Тема програми :Технологія внесення добрив.
Тема уроку: №29 Види добрив та умови їх використання .
08.03.2024
Домашнє завдання:
Опрацювати та записати конспект.
СТВОРИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ
Загальна характеристика добрив
При застосуванні інтенсивних технологій виробництва продукції рослинництва відбувається неминуче виснаження родючого шару ґрунтів. Основним способом підтримання в них вмісту поживних речовин, необхідного для нормального розвитку культурних рослин є внесення добрив. Для поліпшення фізико-механічних властивостей ґрунтів застосовуються хімічні меліоранти (вапно, крейда, гіпс, пісок, торф).
Всі добрива по хімічному складу діляться на чотири групи: мінеральні, органічні, органо-мінеральні та бактеріальні.
Найбільш поширеними залишаються мінеральні добрива (туки), які бувають прості (до їх складу входять поживний елемент в одній основній формі) та комплексні, до складу яких в різному співвідношенні входять два, три і більше елементів живлення (азоту, фосфору, калію, а також мікроелементів).
Комплексні добрива залежно від кількості компонентів підрозділяють на подвійні (фосфорно-калійні, азотно-фосфорні, азотно-калійні) та потрійні (азотно-фосфорно-калійні).
Залежно від способів отримання комплексні добрива підрозділяються на складні, складно-змішані та змішані.
До складних добрив входять два і більше елементів живлення, які отримуються в єдиному технологічному процесі при хімічній взаємодії різних вихідних компонентів.
Складно-змішані добрива отримують змішуванням готових простих туків з введенням в процесі змішування рідких та газоподібних продуктів.
До змішаних відносяться добрива, які отримують шляхом змішування двох і більше простих туків.
Промисловість випускає мінеральні добрива у твердому та рідкому стані. Добрива в твердому стані мають вигляд порошку та гранул розміром 1…4 мм. 115
Питома цінність туків визначається по відсотковому вмісту в них основних поживних речовин: для азотних – N, фосфорних – Р2О5 і калійних – К2О.
Фізико-механічні властивості добрив
Фізико-механічні властивості добрив головним чином залежать від вмісту в них вологи. В силу притаманної їм гігроскопічності вони можуть у великій кількості поглинати вологу з повітря, тому висока відносна вологість та низька температура повітря сприяють підвищенню їх гігроскопічності. З підвищенням вологості мінеральних добрив різко погіршуються властивості, які суттєво впливають на процес їх внесення. До цих властивостей відносяться схильність до склепоутворення, в’язкість, розсіюваність та інші.
Властивість матеріалу утворювати склепіння над отворами, через які він просипається, називається склепоутворенням.
Подібною властивістю характеризуються і деякі види насіння. При утворенні склепів припиняється висів, тому в конструкціях машин, призначених для внесення добрив чи висіву такого насіння, передбачаються спеціальні пристрої для їх руйнування.
Схильність мінеральних добрив до склепоутворення характеризується коефіцієнтом початкового опору зсуву, який для порошкоподібних добрив має значення від 200 до 500 Н/м2. Чим вищий цей коефіцієнт, тим більша ймовірність утворення склепінь.
В’язкість – властивість мінеральних добрив переходити з роздільного, сипучого стану в пластичний під дією робочих органів висівних апаратів, мішалок і т.п.
Розсіюваність – це здатність добрив висіватися через туковисівний апарат. Залежить від гігроскопічності добрив. Чим вища гігроскопічність, тим нижча їх розсіюваність.
До показників, які характеризують фізико-механічні властивості мінеральних добрив, також відносяться об’ємна маса, кут природного нахилу, який характеризує сипучість, коефіцієнт тертя об матеріали, з яких виготовляють робочі органи машини. Необхідні фізико-механічні властивості добрив утримуються довгий час тільки при правильному їх збереженні. В особистих чи колективних господарствах агропромислового комплексу мінеральні добрива повинні зберігатись в герметичній тарі. В протилежному випадку вони будуть злежуватись в глиби, і для їх подрібнення та просіювання будуть потрібні допоміжні затрати енергії машин та людської праці. В останні десятиріччя виробники поставляють мінеральні добрива в мішках, виготовлених з матеріалів, які не пропускають вологу.
Способи внесення добрив. Класифікація машин. Агротехнічні вимоги
В сільському господарстві застосовують наступні способи внесення добрив в ґрунт:
- суцільний розсів по поверхні поля до основного обробітку, сівби чи садіння, по озимих ранньою весною чи по зябу перед посівною культивацією. Таким чином вносяться близько 2/3 всіх мінеральних добрив. Органічні добрива розкидаються по поверхні неораного поля, а потім загортаються в ґрунт при основному обробітку;
- внесення добрив разом з насінням чи бульбами або поряд з ними при сівбі. Для цього ряд посівних машин, а також саджалок обладнуються пристроями для одночасного внесення добрив;
- внесення добрив з метою підживлення рослин під час їх розвитку. Розрізняють кореневе і некореневе підживлення. Кореневе підживлення в більшості випадків виконують одночасно з культивацією міжрядь, добрива вносяться в ґрунт поруч з кореневою системою. При некореневому підживленні рідкі амідні азотні, мікро та комплексні добрива наносяться на листову поверхню рослин шляхом обприскування.
Відповідно до способів внесення добрив машини, які застосовуються для виконання перелічених технологічних процесів, також підрозділяються на декілька груп.
1. Машини для поверхневого внесення добрив.
Залежно від виду добрив підрозділяються на машини:
- для внесення органічних добрив;
- для внесення мінеральних добрив.
Залежно від стану добрив на машини:
- для внесення гранульованих чи порошкоподібних добрив (твердих);
- для внесення пиловидних добрив;
- для внесення рідких добрив;
Залежно від способу агрегатування:
- причіпні;
- напівпричіпні;
- навісні.
2. Комбіновані сівалки та саджальні машини для внесення добрив при сівбі та садінні сільськогосподарських культур.
3. Машини для підживлення рослин твердими та рідкими добривами з застосуванням культиваторів-рослинопідживлювачів та обприскувачів.
До виконання технологічних процесів внесення добрив з застосуванням машин першої групи висувають наступні агротехнічні вимоги.
Машини повинні рівномірно висівати і розподіляти по поверхні поля гранульовані та порошкоподібні добрива при їх стандартній вологості. Нерівномірність висіву відцентровими розкидачами допускається до 25%. При використанні комбінованих машин (сівалок, культиваторів) для одночасного з сівбою внесення мінеральних добрив, відхилення реальних значень витрат добрив на одиницю площі від зазначених не повинно перебільшувати 10%. Нерівномірність висіву добрив окремими туковисівними апаратами також повинна знаходитись в межах 10%.
Типи робочих органів машин для внесення мінеральних добрив
https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/posibnuku/229/100.pdf
Всі відомі робочі органи машин для внесення гранульованих та порошкоподібних добрив класифікуються залежно від впливу їх на матеріал, а також від характеру руху їх виконавчих елементів.
Найбільш широкого застосування знаходять апарати:
- відцентрові – розкидають добрива;
- тарілчасті чи гусеничні – вільно виносять добрива;
- ланцюгові чи зірочкові – вигрібаючої дії;
- з решітчастим дном – матеріал просівається;
- шнекові, котушково-штифтові – виштовхуючої дії; - барабанно-планчасті – фрезеруючої дії;
Для суцільного внесення туків останнім часом дуже широко застосовуються відцентрові апарати (рис. 84). Принцип дії таких апаратів полягає в тому, що добрива, які потрапляють на диск, що швидко обертається, захоплюються ним і розкидаються під дією відцентрової сили. Добрива на диск потрапляють в результаті вільного витікання з бункера. При використанні машини з комбінованими робочими органами туки можуть виноситись з бункера за допомогою транспортерів чи шнеків.
Норма висіву регулюється перекриттям заслінкою висівного отвору в бункері, зміною швидкості подавального транспортера. Відомі конструкції відцентрових розкидачів добрив відрізняються кількістю та розташуванням дисків. В конструкціях дозуючих пристроїв однодискових розкидачів передбачено два отвори для подачі добрив на диски
Це продиктовано необхідністю забезпечення рівномірного розкидання туків по ширині захвату машини. В такому випадку дозуючий пристрій складається з двох дискових заслінок 1 та 2,
Комментариев нет:
Отправить комментарий