Тваринництво урок №22 26.12.2023

 

Добрий день, учні групи № 14

ДНЗ "Знам'янський професійний ліцей".    

За допомогою цього блогу, ми будемо з вами  здійснювати 

дистанційне навчання  з предмету: "Тваринництво"

 26.12.2023

Домашнє завдання:                                                    

Записати конспект.

Тема програми: Технологія виробництва свинини.

Тема уроку:22  Підбір кнурів та свиноматок при  відтворенні гурту.

 Стадо свиней повинно відповідати високим продуктивним якостям і забезпечувати генетичний прогрес у своєму розвитку. Свиноферма повинна бути укомплектована конституціонально міцними тваринами високопродуктивних ліній і родин. Для свиноматок з міцною конституцією характерний більший строк використання і від них одержують міцне життєздатне потомство.

Від свиноматки за рік необхідно мати не менше 2 опоросів, щоб одержати від неї 2 тони свинини або більше. Для кнурів –плідників, особливо при інтенсивному використанні, вимоги до міцності конституції дуже високі.                                      Батьківське стадо в товарних господарствах можна комплектувати як з чистопородних, так і помісних свиноматок та кнурів.

Якщо стадо складається з чистопородних тварин, то для забезпечення ефективного його ремонту з основних свиноматок формують племінну групу ( племінне ядро), у яку виділяють 25% кращих за продуктивністю з відомим походженням свиноматок. Одержаних від них ремонтних свинок вирощують для ремонту свиноматок основного стада (через групу перевірюваних). Від інших 75% основних свиноматок (товарна група) одержують потомство для відгодівлі.

У господарствах, які виробляють свинину, для підвищення продуктивності свиней необхідно максимально використовувати промислове схрещування. Як батьківську форму краще брати кнурів порід ландрас, естонська беконна, уельська, дюрок, полтавська м’ясна, а як материнську – велика біла, українська степова біла.

Кращі результати спостерігають при три породному схрещуванні. Одержаних від дво породного схрещування помісних свинок схрещують з кнурами м’ясних порід і одержують три породний помісний приплід з дуже високими відгодівельними та забійними якостями.

Такий метод розведення свиней оправданий у неспеціалізованих господарствах.

Підбір – це найбільш раціональне закріплення пар для спаровування з числа відібраних за комплексом ознак тварин з метою отримання від них нащадків бажаної якості. Визначено два основних типи підбору: гомогенний (як матки, так і плідники підібраних пар відносно подібні за головними ознаками відбору. Це дає змогу отримати однотипних нащадків, посилити і закріпити головні ознаки добору) і гетерогенний (тварини, підібрані для спаровування, відрізняються за головними ознаками відбору. Він дає змогу отримати нащадків зі збагаченою спадковістю за рахунок вдалого поєднання генотипів батьків, підвищеною мінливістю – матеріалом добору).

За формою практичного використання підбір може бути індивідуальним і груповим. При індивідуальному підборі враховують кількісні і якісні показники продуктивності матки, конституцію, екстер’єр, походження та інші ознаки, а також поєднуваність усіх цих особливостей з якістю плідника. 

При груповому підборі до групи маток, відносно подібних за загальними або окремими особливостями, підбирають одного або двох плідників визначеної якості та походження. Індивідуальний підбір застосовують у племінних господарствах, груповий – на товарних фермах. При їх проведенні необхідно враховувати також вік тварин, родинні стосунки, генеалогічну поєднуваність, препотентність, періодичну заміну плідників. Залежно від виробничого напрямку господарства і рівня племінної роботи плани підбору складають на один рік, на одну зміну плідників або на декілька років

3. Методи розведення – це система відбору тварин з урахуванням видової і породної належності для вирішення певних зоотехнічних завдань. Основних методів два: чистопородне розведення і схрещування. 

Чистопородне розведення – це система спаровування тварин, які належать до однієї породи. До чистопородних відносять тварин, що походять від батьків однієї породи, чистопородність яких підтверджується відповідними документами; тварин-помісей, починаючи з IV (15/16 кровності) покоління, одержаних при поглинальному схрещуванні, якщо на них є документи і вони мають добре виражений тип породи; тварин-помісей II–III поколінь, одержаних при розведенні «в собі» у процесі створення породи за допомогою відтворного схрещування, після затвердження нової породи або ж внутрішньопородного типу, при наявності документів про походження й добре вираженого типу породи; у скотарстві – тварин, одержаних від схрещування чистопородних батьків споріднених тварин (згідно з інструкцією по бонітуванню великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід). Чистопородне розведення здійснюється двома методами парування: неродинним (аутбридинг) і родинним (інбридинг).

Схрещування – це система спаровування тварин, які належать до різних видів і порід. Біологічна сутність схрещування полягає у збагаченні і розширенні спадкової основи внаслідок високої гетерозиготності, кращого пристосування тварин до умов навколишнього середовища, які змінюються. Воно дає не тільки об’єднання особливостей форм, які схрещуються, але й приводить до різних новоутворень, які можуть служити матеріалом для добору і виведення нових високопродуктивних порід. Успіх схрещування залежить від вдалого добору вихідних порід, мети і виду схрещування, підбору кращих плідників, перевірених за якістю нащадків та ін. Міжвидовим називається схрещування тварин, які належать до різних видів (наприклад, коні і віслюки, велика рогата худоба і зебу, домашня свиня і дикий кабан), міжпородним – до різних порід одного виду. Промислове схрещування – це схрещування двох (просте) чи декількох (складне) порід для отримання користувальних тварин. Основна мета – максимальне використання тварин з яскраво вираженим ефектом гетерозису. Основною метою перемінного схрещування є максимальне використання цінних особливостей помісей, для чого частину помісних маток залишають для подальшого відтворення.

Заводське схрещування – це система спаровування тварин, які належать до двох і більше порід (видів) з метою якісного поліпшення існуючих і виведення нових, більш продуктивних і економічно вигідних порід тварин, пристосованих до сучасної технології виробництва продукції тваринництва. 

Поглинальне схрещування використовують для докорінного поліпшення малопродуктивних порід тварин, для чого маток поліпшуваної породи спаровують з плідниками поліпшуючої. Помісей першого, а потім другого, третього поколінь послідовно спаровують з плідниками поліпшуючої породи. 

Ввідне схрещування – це одноразове спаровування маток поліпшуваної породи з плідниками поліпшуючої породи. Помісей першого покоління, які мають характерні риси поліпшуючої породи, спаровують протягом 2-3 поколінь з вихідною породою з наступним розведенням «у собі». 

 Відтворним називається схрещування тварин, які належать до двох або більше порід (видів), з метою виведення нової породи, яка поєднує у собі цінні ознаки вихідних порід (видів) і характеризується рядом нових якостей.

Домашнє завдання

Опрацювати  та  записати  конспект