основному осіменяють тварин штучно: телиць — візо-цервікальним методом (за допомогою шприца-катетера і піхвового дзеркала), а корів — мано-цервікальним (із використанням поліетиленової рукавички, балончика й катетера) та ректо-цервікальним (з фіксацією шийки матки через пряму кишку).
Сперма для осіменіння надходить із районних племоб’єднань, де утримують висококласних плідників. Після осіменіння телиці чи корови технік робить запис у журнал осіменіння та одержання приплоду, де вказує кличку, ідентифікаційний номер самки, дату осіменіння, кличку та ідентифікаційний номер плідника. Якщо ж запліднення не відбулося, то через 20 – 21 день із коливаннями від 12 до 40 днів у самки спостерігається повторна охота. Період від однієї
охоти до наступної називається статевим циклом.
Низькопродуктивних корів, які не запліднилися протягом 5 – 6
осіменінь, вибраковують із стада, а високопродуктивних піддають ретельному ветеринарному обстеженню і лікуванню. Основними причинами вибракування корів із стада є інфекційні та незаразні хвороби, порушення відтворних функцій, захворювання вим’я, вік низька продуктивність тощо.
Після запліднення самки у яєчнику на місці фолікула, який ло-
пнув, розвивається жовте тіло, що виділяє гормон прогестерон.
Останній гальмує настання охоти. За його наявністю у крові встановлюють тільність самок. Тривалість тільності у корів залежить від умов годівлі, скороспілості худоби, статі новонародженого, кількості приплоду, періоду року та індивідуальних особливостей самок. Недостатня годівля подовжує ембріональний період розвитку теляти. Тварини скороспілих м’ясних порід виношують плід меншу кількість днів. Ембріональний період розвитку бичків довший на 1 – 3 дні. Близнят корови народжують на 3 – 4 дні раніше. Взимку тільність триває довше на 2 – 2,5 дні.
Статева та господарська зрілість. Одним із важливих
елементів відтворення поголів’я є організація і проведення парування тварин. Розмноження їх стає можливим лише з настанням статевої зрілості, тобто коли вони вже здатні давати потомство. Відомо, що статева зрілість настає у великої рогатої худоби – 6-9, свиней у 4-6 міс., овець і кіз 5-8, коней – 15-18 міс., тобто значно раніше, ніж закінчуються ріст та загальний розвиток організму. Наведені дані є орієнтовними і стосуються середньоспілих тварин, оскільки статева зрілість залежить від породи, статі, умов годівлі, вирощування, клімату. У самок скороспілих порід за умов повноцінної годівлі, а також в умовах теплого клімату вона настає раніше. Як надто раннє парування, так і затримка його призводять до негативних наслідків –недорозвиненості, зниження продуктивності, сповільнення темпів відтворення стада, перевитрат кормів у процесі вирощування поголів’я.
Вік тварин, їхній фізіологічний стан, за досягнення якого вони
стають придатними до відтворення без шкоди для здоров’я та
подальшого нормального розвитку, можуть дати повноцінний
приплід і проявити високу продуктивність, називається
господарською зрілістю. Оптимальним віком першого парування вважають такий: свинок – 8-10 міс., кнурів – 10-12, ярок – 12-18, баранів – 18, бугаїв – 14-16, телиць – 16-18 міс., кобил і жеребців –3-4 роки.
Господарська зрілість тварин визначається не тільки їхнім віком, а й розвитком. Наприклад, для теличок молочних порід жива маса під час першого парування (осіменіння) має становити приблизно 70% живої маси повновікових нормально розвинених корів (третє отелення).
Способи парування та осіменіння. Застосовують вільне і ручне
парування тварин та штучне осіменіння. Вільне парування
передбачає утримання маток і плідників разом в одному стаді.
Практикують його в умовах екстенсивного ведення тваринництва, де переважає табунно-пасовищний спосіб утримання і здійснюєтьсягруповий підбір. У такому разі плідник використовується нераціонально, швидко виснажується й установити походження приплоду, якщо в стаді було кілька плідників, неможливо. Крім того, вільне парування призводить до поширення інфекційних захворювань статевих органів, що завдає економічних збитків господарству. В племінних господарствах його не застосовують.
У разі ручного парування плідників утримують окремо від
маточного поголів’я. Провадять його у спеціальних загонах, манежах-станках. Це дає змогу регулювати підбір тварин, кількість парувань, контролювати фізіологічний стан маток і плідників, парувати їх занаміченим графіком у певні строки, вести зоотехнічні записи пропоходження приплоду і дату парування. Проте за ручного парування плідника використовують на обмеженій кількості маток.
Штучне осіменіння – найефективніший спосіб масового
поліпшення тварин завдяки використанню найцінніших плідників.Він полягає в одержанні за допомогою штучної вагіни сперми від плідників, перевірених за якістю потомства, її оцінюванні,
розрідженні та введенні різними способами у статеві органи самки.Розрідженою спермою одного плідника можна за сезон осіменити від кількох сотень до кількох тисяч маток.
Спосіб тривалого, впродовж десятків років, зберігання сперми в стані глибокого заморожування у рідкому азоті (-196°С) дає змогу одержувати потомство завдяки банкам сперми від найцінніших плідників, які давно вже вибули із стада, транспортувати її на великі відстані, завозити навіть із-за кордону, уникати низки захворювань, значно скоротити кількість плідників.Особливо зросло значення штучного осіменіння маток глибоко замороженою спермою в системі великомасштабної селекції, спрямованої на інтенсивне генетичне поліпшення величезних масивів тварин у межах області, зони, країни, всього ареалу породи.
Великомасштабна селекція об’єднує в єдине ціле діяльність
господарств усіх категорій за цілеспрямованого управління
селекційним процесом електронно-обчислювальними центрами, що дає можливість прогнозувати генетичний процес у породах.
Домашнє завдання
Домашнє завдання
Комментариев нет:
Отправить комментарий