Машини і обладнання урок №10 18.10.23

 Добрий день, учні групи № 14 

ДНЗ "Знам'янський професійний ліцей".   

За допомогою цього блогу будуть вивчати домашнєзавдання здобувачі освіти які знаходяться на лікарняному 

з предмету : "Машини і обладнання"

  

Домашнє завдання - Опрацювати матеріал, скласти опорний конспект і вивчити обладнання для створення мікроклімату . 

Посилання на електронний підручник  https://elib.tsatu.edu.ua/dep/mtf/tsapk_2/page9.htmlhttps://elib.tsatu.edu.ua/dep/mtf/tsapk_2/page9.html

Тема програми : Обладнання  для створення мікроклімату у приміщеннях.

 Тема уроку: №10  Обладнання для створення мікроклімату   у приміщеннях для   молодняку  ВРХ  різних вікових періодів.

Навколишнє середовище є основним чинником, що визначає життєдіяльність тварин. Проте, на тварин впливають також певні прийоми і способи годівлі, утримання, в тому числі і мікроклімат, штучно створювані людиною.

Мікрокліматом тваринницького приміщення називається сукупність фізичних і хімічних параметрів середовища, у якому знаходяться тварини.

Доведено, що продуктивність тварин і птиці на 20% залежить від їх породи, на 40…50% від якості кормів та води, рівня і умов годівлі та напування, а також на 25…30% від стану мікроклімату в зоні їх утримання.

Відхилення параметрів мікроклімату від норм фізіологічного комфорту в приміщеннях призводить до зниження надоїв молока до 10…20%, зменшення приросту маси до 20…30, збільшення відходу молодняку до 5…40%, зниження яйценосності курей до 30…35%. В разі порушення установлених норм мікроклімату: зростають витрати кормів; зменшується стійкість тварин до різних захворювань, погіршується якість тваринницької продукції (молоко забруднюється шкідливими газами і пилом, підвищується його кислотність і бактеріальна забрудненість; у курячих яйцях зменшується вміст вітамінів, а вовна у овець підіпріває і ламається).

Недотримання сприятливого мікроклімату у виробничих приміщеннях може привести також до скорочення строків використання обладнання машин та самих приміщень, погіршення самопочуття працівників і, навіть, спричинити їх захворювання.

Стан мікроклімату у приміщеннях постійно порушується в результаті дихання тварин та випаровувань з їх тіла, а також від гною та гноївки. Зоотехнічні та санітарно-гігієнічні вимоги (таблиця 5.1) щодо мікроклімату зводяться до підтримання всіх його параметрів в таких межах, за яких в зонах утримання забезпечуються комфортні умови для тварин і птиці і, при яких останні є постійно здоровими, а всі фізіологічні процеси в їх організмах протікають з високою ефективністю.

Основними факторами, від яких залежить формування оптимального мікроклімату в приміщеннях, є температура повітря за межами приміщення і термічний опір обмежуючих його конструкцій, кількість і вид тварин у приміщенні, прийняті системи їх утримання, годівлі і видалення гною.

Слід підкреслити важливість дотримання стабільності параметрів мікроклімату. Особливо шкідливе різке порушення його режимів. Якщо відхилення від оптимальних норм за тим чи іншим показником супроводжується, переважно, зниженням продуктивності тварин, то різке коливання температури часто є причиною захворювань і падежу тварин, насамперед, молодняку.

 

Таблиця 5.1 – Нормативні параметри мікроклімату у тваринницьких приміщеннях 

 

Приміщення	Темпе-ратура, ºС	Відносна вологість, %	Швид-кість руху повітря, м/с	Освіт-лення, лк	Допустима наявність СО2 (чисельник у %, знаменник у л/мг)
Корівники з прив’язним і безприв’язним утриманням	8…10	70…80	0,4…0,5	50…70	0,3/2,5
Приміщення для відгодівлі тварин	6…10	70…80	0,3	20…30	0,3/2,5
Телятники для телят віком від 20 днів до 6 місяців	12…15	40…75	0,3…0,5	50…70	0,2/2,5
Родильне відділення	15…20	40…75	0,3…0,5	50…70	0,2/2,5
Доїльно-молочне відділення	12…15	60…75	0,3…0,5	70…75	0,3/2,5
Свинарники-маточники	18…22	40…70	0,2…0,5	70…75	0,25/2,5
Свинарники-відгодівельники	14…20	40…75	0,4…0,7	50…70	0,3/2,5
Вівчарні	6…10	75…80	0,3…0,5	20…30	0,3/3,0
Пташники для курей-несучок:
при утримання на підлозі	16…18	60…70	0,2…0,3	15…20	-
при утриманні у кліткових батареях	16…18	60…70	0,2…0,3	18…20	-
Конюшні	8	80	0,3…0,5	20…30	0,3/3,0

 

Формування мікроклімату в тваринницьких приміщеннях, в основному, досягається за рахунок їх вентиляції. Повітря, яке нагнітається у приміщення в разі потреби можна піддавати певній обробці: очищати від пилу, звільняти від різних запахів (проходить дезодорацію), знешкоджувати (дезінфікувати), підігрівати або охолоджувати, зволожувати або осушувати.

Вибір системи та технічних рішень і засобів організації мікроклімату здійснюється в залежності від необхідної кратності повітрообміну у тому чи іншому приміщенні.

 

 

У приміщеннях для утримання тварин  використовують системи підтримання мікроклімату в оптимальних межах, які включають установки для вентиляції, нагрівання або охолодження і зволоження повітря, а також фільтри для очищення повітря від пилу і мікроорганізмів.

Система вентиляції виробничих приміщень призначена:

·    підтримувати задані рівні температури і вологість;

·    забезпечувати подачу визначеної кількості повітря;

·    видаляти шкідливі гази, надлишки вологи, пилу, що негативно впливають не життєдіяльність тварин;

·    рівномірно чи локально розподіляти свіже повітря, усувати можливі зони застою повітря;

·    створювати обслуговуючому персоналу нормальні умови для праці;

·    сприяти довговічності будівельних конструкцій і експлуатаційної надійності обладнання.

Вентиляція приміщень – досить складний процес, де необхідно враховувати теплоізоляцію будівель, кількість виділення тваринами різними шляхами тепла, вологи, газів, спосіб роздавання кормів і прибирання гною, тепломісткість певних матеріалів тощо.

Розрізняють такі варіанти систем вентиляції:

·    за призначенням – загальну, що забезпечує повітрообмін одночасно у всьому приміщенні, та локальну або місцеву, яка видаляє шкідливості із зони їх видалення, щоб не допустити їх поширення на все приміщення. Зустрічаються також комбіновані системи, що поєднують обидва попередні варіанти;

·    за способом забезпечення повітрообміну – припливну, коли до приміщення надходить лише свіже повітря, а забруднене видаляється шляхом інфільтрації (крізь капілярні пори та щілини у конструктивних елементах приміщення); 

витяжну, при якій спеціальні пристрої забезпечують вихід використаного повітря з приміщення, свіже ж надходить у результаті інфільтрації,                             а також припливно-витяжну, коли надходження свіжого і видалення забрудненого повітря здійснюється за допомогою відповідних пристроїв (каналів, шахт, вентиляторів);

·    за способом спонукання переміщення повітря – природну або гравітаційну, при якій повітрообмін відбувається самопливом у результаті різниці щільностей теплого (у приміщенні) і холодного (навколо приміщення) повітря, примусову (з механічним побудником) та комбіновану, коли одночасно використовуються як механічні побудники, так і самопливні пристрої;

·    за напрямком переміщення повітряних потоків (рисунок 5.1) – знизу вгору, згори вниз, згори вгору, а також кільцева.

Складність вибору варіанта вентиляції полягає в тому, що обсяги повітрообміну змінюються за сезонами при різних температурних режимах, залежно від віку у тварин і птиці тощо.

Недоліки загальної системи в тому, що вона не дозволяє диференціації повітрообміну по окремих зонах приміщення, наприклад, при утриманні птиці в багатоярусних кліткових батареях. В свою чергу, локальна система не забезпечує вентиляції всього приміщення. Вказаних недоліків не має комбінований варіант.

Припливна (напірна) механічна система утворює у приміщенні підвищений тиск, що спричиняє витіснення забрудненого повітря крізь пори, щілини і отвори. Така система добре узгоджується з варіантом підігрівання свіжого повітря. Витяжна система самостійно застосовується рідко. При видаленні забрудненого повітря тиск його в приміщенні зменшується і туди із зовні надходить свіже повітря крізь отвори і щілини. Така система не дозволяє подавати в приміщення свіже підігріте повітря.

 

а – знизу вгору; б – згори вниз; в – змішана; г – згори вгору;

1 – калорифер; 2 – припливний вентилятор; 3 – повітропровід;

4 – витяжна шахта; 5 – вікно; 6 – гнойовий канал; 7 – витяжний вентилятор;

8 – повітропровід системи витяжки; 9 – витяжна шахта з вентилятором;

10 – витяжні канали; 11 – вентиляційно-опалювальні установки

Рисунок 5.1 – Схеми систем повітрообміну в тваринницьких

приміщеннях

 

Проте, як витяжна, так і припливна системи вентиляції не дозволяють повністю впорядкувати рух свіжого повітря, забезпечити достатню циркуляцію його через всі зони розміщення тварин, що обумовлюється рухом повітря від впускного до витяжного каналів за напрямками найменшого опору. Тому у тваринницьких приміщеннях частіше застосовують суміщену, припливно-витяжну систему.Обладнання серії „Клімат” та ПВУ відносяться до класу багатовентиляторних систем, перевага яких – висока надійність. Вихід з ладу одного чи кількох її агрегатів мало впливає на роботу всієї системи.

Розроблені системи з централізованим („Клімат-2” та „Клімат-3”) і децентралізованим („Клімат-4”) теплозабезпеченням. Перші використовують на великих підприємствах (наприклад, птахофабриках), другі – на звичайних фермах.

У комплекті „Клімат-4” є обладнання для опалювання (теплогенератори ТГ-1,0, ТГ-2,5 або електрокалорифери СФОА), від 6 до 20 осьових вентиляторів серії ВО, автотрансформатор АТ-10 та пристрій керування МК-ВАУЗ.

При використанні комплектів „Клімат-2” і „Клімат-3” повітря нагрівається водяними калориферами, які постачаються гарячою водою від централізованої котельної.

Кожний з вказаних комплектів має по два припливних опалювально-вентиляційно-зволожувальних агрегати (ПОВЗА), від 15 до 45 осьових витяжних вентиляторів та станцію керування.

Агрегат ПОВЗА призначений для підігріву, зволоження і подачі свіжого повітря у приміщення. Він складається з вентилятора, розбризкувача, краплеуловлювача, напірного баку, калориферів і регулювального клапана. Для приводу відцентрових вентиляторів використовують тришвидкісні електродвигуни, число обертів яких регулюють зміною кількості пар полюсів обмотки. Припливне повітря підігрівається за допомогою пластинчатих калориферів КВС-П або     КВБ-П. Потужність калорифера регулюють зміною подачі теплоносія за допомогою регулювального клапану на зворотному трубопроводі.

Система керування установками СФОА забезпечує ступінчате регулювання потужності у діапазоні 3:1, автоматичне регулювання температури повітря у приміщенні, захист електродвигунів від перевантаження та електромережі від коротких замикань, релейне керування витратою повітря.

Система керування теплогенератором забезпечує його автоматичне вмикання та вимикання. Генератор вмикається в роботу у такій послідовності:

·    продувка камери згоряння;

·    подача палива у форсунку;

·    запалювання іскри та згоряння палива;

·    ввімкнення двигуна вентилятора після прогрівання камери згоряння.

При вимикання спочатку перекривається подача палива та повітря, а після остигання камери вимикається і двигун вентилятора.

Теплогенератор вмикається напівпровідниковим терморегулятором ПТР-2 у тому випадку, якщо температура повітря у приміщенні опускається нижче заданої. В разі перевищення заданої температури цей терморегулятор відключає генератор. Крім того, він вимикається при перегріванні самого теплогенератора, за відсутності факела протягом 20 с. з моменту подачі команди на запалювання, при погашенні факелу в процесі роботи, або відмові окремих елементів схеми. Для забезпечення заданого часу продувки генератора, прогрівання камери згоряння і вимкнення установки при відсутності факела існує пристрій необхідної затримки часу.

Крім систем керування опалювальними агрегатами комплексне обладнання „Клімат-4” включає в себе систему керування вентиляторами. Ця система регулює частоту обертання вентиляторів у функції температури повітря, а також вимикає одну з груп вентиляторів при пониженні температури у приміщенні. Безступінчасте регулювання частоти обертання вентиляторів забезпечує тиристорна станція   МК-ВАУЗ.

Недолік комплекту „Клімат-4” в тому, що системи опалення та вентиляції керують одним параметром мікроклімату – рівнем температури. При зменшенні ж витрат повітря за низької температури повітря в приміщенні може збільшуватися концентрація шкідливих виділень. Тому в холодну пору року система керування повинна регулювати температуру за рахунок зміни потужності опалювальних приладів, а концентрацію шкідливих газів – за рахунок зміни кількості вентиляторів та частоти їх обертів.

На відміну від попереднього варіанту, комплект „Клімат-2” має ще й можливість регулювати відносну вологість повітря у приміщенні за допомогою зволожувачів, роботою яких керують двопозиційні напівпровідникові регулятори СПР104.

На відміну від комплектів „Клімат-4” та „Клімат-2”, „Клімат-3” у холодному режимі має роздільне регулювання систем вентиляції та опалення. Автоматичне регулювання температури повітря в приміщенні виконується шляхом зміни кількості теплоносія, а регулювання відносної вологості – шляхом зміни подачі вентиляторів.

 

 

1 – кільцевий повітророзподільник; 2 – вентилятор; 3 – електронагрівальні елементи; 4 – витяжний канал; 5 – регулювальні заслінки

Рисунок 5.7 – Схема припливно-витяжної установки