БЛОГ МАЙСТРА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ Копиці Людмили Григорівни: Агротехнологія Урок №40 25.03.2024

Вибір варіанта технології залежить від природно-кліматичних умов, середовища та наявного комплексу машин та обладнання, взаємодії агрономічного, інженерного та кадрового забезпечення вибраної технологі

Інтенсивна технологія виробництва картоплі передбачає: спільне застосування передової агротехніки, інтенсивних сортів, які відповідають вимогам зони, прогресивних технологічних прийомів виконання основних і допоміжних операцій, сучасних машин і робочих органів, прогресивної організації і системи оплати праці, що стимулює одержання високих урожаїв.

Попередник. Найбільші урожаї картоплі збирають під час розміщення її після озимих культур, які вирощують у сівозміні на пласту багаторічних трав після зайнятих парів або зернобобових культур; на удобреній кукурудзі на силос, льону-довгунцю, однорічних травах.

Обробіток ґрунту

Картопля позитивно реагує на глибокий обробіток ґрунту, яким створюється глибокий пухкий орний шар, особливо сприятливий для формування великих бульб на важких ґрунтах. Залежно від зони вирощування картоплі, строку внесення органічних добрив належної розпушеності ґрунту досягають як зяблевим, так і весняним обробітком, охоплюючи й лущення стерні, основну та передпосівну підготовку ґрунту з диференціацією цих прийомів залежно від типу ґрунту, його фізичних та хімічних властивостей, забур’яненості.

Добрива

Внесення добрив під картоплю – обов'язкова умова одержання високих урожаїв бульб. Особливо цінні для картоплі органічні добрива, які використовують не тільки як важливе джерело елементів живлення для рослин, а і як ефективний засіб поліпшення фізичного стану ґрунту та повнішого забезпечення картоплі вуглекислотою.

Найпоширеніше органічне добриво для картоплі – гній.

Як органічні добрива використовують також зелені добрива – люпин, ріпак, озиме жито, до яких восени додають повну рекомендовану норму фосфору і калію, а до ріпака і озимого жита – 1/3 норми азоту.

Кращими мінеральними добривами для картоплі є: аміачна селітра, сечовина, суперфосфат, калімагнезія і складні добрива. Хлорид калію, сирі калійні солі для картоплі малопридатні, їх краще не застосовувати.

Способи садіння

За впровадження інтенсивної технології доцільно використовувати два способи садіння картоплі: напівгребеневий; гребеневий.

За звичайної технології використовують негребеневий, тобто звичайний (гладкий) спосіб садіння картоплі, або його ще називають безгребеневий спосіб садіння. Як показав досвід, напівгребеневий і гребеневий способи садіння картоплі мають значні переваги перед звичайним.

Гребенева поверхня рядків картоплі краще прогрівається, менше ущільнюється від опадів, на гребнях краще проростають бур’яни. У районах з надмірним і достатнім зволоженням, а також на заплавних ґрунтах та низинах слід садити картоплю лише гребеневим способом.

У районах з недостатнім зволоженням краще садити картоплю напівгребеневим способом.

Садити картоплю можна тоді, коли ґрунт на глибині 10 см прогрівається до 6…8 °С.

Залежно від зони оптимальна густота садіння має бути такою:

Полісся – 55…60 тис. шт. на га для товарної, 70…75 тис. шт. для насінної картоплі;
Лісостеп – відповідно 40…50 і 55 тис. кущів на га;
Степ – 40…45 і 50 тис. кущів на га.

Глибина загортання бульб і способи садіння залежать від ґрунтово-кліматичних умов господарств.

За гребеневого способу садіння глибина загортання бульб сошником відносно поверхні підготовленого ґрунту має становити 4…5 см, а з урахуванням гребеня – 14…16 см до поверхні бульб.

За напівгребеневого садіння бульби слід загортати на глибину 7…8 см від поверхні ґрунту, а з урахуванням висоти гребеня – 12…14 см.

За гребеневого способу садіння картоплі на дискових загортачах знімають борінки, кут атаки дисків збільшують до 30°, а за напівгребеневого способу садіння загортальні диски встановлюють під кутом атаки 25° і за дисковими загортачами встановлюють профільні райборінки БП-0,6, зігнуті відповідно до форми гребеня під радіусом 45 см (див. рис. 3.10.1).

Така поверхня гребеня дає можливість, не чекаючи сходів, розпушувати міжряддя та рядки картоплі.

Рис. 3.10.1. Профіль поля за напівгребеневого садіння (а) і робочі органи для утворення напівгребенів (б):
1 – дискові загортачі; 2 – тримач; 3 – ланцюг; 4 – профільна борінка

Таблиця 3.10.1 Агротехнічні вимоги до садіння картоплі
Показники	Одиниці виміру	Нормативи і допуски
1	2	3
Початок садіння		Прогрівання ґрунту на глибині 10 см до 6…8 ºС
Тривалість садіння	днів	6…8
Допустиме відхилення від заданої норми садіння	%	до 10
Рівномірність розподілу бульб в рядку	%	не нижче 60
Допустиме відхилення від заданої глибини загортання бульб	см	± 2
Допустиме відхилення від середньої лінії гребеня	см	± 2
Допустиме відхилення від заданої ширини міжрядь - основних - стикових	см см	± 2 ± 10
Пошкодження ростків бульб робочими органами саджалки	%	не більше 25
Відстань між бульбами і мінеральними добривами	см	2…3
Оптимальна швидкість руху агрегату	км/год	5…8

3. Технологічне налагодження садильних агрегатів

Саджають картоплю навісною чотирирядною саджалкою СН-4Б, чотирирядними напівнавісними саджалками СКС-4 і КСМ-4 та шестирядною напівнавісною – КСМ-6. Агрегатують саджалки СН-4Б, СКС-4 КСМ-4 з тракторами МТЗ-80/82, Т-70С. Саджалку КСМ-6 агрегатують з тракторами Т-150, ДТ-75М, Т-70С, МТЗ-82.

Підготовка трактора. Перевіряють і розставляють колію трактора 1400 мм. Доводять тиск у задніх колесах 1,3 кг/см³. Навішують перед радіатором під час роботи з СН-4Б додатковий вантаж масою 150…160 кг. У колісних тракторів вмикають синхронний урухомник ВВП.

Підготовка саджалки. Перевіряють технічний стан саджалок. Перевіряють розставлення сошників і опорних коліс саджалки на ширину міжрядь 70 см. Від середньої лінії саджалки до носків сошників відстань в обидва боки має бути 35 см, наступних – 70 см. Регулюють садильні апарати. Встановлюють саджалку на норму висадки. Регулюють сошники (рис. 3.10.2). Регулюють загортачі.

Навішують і встановлюють виліт маркера МГ-1 (саджалки СН- 4Б, СКС-4). Виліт правого маркера має бути 1400 мм, лівого – 2800 мм. У разі водіння агрегату за візиром, установленим на 20 см праворуч від поздовжньої осі симетрії трактора, виліт правого маркера становить 1900 мм, лівого – 2300 мм.

Приєднують саджалку з навісним пристроєм трактора і з’єднують гідросистему трактора з гідросистемою саджалки.

4. Підготовка поля до роботи агрегатів. Вибір режиму та способу руху МТА

Обсяг і перелік робіт з підготовки поля залежить від способу посадки картоплі.

Під час садіння на рівній ниві підготовка поля до роботи агрегатів охоплює:

розбивання поля на загінки у випадку роботи в групі трьох саджалок або приблизне розмічання середини поля під час роботи двох;
відбивання поворотних смуг і лінії вмикання і вимикання ВВП трактора;
провішування лінії першого проходу агрегату.

Під час садіння в попередньо нарізані гребені в підготовку поля входять:

відбивання контрольної лінії вмикання і вимикання урухомника робочих органів саджалки;
розмічання поля на загони за числом працюючих у групі садильних агрегатів.

Ширина кожного загону має забезпечувати роботу агрегату не менше ніж протягом половини зміни і забезпечувати надійний поворот і завантаження саджалки. Число рядків у кожній загінці має бути кратним ширині захвату саджалки, незалежно від того, яким культиватором (КОН-2,8, КРН-4,2 чи КРН-5,6) були нарізані гребені.

Під час садіння в нарізані гребені кожен садильний агрегат працює на самостійному загоні, рухаючись човниковим або загінним способом.

Таблиця 3.10.2 Оптимальна ширина поворотної смуги
Склад агрегату	Робоча ширина захвату агр., м	Кратність проходів	Ширина поворотної смуги, м
МТЗ-80+СН-4Б МТЗ-80,Т-70С+СКС-4 МТЗ-80, Т-70С+КСМ-4 ДТ-75М+КСМ-6 Т-150+КСМ-8	2,8 2,8 2,8 4,2 5,6	4 4 4 4 4	11,2 11,25 11,2 16,8 22,4

Організація роботи МТА

Для завантаження саджалок картоплею використовують автомобілі марки ГАЗ-САЗ-3502. Саджалки рекомендовано завантажувати на поворотній смузі.

На початку і в процесі роботи саджалок 2…3 рази на зміну перевіряють густоту і глибину садіння картоплі.

Під час першого проходу агрегату перевіряють глибину і густоту садіння картоплі.

Під час другого (зворотного) проходу агрегату перевіряють ширину стикових міжрядь.

5. Контроль і оцінювання якості роботи

На початку і в процесі роботи, не менш ніж 2…3 рази за зміну, перевіряють густоту і глибину посадки, збіг рядків бульби з центром вершин гребенів і ширину основних і стикових міжрядь. Густоту і глибину посадки перевіряють також у разі зміни фракцій бульби, а також переїзду на друге поле, яке відрізняється за вологістю, типом і механічнім складом ґрунту.

Густоту садіння перевіряють, розкопуючи бульбу на всій ширині захвату саджалки на довжині не менше 7,2 м. Число бульби на цьому відрізку, помножене на два і на 1000, дає густоту посадки на 1 га по кожному рядку. Глибину посадки також перевіряють по всіх сошниках, обережно розкопуючи гребені через 1,0…1,5 м за довжиною рядків не менше ніж у п’яти-шести місцях, і заміряють відстань від вершини гребеня до верхньої точки бульб.

Ширину основних і стикових міжрядь перевіряють на двох-трьох проходах агрегату, в середині і на кінцях гонів. У разі відхилення основних міжрядь більше ± 2 см, а стикових ± 10 см виявляють причини і усувають дефекти.

Способи визначення показників якості садіння картоплі та їх оцінювання в балах наведено в табл. 3.10.3.

Таблиця 3.10.3 Контроль і оцінювання якості роботи під час садіння картоплі
Показники	Градація нормативів	Бали	Спосіб оцінювання якості роботи
1. Відхилення від норми садіння картоплі, шт. та %	1000…1500 (2…3 %) 1500…2000 (3…5 %) 2000…3000 (5…7 %) понад 3000 ( >7 %)	5 3 2 0	У 3-х місцях на довжині гону за всією шириною захвату саджалки відкрити борозну на довжині 7,2 м. Підрахувати число бульб і помножити на 2 і 1000, що виражатиме густоту садіння на 1 га
2. Допустиме відхилення від заданої глибини садіння, см	до ± 2 від ± 2 до ± 3 від ± 3 до ± 4 понад ± 4	3 2 1 0	У 5…6-ти місцях на довжині гону за всіма сошниками на довжині 1,0…1,5 м заміряють глибину садіння картоплі
3. Допустиме відхилення стикових міжрядь, см	до ± 10 від ± 10 до ± 15 понад ± 15	2 1 0	Зробити 10 замірів ширини стикових міжрядь

6. Операції догляду за рослинами. Вибір, комплектування та технологічне налагодження агрегатів з догляду

Своєчасний і якісний догляд за посівами картоплі підвищує врожайність бульб не менше ніж на 20 %. Головна мета в догляді за посівами картоплі протягом вегетаційного періоду – забезпечення оптимальних умов для росту й розвитку рослин, сприяння якнайповнішому використанню агрокліматичних ресурсів на накопичення врожаю бульб.

* *

Догляд за картоплею, яку посаджено гребеневим чи напівгребеневим способом

Посіви картоплі на сьомий-восьмий день після садіння обробляють культиваторами: за чотирирядкової схеми – КОН-2,8; шестирядкової схеми – КОР-4,2; восьмирядкової схеми – КРН-5,6.

На кожну секцію встановлюють по одній стрілчатій лапі посередині міжрядь на глибину h=14…16h=14…16 см і по дві широкозахватні плоскорізальні лапи (бритви), які підрізають вершину гребеня на глибину 3…5 см. Одночасно поверхню гребня обробляють спеціальною профільною борінкою.

Вдруге картоплю обробляють приблизно на 12…16-й день після садіння, коли ростки бульб сягнуть 3…4 см. Обробіток проводять так само, як і перший з обов’язковим підрізанням плоскорізальними лапами вершин гребенів або напівгребенів. При цьому стрілчаті лапи встановлюють на глибину h=16…18h=16…18 см (рис. 3.10.3,ІІІ). Третій обробіток картоплі проводять за умови, коли за сім-вісім днів після другого обробітку були опади і ґрунт ущільнився.

Для цього на кожну секцію культиватора встановлюють по одній стрілчатій лапі і залишають профільовані борінки (рис. 3.10.3,ІV).

Четвертий міжрядний обробіток картоплі проводять, коли рослини піднялися на поверхню ґрунту на 10…12 см.

Це перше глибоке розпушування міжрядь на глибину 18…20 см з одночасним боронуванням прямими борінками.

Щоб поліпшити обробіток, до кожної секції культиватора причіплюють вузькозахватні легкі борони, але відрізають від них одну поздовжню планку разом із зубами або знімають по одному крайньому (кутовому) зубу з обох боків борінки. Отже, ширина захвату знаряддя зменшується до 52 см і воно не пошкоджує рослин.

Підгортання картоплі в умовах Полісся та Лісостепу необхідно проводити лише на початку змикання бадилля, коли в останній раз можна зайти агрегатом у міжряддя картоплі.

Глибина підгортання картоплі має бути не більше 10…12 см, швидкість руху агрегату – 8…10 км/год.

У такому випадку ґрунт буде щільно підгорнутий до рослин, а форма гребеня матиме обтічну форму.

Після підгортання бадилля швидко закриває гребені та міжряддя, ґрунт не просихає, а ростки бур’янів всередині кущів будуть засипані ґрунтом.

Склад агрегатів для підгортання картоплі: МТЗ-80+КОН-2,8ПМ+КГИ-500; МТЗ-80+КОР-4,2Г+КГИ-500; МТЗ-80+КРН-5,6+КГИ-500.

Колія трактора має становити 1400 мм і профіль шин коліс має бути вузьким. За недостатньої вологості ґрунту і високої температури повітря підгортання замінюють неглибоким – 6…8 см.

Хімічний метод боротьби з бур'янами

За даними Інституту картоплярства, навіть за середнього рівня забур’яненості урожайність картоплі зменшується на 22…25 %. У насадженнях картоплі найбільш злісні і поширені такі бур’яни: кореневищні (пирій повзучий, хвощ польовий); коренепаросткові (осот рожевий, осот жовтий, берізка польова, щавель); ранні ярі (свиріпа, гірчиця польова, редька дика, лобода); пізні ярі (мишій сизий і зелений, щириця, плоскуха звичайна). Необхідно повністю використати можливості агротехнічного методу боротьби з бур'янами. Зокрема це підбір поля, попередника, якісний основний і весняний обробіток ґрунту, розпушення міжрядь. Якщо ефективність їх недостатня, необхідно застосовувати для знищення бур'янів гербіциди.

Препарати суцільної дії (раундап та ін.) використовують після збирання попередника на стерні, коли бур'яни (пирій) інтенсивно ростуть. Строк і норму внесення препаратів необхідно остаточно встановлювати, враховуючи рекомендації на упаковці чи тарі.

Хімічний метод боротьби зі шкідниками

Основну шкоду на посівах картоплі завдає колорадський жук. Він відзначається великою плодовитістю і прожерливістю, пристосований до різних умов. Кожна самка може відкласти від 400 до 3000 яєць, личинки з яких можуть знищити картоплю на площі 2,5 га.

Картопляні поля обприскують перший раз під час масового виходу шкідника з ґрунту. Вдруге обробляють після появи личинок, які завдають найбільшої шкоди. Обприскування повторюють за масової появи нової хвилі молодих жуків препаратами типу «Бомбардир», «Конфідор», «Конфідор Максі», «Антижук» та ін. У разі протруєння бульб препаратом «Престиж», старий жук гине, немає потреби боротьби з ним, у більшості випадків немає і личинок упродовж вегетаційного періоду аж до збирання.

ми травневого хруща та жука-ковалика бульби перед садінням обробляють препаратом «Престиж», 290 к.с. у нормі 1 кг/т бульб, який має інсектицидну дію.

Таблиця 3.10.4 Склад агрегатів для хімічного захисту рослин
Операції	Склад агрегату
1. Приготування розчину	МТЗ-80+СТК-5 МТЗ-80+АПР-«Темп»
2. Транспортування води	МТЗ-80+ВР-3 МТЗ-80+ЗУ-3,6
3. Транспортування розчину	МТЗ-80+ЗУ-3,6
4. Внесення гербіцидів, фунгіцидів, інсектицидів	МТЗ-80+КОР-4,2+ПОМ-630 МТЗ-80+ОПШ-15 МТЗ-80+ОП-2000 МТЗ-80+ОВТ-1А МТЗ-80+ОП-450 «Карпати»

8. Контроль і оцінювання якості роботи

До початку роботи необхідно визначити стикові міжряддя, які утворюються під час прямого і зворотного руху картоплесаджалки. Позначивши стикові міжряддя, які повинні оброблятися крайніми секціями культиватора, легко визначити міжряддя, на яких мають рухатися колеса трактора.

Під час зворотного руху і наступних заїздів трактора потрібно слідкувати за тим, щоб стикові міжряддя оброблялися за два проходи, якщо за першого проходу в стиковому міжряддя йшла ліва крайня секція, то за зворотного ходу, після повороту на 180º і зміщення на ширину захвату, та сама ліва крайня секція має бути вдруге оброблена. У разі недотримання цього правила кущі картоплі можуть бути пошкоджені.

Основні способи руху агрегату під час боронування і міжрядного обробітку – човниковий з петльовим поворотами і загінний.

Агрегат може рухатися «човником», якщо ширина поворотної смуги дорівнює або більша радіуса його повороту. За меншої ширини поворотної смуги застосовують загінний спосіб руху. Для цього перед початком роботи поле розбивають на загінки з числом рядків, кратним ширині захвату просапного культиватора.

Межі загінок обов’язково мають проходити на стикових міжряддях.

Під час боронування полів і міжрядного обробітку організовують групове використання машин. На одному полі працюють одночасно два агрегати, кожен на своїй, сусідній загінці. За загінного способу руху один агрегат обробляє, наприклад, першу і третю загінки, а другий – другу і четверту.

Наприкінці гону, коли робочі органи просапного культиватора виходять за межі поля, їх вигубляють. За подальших заїздів культиватор опускають під час руху, не зупиняючи трактор після розвороту. Це особливо важливо під час підживлювання, оскільки у випадку опускання культиватора під час зупинення підживлювальні ножі можуть забиватися ґрунтом.

На перших двох-трьох проходах остаточно регулюють робочі органи і перевіряють роботу туковисіваючих апаратів.

* *

Організація робіт за хімічного обробітку

Штангові оприскувачі рухаються рядками човниковим способом з петльовими і безпетльовими поворотами залежно від ширини захвату агрегату і ширини поворотної смуги.

Найбільш доцільно заправляти оприскувачі з одного боку поля. При цьому з метою скорочення холостих проходів оприскувача необхідно розрахувати роботу таким чином, щоб однієї заправки оприскувача було достатньо на парне число робочих ходів.

У разі використання оприскувачів рекомендована швидкість руху 4…7 км/год. Повітряний потік з розпиленими частинками рідини необхідно направляти за вітром або під невеликим кутом до його напряму.

Обприскування необхідно проводити в максимально стиснені строки.

Під час обприскування рослини мають рівномірно покриватися дрібними краплями розчину у вигляді туману. Наконечник обприскувача тримати на відстані 50…70 см від рослини. Листки і стебла картоплі слід обприскувати також і з нижнього боку. Треба суворо дотримувати дози препарату і норми витрати розчину.

Для запобігання опіку рослин не рекомендується обприскувати в спеку. Краще це робити в тиху прохолодну погоду після висихання роси або ввечері.

Якщо скоро після обприскування пройшов дощ, обприскування треба повторити.

Контроль і оцінювання якості роботи

Якість роботи в період догляду за картоплею оцінюють за досходовим (табл. 3.10.5), післясходовим (табл. 3.10.6) та хімічним обробітком (табл. 3.10.7).

Таблиця 3.10.5 Контроль і оцінювання якості досходового обробітку картоплі
Показники	Градація нормативів	Бали	Спосіб оцінювання якості роботи
1	2	3	4
1. Відхилення від заданої глибини обробітку, см	± 2 ± 3 більше ± 3	2 1 0	За діагоналлю поля заміряють глибину обробітку
2. Викопані бульби під час обробки, %	до 1 до 2 до 3 більше 3	3 2 1 0	На довжині гону 14,3 м за шириною захвату культиватора підрахувати кількість викопаних бульб
3. Кількість бур’янів, що залишились, шт.	до 5 6…10 11…15 більше 15	3 2 1 0	На довжині гону 1,0 м за шириною захвату культиватора підрахувати кількість бур’янів

Таблиця 3.10.6 Контроль і оцінювання якості післясходового обробітку картоплі
Показники	Градація нормативів	Бали	Спосіб оцінювання якості роботи
1	2	3	4
1. Відхилення від заданої глибини обробітку, см	± 2 ± 3 більше ± 3	2 1 0	За діагоналлю поля заміряють глибину обробітку
2. Пошкодження рослин, %	0,5 1,0 більше 2	2 1 0	На довжині гону 14,3 м за шириною захвату культиватора підрахувати кількість пошкоджених рослин
3. Відхилення від заданої висоти гребеня, см	- 2 - 3 більше - 3	2 1 0	За діагоналлю поля заміряють лінійкою висоту гребенів
4. Кількість бур’янів, що залишились, шт.	до 5 6…10 більше 10	2 1 0	На довжині гону 1,0 м за шириною захвату культиватора підрахувати кількість бур’янів

Таблиця 3.10.7 Контроль і оцінювання якості хімічного обробітку картоплі
Показники	Градація нормативів	Бали	Спосіб оцінювання якості роботи
1	2	3	4
1. Допустиме відхилення від заданої норми внесення, %	± 10,0 ± 11,0…± 15,0 більше 15,0	5 2 0	Заміряють 2…3 рази шлях, який пройде агрегат від заправки до заправки і вираховують відхилення
2. Рівномірність розпилу розчину, %	менше 25,0 понад 25,0	3 0	Заповнюють 1…2 рази розчином мірні циліндри місткістю 2 л і визначають рівномірність виливу рідини
3. Повнота покриття рослин	добре не добре	2 0	Візуально

БЛОГ МАЙСТРА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ Копиці Людмили Григорівни

Агротехнологія Урок №40 25.03.2024

Комментариев нет:

Отправить комментарий