ДОБРОГО ДНЯ УЧНІ ГРУПИ №34
Продовжуємо дистанційне навчання
09.02.2024
Тема програми : Технологія догляду за посівами.
Тема уроку: № 28 Машини та агрегати. Вимоги безпеки праці під час виконання робіт.
Домашнє завдання:
Опрацювати та записати конспект
Машинно-тракторним агрегатом називають сукупність (раціональне співвідношення)
робочих машин з джерелом енергії (трактором, самохідним шасі, електродвигуном)
для виконання технологічної операції або певної групи операцій.
Класифікація машинно-тракторних агрегатів
Усі МТА розрізняють: за призначенням, кількістю
виконуваних операцій, способом їх виконання, характером використання джерела
енергії і передавального механізму агрегату, способом з'єднання з трактором,
розміщенням машин відносно трактора.
|
Причіпний
агрегат |
Начіпний
агрегат |
Напівначіпний
агрегат |
|
Складається з трактора і причіпної робочої машини,
що має свою ходову частину (колеса, полозки тощо), або кількох машин і зчіпки |
Складається з трактора (самохідного шасі),
начіпної (або кількох) робочої машини і начіпної зчіпки, як правило, маса
всієї машини у транспортному положенні сприймається ходовою частиною
трактора. У робочому стані маса машини повністю або частково сприймається
ґрунтом через робочі колеса, площини і робочі органи |
Відрізняється від начіпних тим, що вага робочих
машин під час транспортування розподіляється між опорними колесами самої
машини і ходовою частиною трактора |
 4. Основні вимоги до
машинно-тракторних агрегатів
Для проведення сільськогосподарських робіт
застосовують багато машинно-тракторних агрегатів різних типів і видів. До них
ставлять певні вимоги (агротехнічні, технічні, економічні, ергономічні, охорони
праці), яких слід додержувати під час комплектування машинно-тракторних
агрегатів. |
Агротехнічні вимоги ставлять до робочої машини і
трактора
Під час підбору робочої машини слід врахувати якісні
показники і агронормативи (глибина оранки, висота зрізування рослин, норма
висіву тощо), яким має задовольняти виконана операція; технологічні допуски,
допуски втрати врожаю, пошкодження рослин тощо.
До трактора ставлять такі вимоги – прохідність у
горизонтальній площині за значенням колії і шириною рушія; прохідність у
вертикальній площині за польовим зазором і наявністю обтічників; прохідність за
станом ґрунту – недопустимість утворення глибокої колії, значних деформацій,
розпилення, ущільнення тощо.
Технічні вимоги охоплюють: допустимі швидкісні режими
як руху, так і робочих органів (частота обертання молотильного барабана) машин,
кінематичні показники агрегатів, експлуатаційна надійність трактора, машини і
агрегату загалом.
Економічні фактори містять мінімальну собівартість за
найменших затрат праці. Вихідними даними для визначення собівартості є:
продуктивність агрегату, витрати на технічне обслуговування тощо.
Вимоги до зручності обслуговування:
- зручність
керування агрегатом (оглядовість, легкість контролю за робочими органами,
підтримання технологічного режиму тощо);
- зручність
технічного обслуговування;
- зручність
технологічного обслуговування.
Вимоги охорони праці.
Гігієнічні норми стосовно сільськогосподарського
виробництва визначають допустимий рівень вібрації, загазованості, запиленості,
оптимальну температуру, освітленість і подібні показники на робочому місці
механізатора, що забезпечують нешкідливі і безпечні умови праці.
Антропологічні норми характеризують відповідність
робочого місця розмірам людини (раціональна поза, постава, огляд і деякі інші
фактори).
Фізіологічні норми характеризують оптимальні умови
функціонування людського організму (зусилля на педалях, важелях тощо).
5. Значення багатоопераційних
машинно-тракторних агрегатів у впровадженні енергозберігальних технологій
вирощування сільськогосподарських культур
Ресурсозберігальна технологія забезпечує, крім збереження такого важливого ресурсу, як праця, зниження матеріалоємності і підвищення енергоекономічності системи машин, яка оновлюється; передбачає оптимізацію затрат мінеральних добрив, зокрема і через збільшення виробництва і застосування високоякісних органічних добрив, зменшення витрат пестицидів через використання більш ефективних препаратів і економних способів їх застосування; зниження затрат цілого комплексу всіх інших ресурсів через поєднання технологічних операцій
Перед початком посівної необхідно скласти технологічну карту робіт, до якої
включити всі аспекти майбутніх виробничих операцій (агрономічні, економічні,
технічні тощо), зокрема й питання охорони праці.
Правильні розрахунки та дотримання всіх вимог дозволять підвищити рівень
виконання запланованих робіт.
1. Підготовка техніки
1.1. Слід провести ретельну перевірку технічного стану сільськогосподарських
машин, які намічено задіяти в ході посівної. Така перевірка здійснюється
одночасно з технологічним налаштуванням механізмів. При цьому необхідно
керуватися вимогами нормативно-правових актів про охорону праці та інструкціями
з експлуатації, наданими виробниками техніки.
Перевірку слід проводити силами служби (спеціаліста) агропідприємства з
охорони праці разом з головним інженером або керівником служби експлуатації.
1.2. В ході перевірки необхідно переконатися у:
·
відповідності конструкції машин і механізмів, які будуть застосовуватися
під час посівної, чинним стандартам безпеки праці;
·
наявності акта ремонтної організації про відповідність відремонтованих
агрегатів вимогам безпеки;
·
наявності сертифікатів відповідності, які підтверджують безпечність використання
машин та устатковання, виготовленого за межами України;
·
наявності необхідних попереджувальних написів на вузлах і агрегатах
сільгоспмашин.
1.3. Метою перевірки є недопущення до використання у весняних польових
роботах несправної техніки, а також машин і механізмів, до конструкції яких
внесено зміни, не передбачені виробником. Зокрема, слід категорично заборонити
використовувати в роботах трактори з ручним (шнуровим) запуском двигуна.
1.4. Особливої уваги при підготовці до виконання весняних польових робіт
має контроль протипожежного стану пунктів (агрегатів) заправляння тракторів і
автомобілів пальним відповідно до вимог нормативних документів.
1.5. Для забезпечення безвідмовної роботи машин і механізмів і попередження
травматизму необхідно організувати службу технічного обслуговування та ремонту
техніки в полі.
2. Вимоги до самохідних машин
2.1. Кабіни тракторів повинні забезпечити механізатору вільний огляд
робочих органів навісних і причіпних сільськогосподарських машин.
2.2. Кабіна трактора повинна мати не менше трьох аварійних виходів, а
машини — не менше двох.
Аварійні виходи повинні відкриватися вручну без інструменту за проміжок
часу не довше 3 сек. Якщо вікна не пристосовані до аварійного відкривання,
в кабіні має бути аварійний засіб для миттєвого розбиття скла.
2.3. Не допускається зміна заводської конструкції гальмівних систем
трактора.
2.4. Гальмівний шлях при холодних гальмах повинен відповідати вимогам ГОСТ
12.2.019.
2.5. Органи управління повинні забезпечувати прямолінійність руху тракторів
з причіпними агрегатами, повороти, зупинення, початок руху, належне утримання
на схилі, запуск двигуна з кабіни тощо.
2.6. Вихлопна система двигуна має забезпечувати гасіння іскор до виходу
відпрацьованих газів в атмосферу.
2.7. Контрольні прилади на пульті управління повинні підсвічуватися
відбитим світлом.
3. Вимоги до причіпних і навісних сільськогосподарських машин
3.1. Стоянкові гальма повинні утримувати машину на схилі 10° (18 %).
3.2. Машини, ширина яких перевищує габарити рушія, повинні бути обладнані
світловідбивачами (ззаду — червоного, спереду — білого кольору), а
також власними приладами світлової сигналізації.
3.3. Причіпні та напівпричіпні машини повинні мати жорсткі зчіпні пристрої.
Останні мають бути обладнані страхувальним ланцюгом або тросом.
3.4. Робочі органи навісного та причіпного обладнання повинні мати
спеціальні фіксатори для транспортування.
3.5. Карданні вали приводу машин повинні мають бути закритими захисним
огородженням.
3.6. Гідравлічні машини, крім монтованих, повинні з’єднуватися з
гідросистемами енергетичного засобу за допомогою розривних муфт.
3.7. Регулювання робочих органів та інших механізмів машини під час руху
має здійснюватися із робочого місця оператора рушія або оператора машини.
3.8. Місця розташування точок змащування машин повинні бути позначені
кольоровими покажчиками. Застосування ковпачкових маслянок для змащування
деталей, які обертаються, не допускається.
3.9. Кришки насіннєвих і тутових ящиків сівалок повинні щільно закриватися
та надійно фіксуватися за допомогою запірного пристрою, а за потреби —
вільно відкриватися.
4. Підготовка поля та визначення маршруту
4.1. Ці дії слід виконувати у денний час, в умовах хорошої видимості.
Необхідно оглянути поле, на якому будуть проводитися посівні роботи, з метою
усунення перешкод під час виконання робіт. Слід прибрати камені та великі
грудки землі, купи пожнивних залишків, засипати ями тощо. Поле необхідно
обробити культиватором на глибину загортання насіння. Небезпечні місця (камені,
яри, канави тощо) слід позначити добре помітними знаками висотою до 3 м.
Під час огляду поля необхідно визначити спосіб та напрямок руху агрегатів,
підготувати поворотні смуги, обрати найзручніші під’їзди до відповідних
ділянок. Поблизу небезпечних місць ширина поворотної смуги повинна бути не
вужчою, ніж подвійний мінімальний радіус розвороту самохідного технічного
засобу.
4.2. Пересування агрегатів до місця роботи та під час виконання робіт має
здійснюватися відповідно до заздалегідь розроблених маршрутів і технологій,
затверджених керівником чи головним агрономом агропідприємства. З цими
правилами мають бути ознайомлені всі учасники посівних робіт.
5. Підготовка персоналу та робочих місць
5.1. Працівники, які мають брати участь у проведенні весняних польових
робіт, повинні пройти відповідний інструктаж з охорони праці та пожежної
безпеки.
5.2. Постійні та тимчасові робочі місця персоналу повинні мати належне
освітлення.
5.3. Для забезпечення належних умов праці на посівній необхідно
організувати в польових умовах пункти обігріву й харчування працівників, а
також можливість надання їм оперативної медичної допомоги в разі необхідності.
5.4. Для роботи в полі тракторні екіпажі та віддалені бригади необхідно
забезпечити засобами зв’язку.
6. Робота в полі
6.1. Після першого проходу машини полем слід ще раз перевірити справність робочих органів агрегатів. При цьому треба звернути увагу на:
· технічний стан і комплектність машини;
·
наявність і справність інструментів та пристроїв;
·
надійність кріплення робочих органів;
·
наявність пристосувань для очищення робочих органів машин від ґрунту
(чистиків, гачків тощо).
6.2. Розвороти навісних і напівнавісних машин слід здійснювати в піднятому
стані, а причіпних — з вийнятими з ґрунту робочими органами. Швидкість
руху машин при виконанні розворотів не повинна перевищувати 4 км/год.
6.3. Якщо на полі працює одночасно кілька одиниць техніки, мінімальна дистанція між ними має становити 30 м.
6.4. Один працівник може обслуговувати лише один агрегат.
6.5. Важливе значення має узгодженість дій між трактористом і сіячами. Якщо
посівний агрегат обслуговують кілька сіячів, один з них призначається старшим і
лише він подає сигнали механізатору. Починати рух тракторист може лише після
сигналу старшого сіяча.
Комментариев нет:
Отправить комментарий