ДОБРОГО ДНЯ УЧНІ ГРУПИ №34
Продовжуємо ОЧНЕ навчання
25.03.2024
Тема програми : Технології вирощування та збирання сільськогосподарських культур
Тема уроку: №38 Овочеві культури. Агротехніка вирощування
Домашнє завдання :Опрацювати та записати конспект
ДАТИ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТАННЯ:
Основні способи сівби і садіння овочевих культур
Площею живлення називають
Норми висіву, глибина загортання і схожість насіння
Строки садіння і сівби овочевих культур
Овочеві культури поділяються на такі групи:
Овочівництво
– важлива галузь сільськогосподарського виробництва, що постачає населенню
країни незамінні харчові та дієтичні продукти харчування. Овочі багаті на
вітаміни, мінеральні речовини, каротин, а окремі з них на фітонциди. Споживання
овочів сприяє поліпшенню обміну речовин, забезпечує нормальний розвиток і
функціонування організму людини, підвищує його стійкість проти захворювань.
Овочі використовують також як сировину для переробної промисловості, де їх
квасять, солять, маринують і консервують.
Овочівництво
також є специфічною галуззю, яка має такі економіко-технологічні особливості:
низьку транспортабельність продукції; великий набір вирощуваних культур (більше
100), для кожної з яких властива особлива агротехніка; ускладнену механізацію
окремих виробничих процесів, що вимагає значних затрат ручної праці; потребу в
працівниках певної спеціалізації і відповідній техніці; організацію товарної
обробки, зберігання та реалізації овочів; велику трудомісткість робіт, що
зумовлює високі сумарні витрати.
За
тривалістю життя овочеві культури поділяють на одно-, дво-багаторічні. За біологічними та агротехнічними
особливостями, а також властивостями продуктивних органів, овочеві культури
поділяються на такі групи: 1) капустяні: родина капустяних – капуста білоголова,
червоноголова, савойська, кольорова, брюссельська, кольрабі, броколі;
2) коренеплідні: родина селерових – морква, петрушка, пастернак,
селера; лободових – буряки; капустяних – редька, редиска;
3) бульбоплідні: родина пасльонових – картопля;
4) цибулинні: родина цибулинних – цибуля-ріпка, цибуля-шалот,
цибуля-порей, цибуля багатоярусна, часник;
5) плодові: родина пасльонових – помідори, перець, баклажани, фізаліс; гарбузових – огірки, кавуни, диня, кабачки, патисони, гарбузи; бобових – овочевий горох, квасоля, боби; родина тонконогових – цукрова кукурудза;
6) листкові: родина айстрових – салат; лободових – шпинат; селерових – кріп; капустяних – пекінська капуста, гірчиця салатна, крес-салат;
7) багаторічні: родина гречкових – щавель, ревінь; цибулинних –
цибуля-батун,шніт, слизун, запашна; спаржевих – спаржа; капустяних – хрін,
катран, айстрових – естрагон та ін.; 8) гриби –
шампіньйони.
Овочеві
культури вимогливі до факторів навколишнього середовища, від яких залежить їх ріст та розвиток. Всі
ці фактори об’єднують у чотири групи: 1) кліматичні (світло,
вологість, температура і склад повітря); 2) едафічні (ґрунт
з його фізичними властивостями, вмістом вологи і елементів живлення); 3) біотичні (мікро- і макрофлора, взаємовплив
рослин у посівах); 4) антропогенні (діяльність
людини – застосування добрив, машин, пестицидів, забруднення атмосфери,
пасинкування тощо).
Галузями овочівництва є: 1) овочівництво відкритого ґрунту; 2) овочівництво закритого ґрунту; 3) зберігання продукції овочівництва; 4) переробка овочів. У відкритому ґрунті вирощують овочеві культури на товарну продукцію і на насіння, у закритому – овочі і розсаду.
В
овочівництві відкритого ґрунту, залежно від площі ріллі і структури посівів
овочевих культур, застосовують переважно 4-8-пільні сівозміни. В овочівництві
закритого ґрунту для раціонального використання площ парників і теплиць, на
відміну від сівозміни відкритого ґрунту, складають культуро- і рамозміну.
Систему удобрення в овочевій сівозміні треба запроваджувати
з урахуванням грунтово-кліматичних умов району, наявності добрив тощо. Капуста,
огірки й цибуля добре реагують на внесення органічних добрив. Мінеральні
добрива слід застосовувати переважно під провідні культури овочевої сівозміни –
капусту, помідори, огірки, цибулю, а також під насінники. Поєднане внесення
мінеральних добрив навіть з невеликою кількістю гною (10 т/га)
ефективніше, ніж внесення лише мінеральних добрив, навіть у більших дозах.
Насінний матеріал в овочівництві має велике значення.
Насіння має відповідати посівним якостям. Технологія вирощування овочевих
культур поєднує в собі сортову і посівну оцінки якості насіння. Посівні якості
насіння (чистота, маса 1 000 насінин, вологість, життєздатність, енергія
проростання, схожість, зараженість шкідниками і збудниками хвороб)
характеризують придатність його до сівби.
З метою передпосівної підготовки насіння овочевих
культур до сівби застосовують такі технологічні операції: калібрування, протруювання, намочування і пророщування,
прогрівання, гартування, обробку добривами і біологічно активними речовинами,
дражування, барботування, інкрустацію, опромінювання, термічну обробку тощо.
В овочівництві строки сівби залежать від біологічних особливостей культур, кліматичних умов району і призначення врожаю. Основними факторами для одержання дружних сходів є тепло і волога.
Розрізняють такі строки садіння і сівби овочевих культур: ранньовесняні, пізньовесняні, літні, озимі, підзимні і зимові.
Норми висіву, глибина загортання і схожість насіння І класу овочевих
культур наведені в табл. 5.2.
Таблиця 5.2
Норми висіву, глибина загортання і схожість насіння
І класу овочевих культур
|
Культура |
Норма |
Глибина |
Схожість, % |
|
|
лабораторна |
польова |
|||
|
Баклажани
(розсадні) |
0,7-0,9 |
0,5-1,0 |
75 |
60-70 |
|
Капуста
безрозсадна |
2,0-2,5 |
1,5-2,0 |
90 |
40-60 |
|
Капуста
розсадна |
0,4-0,6 |
0,5-1,5 |
80 |
70-75 |
|
Огірки |
5-7 |
3-5 |
90 |
70-80 |
|
Кабачки і
патисони |
2-3 |
4-6 |
95 |
70-80 |
|
Гарбузи |
3-4 |
5-7 |
95 |
75-80 |
|
Помідори
безрозсадні |
2-3 |
1,5-2,5 |
85 |
50-60 |
|
Помідори
розсадні |
0,4-0,6 |
0,5-1,0 |
85 |
70-80 |
|
Цибуля-ріпка* |
8-10 |
2-3 |
80 |
30-40 |
|
Цибуля-сіянка |
70-80 |
2-3 |
80 |
45-55 |
|
Цибуля-порей |
7-9 |
2-3 |
80 |
30-40 |
|
Цибуля-батун |
12-14 |
2-3 |
80 |
25-35 |
|
Цибуля-ріпка
з сіянки діаметром до 1,4 см |
600-800 |
3-4 |
100 |
90-95 |
|
Цибуля-ріпка
з сіянки діаметром до 1,5-2,2 см |
800-1 200 |
4,0-4,5 |
100 |
90-95 |
|
Морква для
ранньовесняної сівби |
4-6 |
1,5-2,0 |
70 |
25-35 |
|
Морква* для літньої і підзимньої
сівби |
6-10 |
1,5-2,0 |
70 |
15-25 |
|
Пастернак |
5-6 |
2-3 |
70 |
20-30 |
|
Петрушка* |
4-6 |
1,5-2,0 |
70 |
20-25 |
|
Селера |
2-3 |
0,5-1,5 |
75 |
15-25 |
|
Перець
(розсадний) |
0,5-0,7 |
0,5-1,0 |
80 |
60-70 |
|
Буряки
багатонасінні |
12-16 |
2-4 |
80 |
40-50 |
|
Буряки
однонасінні |
8-10 |
2-4 |
80 |
35-40 |
|
Боби |
250-300 |
6-8 |
90 |
80-85 |
|
Горох |
150-200 |
3-5 |
90-95 |
70-80 |
|
Квасоля |
200-250 |
4-8 |
85 |
75-80 |
|
Кукурудза |
22-25 |
5-7 |
85 |
75-80 |
|
Ревінь
(розсадний) |
2,8-3,2 |
1,5-2,0 |
85 |
50-60 |
|
Редиска |
14-15 |
1-2 |
85 |
40-60 |
|
Редька |
4-6 |
2-4 |
85 |
35-40 |
|
Салат листковий* |
3-5 |
1,0-1,5 |
80 |
40-50 |
|
Салат головчастий* |
1,0-1,5 |
1,0-1,5 |
80 |
30-40 |
|
Шпинат* |
30-40 |
1,5-2,0 |
70 |
40-50 |
|
Кріп на зелень* |
25-40 |
2-3 |
60 |
40-45 |
|
Кріп технічний* |
12-13 |
2-3 |
60 |
30-35 |
|
Щавель* |
3-4 |
1,0-1,5 |
80 |
40-45 |
|
Часник:
зубки масою до 2 г |
500-800 |
5-6 |
100 |
85-90 |
|
Часник:
зубки масою 2-5 г |
900-2 000 |
6-8 |
100 |
90-95 |
|
Часник:
зубки масою понад 5 г |
2 200-3
000 |
7-9 |
100 |
90-95 |
* При підзимній сівбі норму висіву
збільшують на 25-30 %.
В овочівництві одним із основних агротехнічних заходів, від яких значною мірою залежить урожайність культур, є правильне розміщення рослин на площі.
Основні способи сівби і садіння овочевих культур: розкидний, вузькорядний, широкорядний, широкосмуговий, пунктирний, стрічковий, рядковий та квадратно-гніздовий.
Удосконаленням квадратно-гніздового способу сівби і садіння є стрічково-гніздовий спосіб, за якого широкі міжряддя (90-100 або 110 см) чергуються з вузькими (50 або 40 см). У рядку рослини розміщують гніздами на відстані
60-70 см одну від одної, що дає змогу проводити міжрядний обробіток ґрунту впоперек рядків. При різних способах сівби і садіння схеми розміщення мають забезпечувати нормальні умови росту й розвитку рослин та максимальне використання механізації під час догляду за посівами і збирання врожаю. Тому посівні машини повинні рівномірно висівати насіння, загортати насіння на однакову глибину та забезпечувати прямолінійність рядків.
Для сівби насіння використовують спеціальні овочеві сівалки під різні культури, а також використовують зернові, льонові та зерно-трав’яні сівалки.
Норма висіву залежить від розміру
насіння, його посівної придатності, температури і вологості ґрунту, глибини
загортання, площі живлення тощо.
В овочівництві широко застосовують
і розсадний метод вирощуванняовочевих культур. В Україні
близько 40 % овочевих культур вирощують способом розсади. Затрати на її
вирощування часто становлять 35-50 % собівартості овочів. Це пов’язано з
тим, що витрати господарства на підготовку культиваційних споруд, створення
штучного мікроклімату і вирощування культур значні. Однак порівняно з
безрозсадним способом розсадний дає можливість значно зменшити норму висіву
насіння і мати врожай у більш ранні строки, вирощувати культури з тривалим
вегетаційним періодом у районах з порівняно коротким літом, а також зменшити
витрати на догляд за рослинами у відкритому ґрунті та більш інтенсивно
використовувати площу відкритого і закритого ґрунтів. Отже, розсадний метод
овочівництва економічно вигідний.
Розсаду вирощують двома способами: 1) безпосереднім
висіванням у ґрунт парника, теплиці або розсадників насіння; 2) накільченого у
поживні горщечки або кубики. Рослини вирощують спочатку загущено (сіянці) з
наступним пікіруванням (пересаджуванням) або розріджено (без пікірування).
Розсаду висаджують вручну або механізовано (розсадосадильними
Урожайність
овочевих культур певною мірою залежить від сортових і посівних якостей насіння.
Сортові якості показують, яка кількість рослин, вирощених з
цього насіння, за морфологічними і господарсько-біологічними ознаками
відповідає певному сорту. За сортовими якостями насінний матеріал поділяють на
еліту (сортова чистота не менш 97-99 %), І, ІІ і III категорії із сортовою
чистотою не менш як 85-98 % (див. Додатки). Посівні якості насіння – це
чистота, маса, вологість, життєздатність, енергія проростання, схожість
насіння, зараженість шкідниками і збудниками хвороб (характеризують придатність
насіння до сівби). Визначають посівні якості насіння в лабораторіях інспекції з
визначення якості насіння за єдиною методикою За посівними якостями насіння
поділяють на перший і другий класи (див. Додатки). Розрізняють схожість:
лабораторну, оранжерейну та польову. Схожість лабораторна – це виражена у
відсотках кількість нормально пророслих насінин при пророщуванні у визначених
ДСТУ для кожної культури умовах. Схожість оранжерейна – це виражена у відсотках
кількість нормально пророслих насінин в умовах, наближених до польових. Для її
визначення заготовляють ґрунт із тієї сівозмінної ділянки, де буде висіяна ця
овочева 32 культура. Цим ґрунтом заповнюють посудину заввишки та діаметром до
10 см. Насіння висівають на відповідній для культури глибину. Ґрунт у посудинах
зволожують. Схожість польова – це виражена у відсотках кількість пророслих у
польових умовах насінин до загальної кількості висіяних. Енергія проростання –
це виражена у відсотках кількість насіння, що дало нормальні проростки у строки
пророщування, зазначені у стандарті. Енергію проростання і схожість насіння
визначають в одному аналізі за середнім зразком (для дрібнонасінних культур –
5-10 г, а крупнонасінних – 25-100 г).
Чистота насіння
– це маса зовні повноцінних насінин, виражена у відсотках до загальної маси
проби. Вологість насіння – це уміст води в насінні, виражений у відсотках до
маси абсолютно сухого насіння. Визначають її шляхом висушуванням насіння в
сушильних шафах, або за допомогою електровологомірів та спеціальних приладів.
Життєздатність насіння – це маса живого насіння в насіннєвому матеріалі,
виражена у відсотках. Свіжозібране насіння деяких овочевих культур може мати
знижену схожість, яка значно підвищується у процесі зберігання (післязбиральне
дозрівання). Оцінюють таке насіння визначенням життєздатності. Для. цього насіння
намочують у воді до набубнявіння, відокремлюють від нього шкірку і забарвлюють
0,1 % розчином індигокарміну або кислого фуксину. Життєздатне насіння не
забарвлюється. Сила росту насіння визначається кількістю проростків (%), які
пробилися крізь шар піску 2-3 см, а також надземною масою 100 рослин (г) через
10 днів після масового з’явлення сходів. Маса 1000 насінин є ознакою його
виповненості і ваговитості. Ваговите насіння з високим вмістом поживних речовин
краще проростає, забезпечує інтенсивний ріст рослин після з’явлення сходів та
підвищує їх продуктивність. Маса 1000 насінин залежить від особливостей
культури: у бобових (гороху, квасолі), цукрової кукурудзи вона набагато більша,
ніж у капустяних і селерових. На масу 1000 насінин помітно впливають умови
вирощування. За недостатнього забезпечення рослин поживними речовинами і
вологою утворюється дрібне насіння
Земельну площу, яка відводиться для вирощування однієї рослини,
прийнято називати площею живлення.
Від її розміру залежить індивідуальна продуктивність рослин та урожай з 1 га. В
овочівництві необхідно встановити оптимальні площі живлення по культурах. Вони
залежать від біологічних особливостей виду, сорту овочевих рослин, агротехніки,
умов вирощування. Найкраще рослини використовують світлову енергію при
конфігурації площ живлення у вигляді квадрата. Проте рослини з невеликою
надземною частиною (морква, петрушка, цибуля, столовий буряк) не доцільно
розміщувати таким чином. Тому їх вирощують із широкими міжряддями та загущенням
у рядку. Конфігурація площі живлення в цьому випадку має вигляд видовженого
прямокутника, що дає змогу проводити міжрядний обробіток посівів тракторними
агрегатами. Залежно від біологічних особливостей культури, сорту та умов
вирощування в овочівництві застосовують такі способи розміщення рослин у
просторі: рядковий, широкорядний, стрічковий, широкосмуговий, квадратний,
квадратно-гніздовий, прямокутний.
Рядковий спосіб. Насіння висівають з міжряддями 15 см. Цей спосіб
може застосовуватися при вирощуванні культур, які не потребують міжрядного
обробітку і збираються в один прийом (редиска, кріп, цибуля для посіву, часник
повітряними цибулинами, консервні сорти гороху).
Широкорядний спосіб.
Культури розміщують так, щоб можна було проводити механізований міжрядний
обробіток культиватором (огірок, диня, кавун, гарбуз, кабачок, патисон,
столовий буряк, редька, ріпа). Ширина міжряддя встановлюється з урахуванням
розвитку надземної частини рослини, але не менше 45 см.
Стрічковий, або
багаторядковий висів. Кілька вузьких міжрядь (від 10 до 50 см)
чергуються з одним широким (від 55 до 120 см і більше). У стрічці може бути від
2 до 5 рядків. Цей спосіб дозволяє розміщувати на 1 га більше рослин і сприяє
підвищенню врожаю. Недоліком його є те, що проводити механізований обробіток у
стрічці неможливо. Застосвується для вирощування коренеплодів, томатів,
огірків, перцю, баклажанів, цибулі, салату, шпинату, щавлю.
Широкосмуговий спосіб. Висів виконується полозоподібними сошниками, через котрі насіння висівається врозкид стрічкою завширшки 8-10 см. Цей спосіб зручний при вирощуванні коренеплодів, цибулі для посіву, ріпи. Квадратний спосіб посадки. Викопується шляхом розміщення поодиноких рослий па однаковій відстані в рядках та міжряддях. Такий спосіб розміщення дозволяє проводити обробку у двох взаємно перпендикулярних напрямках. Мінімальна відстань між рослинами - 45 см. Застосовується для вирощування розсадним способом капусти, томатів, баклажанів, перцю.
Квадратно-гніздовий спосіб висіву та посадки. У гнізді розміщують від 2 до 5-6 рослин. Застосовують для вирощування томатів, перцю, баклажанів, огірків, кавунів, гарбуза, кабачків, патисонів, тобто тих культур, котрим потрібна площа живлення не менше 0,2 м 2 .
Відстань між гніздами
– не менше 60-70 см. 50 Прямокутний спосіб посадки. Застосовується
при висадці у відкритий ґрунт розсади капусти, томатів, перцю, баклажанів.
Відстань між рослинами в рядку встановлюється з урахуванням біології культури
та розвитку її надземної частини.
Прямокутно-гніздовий
спосіб. Таким способом розміщують рослини томату, перцю, баклажану,
баштанних культур. Відстань між гніздами в рядку має бути меншою, ніж величина
міжрядь. Для одержання високого та якісного урожаю овочевих культур рослинам
необхідно забезпечувати оптимальну площу живлення.
Комментариев нет:
Отправить комментарий