Агротехнологія Урок №46 03.04.2024

 

ДОБРОГО ДНЯ УЧНІ  ГРУПИ №34 

Продовжуємо очне  навчання  з предмету Агротехнологія

03.04.2024

Тема програми:Основи раціонального використання  машин

Тема уроку№46 Вимоги до комплектування машино – тракторних агрегатів 

Домашнє завдання 

Опрацювати матеріал та записати конспект.

1. Основні вимоги до комплектування машинно-тракторних агрегатів. Режими роботи агрегату

Комплектування агрегатів – науково обґрунтований процес вибору оптимального складу агрегатів і його режимів роботи згідно з вимогами запропонованої технології дотримання агронормативів під час виконання технологічних операцій.

Під час комплектування машинно-тракторних агрегатів, згідно з вимогами до них , слід ураховувати такі вимоги:

• дотримання агротехнічних вимог щодо своєчасності виконання операцій;
• машинно-тракторний агрегат під час виконання технологічної операції має сприяти виконанню наступної технологічної операції;
• машинно-тракторний агрегат має бути маневровим, прохідним, володіти стійкістю руху, тобто зберігати заданий напрямок руху, що сприяє високоякісному виконанню технологічної операції;
• висока продуктивність за мінімальних питомих витрат ресурсів (трудових, енергетичних, паливо-мастильних матеріалів, матеріальних і фінансових);
• якнайменший вплив на навколишнє середовище;
• створення умов для довгострокової, високопродуктивної праці персоналу з обслуговування агрегатів;
• машинно-тракторні агрегати мають забезпечувати технологічну і параметричну сумісність (узгодженість за шириною захвату, шириною колії, прохідністю, продуктивністю). Параметрична сумісність МТА передбачає узгодженість за кількістю рядків або міжрядь, що обробляють агрегати до і після проведення цих операцій;
• машинно-тракторні агрегати мають забезпечувати вимоги охорони праці;
• номінальна сила тяги тракторів на обраній передачі має > використовуватися в допустимих межах.

Оптимальне агрегатування – це раціональне поєднання енергетичної частини та робочої машини в заданому діапазоні робочої швидкості й ширини захвату агрегату, за якого забезпечується максимальна продуктивність за мінімальних витрат ресурсів (трудових, енергетичних, паливо-мастильних матеріалів, матеріальних і фінансових) у розрахунку на одиницю роботи.

З урахуванням цих вимог комплектують агрегат і обирають оптимальні режими роботи.

Режими роботи агрегату характеризують поступальна швидкість його руху і завантаженість двигуна за крутним моментом. Аналіз режимів завантаження агрегату здійснюють за завантажувальними режимами роботи двигуна трактора .

Кількість машин в агрегаті має бути такою, щоб можливе збільшення тягового опору не перевищувало запасу сили тяги трактора.

2. Способи визначення кількості машин в агрегаті, їх характеристика

Для виконання будь-якої технологічної операції встановлено єдину послідовність складання агрегату:

1.    Згідно з агротехнічними вимогами вибирають тип трактора, зчіпки і машини (з урахуванням їх експлуатаційних характеристик).

2.    За умовами експлуатації, робочими параметрами підібраних тракторів і машин, а також рекомендованим діапазоном швидкостей руху (за показниками якості роботи) визначають кількість машин в агрегаті.

3.    З урахуванням зазначених вимог регулюють трактор, зчіпку і робочі &машини, а потім формують агрегат.

Якщо склад агрегату визначає конструкція машини (наприклад, глибоке розпушування начіпним глибокорозпушувачем КПГ-2-150), то за заданої глибини обробітку і відомого питомого опору ґрунтів визначають середній опір агрегату. Після цього залишається підібрати швидкість руху і робочу передачу. Якщо агрегат комплектують з кількох машин, то їх кількість визначають одним з двох способів: досвідним або розрахунковим.

Досвідний спосіб ґрунтується на нагромадженому досвіді складання агрегатів. Коли використовують нові трактори і машини, агрегат комплектують на основі заводських інструкцій або довідкових рекомендацій.

Вибравши зчіпку, приєднують до неї машини і перевіряють агрегат у роботі. На потрібній передачі, що відповідає заданому діапазону швидкостей, визначають завантаження двигуна трактора за показами приладу, розміщеного в кабіні, зокрема тахоспідометра. Якщо такого приладу немає, перевіряють завантаження шляхом переходу на вищу передачу: нормальна робота двигуна на вищій передачі свідчить про те, що до цього він був недовантажений. Тому треба збільшити кількість машин в агрегаті, щоб досягти потрібних показників. У разі перевантаження двигуна кількість машин відповідно зменшують або переходять на нижчу передачу, якщо швидкість руху на ній агротехнічно допустима.

У разі використання досвідного способу витрачається багато часу на експерименти. Тому вигідніше попередньо визначити кількість машин в агрегаті розрахунковим методом, а потім, після перевірки агрегату в роботі, внести уточнення.

Розрахунковий спосіб визначення кількості машин в агрегаті, що враховує конкретні умови, найбільш точний. За готових графіків, що відображають специфіку роботи, можливий графічний розрахунок агрегату, коли дані про кількість машин, передачу, швидкість руху, витрату палива, а інколи і змінну продуктивність, беруть із графіка.

Якщо тяговий опір агрегату визначають розрахунковим методом, а інші дані про склад агрегату беруть з графіка, то це вже графоаналітичний спосіб розрахування агрегату. Визначення складу агрегату лише за допомогою розрахування характерне для аналітичного методу.

3. Порядок аналітичного розрахування складу машинно-тракторного агрегату

Аналітичне розрахування проводять у такій послідовності:

1.    Визначають агротехнічні вимоги до виконання конкретної технологічної операції.

2.    Визначають агротехнічно допустимі швидкості руху агрегату під час виконання конкретної технологічної операції.

3.    Вибирають тип і марку трактора.

4.    Вибирають передачі трактора, які забезпечують швидкості руху в агротехнічно допустимому діапазоні швидкостей.

5.    Визначають тягове зусилля трактора на вибраних передачах і для заданих ґрунтових умов роботи агрегату.

6.    Вибирають марку сільськогосподарської машини; визначають тяговий опір однієї машини; визначають кількість машин в агрегаті.

7.    За кількістю робочих машин визначають марку зчіпки.

8.    Розраховують тяговий опір агрегату.

9.    Визначають коефіцієнт використання тягового зусилля трактора, на вибраних передачах. Вибирають ту передачу, на якій коефіцієнт & тягового зусилля знаходиться в допустимих межах або наближається до них.