Добрий день, учні групи № 14
ДНЗ "Знам'янський професійний ліцей".
За допомогою цього блогу, ми будемо з вами здійснювати дистанційне навчання з предмету: "Тваринництва"
Тема програми: Технологія виробництва свинини.
Лабораторно -рактичні заняття:
Тема уроку: №23 Складання раціону для відгодівлі
свиней.Мічення свиней.
Подивіться відео посилання нижче де детально розповідається про годівлю свиней різних груп ТАБЛИЦЯ ВІДГОДІВЛІ СВИНЕЙ
https://www.youtube.com/watch?v=CoCZHTcoAPc
Поживність кормів.
Основним
показником якості корму є його поживність, під якою розуміють комплексний
показник, який характеризує властивість корму задовольняти потребу тварин в
енергії та поживних речовинах.
Корми
оцінюють за загальною енергетичною поживністю - це кормова одиниця, крохмальний
еквівалент і ін.; енергетичною поживністю - обмінна енергія, перетравна, чиста
енергія; протеїновою поживністю; мінеральною поживністю; вітамінною поживністю.
У
нашій країні загальну поживність різних кормів виражають кормовими одиницями.
За одну кормову одиницю взято поживність 1 кг вівса середньої якості, Всі інші корми порівнюють за поживністю
з 1 кг вівса. Наприклад, 1 кг зерна кукурудзи за загальною поживністю дорівнює
1,34 кормової одиниці, 1 кг моркви - 0,27 кормової одиниці. Це означає, що 1 кг
вівса за загальною поживністю можна замінити 0,75 кг кукурудзи або 3,7 кг
моркви.
Підтримуючим
вважається такий рівень годівлі тварин у непродуктивному стані, під час якого
вона не змінює своєї маси. Визначають поживність корму в кормових одиницях,
виходячи з хімічного складу корму і коефіцієнтів перетравності. На їх підставі
обчислюють вміст перетравних поживних речовин. Останні перемножують на
коефіцієнт переводу їх у кормові одиниці і роблять поправку на повноцінність
концентратів і коренебульбоплодів та сирої клітковини грубих і зелених кормів
та продуктів їх переробки (силос, сінаж, трав'яне борошно).
Обмінна енергія виражається у МДж (раніше виражали у енергетичних кормових одиницях (ЕКО)) і визначається для кожного виду тварин окремо. Наприклад, поживність 1 кг зеленої маси люцерни становить 0,22 кормових одиниць загальної поживності, або 1,75 МДж обмінної енергії для великої рогатої худоби, 1,99 МДж обмінної енергії для свиней, 1,98 МДж обмінної енергії для овець.
Протеїнову
поживність визначають за кількістю та якістю протеїну в кормах. Вміст сирого
або перетравного протеїну виражають у відсотках, в грамах на 1 кг натурального
корму або сухої речовини.
Мінеральна
поживність корму визначається кількістю мінеральних речовин, які надходять в
організм тварини з кормами і частково з питною водою.
Крім
загальної кількості мінеральних речовин, у раціонах тварин визначають
співвідношення між окремими елементами. Співвідношення між кальцієм і фосфором повинно
становити 1,5-2:1, тобто на одиницю фосфору потрібно 1,5-2 одиниці кальцію.
Вітамінна поживність корму. Вітаміни входять до складу кормів у дуже малих кількостях, але відіграють важливу роль у регулюванні процесів обміну речовин в організмі. Вони є в складі багатьох ферментів. Нестача вітамінів під час годівлі викликає порушення обміну речовин в організмі, сповільнює рНедогодовування, як і перегодовування, негативно позначається на організмі тварин, підвищує собівартість продукції тощо. Тому важливе значення в сільському господарстві має нормована годівля тварин.
Нормованою
годівлею називають фізіологічно повноцінну і економічно вигідну годівлю тварин,
за якої тварини отримують всі необхідні поживні речовини в потрібній кількості.
Основним
завданням нормованої годівлі сільськогосподарських тварин є забезпечення повної
реалізації їх генетичного потенціалу продуктивності за економного витрачання
кормів.
На
основі потреби тварин в енергії і поживних речовинах протягом певного часу,
встановлюють норму годівлі. В довідниковій літературі частіше всього норму
годівлі подають на одну добу, з врахуванням ваги тварини, віку, фізіологічного
стану, продуктивності тощо.
На
підставі норм годівлі складають кормові раціони. Кормовим раціоном називають
набір певних кормів у відповідній кількості, які згодовуються тваринам, згідно
норми годівлі. Кормовий раціон, як і норма годівлі, охоплює певний проміжок часу
- добу, декаду, місяць, рік.
За
поживністю кормовий раціон повинен обов'язково відповідати нормі годівлі, а
також бути достатнім за масою, враховувати певні особливості тварин (масу, вік,
рівень продуктивності тощо), наявність певних кормів у господарстві, кліматичні
умови тощо.
У
виробничих умовах, як правило, раціони складають для групи тварин певної
статті, маси, віку та продуктивності, і таку годівлю називають груповою. Для
такої годівлі формують більш-менш однорідні групи тварин, визначають норму і складають
раціон із розрахунку на середню голову.
Відповідно до питомої ваги окремих кормів у складі раціонів виділяють різні типи годівлі тварин.
Коренебульбоплоди та баштанні культури
Коренебульбоплоди та баштанні, як і
соковиті корми, мають велике значення
в підвищенні продуктивності тваринництва У них багато води (70—92 %), але мало
протеїну, жиру, клітковини та мінеральних речовин. У коренебульбоплодах
міститься багато легкоперетравних вуглеводів (крохмаль, цукор), вітаміну С,
каротину, вони мають дієтичні властивості.
Ці культури, крім високих урожаїв плодів,
дають і гичку, яка також має велике значення у зміцненні кормової бази і
використовується у свіжому та силосованому вигляді. Вони є добрими компонентами
для приготування комбінованого силосу для свиней та птиці.
Кожний корм має свої особливості і
потребує індивідуального підходу при підготовці до згодовування.
Кормові буряки — добрий соковитий
корм для всіх сільськогосподарських тварин, особливо для молочної худоби та
свиней. Вони містять необхідні для тварин вуглеводи, безазотисті екстрактивні
речовини, мінеральні солі та вітаміни.
Кормові буряки сприяють кращому засвоєнню
і перетравленню грубих кормів. Вони мають високі кормові якості: в 100 кг буряків
міститься 12—14 корм. од. і 0,9— 1,1 кг перетравного протеїну, а в 100 кг гички
— відповідно 9 і 2,1 кг. Згодовують їх у сирому вигляді цілими або
подрібненими. Подрібнюють для свиней, телят і птиці. Дійним коровам можна
згодовувати до 20—25 кг, тільним сухостійним 10—15 кг, свиням 5—6, вівцям 3—4 і
коням 10—15 кг за добу.
Цукрові буряки порівняно з
кормовими значно багатші сухою речовиною, багато містять цукру (17—19 %),
енергетична поживність їх більша у 2 рази. Тваринам згодовують в обмеженій
кількості. Тільним сухостійним коровам 5—7 кг, дійним, залежно від надою, від 7
до 15 кг, молодняку до 6 міс 1 — 1,5 кг, 6—12—1,5—3,5, 12—18 міс — 4—7 кг.
Добову норму необхідно згодовувати за 2—3 рази, щоб на даванку припадало не
більше 4—5 кг. У цукрових буряках інколи буває глюкозид сапонін, який пригнічує
діяльність мікроорганізмів.
Морква — цінний дієтичний корм для всіх
тварин, в 100 кг її міститься 13,7 корм. од. і 0,4 кг перетравного протеїну.
Жовті та червоні сорти є джерелом каротину (50— 250 мг). Згодовують у сирому і
подрібненому вигляді коровам 3—5 кг, свиням 1—2 кг за добу. Цінний корм для
приготування комбінованого силосу для свиней та птиці.
Бруква. Кормові цінності визначаються наявністю
легкоперетравних вуглеводів, мінеральних речовин та вітамінів, особливо багато
містить аскорбінової кислоти. Гіркувата на смак, має специфічний запах.
Згодовують дійним коровам подрібненою до 20—25 кг за добу після доїння разом з
іншими кормами.
Турнепс. Містить до 93 % води, має специфічний
запах та гіркуватий смак, оскільки в ньому є гірчична олія. Згодовують дійним
коровам до 20—25 кг за добу за 2— З год до доїння, або після нього. Оскільки
турнепс погано зберігається, його згодовують тваринам раніше буряків.
Куузіку — гібрид брукви та кормової капусти.
Можна одержувати високі врожаї коренів та зеленої маси. Велика рогата худоба
добре поїдає корені і зелену масу. У 100 кг коренів гібридної брукви міститься
8—11 корм. од. і 1 —1,2 кг перетравного протеїну. Згодовують коровам до 20 кг
коренів, свиням — 4—6 кг за добу.
Картопля — цінний корм для всіх видів
сільськогосподарських тварин, особливо для свиней, яка на відгодівлі може
становити до 50—60 % за поживністю. Сухої речовини містить до 25 %, в тому
числі 20 % крохмалю, багата вітамінами С, В1 і В2.
Має глюкозид соланін, у зрілих бульбах його вміст не перевищує 2—20 мг%.
Згодовують великій рогатій худобі, коням,
вівцям у сирому вигляді, а свиням — у запареному. Норма для корів 10—12 кг,
овець 1—2, свиней 4—6 кг на 100 кг живої маси і коней 8—10 кг.
Топінамбур — цінна кормова
культура. За вмістом поживних речовин наближається до картоплі. Використовують
бульби та зелену масу в свіжому або засилосованому вигляді. Бульби можна
залишати на зиму в грунті і весною використовувати свиням для випасання. У 100
кг бульб міститься 24 корм, од., а в 100 кг силосу з його стебел 17,7 корм. од.
і 1,2 кг перетравного протеїну. Сухі стебла є добрим кормом для овець взимку.
За кормовою цінністю поступається картоплі і набагато перевищує кормові буряки.
Бульби містять багато вуглеводів, зокрема інуліну (до 15—20 %), значну кількість
вітамінів, 2—4 % сирого протеїну, 25—30 % сухої речовини, всі незамінні
амінокислоти.
Гарбузи. У гарбузах міститься багато вуглеводів,
вітамінів та мінеральних речовин. При згодовуванні дійним коровам збільшується
надій і підвищується жирність молока. Згодовують подрібненими коровам до 20—25
кг, свиням 4—6 кг за добу.
Кормові кавуни використовують на
корм худобі у свіжому та силосованому вигляді. Добова норма для корів 20—25 кг,
свиням на відгодівлі 6—8 кг на 100 кг живої маси і свиноматкам — 4—5 кг.
Кабачки — найбільш скороспіла культура серед
баштанних. Плоди збирають на корм недозрілими, коли в них м'яка шкірка і
соковита ніжна м'якоть. Згодовують у свіжому та засилосованому вигляді, як і
гарбузи.
Якість коренебульбоплодів оцінюють
органолептично. Доброякісні бульби не повинні бути уражені гниллю, або
плісенню, містити нітратів не більше 0,5 %. Не можна згодовувати тваринам
коренеплоди, які загнили, запліснявіли і померзли. Перед згодовуванням їх
очищають, миють у холодній воді і зразу ж згодовують. Уражену картоплю
згодовують тільки в запареному вигляді.
Хімічний склад коренебульбоплодів та
баштанних наведено у таблиці 13, а поживність — у таблиці 14.
ІНФОРМАЦІЙНА ТАБЛИЦЯ
Хімічний склад
коренебульбоплодів та баштанних, % (Томме М.Ф., 1964)
|
Корми |
Вода |
Протеїн |
Жир |
Кліт- ковина |
БЕР |
Зола |
|
Буряки: |
|
|
|
|
|
|
|
84,43 |
1,49 |
0,12 |
1,06 |
11,86 |
1,04 |
|
|
напівцукрові |
81,19 |
1,69 |
0,06 |
1,15 |
14,91 |
1,0 |
|
цукрові |
75,51 |
1,77 |
0,16 |
1,38 |
20,33 |
0,85 |
|
Картопля |
77,2 |
2,50 |
0,12 |
18,4 |
1,44 |
|
|
Морква кормова |
84,80 |
1,34 |
0,29 |
1,96 |
10,15 |
1,38 |
|
Гарбузи |
90,2 |
1,3 |
0,4 |
1,3 |
6,2 |
0,6 |
|
Куузіку |
89,6 |
1,20 |
0,1 |
1,4 |
6,40 |
1,30 |
|
Кавуни
кормові |
93,38 |
0,94 |
0,25 |
1,63 |
3,40 |
0,52 |
|
Кабачки |
92,16 |
1,50 |
0,12 |
1,92 |
3,60 |
0,70 |
ІНФОРМАЦІЙНА
ТАБЛИЦЯ
Поживність коренебульбоплодів (Калашников О.П.,
1985)
|
Показники |
Буряки |
Кар- топля |
Мор- ква |
Куу- зіку |
Ка- вуни кор- мові |
Ка- бачки |
||
|
кор- мові |
напів- цук- рові |
цук- рові |
||||||
|
Кормові одиниці |
0,13 |
0,17 |
0,23 |
0,26 |
0,18 |
0,12 |
0,13 |
0,07 |
|
Обмінна
енергія, МДж: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
для великої рогатої худоби |
1,65 |
2,15 |
2,84 |
2,82 |
2,20 |
1,1 |
1,2 |
0,7 |
|
свиней |
1,74 |
1,94 |
2,63 |
3,19 |
1,74 |
0,9 |
1,09 |
0,8 |
|
овець |
1,36 |
1,93 |
3,05 |
3,0 |
1,47 |
1,3 |
1,12 |
0,5 |
|
Суха
речовина, г |
152 |
170 |
230 |
232 |
155 |
120 |
97 |
77 |
|
Сирий
протеїн, г |
14 |
14 |
15 |
22 |
13 |
14 |
9 |
13 |
|
В тому
числі перетравний, г |
10 |
10 |
11 |
11 |
11 |
11 |
7 |
7 |
|
Сирий жир,
г |
2,0 |
2,0 |
3,0 |
2,0 |
4,0 |
4,0 |
5,0 |
2,0 |
|
Сира
клітковина, г |
13 |
16 |
15 |
9 |
15 |
18 |
11 |
12 |
|
Безазотисті
екстрактивні речовини, г |
112 |
130 |
189 |
188 |
99 |
74 |
65 |
65 |
|
В тому
числі: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
крохмаль |
5,6 |
6,0 |
7,0 |
13,5 |
5,9 |
4,8 |
3,3 |
7,1 |
|
цукор |
40 |
80 |
120 |
63 |
5,0 |
15,0 |
42 |
|
|
Амінокислоти,
г |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
лізин |
0,20 |
0,50 |
0,50 |
0,90 |
0,50 |
9,35 |
0,40 |
0,45 |
|
метіонін + цистин |
0,20 |
0,2 |
0,30 |
0,60 |
0,40 |
0,26 |
0,16 |
0,32 |
|
Макроелементи,
г |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кальцій |
0,50 |
0,22 |
0,61 |
0,53 |
0,67 |
0,79 |
0,48 |
0,34 |
|
фосфор |
0,46 |
0,16 |
0,3 |
0,88 |
0,43 |
0,43 |
0,28 |
0,32 |
|
магній |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,3 |
0,3 |
0,2 |
0,3 |
0,35 |
|
калій |
3,0 |
2,3 |
2,9 |
4,3 |
2,2 |
1,8 |
3,5 |
2,6 |
|
натрій |
1,5 |
0,4 |
0,8 |
0,2 |
2,6 |
1,6 |
0,9 |
0,7 |
|
хлор |
0,5 |
0,4 |
0,5 |
0,2 |
0,1 |
0,1 |
0,5 |
0,3 |
|
сірка |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,5 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,1 |
|
Мікроелементи,
г |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
залізо |
27,3 |
37,0 |
82,1 |
38,7 |
10 |
15 |
30 |
8 |
|
мідь |
1,4 |
1,2 |
1,4 |
2,6 |
1,1 |
1,2 |
0,5 |
0,4 |
|
цинк |
3,8 |
5,1 |
5,4 |
3,5 |
2,2 |
2,1 |
0,6 |
0,8 |
|
марганець |
15,2 |
11,2 |
13,2 |
4,8 |
2,1 |
4,2 |
0,8 |
1,9 |
|
кобальт |
0,06 |
0,05 |
0,07 |
0,04 |
0,08 |
0,07 |
0,09 |
0,08 |
|
йод |
0,01 |
0,04 |
0,17 |
0,06 |
0,03 |
0,02 |
0,02 |
0,02 |
|
Каротин, мг |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,2 |
85 |
— |
28 |
16 |
|
Вітаміни: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Е, мг |
0,7 |
0,5 |
0,4 |
0,8 |
1,5 |
0,6 |
0,5 |
0,4 |
|
В, мг |
0,4 |
0,4 |
0,54 |
1,2 |
0,65 |
0,3 |
0,2 |
0,2 |
|
В2, мг |
0,5 |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
0,7 |
0,5 |
0,4 |
0,3 |
|
В3, мг |
2,0 |
0,7 |
2,0 |
3,3 |
2,0 |
2,0 |
1,9 |
1,7 |
|
В4, мг |
283 |
330 |
251 |
20 |
287 |
264 |
283 |
274 |
|
В5, мг |
6,0 |
1,9 |
6,0 |
13 |
3,1 |
3,0 |
3,2 |
1,8 |
|
В6, мг |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
2 |
1,3 |
0,5 |
0,6 |
0,1 |
|
В12, мг |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
ІНФОРМАЦІЙНА
ТАБЛИЦЯ
Хімічний склад
коренебульбоплодів та баштанних, % (Томме М.Ф., 1964)
|
Корми |
Вода |
Протеїн |
Жир |
Кліт- ковина |
БЕР |
Зола |
|
Буряки: |
|
|
|
|
|
|
|
84,43 |
1,49 |
0,12 |
1,06 |
11,86 |
1,04 |
|
|
напівцукрові |
81,19 |
1,69 |
0,06 |
1,15 |
14,91 |
1,0 |
|
цукрові |
75,51 |
1,77 |
0,16 |
1,38 |
20,33 |
0,85 |
|
Картопля |
77,2 |
2,50 |
0,12 |
18,4 |
1,44 |
|
|
Морква кормова |
84,80 |
1,34 |
0,29 |
1,96 |
10,15 |
1,38 |
|
Гарбузи |
90,2 |
1,3 |
0,4 |
1,3 |
6,2 |
0,6 |
|
Куузіку |
89,6 |
1,20 |
0,1 |
1,4 |
6,40 |
1,30 |
|
Кавуни кормові |
93,38 |
0,94 |
0,25 |
1,63 |
3,40 |
0,52 |
|
Кабачки |
92,16 |
1,50 |
0,12 |
1,92 |
3,60 |
0,70 |
ІНФОРМАЦІЙНА
ТАБЛИЦЯ
Поживність зернових кормів
|
Показники |
Яч- мінь |
Куку- рудза |
Овес |
Пше- ниця |
Сорго |
Горох |
Соя |
|
Кормові одиниці |
1,1 |
1,3 |
1 |
1,2 |
1,2 |
1,2 |
1,4 |
|
Обмінна енергія, МДж: |
|
|
|
|
|
|
|
|
для великої
рогатої худоби |
11 |
12 |
9 |
11 |
11 |
11 |
15 |
|
свиней |
13 |
14 |
11 |
14 |
12 |
13 |
15 |
|
овець |
11 |
13 |
9 |
12 |
11 |
11 |
14 |
|
Суха речовина, г |
850 |
850 |
850 |
850 |
850 |
850 |
850 |
|
Перетравний протеїн, г |
85 |
67 |
79 |
106 |
192 |
281 |
|
|
Сирий жир, г |
22 |
42 |
40 |
20 |
28 |
19 |
146 |
|
Сира клітковина, г |
49 |
38 |
97 |
17 |
34 |
54 |
70 |
|
Крохмаль, г |
485 |
555 |
320 |
515 |
440 |
455 |
12 |
|
Цукор, г |
2 |
40 |
25 |
20 |
45 |
55 |
40 |
|
Лізин, г |
4,1 |
2,1 |
3,6 |
3 |
2,8 |
14 |
21 |
|
Метіонін, г |
3,6 |
3,3 |
3,2 |
3,7 |
2,9 |
5,5 |
9,6 |
|
Кальцій, г |
2 |
0,5 |
1,5 |
0,8 |
1,2 |
2 |
4,8 |
|
Фосфор, г |
4,0 |
5,2 |
3,4 |
3,6 |
3,0 |
4,3 |
7,1 |
|
Магній, г |
1,0 |
1,4 |
1,2 |
1,0 |
1,8 |
1,2 |
2,9 |
|
Калій, г |
5,0 |
5,2 |
5,4 |
3,4 |
3,5 |
11 |
22 |
|
Натрій, г |
0,8 |
1,3 |
1,8 |
0,1 |
0,4 |
0,3 |
3,4 |
|
Цукор, г |
1,3 |
1,0 |
1,3 |
1,2 |
0,9 |
1,6 |
2,6 |
|
Хлор, г |
2 |
0,5 |
1,4 |
0,4 |
0,9 |
0,7 |
0,2 |
|
Залізо, мг |
50 |
303 |
41 |
40 |
50 |
60 |
125 |
|
Мідь, мг |
10 |
10 |
7 |
14 |
4,2 |
3 |
5 |
|
Цинк, мг |
35 |
30 |
23 |
23 |
14 |
27 |
33 |
|
Марганець, мг |
14 |
4 |
56 |
46 |
16 |
20 |
27 |
|
Кобальт, мг |
0,3 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,3 |
0,2 |
0,1 |
|
Йод, мг |
0,2 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,2 |
|
Каротин, мг |
0,5 |
7 |
1 |
1 |
1 |
0,2 |
0,2 |
Зернові
корми
Зернові ділять на дві групи: вуглеводисті
(ячмінь, кукурудза, овес, пшениця) та протеїнові (горох, соя, люпин, кормові
боби). Зерно, віднесене до першої групи, багате вуглеводами, другої —
протеїном. Поживність зернових, які найчастіше використовують на корм.
Жуйним зернові корми вводять до раціонів
як балансуючі добавки, а для свиней та птиці — це основний компонент раціонів.
Згодовують зерно тваринам після
попередньої підготовки. З численних способів підготовки зернових кормів
найбільш поширені такі.
Подрібнення. Ступінь
подрібнення встановлюють залежно від якості корму, віку та виду тварин. Воно
повинно бути настільки дрібним, щоб тварина корм проковтнула без пережовування,
м'яке зерно, як, наприклад, овес, розмелюють на частки величиною до 2 мм,
тверде — до 1 мм. Свині краще використовують зерно тонкого помелу,
велика рогата худоба — середньо- та крупнорозмолоте (1,5—4 мм), птиця також
крани, поїдає зерно крупного помелу, але для приготування вологих мішанок його
розмелюють тонко. Коням дають плющене зерно.
Кукурудзу для свиней краще молоти без
стрижнів качанів, жуйні добре поїдають кукурудзяні висівки з стрижнями.
Через великий вміст жиру кукурудзяну дерть
можна зберігати не більше 5— 7 днів, при тривалішому зберіганні вона псується,
гіркне, набуває неприємного запаху і може бути причиною розладу травлення у
тварин. При відділенні зародків від зерна дерть не гіркне.
Підсмажування. Підсмажують зерно
поросятам-сисунам з 5—7-го дня життя від 30 до 120 г на добу, інколи телятам
для поліпшення травлення. При підсмажуванні зерно набуває приємного смаку,
підвищується засвоюваність крохмалю.
Варіння та запарювання зерна. Рекомендують при
згодовуванні зерна бобових свиням. Його подрібнюють і варять протягом години
або запарюють 30—40 хв. При цьому білки денатуруються, стають біологічно
повноціннішими. Варені або запарені зернові корми дають свиням з іншими
кормами. В раціоні їх повинно бути 25—30 % за поживністю.
Осолоджування та дріжджування. Осолоджування
застосовують для поліпшення смаку крохмалистих кормів, переведення частини
крохмалю в цукор. Згодовують осолоджений корм переважно поросятам, а також
свиням на відгодівлі в кількості не більше половини даванки концкормів. Інколи
для підтримання апетиту його дають молодняку великої рогатої худоби та дійним
коровам.
Дріжджування зернових кормів дає змогу на 25—30
% підвищити вміст перетравного протеїну і повністю компенсувати нестачу незамінних
амінокислот. Дріжджовані корми згодовують тваринам тільки свіжими. Спочатку їх
до раціону вводять 10—15 %, до норми переходять протягом 5—6 днів. Згодовують у
суміші з іншими кормами в кількості не більше 50 % даванки концкормів, а
молодняку не більше 25 %. Влітку дріжджовані корми не застосовують, їх корисно
згодовувати плідникам у кількості 40 % загальної даванки концкормів.
Використовувати дріжджовані корми протягом тривалого часу небажано: через 30—40
днів потрібно робити перерву на 10—15 днів.
Флакування — обробка зерна
паром під тиском. В результаті відбувається желатинізація крохмалю, що підвищує
поживність одержаного продукту, ефективність використання флакованого зерна на
5— 10 % вища, ніж подрібненого.
Екструдування кормів — це обробка їх на
спеціальних машинах для підвищення поживності та засвоюваності. Зерно під
тиском та дією високих температур перетворюється в пластівці.
Введення до раціонів тварин екструдованого
зерна підвищує продуктивність тварин на 5—10 % та знижує витрати кормів на продукцію
на 9—10 %.
Екструдований корм рекомендують
використовувати для приготування стартерних комбікормів.
Мікронізація — інфрачервоне
опромінення зерна. Відбувається желатинізація крохмалю. Стійкість зерна проти
псування підвищується. При згодовуванні тваринам продуктивність їх також
підвищується.
Кормові відходи технічних виробництв
При переробці 4ц сільськогосподарської продукції та сировини на промислових
підприємствах одержують велику кількість відходів, які містять достатню
кількість поживних речовин. Багато
з них є повноцінними кормами для тварин. Це відходи цукробурякового,
олійноекстракційного, борошномельного, пивного виробництв.
Відходи цукробурякового виробництва.
При переробці цукрових
буряків одержують два види кормів — жом і кормову патоку (мелясу).
Жом є добрим і легкоперетравним кормом для сільськогосподарських
тварин. У тваринництві використовують жом: свіжий, кислий та сухий. Кислий жом
одержують після зброджування свіжого жому, викликаного молочнокислими
бактеріями. Хімічний склад і поживність відходів технічних виробництв наведені
в таблицях 16—18. Жом згодовують великій рогатій худобі на 1 голову за добу в
такій кількості (кг): коровам свіжого жому 50, кислого — 40; дорослій худобі на
відгодівлі — відповідно 80, 50; молодняку на відгодівлі — 50 і 30; молодняку
старше року — 30 і 20; молодняку до року — 20 і 15.
Згодовують його, змішуючи з січкою, концкормами, азотистими добавками
(сечовиною, діамонійфосфатом), мелясою.
У сухому жомі краще зберігаються поживні речовини, його зручніше
транспортувати. За поживністю наближається до концентрованих кормів, проте
сухий жом, як і кислий, бідний протеїном (30—40 г в 1 кг), фосфором (0,05 %), в
ньому немає вітамінів. Тому, при його використанні, раціони необхідно
балансувати за протеїном, мінеральними речовинами та вітамінами.
Перед згодовуванням сухий жом необхідно залити теплою водою (4 л води на 1 кг
жому). Можна залити його розчином меляси. Сухий жом є добрим компонентом у
складі комбікормів. З нього готують гранули, брикети, до складу яких вводять
карбамід, трав'яне борошно, мінерально-вітамінні добавки.
Кормова патока (меляса) — вуглеводистий корм, містить 50—55 %
цукру. Це важливе джерело енергії. Багата зольними речовинами і має велику
кількість лужних солей. Вона не містить ні клітковини, ні жиру. Протеїн
складається в основному з амідів.
Згодовують мелясу, попередньо розчинивши у воді (1 кг на 4—5 л води), з
концентрованими та грубими кормами. Молочним коровам та великій рогатій худобі на відгодівлі згодовують 2 кг меляси
на голову за добу, молодняку до року — 0,5— 0,7, свиням та вівцям — 0,4—0,5 кг
на 100 кг живої маси. Використовують у комбікормовій промисловості при
виробництві гранульованих та брикетованих комбікормів.
Відходи
олійноекстракційного виробництва.
В процесі переробки зерна і
насіння олійних культур одержують олію й побічні продукти — макуху та шроти.
Макуху одержують у результаті пресування очищеного від луски, помеленого й прогрітого
зерна різних олійних культур, а шрот — вилученням олії методом екстракції
органічними розчинниками.
Макуха та шроти — цінний корм для сільськогосподарських тварин,
оскільки містить до 40 % перетравного протеїну, багатого лізином та іншими
незамінними амінокислотами, калієм, фосфором, вітамінами групи В і Е, але
бідного кальцієм, натрієм та каротином.
Кормові фосфатиди. З насіння олійних культур, крім олії, макухи та
шротів одержують цінний продукт фосфатиди. Вони містять холін, який бере участь
у синтезі амінокислот та регуляції жирового обміну.
Фосфатиди є добрим джерелом фосфору. В 1 кг соняшникових фосфатидів міститься
21,6 г фосфору, соєвих — 22,5 г. Для зручності введення в раціон фосфатидний
концентрат випускають з розмеленим шротом у співвідношенні 1 : 2, 1 : 3, 1 : 4.
Відходи борошномельного
виробництва.
Сюди відносять висівки,
січку, кормове борошно, борошняний порох та зернову лузгу.
Висівки — найцінніший корм з відходів борошномельного виробництва.
Кормова цінність їх залежить від помелу (розрізняють висівки тонкого та грубого
помелу) і від сировини, з якої вони одержані. Висівки є пшеничні, житні,
ячмінні, рисові, гречані, горохові та ін. Всі висівки (крім вівсяних) порівняно
із зерном містять більше протеїну, жиру, клітковини, фосфору. Останній
знаходиться у вигляді фітину, який діє послаблююче. У висівках, як і в зерні,
мало каротину, але багато (за винятком житніх) вітамінів групи В. Поживність
висівок залежить від вмісту в них борошна: чим менше в висівках борошна і
більше оболонок, тим менша їх поживна цінність.
Молочним коровам висівок
згодовують до 4—6 кг, свиням — 0,5 кг, коням — 2— З кг на голову за добу. Для
свиней висівки менш корисні, оскільки містять багато клітковини, яку свині погано
перетравлюють.
Січка зерна містить 20—40 % подрібненого зерна, її використовують
при виробництві гранульованих і брикетованих кормів. В 1 кг січки 0,4—0,9 корм.
од.
Кормове борошно (вівсяне, ячмінне), мучку гречану й просяну
одержують при переробці зерна на крупу. Як високопоживний корм використовують у
комбікормах.
Борошняний порох одержують при помелі зерна. В 1 кг міститься 0,45—
0,60 корм, од., 9—11 % перетравного протеїну. Його використовують при
виробництві комбікормів для великої рогатої худоби в кількості 5—10 %. Свиням
на відгодівлі згодовують у вигляді каші в суміші з іншими кормами.
Зернова лузга гречки, проса, соняшнику містить багато клітковини,
погано перетравлюється, кормова цінність її невисока.
Відходи пивного
виробництва.
Пивна дробина — основний корм, який одержують у
пивному виробництві. Містить оболонки зерна, частинки ядер зерна, багато
безазотистих екстрактивних речовин, майже весь білок та жир зерна ячменю. Із
задоволенням поїдають його тварини всіх видів. Рекомендується згодовувати
дробини на голову за добу (кг): коровам — 10—15, нетелям — 8—12, молодняку
після року — 8—10, телятам до 1 року — 4—5, великій рогатій худобі на
відгодівлі — 15— 20, свиноматкам — 4—5, свиням на відгодівлі — 3—4.
Свіжа пивна дробина — корм, який швидко псується. Але вона добре зберігається засилосованою.
При висушуванні дробини одержують цінний концентрований корм, в 1 кг якого
міститься 0,79 корм, од., 169 г перетравного протеїну, 4,4 — кальцію, 8,3 г —
фосфору.
Пивні дріжджі містять повноцінний протеїн і вітаміни групи В. В
свіжих дріжджах 21,3 % сухої речовини, 12,9 — протеїну, 0,8 — жиру, 1,1 —
клітковини, 4,5 — БЕР. Поживність 1 кг дріжджів — 0,25 корм. од. і 87 г
перетравного протеїну.
ІНФОРМАЦІЙНА ТАБЛИЦЯ
Хімічний
склад відходів технічних виробництв, %
|
Суха речовина |
Сирий протеїн |
Сирий жир |
Сира клітковина |
БЕР |
Зола |
|
|
Жом: свіжий |
8,4 |
1,0 |
0,1 |
0,2 |
6,5 |
0,6 |
|
кислий |
10,7 |
1,3 |
0,2 |
3,5 |
4,9 |
0,8 |
|
сухий |
85,3 |
8,6 |
0,6 |
19,2 |
52,2 |
4,7 |
|
Кормова патока |
78,3 |
7,9 |
— |
— |
63,1 |
7,3 |
|
Макуха: соняшникова |
91,3 |
33,6 |
5,7 |
15,9 |
29,2 |
6,9 |
|
льняна |
91,2 |
32,3 |
13,3 |
17,1 |
22,2 |
6,3 |
|
конопляна |
91,2 |
31,3 |
9,4 |
23,4 |
19,4 |
8,7 |
|
бавовникова |
91,3 |
37,0 |
8,2 |
11,0 |
25,8 |
9,3 |
|
соєва |
91,3 |
28,6 |
8,2 |
7,3 |
41,1 |
6,1 |
|
Висівки: |
|
|
|
|
|
|
|
пшеничні тонкого помелу |
97,0 |
15,7 |
7,5 |
54,6 |
5,2 |
|
|
грубого |
97,0 |
15,9 |
4,2 |
10,3 |
51,1 |
5,5 |
|
житні тонкого помелу |
97,0 |
15,0 |
2,4 |
3,4 |
62,4 |
2,8 |
|
грубого |
97,0 |
14,7 |
3,9 |
8,6 |
53,4 |
5,4 |
|
вівсяні |
97,0 |
6,7 |
6,8 |
26,2 |
43,1 |
4,2 |
|
ячмінні |
97,0 |
15,1 |
2,7 |
6,7 |
59,2 |
3,3 |
|
горохові |
97,0 |
9,8 |
0,9 |
38,6 |
34,9 |
2,8 |
|
кукурудзяні |
97,0 |
10,7 |
4,7 |
6,2 |
59,8 |
2,3 |
ІНФОРМАЦІЙНА ТАБЛИЦЯ
Поживність
макухи та шротів
(Калашников О.П., 1985)
|
Показники |
Макуха |
Шрот |
|||||||||
|
льня- на |
со- няш- нико- ва |
ріпа- кова |
соє- ва |
ба- вов- нико- ва |
ара- хісо- вий |
льня- ний |
со- няш- нико- вий |
ріпа- ко- вий |
соє- вий |
ба- вов- нико- вий |
|
|
Кормові одиниці |
1,27 |
1,08 |
1,17 |
1,35 |
1,10 |
1,08 |
1,07 |
1,03 |
1,00 |
1,21 |
0,89 |
|
Обмінна енергія, МДж: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
для
великої рогатої худоби |
11,70 |
10,44 |
11,34 |
12,90 |
11,07 |
11,57 |
11,70 |
10,60 |
11,36 |
12,93 |
10,20 |
|
свиней |
13,73 |
12,25 |
12,68 |
15,50 |
12,48 |
13,70 |
12,44 |
12,54 |
11,94 |
14,49 |
10,96 |
|
овець |
10,32 |
10,46 |
11,36 |
11,72 |
9,82 |
13,16 |
10,64 |
9,87 |
11,79 |
12,12 |
9,53 |
|
Суха речовина, г |
900 |
900 |
900 |
900 |
900 |
900 |
900 |
900 |
900 |
900 |
900 |
|
Сирий протеїн, г |
338 |
405 |
328 |
418 |
399 |
487 |
340 |
429 |
378 |
439 |
411 |
|
В тому числі перетравний, г |
287 |
324 |
262 |
393 |
319 |
438 |
282 |
386 |
318 |
400 |
329 |
|
Сирий жир, г |
102 |
77 |
87 |
74 |
74 |
11 |
17 |
37 |
22 |
27 |
13 |
|
Сира клітковина, г |
95 |
129 |
113 |
54 |
120 |
49 |
96 |
144 |
118 |
62 |
124 |
|
Крохмаль, г |
— |
25 |
— |
20 |
15 |
— |
25 |
28 |
— |
18 |
15 |
|
Цукор, г |
35 |
62,6 |
— |
100 |
79 |
— |
48 |
52,6 |
— |
95 |
65 |
|
Макроелементи, г: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кальцій |
3,4 |
5,9 |
4,8 |
4,3 |
2,8 |
2,8 |
2,8 |
3,6 |
6,6 |
2,7 |
4,1 |
|
фосфор |
10,0 |
12,9 |
7,9 |
6,9 |
9,4 |
8,3 |
8,3 |
12,2 |
9,8 |
6,6 |
10,1 |
|
калій |
12,4 |
9,5 |
11,1 |
17,4 |
16,5 |
12,5 |
12,5 |
8,0 |
14,5 |
19,5 |
9,9 |
|
магній |
4,3 |
4,8 |
4,4 |
2,9 |
5,4 |
5,0 |
5,3 |
5,1 |
5,0 |
3,5 |
4,7 |
|
сірка |
3,9 |
5,5 |
4,5 |
2,3 |
4,4 |
3,6 |
3,3 |
14,0 |
3,13 |
3,4 |
|
|
Мікроелементи, мг |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
залізо |
197 |
215 |
544 |
216 |
228 |
215 |
215 |
232 |
274 |
216 |
254 |
|
мідь |
26,4 |
17,2 |
7,2 |
16,7 |
14,5 |
15,9 |
15,9 |
24,1 |
6,1 |
16,7 |
15,9 |
|
цинк |
69,0 |
40,0 |
28,5 |
41,6 |
27,2 |
52,0 |
52,0 |
40,8 |
50,2 |
41,6 |
42,5 |
|
марганець |
38,0 |
37,9 |
44,2 |
34,2 |
22,2 |
37,0 |
37,0 |
48,5 |
62,0 |
37,0 |
17,7 |
|
кобальт |
0,29 |
0,19 |
0,21 |
0,09 |
0,17 |
0,28 |
0,28 |
0,416 |
0,19 |
0,12 |
0,14 |
|
йод |
0,93 |
0,37 |
0,40 |
0,36 |
0,43 |
0,14 |
0,88 |
0,66 |
0,57 |
0,49 |
0,26 |
|
Каротин, мг |
0,3 |
2 |
— |
2 |
1 |
— |
— |
3 |
— |
0,2 |
1,0 |
|
Вітамін D, тис. ІО |
4 |
5 |
6 |
9,5 |
4,5 |
3,5 |
3,5 |
5 |
2,5 |
4,5 |
3,5 |
|
Вітамін Е, мг |
5,8 |
11,0 |
12,0 |
11 |
10,0 |
3,3 |
8,0 |
3 |
— |
3,0 |
20,0 |
Таблица
18.
Комментариев нет:
Отправить комментарий