Добрий день, учні групи № 14
ДНЗ "Знам'янський професійний ліцей".
Продовжуємо очне навчання з предмету: "Основи молочного скотарства "
ТЕМА ПРОГРАМИ: Основи штучного осіменіння великої рогатої худоби (ВРХ)
Тема уроку№29 Своєчасна діагностика і визначення строків вагітності(тільності). Патологія вагітності. Ознаки вагітності
Діагностика вагітності та визначення її термінів є важливим завданням акушерської діагностики. Вона має велике значення для організації правильного утримання і годівлі вагітних тварин, підготовки їх до родів, а в разі неплідності – своєчасного прийняття заходів по її профілактиці.
Для діагностики вагітності розроблені клінічні та лабораторні методи.
Клінічні методи діагностики вагітності включають:
– збір анамнезу;
– рефлексологічне дослідження;
– зовнішнє дослідження (огляд, пальпація, аускультація);
– внутрішнє дослідження (вагінальне, ректальне);
– ультразвукове дослідження (сонографія)
Анамнез дозволяє виявити ймовірні ознаки вагітності:
1. Відсутність статевої циклічності протягом 30 і більше днів після чергового осіменіння.
2. Покращання апетиту та вгодованості тварини.
3. Підвищення стомлюваності та пітливість.
4. Іноді спостерігається спотворення апетиту.
5. Підвищення частоти дихання і пульсу.
6. Більш спокійна поведінка тварини.
7. Збільшення частоти акту дефекації та сечовиділення.
8. Зниження продуктивності, зміна смаку молока.
9. Набряки кінцівок і нижньої черевної стінки.
Цінними даними при зборі анамнезу є записи в журналі осіменінь.
Рефлексологічне дослідження проводять з використанням самця-пробника. Базується даний метод на оцінці реакції самки на самця: виявлення статевої охоти вважається істинною ознакою неплідності, а її відсутність – ймовірною ознакою вагітності.
Оглядом можна встановити ймовірні (зміна контурів живота, збільшення молочної залози, набряки) та істинну (рухи плода) ознаки вагітності
Пальпація черевної стінки дозволяє встановити істинну ознаку вагітності – наявність плода.
Вагінальним дослідженням можна виявити сухість та блідість слизової оболонки, наявність слизової пробки в каналі шийки матки, пропальпувати передлежачі частини плода. Але даний метод має малу практичну цінність.
Ректальний метод дозволяє не лише діагностувати вагітність та її терміни, а й встановити неплідність та гінекологічний діагноз. Метод базується на оцінці стану яєчників, рогів, тіла і шийки матки, маткових артерій і плода. Використовується на крупних тваринах.
Метод сонографії (sonos – звук, graphio – відображую) дозволяє об’єктивно (за наявністю ембріональних рідин, ембріонів та плодів) діагностувати вагітність та її терміни. Крім того, даний метод дає змогу виявляти патології внутрішньоутробного розвитку і статевої системи.
Лабораторні методи включають дослідження молока, сечі, крові, слизу з піхви і базуються на виявленні у вагітних тварин змін вмісту гормонів, фізико-хімічного складу секрету геніталій. Для діагностики вагітності розроблені методи: кип’ятіння цервікального слизу, питомої ваги цервікального слизу, крапельний, коагуляційна проба, гормональні (біологічна реакція, реакції Колла і Харта, Фрідмана і Шнейдера, Цондека і Ангейма, імуноферментний та радіоімунологічний аналіз), кристалізація шийкового слизу, за електричним потенціалом біологічно-активних точок та ін.
Частота дослідження і вибір методу діагностики вагітності залежить від виду тварин та технологічних особливостей ведення тваринництва.
Орієнтовні терміни діагностики вагітності та неплідності подані у таблиці 6.4.1.
Татлиця 6.4.1. – Терміни визначення вагітності
Тварини | Методи діагностики після осіменіння | ||||
Пробника | Сонографія | Ректальний | Пальпації | Огляд | |
Корова | 10–30 дн. | 31 дн. | 75–105 дн. | 7–8 міс. | 6–7 міс. |
Кобила | 8–30 дн. | 11 дн. | 45 дн. | – | – |
Свиня | 15–30 дн. | 17 дн. | 30 дн. | – | Ост. четвертина вагітності |
Вівця, коза | 5–30 дн. | 26 дн. | – | 60 дн. | – |
Сука | – | 25 дн. | – | 28–35 дн. | – – |
Кролиця | 5–6 дн. | 10–11 дн. | – | 14 дн. | – |
Нутрія | – | Не Розроблено | – | 45–50 дн. | Ост. четвертина вагітності |
Діагностика вагітності у корів і телиць. Основними методами діагностики вагітності є: рефлексологічний з допомогою бугаїв-пробників, сонографії і ректального дослідження.
Рефлексологічний метод. Бугаїв-пробників (одного на 150–200 корів) щоденно вранці та ввечері випускають на 1,5–2,0 години в загони, де знаходяться корови. Щоденний дозований контакт бугаїв з коровами сприяє прояву стадії збудження у неплідних. Якщо у корів протягом 30 днів після осіменіння, при щоденному контакті з бугаями не проявилася стадія збудження статевого циклу, то ймовірність тільності складає біля 95 %. Різноманітні гінекологічні хвороби, неповноцінна годівля та інші причини підвищують ймовірність анафродизії і зменшують точність даного методу діагностики вагітності.
Метод сонографії за допомогою приладів ультразвукової дії дозволяє діагностувати вагітність з 31–37-го днів після осіменіння (Г. Г.Харута, В. Д.Недвига). Частота сумнівних діагнозів складає 2,5 %. Візуалізація ембріону дозволяє у 100 % ставити позитивний діагноз на тільність.
Ректальний метод визначення вагітності застосовують з 60 днів після осіменіння. У цей час виникає багато (до 10 %) діагностичних сумнівів. Краще застосовувати цей метод через 75–105 днів після осіменіння, що дає близьку до (100 %) відповідь щодо тільності чи неплідності.
Основні ознаки тільності у різні терміни:
Два місяці. Матка атонічна, знаходиться на межі тазової і черевної порожнин. Ріг — плодовмістилище, вдвічі більший від протилежного, флуктує. Інколи збільшення і флуктуація спостерігаються лише у верхівці рогу — плодовмістилища.
Три місяці. Матка знаходиться у черевній порожнині та частково розміщується у тазовій, стає кулеподібною, біля 15–20 см у діаметрі, міжрогова борозна згладжується. У цей час необхідно диференціювати вагітну матку від наповненого сечового міхура. З цією метою рукою захоплюють шийку матки і переміщують пальці до тіла і рогів. Якщо кулеподібне утворення є вагітною маткою, то відчуття зв’язку шийки, тіла і матки буде неперервним, а у неплідної матки швидко знаходяться роги і сечовий міхур, як окремі морфологічні утворення.
Чотири місяці. Матка нагадує собою тонкостінний міхур, який повністю знаходиться у черевній порожнині, а її шийка — на межі тазової і черевної порожнин. При вібрації пальцями відчувається флуктуація і плід. На верхівках і до середини рогів (за великою кривизною) матки відчуваються плаценти, величиною з лісовий горіх, інколи — з голубине яйце. Вібрує середня маткова артерія з боку рогу — плодовмістилища.
П’Ять місяців. Матка опущена в черевну порожнину. Плаценти розміщені по всій її поверхні. Біля шийки матки плаценти мають розміри голубиного яйця, а біля верхівок – у 1,5–2,0 рази більші. Пальпується плід. Починає слабко вібрувати середня маткова артерія з боку вільного рогу-плодовмістилища.
Шість місяців. Матка опущена до черевної стінки і практично стає недоступною для пальпації. З тазової у черевну порожнину видовжується піхва, яка промацується як слабко відчутний тяж. Сильно вібрує середня маткова артерія з боку рогу-плодовмістилища і слабко — з протилежного.
Сім місяців. Ознаки як і у шість місяців. Сильно вібрують середні маткові артерії з обох боків та інколи відчувається вібрація задньої маткової артерії з боку рогу-плодовмістилища.
Вісім місяців. Шийка матки розміщена на межі черевної і тазової порожнин або на вході у останню. Пальпуються передлежачі частини плода, плацентоми величиною з куряче яйце різних розмірів. Добре відчувається вібрація обох середніх і однієї задньої маткових артерій.
Дев’ять місяців. Передлежачі частини плода знаходяться у тазовій порожнині. З’являються ознаки передвісників родів, починає виповнюватися молочна залоза, а її секрет стає білого кольору (за консистенцією нагадує молозиво або молоко).
Методом пальпації вагітність визначається з правого боку після опускання плода і прилягання його до бокової частини черевної стінки, що частіше буває з 7-ми місяців вагітності. Для проведення дослідження дослідник стає з правого боку, ліву руку кладе на маклак, а долоню правої руки прикладає до правої черевної стінки. Натиском руки дослідник відтісняє черевну стінку всередину і вверх. Потім швидко послаблює тиск, але не віднімає руку від поверхні черевної стінки. При цьому відчуваються поштовхи плода. Пальпацію проводять декілька разів, зміщуючи руку вверх, вниз, вперед, назад.
Огляд проводять при достатньому освітленні, стоячи позаду тварини. Звертають увагу на зміну контурів живота, набряки черевної стінки, кінцівок, молочної залози, а також визначають істинну ознаку вагітності (наявність плода) за коливанням черевної стінки при рухах плода.
Діагностика вагітності у кобил. Об’єктивним раннім методом діагностики вагітності у кобил є Сонографічний, який дає можливість діагностувати вагітність з 11-го дня після осіменіння за появою ембріонального міхура і з 23-ї доби — за візуалізацією ембріона (Д. В.Подвалюк).
Ректальну діагностику жеребності краще застосовувати з 45-ти днів після осіменіння. Матка нежеребної кобили рівномірно плоска, а яєчники знаходяться на рівні маклаків.
Півтора місяці жеребності. Яєчники збільшені за рахунок жовтих тіл і фолікулів. Один яєчник дещо опущений вниз. Роги матки пружно-еластичні, збільшені. На межі тіла матки і одного з рогів виявляється флуктуюче збільшення, розмірами з куряче яйце.
Два місяці. Яєчник з боку місця-плодовмістилища дещо опущений вниз. У місці плодовмістилища пальпується флуктуючий міхур, розмірами 10´15см.
Три місяці. Яєчник з боку місця-плодовмістилища опускається до середини висоти тазової порожнини. Міхур у матці збільшується до 20–25 см і добре флуктує.
Чотири місяці. Яєчники опускаються до дна таза, а матка — у черевну порожнину. Міхур у матці набуває розмірів до 40 см; інколи промацується плід. Шийка матки розміщується на межі тазової і черевної порожнин. Відчувається слабка вібрація середньої маткової артерії з боку плодовмістилища, а широка маткова зв’язка з боку рогу плодовмістилища напружена.
П’ять місяців. Матка знаходиться у черевній порожнині. Плідний міхур великий, добре флуктує. Виразно вібрує середня маткова артерія з боку плодовмістилища.
Шість місяців. Шийка матки опускається в черевну порожнину, а матка з плодом — до нижньої частини черевної стінки, що спричиняє погіршення її обстеження. Починає вібрувати середня маткова артерія з боку, протилежного до плодовмістилища.
Сім-вісім місяців. Шийка матки опущена в черевну порожнину; у 8 місяців промацуються передлежачі частини плода. Вібрують обидві середні маткові артерії і задня маткова артерія з боку плодовмістилища.
Дев’ять місяців. Шийка матки розміщена у тазовій порожнині; пальпуються передлежачі частини плода. Відчутно вібрують зазначені маткові артерії.
Десять-одинадцять місяців. Передлежачі частини плода розміщуються в тазовій порожнині. Всі артерії добре вібрують. Виповнюється молочна залоза.
Під токсикозами розуміють ускладнення вагітності розладами функції нервової системи, порушенням обміну речовин із загальною інтоксикацією організму та важ- ким загальним станом.Залежно від виду токсикозу тварин – ранній чи пізній Кровотеча з матки (metrorrhagia). спостерігається у всіх свійських тварин, найчастіше – у корів і кобил, у другій половині вагітності при пошкодженні судин хоріону, слизової оболонки матки або ж одночасно і кровоносної системи плода і матері; вона може бути артеріальною, венозною чи капілярною.Причинами кровотечі можуть бути травми в ділянці живота, струси тіла при падінні, патогенні впливи інфекції чи інвазії, розлади функції ендокринної системи (по- ява тічки під час вагітності), ендометрит і т. п.Лікування зводиться перш за все до припинення кровотечі. З цією метою тварині створюють цілковитий спокій; ставлять її так, щоб задня частина тулуба була вище від передньої; кладуть холодні компреси (мішечки зі снігом чи льодом) на поперек; роблять відволікаючі втирання подразнюючих мазей в ділянці грудей чи передніх кінцівок. Добрі наслідки дає внутрішньовенне введення кальцію хлориду (корові 150 мл 10 %-го розчину), підшкірне введення адреналіну (1:1000 великим тваринам 5–10 мл, дрібним жуйним і свиням – 0,5–0,8 мл).Набряки вагітних тварин (oedema gravidarum) скупчення транссудату в шкірі та під- шкірній клітковині тазових кінцівок та нижньої черевної стінки з явищами венозного застою. Від фізіологічного набряку – одного з передвісників родів – він відрізняється часом та причиною виникнення.
Симптоми. В ділянці вим’я, зовнішніх статевих органів, нижньої стінки живо- та, підгрудка, кінцівок, молочної залози з’являються безболісні, холодні, обмежені чи розлиті набряки. При сильних набряках шкіри нижньої стінки живота молочна залоза опускається до рівня скакальних суглобів. Іноді набряк може поширитись на статеві губи, промежину, а спереду – на підгрудок. При натисканні пальцем набряклої тканини на ній залишається заглибина.
Лікування – симптоматичне. Виключають з раціону соковиті корми, обмежують водопій. Призначають регулярний помірний моціон та масаж набряклих ділянок тіла з втиранням камфорної олії. Залежування перед родами (paraplegia gravidarum) Цією назвою визначають такий стан вагітної тварини, коли вона не може стояти на ногах, хоч при цьому загальний стан її не порушується і немає видимих клінічних ознак хвороби, що можуть бути причиною такого залежування.
Симптоми. На початку захворювання тварини дуже довго лежать, їм надто важко вставати. Під час стояння у них спостерігається хитання таза і часте переставляння задніх кінцівок. Щодо апетиту, дихання, загальної температури, ремиґання і т. д. хво- ра тварина нічим не відрізняється від здорових, але, якщо підняти її на ноги, то вона не завжди може стояти. Лікування. Насамперед тварині треба давати легко перетравлювані корми, багаті на білки, мінеральні речовини й вітаміни (овес, добре сіно, траву, моркву, пророщене зерно пшениці). Кухонну сіль треба давати менше, 50–70 г (краще покласти в годівницю грудку солі – “лизунець”).Якщо тварина під час хвороби пробує вставати, треба допомагати їй у цьому. Щоб запобігти пролежням, треба дати багато м’якої підстилки. Крім того, треба перевертати тварину з боку на бік не менш 2-х разів на день. Добре впливає на шкірний кровообіг розтирання поперекової і крижової ділянок, а також усіх чотирьох кінцівок. Перед розтиранням слід змочити шкіру камфорним спиртом .
Симптоми. На початку захворювання тварини дуже довго лежать, їм надто важко вставати. Під час стояння у них спостерігається хитання таза і часте переставляння задніх кінцівок. Щодо апетиту, дихання, загальної температури, ремиґання і т. д. хво- ра тварина нічим не відрізняється від здорових, але, якщо підняти її на ноги, то вона не завжди може стояти. Лікування. Насамперед тварині треба давати легко перетравлювані корми, багаті на білки, мінеральні речовини й вітаміни (овес, добре сіно, траву, моркву, пророщене зерно пшениці). Кухонну сіль треба давати менше, 50–70 г (краще покласти в годівницю грудку солі – “лизунець”).Якщо тварина під час хвороби пробує вставати, треба допомагати їй у цьому. Щоб запобігти пролежням, треба дати багато м’якої підстилки. Крім того, треба перевертати тварину з боку на бік не менш 2-х разів на день. Добре впливає на шкірний кровообіг розтирання поперекової і крижової ділянок, а також усіх чотирьох кінцівок. Перед розтиранням слід змочити шкіру камфорним спиртом .
Передчасні перейми та потуги (dolores ad partum immatures)
Передчасними переймами і потугами називають такі, які з’являються завчасно до родів. Найчастіше вони виникають у кобил в останній третині вагітності при закритій шийці матки і відсутності інших ознак наближення родів чи аборту.Найчастішими причинами є охолодження тіла і надмірне фізичне на- пруження тварин. Лікування повинно спрямовуватися на зняття потуг та збереження вагітності. Для цього тварину треба насамперед заспокоїти – їй роблять легку проводку або ж переводять в ізольоване темне приміщення і ставлять так, щоб задня частина тіла була вища від передньої. На поперек та крижі накладають зігрівальний компрес (нагрітий пісок в мішку, гарячі грілки, припарки з сінної потерті). Коровам можна задавати через рот алкоголь (в наркотичних дозах), а кобилам хлоралгідрат (15–20 мл розведений в 0,5 л води). Добрі наслідки дає епідуральна низька сакральна анестезія та підшкірне введення атропіну в лікувальних дозах. Якщо ж вагітність вже перервалася, то слід чим швидше видалити мертвий плід.
Грижа матки (кила – hernia uteri) Під грижею матки розуміють розрив черевних м’язів або попадання матки у не- вагітному стані в пахвинний канал (сука й кішка), внаслідок чого матка у вагітному стані, випинаючи черевну стінку, розміщається безпосередньо під шкірою в очеревинному мішку.Симптоми. Спочатку на будь-якій ділянці живота виникає невелике припухання м’якої консистенції, яке збільшується в міру росту плода і досягає великого розміру.
Нерідко спостерігається відносне зміщення вим’я наперед, що буває тільки при розриві прямого черевного м’яза біля лобкового зрощення. У цих випадках нижня че- ревна стінка може доходити або навіть доходить майже до землі (у дрібних жуйних), що частіше буває при випадінні матки через розрив очеревини..Лікування. Щоб запобігти дальшому збільшенню грижового мішка, слід накласти бандаж; корм для тварин має бути поживним, по можливості не дуже об’ємистим і задаватися невеликими порціями. При родах здебільшого треба, щоб тварина лежала на спині. Цим досягають правильного напряму плода для виходу з матки. Щоб під- силити потуги, роблять натискаючі рухи рукою на вміст грижі.
Вивертання і випадіння піхви (contorsio et prolapsus vaginae) Під випадінням піхви розуміють вивертання її стінки через статеву щілину назо- вні (результат інвагінації верхньої стінки піхви), що часто спостерігається у корів і рідше у інших тварин (рис. 71). Випинається звичайно верхня стінка, бо вона більш рухома. Нижня ж стінка трохи фіксована в своєму положенні сечівником та сечовим міхуром, який в свою чергу фіксується зв’язкою, прикріпленою другим кінцем до нижньої черевної стінки.
Позаматкова вагітність (graviditas extrauterina) Як вказано вище, запліднення відбувається у верхній третині яйцепроводу. Зиго- та, що утворилася при цьому, рухається по яйцепроводу в напрямку матки, де відбу- вається її подальший розвиток. Дуже рідко запліднення і розвиток зиготи може статися в розірваному фолікулі або на каймі яйцепроводу. Іноді зигота затримується в яйцепроводі і, не дійшовши до порожнини матки, продовжує розвиватися тут. Можуть бути й такі випадки, коли ран- ній зародок випадає з яєчника або з кайми яйцепроводу в черевну порожнину, де і розвивається. Такі відхилення у розвитку зародка називають позаматковою вагітністю.
Позаматкова вагітність спостерігається дуже рідко, але буває частіше у багато- плідних, ніж у одноплідних тварин.
Перебіг. Затримання зародка у яйцепроводі (трубна вагітність) завершується роз- ривом яйцепроводу, бо його стінки не настільки еластичні, щоб протистояти тискові ростучого зародка. Розрив яйцепроводу супроводжується великою кровотечею в че- ревну порожнину, що часто може спричинити смерть тварини. Якщо ж смертельної кровотечі і не наступило, то через розрив яйцепроводу зародок попадає у черевну порожнину (вторинна черевна вагітність), де умови для його розвитку мало придатні. Необхідні йому поживні речовини зародок дістає завдяки контакту з очеревиною.
У рідких випадках зародок, потрапивши зразу в черевну порожнину, починає там розвиватися (справжня черевна вагітність), прикріпившись до очеревини або брижі кишечника.
При позаматковій вагітності ембріон у більшості випадків гине, далеко не дій- шовши свого зрілого стану. Після загибелі він розсмоктується або муміфікується та інкапсулюється сполучнотканинною оболонкою, що виглядає, як пухлина.Діагноз. Зажиттєва діагностика позаматкової вагітності дуже утруднена. Єдиною ознакою її є поява потуг при відсутності плода у матці. Треба відзначити, що з появою потуг шийка матки відкривається.Трубну вагітність у великих тварин можна визначити тільки ректальним дослі- дженням. При цьому виявляється ампулоподібне розширення яйцепроводу.Лікування. Видалити ембріон можна тільки хірургічним способом.
Додаткова вагітність (superfetatio)Це запліднення і розвиток нової вагітності у вже вагітної тварини. Причини даної патології остаточно не з’ясовані. По-перше, це можливо лише на початку вагітності, коли один ріг матки ще вільний від ембріона (ембріонів) та плодових оболонок. Вва- жають, що в основі патології лежать розлади гормональної регуляції статевої функції, наприклад, весною при високому вмісті у зелених кормах фітоестрогенів, під впливом яких виникає статевий цикл, розкривається шийка матки і при осіменінні відбу- вається запліднення.
Така вагітність може завершуватися загибеллю одного з ембріонів (плодів) – пер- шого чи другого і розвитком другого, або ж виношуванням і народженням нормально розвиненого першого плода і недоноска чи, нарешті, виношуванням і своєчасним на- родженням першого, а тоді доношуванням і своєчасним народженням другого плода.
Несправжня вагітність (graviditas spuria) Під несправжньою вагітністю розуміють настання секреції молока у статеводозрі- лих невагітних самиць. Таке явище спостерігають у тих випадках, коли у самиці лак- тація з’являється після тічки через той строк, який відповідає тривалості вагітності для даного виду тварин.
У сук несправжня вагітність спостерігається доволі часто і проходить дуже вираз- но. Через 2 місяці після кожної тічки (без запліднення) майже у всіх сук трохи збіль- шуються молочні залози, причому досить часто настає секреція молока. Молоко нічим не відрізняється від того, яке виділяється після родів. Таких сук можна використати як годівниць, бо підкладання їм цуценят викликає лактацію на час, потрібний для їх вирощування (5–6 тижнів). В противному разі виділення молока припиняється через 2 тижні. Іноді велике напруження молочної залози примушує суку ссати своє молоко. В таких випадках секреція молока посилюється і період лактації збільшується.
Цікаво відзначити, що під час несправжньої вагітності змінюється поведінка суки. Вона старається лишатися на самоті, часто лягає і приймає позу, як під час годування цуценят. У деяких тварин спостерігають відсутність апетиту, неспокій: вони щось шу- кають навколо себе. Іноді спостерігають у сук гру ніби в ляльки, тобто вони приносять на певне місце іграшки (ляльки, м’ячі та ін.) і кладуть їх поруч з собою, як цуценят.
Післяродові ускладнення. Післяродовий гнійно-катаральний метритПісляродові ускладнення у тварин можна умовно розділити на дві групи: хвороби, що виникають під час родового процесу та хвороби, що розвиваються після його завершення.Субінволюція (атонія) матки (subinvolutio uteri)Під субінволюцією матки розуміють сповільнене відновлення матки та інших ре- продуктивних органів до передвагітного стану. Ця патологія спостерігається у самок усіх видів тварин, але найбільш схильні до неї корови. Внаслідок зниженої інтен- сивності ретракції м’язів матки та регресії карункулів, дегенеративно-регенеративних процесів у ендометрії, сповільненого відновлення зв’язкового апарату та топографії матки, в її порожнині скупчуються лохії, що піддаються розкладу і відбувається отру- єння організму продуктами їх розпаду та бактерійними токсинами. Аналіз статистичної звітності та даних наукових досліджень показує, що в серед- ньому біля 25 % корів спостерігається субінволюція матки, особливо у зимово-стійловий період.Залежування після родів. Ця хвороба характеризується нездатністю тварини підніматися після народження плода. Залежування після родів спостерігається у корів, рідше у дрібних жуйних тва- рин і дуже рідко у свиней.Вивертання і випадіння матки (inversio et prolapsus uteri)Під вивертанням матки розуміють вивертання рога-плодовмістилища у свою по- рожнину, а під випадінням матки – вивертання матки у свою порожнину і випадіння її назовні за межі статевої щілини. Найчастіше хвороба реєструється у корів одночасно з народженням теляти або після його народження в послідову стадію; зустрічається також у кобил, кіз, сук, кішок.Ампутація матки В окремих випадках, коли неможливо вправити випалу матку або під час огляду виявляють незворотні зміни тканин матки (розриви, гангрену) вдаються до ампутації випалої матки. Дану операцію використовують переважно у свиней та дрібних тварин, рідше у корів.Операцію можна робити у стоячому, але краще у лежачому положенні тварини.Післяродовий парез (coma puerperalis)Післяродовий парез – це гостра нервова хвороба, що розвивається раптово та швидко і характеризується втратою чутливості та парезом тазових кінцівок. Хвороба спостерігається переважно у корів, рідше у овець та кіз і дуже рідко у свиней. Цю хворобу почали реєструвати на початку минулого сторіччя, тобто з того часу, коли молочне скотарство почало розвиватися інтенсивно.Поїдання посліду і приплоду. Всі тварини мають схильність поїдати послід, що виходить з матки після народження плода. При цьому тварина поїдає свій послід і ніколи не поїдає посліду іншої тварини.Післяродова інфекція та інтоксикація Після родів часто виникають важкі захворювання тварин через ураження статевих органів внаслідок проникнення мікроорганізмів. На початку вони спричиняють місцеві запальні процеси, а потім можуть поширюватися по родових, кровоносних і лімфатичних шляхах; і цим зумовлювати захворювання не тільки органів статевої системи, а навіть усього організму.Є два джерела проникання і розвитку інфекції в організмі тварини у післяродовий період: екзогенний і ендогенний.Патогенез акушерського сепсису. Механізм розвитку акушерського сепсису можна собі уявити таким чином: мікро- організми, викликаючи розвиток гнійного процесу в геніталіях, викликають інтокси- кацію організму. І якщо реактивність організму ослаблена, а вірулентність мікроорга- нізмів висока, то вони проникають у глибші шари та кров, розмножуються тут, розно- сяться в інші органи і можуть викликати розвиток додаткових метастазів. Це посилює інтоксикацію організму. Як наслідок – порушується функція інших органів і погіршу- ється загальний стан тварини з розвитком дегенеративних процесів у печінці, селезін- ці, нирках, міокарді, легенях, органах кровотворення.
Післяродовий вульво-вагініт.Ця хвороба частіше спостерігається у жуйних, переважно у корів, рідше у інших видів тварин.Причини. Незначні механічні пошкодження і травми слизової оболонки вульви та піхви є воротами для проникнення збудників інфекції. Вона може бути занесена в піхву ззовні під час родової допомоги руками акушера, інструментами і мотузками. Крім того, слизова оболонка цих органів, звичайно, вкрита величезною кількістю мі- крофлори, яка при наявності поранень може проявити свої патогенні властивості.Післяродова сапремія як ускладнення субінволюції матки, виникає внаслідок ін- токсикації організму продуктами, що утворюються в матці при розкладанні ексудату та плодових оболонок, і перебігає без помітної запальної реакції у статевих органах. Післяродовий гнійно-катаральний ендрметрит. Це найчастіша форма запалення матки.Етіологія. Як правило, ендометрит виникає на фоні субінволюції матки, затримання посліду, аборту, патологічних родів, травмування матки при наданні акушерської допомоги, що ускл.проникненням у геніталії патогенної мікрофлори. При фіз.перебігу родів Любецький виявляв мікрофлору переважно контаміновану асоціативну мікрофлору. Звідки висновок, що ендометрит виникає не лише як ускладнення, а і на грунті фізіологічних родів. Також незюалансована годівля впливає на його розвиток. Патогенез: Якщо місцевий імунітет виявився недостатнім, і під впливом гноєтворної мікрофлори виникає морфологічна дезорганізація ендометрію з дистофічним, атрофічними і некротичними змінами –запальний процес набуває гнійно-катарального характеру. Клінічні ознаки: Хворобу виявляють на 10-15 день після родів, хоча загальний стан тварини мало змінюється.. Із зовн.ст.орг виділяється слизовий чи слизово-гнійний ексудат. Час від часу корова стає в позу для сечовиділення, стогне і вигинає спину. При рект.дослід виявляють збільшення одного чи двох рогів маки, вони слабо реагують на пальпацію, рідше виявляють флуктуацію матки. Більшості тварин яєчники мають норм.розміри і місять жовте тіло. Шийка матки привідкрита і через неї видяляється ексудат. Стат.цикли або відсутні, або неповноцінні. У крові зниження вмісту загального білка, Са та Р.
Клінічні ознаки проявляються на 5 - 6-ий день після пологів у вигляді виділень з матки змінених лохий. Колір їх може бути коричневий, жовтуватий або сірувато-білий. Іноді виділяються крихти і дрібні пластівці розпадаються карункулов і обривків розкладаються обривків посліду. Надалі ексудат набуває слизисто-гнійний або гнійний характер. Він виділяється з матки при напруженні тварини, при лежанні, а також при масажі матки рукою через пряму кишку. Часто ексудат можна виявити на вентральній поверхні хвоста у вигляді засохлих корочок.Слизова оболонка піхви і шийки матки при ендометриті гіперемована, набрякла, іноді з крововиливами. У просвіті піхви, особливо біля шийки матки, знаходиться ексудат, що виділяється з матки. Канал шийки матки відкритий і на 1 - 2 пальця
Передчасними переймами і потугами називають такі, які з’являються завчасно до родів. Найчастіше вони виникають у кобил в останній третині вагітності при закритій шийці матки і відсутності інших ознак наближення родів чи аборту.Найчастішими причинами є охолодження тіла і надмірне фізичне на- пруження тварин. Лікування повинно спрямовуватися на зняття потуг та збереження вагітності. Для цього тварину треба насамперед заспокоїти – їй роблять легку проводку або ж переводять в ізольоване темне приміщення і ставлять так, щоб задня частина тіла була вища від передньої. На поперек та крижі накладають зігрівальний компрес (нагрітий пісок в мішку, гарячі грілки, припарки з сінної потерті). Коровам можна задавати через рот алкоголь (в наркотичних дозах), а кобилам хлоралгідрат (15–20 мл розведений в 0,5 л води). Добрі наслідки дає епідуральна низька сакральна анестезія та підшкірне введення атропіну в лікувальних дозах. Якщо ж вагітність вже перервалася, то слід чим швидше видалити мертвий плід.
Грижа матки (кила – hernia uteri) Під грижею матки розуміють розрив черевних м’язів або попадання матки у не- вагітному стані в пахвинний канал (сука й кішка), внаслідок чого матка у вагітному стані, випинаючи черевну стінку, розміщається безпосередньо під шкірою в очеревинному мішку.Симптоми. Спочатку на будь-якій ділянці живота виникає невелике припухання м’якої консистенції, яке збільшується в міру росту плода і досягає великого розміру.
Нерідко спостерігається відносне зміщення вим’я наперед, що буває тільки при розриві прямого черевного м’яза біля лобкового зрощення. У цих випадках нижня че- ревна стінка може доходити або навіть доходить майже до землі (у дрібних жуйних), що частіше буває при випадінні матки через розрив очеревини..Лікування. Щоб запобігти дальшому збільшенню грижового мішка, слід накласти бандаж; корм для тварин має бути поживним, по можливості не дуже об’ємистим і задаватися невеликими порціями. При родах здебільшого треба, щоб тварина лежала на спині. Цим досягають правильного напряму плода для виходу з матки. Щоб під- силити потуги, роблять натискаючі рухи рукою на вміст грижі.
Вивертання і випадіння піхви (contorsio et prolapsus vaginae) Під випадінням піхви розуміють вивертання її стінки через статеву щілину назо- вні (результат інвагінації верхньої стінки піхви), що часто спостерігається у корів і рідше у інших тварин (рис. 71). Випинається звичайно верхня стінка, бо вона більш рухома. Нижня ж стінка трохи фіксована в своєму положенні сечівником та сечовим міхуром, який в свою чергу фіксується зв’язкою, прикріпленою другим кінцем до нижньої черевної стінки.
Позаматкова вагітність (graviditas extrauterina) Як вказано вище, запліднення відбувається у верхній третині яйцепроводу. Зиго- та, що утворилася при цьому, рухається по яйцепроводу в напрямку матки, де відбу- вається її подальший розвиток. Дуже рідко запліднення і розвиток зиготи може статися в розірваному фолікулі або на каймі яйцепроводу. Іноді зигота затримується в яйцепроводі і, не дійшовши до порожнини матки, продовжує розвиватися тут. Можуть бути й такі випадки, коли ран- ній зародок випадає з яєчника або з кайми яйцепроводу в черевну порожнину, де і розвивається. Такі відхилення у розвитку зародка називають позаматковою вагітністю.
Позаматкова вагітність спостерігається дуже рідко, але буває частіше у багато- плідних, ніж у одноплідних тварин.
Перебіг. Затримання зародка у яйцепроводі (трубна вагітність) завершується роз- ривом яйцепроводу, бо його стінки не настільки еластичні, щоб протистояти тискові ростучого зародка. Розрив яйцепроводу супроводжується великою кровотечею в че- ревну порожнину, що часто може спричинити смерть тварини. Якщо ж смертельної кровотечі і не наступило, то через розрив яйцепроводу зародок попадає у черевну порожнину (вторинна черевна вагітність), де умови для його розвитку мало придатні. Необхідні йому поживні речовини зародок дістає завдяки контакту з очеревиною.
У рідких випадках зародок, потрапивши зразу в черевну порожнину, починає там розвиватися (справжня черевна вагітність), прикріпившись до очеревини або брижі кишечника.
При позаматковій вагітності ембріон у більшості випадків гине, далеко не дій- шовши свого зрілого стану. Після загибелі він розсмоктується або муміфікується та інкапсулюється сполучнотканинною оболонкою, що виглядає, як пухлина.Діагноз. Зажиттєва діагностика позаматкової вагітності дуже утруднена. Єдиною ознакою її є поява потуг при відсутності плода у матці. Треба відзначити, що з появою потуг шийка матки відкривається.Трубну вагітність у великих тварин можна визначити тільки ректальним дослі- дженням. При цьому виявляється ампулоподібне розширення яйцепроводу.Лікування. Видалити ембріон можна тільки хірургічним способом.
Додаткова вагітність (superfetatio)Це запліднення і розвиток нової вагітності у вже вагітної тварини. Причини даної патології остаточно не з’ясовані. По-перше, це можливо лише на початку вагітності, коли один ріг матки ще вільний від ембріона (ембріонів) та плодових оболонок. Вва- жають, що в основі патології лежать розлади гормональної регуляції статевої функції, наприклад, весною при високому вмісті у зелених кормах фітоестрогенів, під впливом яких виникає статевий цикл, розкривається шийка матки і при осіменінні відбу- вається запліднення.
Така вагітність може завершуватися загибеллю одного з ембріонів (плодів) – пер- шого чи другого і розвитком другого, або ж виношуванням і народженням нормально розвиненого першого плода і недоноска чи, нарешті, виношуванням і своєчасним на- родженням першого, а тоді доношуванням і своєчасним народженням другого плода.
Несправжня вагітність (graviditas spuria) Під несправжньою вагітністю розуміють настання секреції молока у статеводозрі- лих невагітних самиць. Таке явище спостерігають у тих випадках, коли у самиці лак- тація з’являється після тічки через той строк, який відповідає тривалості вагітності для даного виду тварин.
У сук несправжня вагітність спостерігається доволі часто і проходить дуже вираз- но. Через 2 місяці після кожної тічки (без запліднення) майже у всіх сук трохи збіль- шуються молочні залози, причому досить часто настає секреція молока. Молоко нічим не відрізняється від того, яке виділяється після родів. Таких сук можна використати як годівниць, бо підкладання їм цуценят викликає лактацію на час, потрібний для їх вирощування (5–6 тижнів). В противному разі виділення молока припиняється через 2 тижні. Іноді велике напруження молочної залози примушує суку ссати своє молоко. В таких випадках секреція молока посилюється і період лактації збільшується.
Цікаво відзначити, що під час несправжньої вагітності змінюється поведінка суки. Вона старається лишатися на самоті, часто лягає і приймає позу, як під час годування цуценят. У деяких тварин спостерігають відсутність апетиту, неспокій: вони щось шу- кають навколо себе. Іноді спостерігають у сук гру ніби в ляльки, тобто вони приносять на певне місце іграшки (ляльки, м’ячі та ін.) і кладуть їх поруч з собою, як цуценят.
Післяродові ускладнення. Післяродовий гнійно-катаральний метритПісляродові ускладнення у тварин можна умовно розділити на дві групи: хвороби, що виникають під час родового процесу та хвороби, що розвиваються після його завершення.Субінволюція (атонія) матки (subinvolutio uteri)Під субінволюцією матки розуміють сповільнене відновлення матки та інших ре- продуктивних органів до передвагітного стану. Ця патологія спостерігається у самок усіх видів тварин, але найбільш схильні до неї корови. Внаслідок зниженої інтен- сивності ретракції м’язів матки та регресії карункулів, дегенеративно-регенеративних процесів у ендометрії, сповільненого відновлення зв’язкового апарату та топографії матки, в її порожнині скупчуються лохії, що піддаються розкладу і відбувається отру- єння організму продуктами їх розпаду та бактерійними токсинами. Аналіз статистичної звітності та даних наукових досліджень показує, що в серед- ньому біля 25 % корів спостерігається субінволюція матки, особливо у зимово-стійловий період.Залежування після родів. Ця хвороба характеризується нездатністю тварини підніматися після народження плода. Залежування після родів спостерігається у корів, рідше у дрібних жуйних тва- рин і дуже рідко у свиней.Вивертання і випадіння матки (inversio et prolapsus uteri)Під вивертанням матки розуміють вивертання рога-плодовмістилища у свою по- рожнину, а під випадінням матки – вивертання матки у свою порожнину і випадіння її назовні за межі статевої щілини. Найчастіше хвороба реєструється у корів одночасно з народженням теляти або після його народження в послідову стадію; зустрічається також у кобил, кіз, сук, кішок.Ампутація матки В окремих випадках, коли неможливо вправити випалу матку або під час огляду виявляють незворотні зміни тканин матки (розриви, гангрену) вдаються до ампутації випалої матки. Дану операцію використовують переважно у свиней та дрібних тварин, рідше у корів.Операцію можна робити у стоячому, але краще у лежачому положенні тварини.Післяродовий парез (coma puerperalis)Післяродовий парез – це гостра нервова хвороба, що розвивається раптово та швидко і характеризується втратою чутливості та парезом тазових кінцівок. Хвороба спостерігається переважно у корів, рідше у овець та кіз і дуже рідко у свиней. Цю хворобу почали реєструвати на початку минулого сторіччя, тобто з того часу, коли молочне скотарство почало розвиватися інтенсивно.Поїдання посліду і приплоду. Всі тварини мають схильність поїдати послід, що виходить з матки після народження плода. При цьому тварина поїдає свій послід і ніколи не поїдає посліду іншої тварини.Післяродова інфекція та інтоксикація Після родів часто виникають важкі захворювання тварин через ураження статевих органів внаслідок проникнення мікроорганізмів. На початку вони спричиняють місцеві запальні процеси, а потім можуть поширюватися по родових, кровоносних і лімфатичних шляхах; і цим зумовлювати захворювання не тільки органів статевої системи, а навіть усього організму.Є два джерела проникання і розвитку інфекції в організмі тварини у післяродовий період: екзогенний і ендогенний.Патогенез акушерського сепсису. Механізм розвитку акушерського сепсису можна собі уявити таким чином: мікро- організми, викликаючи розвиток гнійного процесу в геніталіях, викликають інтокси- кацію організму. І якщо реактивність організму ослаблена, а вірулентність мікроорга- нізмів висока, то вони проникають у глибші шари та кров, розмножуються тут, розно- сяться в інші органи і можуть викликати розвиток додаткових метастазів. Це посилює інтоксикацію організму. Як наслідок – порушується функція інших органів і погіршу- ється загальний стан тварини з розвитком дегенеративних процесів у печінці, селезін- ці, нирках, міокарді, легенях, органах кровотворення.
Післяродовий вульво-вагініт.Ця хвороба частіше спостерігається у жуйних, переважно у корів, рідше у інших видів тварин.Причини. Незначні механічні пошкодження і травми слизової оболонки вульви та піхви є воротами для проникнення збудників інфекції. Вона може бути занесена в піхву ззовні під час родової допомоги руками акушера, інструментами і мотузками. Крім того, слизова оболонка цих органів, звичайно, вкрита величезною кількістю мі- крофлори, яка при наявності поранень може проявити свої патогенні властивості.Післяродова сапремія як ускладнення субінволюції матки, виникає внаслідок ін- токсикації організму продуктами, що утворюються в матці при розкладанні ексудату та плодових оболонок, і перебігає без помітної запальної реакції у статевих органах. Післяродовий гнійно-катаральний ендрметрит. Це найчастіша форма запалення матки.Етіологія. Як правило, ендометрит виникає на фоні субінволюції матки, затримання посліду, аборту, патологічних родів, травмування матки при наданні акушерської допомоги, що ускл.проникненням у геніталії патогенної мікрофлори. При фіз.перебігу родів Любецький виявляв мікрофлору переважно контаміновану асоціативну мікрофлору. Звідки висновок, що ендометрит виникає не лише як ускладнення, а і на грунті фізіологічних родів. Також незюалансована годівля впливає на його розвиток. Патогенез: Якщо місцевий імунітет виявився недостатнім, і під впливом гноєтворної мікрофлори виникає морфологічна дезорганізація ендометрію з дистофічним, атрофічними і некротичними змінами –запальний процес набуває гнійно-катарального характеру. Клінічні ознаки: Хворобу виявляють на 10-15 день після родів, хоча загальний стан тварини мало змінюється.. Із зовн.ст.орг виділяється слизовий чи слизово-гнійний ексудат. Час від часу корова стає в позу для сечовиділення, стогне і вигинає спину. При рект.дослід виявляють збільшення одного чи двох рогів маки, вони слабо реагують на пальпацію, рідше виявляють флуктуацію матки. Більшості тварин яєчники мають норм.розміри і місять жовте тіло. Шийка матки привідкрита і через неї видяляється ексудат. Стат.цикли або відсутні, або неповноцінні. У крові зниження вмісту загального білка, Са та Р.
Клінічні ознаки проявляються на 5 - 6-ий день після пологів у вигляді виділень з матки змінених лохий. Колір їх може бути коричневий, жовтуватий або сірувато-білий. Іноді виділяються крихти і дрібні пластівці розпадаються карункулов і обривків розкладаються обривків посліду. Надалі ексудат набуває слизисто-гнійний або гнійний характер. Він виділяється з матки при напруженні тварини, при лежанні, а також при масажі матки рукою через пряму кишку. Часто ексудат можна виявити на вентральній поверхні хвоста у вигляді засохлих корочок.Слизова оболонка піхви і шийки матки при ендометриті гіперемована, набрякла, іноді з крововиливами. У просвіті піхви, особливо біля шийки матки, знаходиться ексудат, що виділяється з матки. Канал шийки матки відкритий і на 1 - 2 пальця
Субінволюція матки. Діагностика, лікування та профілактикаСМ – уповільнення зворотнього розвитку матки після родів, що проявляється зниженням моторної функції матки, накопичення у ній лохіїв , що розкладаються, виділяють токсини, які потрапляють в кров. Діагностика : Діагностують субінволюцію матки після збору анамнезу, проведення клінічного і гінекологічного досліджень, включаючи ректальне. Підтвердити діагноз можна провівши лабораторне дослідження.
Профілактика : У період вагітності тваринам треба забезпечити повноцінну годівлю, надати їм моціон і контакт з самцем, провести своєчасний запуск, створити необхідні санітарне-гігієнічні умови утримання. Під час фізіологічних родів ні в якому разі не витягувати плід зібрати і випоїти води з плодових оболонок, покласти теля для облизування. Велике значення має правильне ведення післяродового періоду, проведення вітамінізації корів у перші дні після родів, своєчасна діагностика і ефективне лікування субінволюції матки та ендометриту.
Гіпофункція яєчників. Діагностика, лікування та профілактикаГЯ - Стан яєчників, при якому порушується генеративна і ендокринна функція. Часто діагностують весною, особливо у корів-первісток. Діагностика : за аналізом раціону, перебігу вагітності і післяродового періоду. На підставі ректального дослідження і біохімії крові, визначення рівня прогестерону.Лікування : Тканинна, вітамінна (А,Д,Е), фізіотерапія, гормональні препарати (СЖК, хоральний гонадотропін, релізінг гормон).Профілактика : ВРХ за місяць до і через 2 тижні після родів вводять 50 мікрограм сульфагону. Спілкування з самцем-пробником, Збалансований раціон, освітлення приміщень,особливо взимку
Комментариев нет:
Отправить комментарий