Агротехнологія Урок №43 01.04.2024

 ДОБРОГО ДНЯ УЧНІ  ГРУПИ №34 

Продовжуємо ОЧНЕ  навчання 

01.04.2024

Тема програми:  Організація проведення механізованих робіт.        

 Тема уроку: №43  Нові форми роботи у сільськогосподарському виробництві - машинно- технологічні станції, механізовані загони 

ЗВОРОТНІЙ ЗВ'ЯЗОК: вайбер групі

Домашнє завдання: Опрацювати та записати конспект.

Машинно-технологічні станції покликані вирішувати два основні завдання – надання сільськогосподарським товаровиробникам агротехнічних послуг послуг щодо виконання технологічних операцій та збирання врожаю сільськогосподарських культур. Важливого значення тут набуває впровадження нових прогресивних ресурсоощадливих технологій виробництва сільськогосподарської продукції. Разом з тим, ці формування можуть виконувати роботи, пов’язані з вивченням потреби сільськогосподарських товаровиробників щодо технічних засобів, запасних частин, пально-мастильних матеріалів, ремонту належної їм техніки, а також надання в оренду або на прокат тракторів, зернозбиральних комбайнів та інших сільськогосподарських машин. Вони можуть надавати послуги по наладці нового устаткування, консультацій в освоєнні нової тракторів техніки. Характерною ознакою створення і діяльності машинно-технологічних станцій має стати, на відміну від колишніх машинно-тракторних станцій, їх 3 господарська самостійність і повна економічна відповідальність за надання послуг. В основу взаємних відносин їх з сільськогосподарськими підприємствами – замовниками мусять бути спільні інтереси у співробітництві.[3] Для створення машинно-технологічних станцій необхідно розробити бізнес-план, у якому визначаються форма власності, співзасновники, розмір, структура і управління формуванням, джерела інвестування, форми організації та оплати праці тощо. Формами власності на майно машинно-технологічних станцій можуть бути державна, приватна і змішана. Найбільш прийнятою формою господарської діяльності МТС є акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю та обслуговуючі кооперативи. Останні можуть створюватись сільськогосподарськими підприємствами, заінтересованими у спільній діяльності, а також банківськими організаціями, машинобудівними заводами та інші. Як свідчить аналіз створення і діяльності багатьох машиннотехнологічних станцій, їх окупність забезпечується через 2-3 роки. Слід підкреслити, що така висока окупність діяльністю цих господарських структур зумовлюється підвищенням врожайності сільськогосподарських культур, насамперед за рахунок оптимальних строків виконання найбільш важливих видів робіт, зокрема по збиранню врожаю. Практика ряду нових формувань підтверджує, що оплата за надані послуги МТС, яка за збирання гектара зернових становить 20-30% врожаю, а за обробіток ґрунту – 10-12%, забезпечує економічну заінтересованість партнерів у спільній діяльності.                                 Таким чином, машинно-технологічні станції виступають не тільки підприємствами по наданню сільськогосподарським товаровиробникам послуг технологічного характеру у вирощуванні та збиранні врожаю сільськогосподарських культур, а й організаціями по збору замовлень на придбання сільськогосподарської техніки, пально-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, постачанню матеріально-ресурсних засобів, наданню 4 консультацій з техніко-технологічних та організаційно-економічних питань, організації реалізації продукції, розвитку аграрного ринку тощо. В умовах дефіциту технічних засобів набуває поширення і така організаційна форма використання техніки як механізовані загони. Особливо важлива роль належить механізованим загонам при збиранні зернових, цукрових буряків, соняшника, силосних культур. Пересувні механізовані загони, створені вже кілька років у складі державного концерну “Украгротехсервіс”, практично довели свою високу ефективну роботу на збиранні врожаю. Тут досягається значно вища якість збиральних робіт (втрати менше ніж 2%) при відносно невеликих цінах – 18-20% зібраного врожаю – за надані послуги. Багато економічно міцних сільськогосподарських підприємств все ширше залучають на збирання врожаю механізовані загони, які звільняють керівників від вирішення ряду організаційних питань: забезпечення техніки на збиранні сільськогосподарських культур пально-мастильними матеріалами, запасними частинами для ремонту зернозбиральних комбайнів. До того ж застосування зарубіжних складних зернозбиральних машин забезпечено в механізованих загонах висококваліфікованими комбайнерами. Проте процес формування нових машинно-технологічних станцій відбувається надто повільно. Нині в Україні функціону/є близько 350 МТС і 700 – механізованих загонів. Шляхами вирішення цієї проблеми є використання власних інвестицій сільськогосподарських підприємств, коштів амортизаційних фондів, кредитних коштів банківських організацій, коштів цільових фондів, інвестицій зарубіжних інвесторів. Реальним шляхом виходу з технічної кризи є поетапне оновлення і розвиток матеріально-ресурсної бази. Для цього за різними джерелами потрібно 10-12 років. У системному оновленні і розвитку матеріально-технічної бази важливе місце займає створення ринку техніки та надання сервісно-технічних послуг сільськогосподарським товаровиробникам. Ринок матеріальнотехнічних засобів має регулювати збалансованість інтересів промислових підприємств – виробників техніки і сільськогосподарських товаровиробників – 5 споживачів технічних засобів. У зв’язку з цим необхідно розвивати прямі зв’язки між цими суб’єктами ринку, створювати регіональні маркетингові центри.  Отже, треба відмітити, що кожному сільгосппідприємству необхідно оцінювати кожен вид технічного забезпечення технологічних процесів, по кожному виду робіт окремо, з точки зору використання всіх реальних можливостей. В цьому контексті використання МТС є чи не найбільш вигідною формою забезпечення підприємства технікою, і як наслідок не допущення подальшого спаду виробництва сільськогосподарської продукції.

Механізований загін — це колектив працівників в складі господарства чи бригади, який на основі поділу і кооперації праці спеціалізується на виконанні закріпленими за ним засобами одного або кількох видів робіт, які вимагають особливих технологій і технічного оснащення.

Механізовані загони можна розглядати як специфічні спеціалізовані механізовані бригади. Специфіку їх визначає певна вузька технологія виконуваних робіт, вузьке застосування закріпленої за ними техніки (загони для скиртування соломи, заготівлі та внесення органічних добрив, захисту рослин і т.ін.). Вони можуть формуватись у складі як господарства, так і бригади, а види і кількість їх — залежать від потреб.